Актуальні проблеми філології та перекладознавства

Тип: Нормативний

Кафедра: німецької філології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
93Залік
103Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
94професор Максимчук Б. В.Інн51М
94доцент Котовські Г. Ф.Інн51М
94доцент Пиц Т. Б.Інн51М
94доцент Бєлозьорова Ю. С.Інн51М
104Захаров Ю. М.Інн51М
104доцент Назаркевич Х. Я.Інн51М
108професор Маценка С. П.Інн51М

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
94Інн51Мпрофесор Максимчук Б. В., доцент Пиц Т. Б.
Інн51Мдоцент Котовські Г. Ф., доцент Бєлозьорова Ю. С.
104Інн51МЗахаров Ю. М.
Інн51Мдоцент Назаркевич Х. Я.
108Інн51Мпрофесор Маценка С. П.

Опис курсу

Навчальна дисципліна «Актуальні проблеми філології та перекладознавства» є однією з базових професійної підготовки магістрів за спеціальністю 035.043 Германські мови та літератури (переклад включно); перша – німецька. Матеріал курсу подається відповідно до принципів системності і послідовності навчання і передбачає ознайомлення студентів із сучасними мовознавчими, літературознавчими та перекладознавчими засадами зарубіжних і вітчизняних шкіл і напрямів.

 

Мета вивчення дисципліни: розширення базової філологічної компетенції, ознайомлення з новітніми здобутками сучасного дослідження мови зі структурної та прототипічної семантики, етнолінгвістики, дискурсології, лінгвопрагматики,   лінгвокраїнознавства, з актуальними проблемами літературного процесу і літературознавства другої половини ХХ – початку ХХІ ст., засвоєння новітніх методів мовознавчого та літературознавчого аналізу тексту, усвідомлення розмаїття підходів до ключових проблем перекладу, формування аналітичного мислення майбутніх вчених, сприяння усвідомленню сучасних тенденцій наукового пошуку.

 

Завдання дисципліни:

  • ознайомити студентів з новітніми науковими концепціями і теоріями у галузі мовознавства, літературознавства та перекладу;
  • сформувати цілісну концептуальну систему, методологічну базу і функціональний термінологічний інструментарій сучасної філологічної науки;
  • сформувати уміння самостійного опрацювання теоретичного матеріалу у межах сучасних мовознавчих, літературознавчих і перекладознавчих концепцій та ведення науково-дослідницької роботи.

 

Програмні результати навчання

Після вивчення курсу студенти мають засвоїти актуальні новітні теорії мовознавства, літературознавства та перекладознавства, усвідомити основні тенденції їх розвитку і контекст, яким цей розвиток зумовлений, оволодіти науково-методологічною базою і термінологію сучасної філологічної науки.

 

Знати:

  • найновіші концепції стосовно значення слова, його структури, парадигматики і синтагматики;
  • основні поняття структурної та прототипічної семантики;
  • різницю між ономасіологічними і семасіологічними варіантами;
  • природу значення та основні теорії значення;
  • місце мовної прагматики у системі філологічних дисциплін та її основні засади;
  • визначення термінів «національний варіант» і «національний літературний стандарт»;
  • типологію національних варіантів;
  • предмет та завдання етнолінгвістики;
  • лінгвостилістичні особливості рекламних текстів;
  • історію розвитку теоретичних засад перекладознавства;
  • випадки відчутного розриву між теорією та практикою;
  • основні комплекси питань, на які перекладознавство у різний час дає різну відповідь;
  • базові поняття сучасних теорій літературознавства,;
  • теоретичні і методологічні основи літературознавчої науки;
  • тенденції екологічно орієнтованого літературознавства й екологічний потенціал літератури;
  • основні засади культурознавчого літературознавства;
  • принципи інтермедіальності як методу літературознавства;
  • принципи часової організації літературного твору.

 

Вміти:

  • використовувати набуті знання у здійсненні науково-дослідної діяльності у формуванні нових гіпотез та концепцій при дослідженні лінгвальних об’єктів;
  • застосовувати нові методи при категоризації і концептуалізації мовної картини світу;
  • ідентифікувати імпліцитні категорії в синтаксисі, морфології, семантиці, словотворі та імпліцитні парадигматичні і прагматичні смисли слів та висловлювань;
  • володіти основними поняттями семантики, пояснювати природу та структуру мовного знака;
  • розрізняти ономасіологічні і семасіологічні варіанти;
  • розкрити сутність термінів «національний варіант» і «національний літературний стандарт»;
  • пояснити, які мовні одиниці належать до національних варіантів і які до них не належать;
  • виділяти основні компоненти певного типу дискурсу;
  • характеризувати мовні особливості різних типів дискурсу;
  • обирати адекватні мовні засоби для реалізації певної комунікативної мети;
  • розпізнавати суб’єктивізм деяких перекладознавчих поглядів;
  • аналізувати тексти як полісистему;
  • визначати в перекладному тексті потенційні можливості його теоретичного дослідження;
  • розуміти основні терміни, процеси та закономірності сучасних літературознавчих теорій;
  • розрізняти підходи до аналізу літературного твору, диференційовано вибирати наявні наукові дослідження на певну тему;
  • орієнтувати власну дослідницьку стратегію згідно певних наукових вимог;
  • проводити теоретичне дослідження одного літературного твору з позицій різних літературознавчих підходів;
  • осмислювати зв’язок текстів із культурними контекстами та іншими медіа;

