Наші випускники

Любомир Зубрицький

Любомир Зубрицький

Освітній рівень: Доктор філологічних наук

Місце роботи: Голова Ради з питань конкурентоспроможності та директор сервісного центру для Європи авіакомпанії «Австрійські авіалінії»

Тетяна Буйницька

Тетяна Буйницька

Освітній рівень: Кандидат філологічних наук

Рік закінчення: 1949

Місце роботи: Львівський університет

Посада: доцент кафедри німецької філології

Випускова кафедра: німецької філології

Посилання: Закінчила ЛНУ імені Івана Франка в 1949 р. Працювала лаборантом (1949 –1951), асистентом (1951-1962), старшим викладачем кафедри німецької філології. Захистила кандидатську дисертацію “Мовностилістичні засоби гумору та сатири в публіцистиці Е. Е. Кіша” (1967).
З 1971 р. доцент кафедри німецької філології; декан факультету іноземних мов (1968 –1980); відзначена державними нагородами (медалі,грамоти Міністерства вищої освіти України).
Працювала заступником голови, вченим секретарем Спеціалізованої ради по захисту дисертацій, тепер є членом цієї ради, а також членом редколегії всеукраїнського збірника “Іноземна філологія”, наукового “Вісника” факультету, журналу “ DaFiU“.
Читає теоретичний курс стилістики німецької мови та спецкурси з лінгвостилістики і сучасної німецької літератури; керує роботою аспірантів, підготувала 8 кандидатів філологічних наук.

Олег Романишин

Олег Романишин

Освітній рівень: Магістр філології. Викладач двох іноземних мов та літератури

Місце роботи: Український, раніше радянський, шахіст, гросмейстер (1976)

Коментарі: Олег Михайлович Романишин (10 січня 1952, Львів) — український, раніше радянський, шахіст, гросмейстер (1976). Переможець командного чемпіонату світу 2001 року (у складі збірної України). Філолог, закінчив Львівський державний університет.

Його рейтинг станом на січень 2016 року — 2460 (1160-е місце у світі, 69-е в Україні).
У 1978 році з рейтингом 2610 очок посідав 11 місце серед найкращих шахістів світу. Протягом 1976-1978 років мав найвищий рейтинг серед шахістів України.

Роман Хоркавий

Роман Хоркавий

Освітній рівень: Магістр філології. Викладач двох іноземних мов та літератури

Рік закінчення: 1962

Випускова кафедра: німецької філології

Посилання: Автор збірок поезій "Див кличе над деревами", "Спроба віддати тепло", "Букет- колаж", "Образки з Космача", "Небитка скрижаль", "І Ковчег і Церква"; книжок прози "Щоденні молитви у гонінні", "Теревенили", "Тісно-вільно", "Сто українських любомудрів"; драматичних творів "Обриси", "Зав'язь", "Падіння"; книжок для дітей "Світанкові видива", "Аби діти дивувалися" (переклад з чеської), "Відповідь - на перехресті", "Звіринцем строкатим".



Коментарі: Художник-аматор, майстр письменницької палітри, прозаїк, драматург, поет, перекладач з різних мов, «геніальна галицька, а відтак всеукраїнська багато- і різномірна скромна глиба, в суть якої ще не можуть вникнути наші інтелектуали». Його книжки читаються з великим захопленням і задоволенням. Мають велике пізнавальне і виховне значення для читача різного віку, особливо для молодих читачів.
Народився 12 серпня 1940 року у Львові у родині вчителя (батько, маючи ще й теологічну освіту, висвятився і служив священником у різних селах Галичини. Мати Романа мала бухгалтерську освіту, була дуже начитаною людиною, захоплювалася українськими письменниками , а також класиками польської та російської літератур. У Романа є ще молодші два брати і дві сестри. Сім класів закінчив у с. Дроговиж (Верхньодорожнє) Миколаївського р-ну на Львівщині. Середню школу – в районному містечку Миколаєві. У 1962 р. відмінно закінчив факультет іноземних мов ЛДУ ім. І. Франка. У тому ж році одружився (з піаністкою – педагогом Ларисою Хоркавою). Є в них дочка Оксана, котра згодом стала цікавою художницею. Викладав Роман німецьку та англійську мови у різних середніх та вищих навчальних закладах Львова. Працював також учителем образотворчого мистецтва, вів малярську студію «Радісна палітра». У 90-х роках був літературним редактором релігійної газети «Вірую», журналу «Світ дитини», головним редактором релігійно-педагогічної газети «Діти Марії», науковим співробітником Львівського обласного науково-методичного Інституту освіти. Як художник-аматор мав декілька персональних виставок (живопис, графіка, пластика) у Львові та Миколаєві, займався ілюструванням своїх та не своїх книжок, розписом церков, іконописом, створенням вітражів, мозаїчних композицій на автостанціях. У молоді роки займався ковзанярством, лижним та велосипедним спортом, туризмом, колекціонуванням грамзаписів оперних арій, сонат, симфоній, реквієм, кантат і українських народних пісень.
Писати Роман почав у 1952 р. будучи учнем 5-го класу сільської школи. Це були переважно віршовані та прозові казки. Десь тоді почав займатися і малюванням. Серйозно і майже щоденно літературною творчістю Роман почав займатися в 1960 р., на третьому курсі університету. У 60-х роках був автором самвидаву на Львівщині. Роман Хоркавий – член Національної спілки письменників України з 1993 року. На сьогоднішній день Роман має біля вісімдесяти різножанрових і різнотемних публікацій невеликим накладом. Має більше 50 книжок різного формату, написані в різні роки. Є й такі, які ще готуються до друку. Є близько 10 книжок, співавтором яких є Роман Хоркавий.
Роман присвятив Г. Сковороді свою об’ємну книжку, яку наш герой назвав «Сковородіаною» (Львів, 2004). Це об’ємне ґрунтоване дослідження. Воно має не тільки пізнавальне, але й виховне значення. До цієї книжки ввійшли твори різних жанрів (лірика, байки, драматургія, статті, есе), написані протягом 1960-2004 років. Усі твори стосуються або особи Сковороди, або його літературної чи філософської спадщини, або дуже складної доби. Акцент робиться на питаннях етики, релігії та філософії. Після змістовної, дотепно названої ессе-передмови «Сам по собі до самозабуття» в книзі розміщені названі в порядку появи на світ майстерно прозоро й пластично виконані автором римовані присвяти, присвяти, присвяти-верлібри, віршовані версії байок, драма-диспут, варіації парафраз, тематичні статті, написані у Львові та Миколаєві (Львівська обл..) в проміжку між 1960-2004 роками з різною метою, спочатку як окремі видання. Читачам, людям з гарячим серцем цікава книга Романа «Шевченкіна» (Львів, 2004), в якій наш шевченківський геній представлений читачеві в нових барвах письменницької палітри. В присвятах, написаних в 1960-2004 роках,в монодрамі «Передостаннього дня», в різних варіаціях Т. Г. Шевченко змальований як романтик, реаліст, провісник. Глибоко чуттєво, науково вражають «Шевченкові узагальнення», «Сила демінутивів», «Античне в Шевченка», «Шевченкова філософія серця» та інших.В нових наукових, філософських і художніх інтерпретаціях представлена Франкова творчість, яку у своїй теж об’ємній книжці Роман досліджує відповідно до свого задуму. Він назвав її «Під знаком Франка» (Львів, 2008).

Я. В. Гаврилишин