• використовувати набуті знання у практиці викладацької і літературознавчої діяльності.

Рекомендована література

Базова

  1. Білоус О.І. Багатовимірність міжлітературної взаємодії: монографія / О. І. Білоус. – Кіровоград: Кіровогр. Держ. Пед. Ун-т ім. В. Винниченка, 2008. – 136 с.
  2. Гаврилів Т. Текст між культурами. Перекладознавчі студії /Тимофій Гаврилів. – Київ: Критика, 2005. – 200 с.
  3. Герд А.С. Введение в этнолингвистику: Учеб. пособие. – СПб: Свобода, 1995. – 321с.
  4. Гольман И.А., Добробабенко Н.С. Практика рекламы / Иосиф Абрамович Гольман, Наталья Семеновна Добробабенко. – Новосибирск: СП Интербук, 1991. – 142 с.
  5. Іваницька М. Особистість перекладача в українсько-німецьких літературних взаєминах: монографія / Марія Іваницька. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2015. – 604 с.
  6. Копистянська Н. Час і простір у мистецтві слова. – Львів: ПАІС, 2012. – 344 с.
  7. Кочерган М. П. Загальне мовознавство / М. П. Кочерган. – К. : Видав. центр “Академія”, 1999. – 288 с.
  8. Маккьюин К. Дискурсивные стратегии для синтеза текста на естественном языке // Новое в зарубежной лингвистике. – 1989. – Вып. ХХIV. – 311–356.
  9. Маслова В. А. “Лингвокультурология: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений “. — М.: МГУ, 2001. -345с.
  10. Маценка С. Партитура роману. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2014. – 526 с.
  11. Назаркевич Х. Основи перекладознавства: навч. посібник / Христина Назаркевич. – Львів: Видавничий центр ЛНУ, 2010. – 298 с.
  12. Ханзен-ЛёвеОгеА. Интермедиальностьврусскойкультуре. От символизма к авангарду. – Москва: РГГУ, 2016. – 450 с.
  13. Admoni W. A. Der deutsche Sprachbau. – Ленинград: ЛГУ, 1972. – с. 62-82
  14. Ammon U. Die deutsche Sprache in Deutschland, Österreich und der Schweiz: das Problem der nationalen Varietäten. – Berlin, New York: de Gruyter, 1995. – 575 S.
  15. Assmann A. Einführung in die Kulturwissenschaft. Grundbegriffe, Themen, Fragestellungen. – Berlin: Erich Schmidt Verlag, 2017. – 260 S.
  16. Engel U. Sprachsystem und Sprachgebrauch / U. Engel. – Düsseldorf : Pädagogischer Verlag Schwann, 1974. – Teil 1. – 344 S.
  17. Genç M. Ereigniszeit und Eigenzeit. Zur literarischen Ästhetik operativer Zeitlichkeit. – Bielefeld: transcript, 2016. – 318 S.
  18. Jeßing B., Köhnen R. Einführung in die Neuere deutsche Literaturwissenschaft. – Stuttgart: J. B. Metzler, 2003. – 318 S.
  19. Katznelson S. D. Sprachtypologie und Sprachdenken. – Berlin, 1974. – S.102-120
  20. Köppe T., Winko S. Neuere Literaturtheorien: Eine Einführung. – Stuttgart: Springer-Verlag, 2013. – 340 S.
  21. Linke A. Studienbuch Linguistik / Angelika Linke, Markus Nussbaumer, Paul R. Portmann. – München: Niemeyer Verlag GmbH ; Language Arts & Disciplines, 1991. – 422 S.
  22. Literatur und Ökologie. Neue literatur- und kulturwissenschaftliche Perspektiven / Hrsg. von C. Schmitt, Ch. Sollte-Gresser. – Bielefeld: Aisthesis Verlag, 2017. – 590 S.
  23. Merten K. Einführung in Theorie, Methode und Praxis. – Opladen, 1995. -344S.
  24. Moser H. Linguistische Probleme der Textanalyse / Н.Moser. – Düsseldorf, 1975. -132S.
  25. Robert J. Einführung in die Intermedialität. – Darmstadt: WBG, 2014. – 158 S.
  26. Schößler F. Literaturwissenschaft als Kulturwissenschaft. – Tübingen: A. Francke, 2006. – 274 S.
  27. Texte zur Literaturtheorie der Gegenwart / Hrsg. von D. Kimmich. – Stuttgart: Reclam, 2008. – 575 S.
  28. Schwarz M. Ein Arbeitsbuch / M. Schwarz, J. Chur. – Tübingen: Narr, 1993. – 223 S.
  29. Stepanowa M. D. Wortarten und das Problem der Valenz in der deutschen Gegenwartssprache / M. D. Stepanowa, G. Helbig. – Leipzig, 1981. – 214 S.
  30. Vennemann, Th. Hochgermanisch und Niedergermanisch: Die Verzweigungstheorie der germanisch-deutschen Lautverschiebungen”, Beiträge zur Geschichte der deutschen Sprache und Literatur (Tübingen) 106, 1984, S. 1–45.
  31. Vennemann, Th.Betrachtung zum Alter der Hochgermanischen Lautverschiebung, in: Bergmann, Rolf et al (Hg.), 2 Bde. Heidelberg: Winter, 1, 1987, S. 29–53.
  32. Vennemann, Th.Bairisch, Deutsch, Germanisch. Die Lautverschiebungen und die Entstehung der deutschen Dialekte, wiederabgedruckt in: Schwerdt (Hg.),1988, S. 283–
  33. Vennemann, Th. Zur relativen Chronologie von Lautwandel und Wortentlehnung: Die Hochgermanische Lautverschiebung und ahd. pforta, churt und impfitōn”, Incontri Lingustici – 1991, S. 77–83.
  34. Vennemann, Th. Dating the division between High and Low Germanic. A summary of arguments”, in: Swan, Toril et al. (Hg.), Language Change an Language Structure. Berlin: de Gruyter, 1994, S.271–303.
  35. Zapf H. Literatur als kulturelle Ökologie: zur kulturellen Funktion imaginativer Texte. – Berlin: De Gruyter, 2002. – 247 S.

 

Допоміжна

  1. Література. Теорія. Методологія. – Київ: Києво-Могилянська академія, 2008. – 544 с.
  2. Albrecht J. Linguistik und Übersetzung / Jörn Albrecht. – Tübingen: Max Niemeyer Verlag, 1993. – 113 S.
  3. Bauer G. Deutsche Namenkunde / 2. überarb. Aufl. – Berlin: Weidler, 1998. – 359 S.
  4. Eco U. Quasi dasselbe mit anderen Worten. Über das Übersetzen /Umberto Eco / aus dem Italienischen von Burkhardt Kroeber. – München; Wien: Carl Hanser Verlag, 2006. – 462 S
  1. Engel U. Deutsche Grammatik. – Heidelberg: Julius Groos Verlag, 1996. – S.35-80
  2. Heildoph K., Flämig W. Grundzüge einer deutschen Grammatik. – Berlin: Akademie-Verlag, 1984. – S.46 -70
  1. Kellermeier-Rehbein B. Plurizentrik: Einführung in die nationalen Varietäten des Deutschen. – Berlin: Schmidt, 2014. – 264 S.
  2. Koller W. Einführung in die Übersetzungswissenschaft / Werner Koller. – 4., völlig neu bearb. Auflage. – Heidelberg; Wiesbaden: Quelle & Meyer, 1992. – 343 S.
  1. Moulton, William G. Die Vennemannsche Lautverschiebungstheorie”, Beiträge zur Geschichte der deutschen Sprache und Literatur (Tübingen) 108, 1986, – S. 1–15.

 

  1. Schmid W. Pragmatische Aspekte zur Steuerung von Kommunikationsvorgängen // Textlinguistik: Beiträge der pädagogischen Hochschule Dresden. – Dresden: PHD, S.34-45.
  1. Schwerdt, Judith. (Hg.). Die Kontroverse um die 2. Lautverschiebung. Frankfurt am Main: Peter Lang, 2002.
  2. Sonderegger, Stefan. Althochdeutsche Sprache und Literatur. Eine Einführung in das älteste Deutsch. Darstellung und Grammatik. 3. Aufl. Berlin: de Gruyter, 2003.
  1. Variantenwörterbuch des Deutschen: Die Standardsprache in Österreich, der Schweiz und Deutschland sowie in Liechtenstein, Luxemburg, Ostbelgien und Südtirol / Ulrich Ammon u.a. – Berlin: de Gruyter, 2004. – 1064 S.

 

Інтернет-ресурси

  1. http://www.einladung-zur-literaturwissenschaft.de/
  2. Germanistik im Netz (GiN) http://www.germanistik-im-netz.de/fix/fix-browse-query-2.html?field_2=keyword&value_2=Literaturtheorie

http://gutenberg.spiegel.de/