Лексикологія другої іноземної мови (англійська філологія)

Тип: Нормативний

Кафедра: німецької філології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
51Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
510доцент Віталіш Л. П.Іна31, Іна32, Іна33, Іна34, Іна35, Іна36

Лабораторні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
58Іна31доцент Віталіш Л. П.
Іна32
Іна33
Іна34доцент Віталіш Л. П.
Іна35
Іна36

Опис курсу

Тема 1. Лексикологія та її предмет.
Тема 3. Слово та мовний знак.
Тема 4. Словотвір. Склад¬ні слова.
Тема 5. Деривація.
Тема 6. Омонімія та синонімія афіксів. Напівсуфікси.
Тема 7. Скорочення.
Тема 8. Запозичення. Звуконаслідування.
Тема 9. Системні зв’язки у лексиці.
Тема 10. Фразеологія.

Зміст умінь, що забезпечується:
Вміти дати правильну відповідь німецькою мовою на питання стосовно теоретичного матеріалу тем 1-4 та виконати практичні завдання у рамках опрацьованих тем;
Вміти дати правильну відповідь німецькою мовою на питання стосовно теоретичного матеріалу тем 5-8 та виконати практичні завдання у рамках опрацьованих тем.

Рекомендована література

Основна література
1. Віталіш Л.П., Максимчук Б.В., Сулим В.Т. Лексикологія німецької мови як другої іно¬зем¬ної. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2009. – 167 с. (Умовн. друк. арк. 11,6).
2. Віталіш Л. П. Лексикологія німецької мови: Програма, тести та практичні завдання для самостійної роботи для студентів факультету іноземних мов денного та заоч¬ного на¬вчання. – Чернівці: Прут, 2007. – 112 с.
3. Oguy O.D. Lexikologie der gegenwärtigen deutschen Sprache. – Winnyts’a: 2003.
4. Schippan Th. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. – Leipzig: 1987.
5. Stepanova M.D., Černyševa I.I. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. – Moskau: 1975; 1986.
Додаткова література
1. Admoni W.G. Der deutsche Sprachbau. — Moskau: 1986.
2. Agricola E. Einführung in die Probleme der Redewendungen. – In: Wörter und Wendungen. Wörterbuch zum deutschen Sprachgebrauch / Hrsg. von Dr.E.Agricola. – Leipzig: 1968.
3. Borchard – Wustman – Schoppe. Die sprichwörtlichen Redensarten im deutschen Volksmund. – Leipzig: 1955.
4. Bußmann H. Lexikon der Sprachwissenschaft. — Stuttgart: 1983.
5. Die deutsche Sprache: Kleine Enzyklopädie in 2 Bdn. — Leipzig: 1970.
6. Fleischer W. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. — Leipzig: 1971.
7. Glück H. Die neuen Medien als Motor des Sprachwandels: Schulenglisch als zweite Landessprache? — In: Deutsch global / Hilmar Hoffmann (Hg.) — Köln: 2000.
8. Großes Fremdwörterbuch / Ruth Küfner (Hg.) — Leipzig: 1982.
9. Henzen W. Deutsche Wortbildung (Zit. nach: Ludewig W. Lexikon der deutschen Sprachlehre. — Gütersloh: 1969.
6. Iskos A.M., Lenkowa A.F. Deutsche Lexikologie. — Leningrad: 1970.
7. Lewkowskaja X.A. Lexikologie der deutschen Sprache. — Moskau: 1968.
10. Koblischke H. Großes Abkürzungsbuch. — Leipzig: 1978.
11. Lexikon sprachwissenschaftlicher Termini. – Hrsg. R.Conrad. – Leipzig: 1988
12. Ludewig W. Lexikon der deutschen Sprachlehre. — Gütersloh: 1969
13. Ripetska O.F. Zur Frage der slavisch-deutschen Ortsnamenentsprechungen (Leipziger Abhandlung zur Namenforschung, Bd. 2) — Zur semantischen Struktur der slavisch-deutschen Ortsnamen (Onomastica Slavogermanica, Bd. 3).
14. Rosen E.W., Kossmann L.S. Lexikologisches Praktikum der deutschen Sprache. — M.: 1963.
15. Textor A.M. Sag es treffender. — Reinbeck bei Hamburg: Rowohlt, 1968.
16. Wörterbuch der deutschen Gegenwartssprache in 6 Bdn. Hrsg. von Klappenbach R., Steinitz W. – Berlin: 1978.
17. Гаврись В.І., Пророченко О.П. Німецько-український фразеологічний словник. – Київ: 1981.
18. Девкин В.Д. Сборник упражнений по лексикологии немецкого языка. — М.: Высш. шк., 1971.
19. Зуев А.Н., Молчанова И.Д., Мурясов Р.З., Руфьева А.И., Степанова М.Д. Словарь словообразовательных элементов немецкого языка. — М.: 1979.
20. Медведева Е.В. Лексикология немецкого языка: лекции, семинары, практические занятия. – М., 2009. – 448 с.
21. Ольшанский И.Г., Гусева А.Е. Лексикология: современный немецкий язык. – Москва: Академия, 2005. – 416 с.
22. Ролік А.в. Лексикологія сучасної німецької мови. – Вид. 2-е, випр. І доп. – Ніжин: НДПУ ім. М.Гоголя, 2003. – 154 с.
23. Сакиева Р.С. Немецкий язык. Эмоциональная разговорная речь. – М.: 1991.
24. Степанова М.Д. Лексикология современного немецкого языка. – М.: Academia, 2003. – 256 c.
25. Чернышева И.И. Фразеология современного немецкого языка. – М.: 1970.
26. Юханов О.С. Німецька лексикологія (лекції, тестові завдання, терміни. – К.: Ленвіт, 2008. – 124 с.
Електронні навчальні ресурси
1. Електронна версія посібника “Віталіш Л. П., Максимчук Б. В., Сулим В. Т. Лексикологія німець¬кої мови як другої іноземної. – Львів: ЛНУ, 2006.” в Інтернеті (http://dl.lnu.edu.ua) у вигляді модулів.
2. Інтерактивні тести в Інтернеті, створені для системи дистантного навчання універ¬си-тету (http://dl.lnu.edu.ua).
3. Демонстраційна версія PowerPoint цього посібника у вигляді слайдів з пере¬хрес¬ни¬ми посиланнями (http://dl.lnu.edu.ua/faculty/inomov.new/ukrainian/ger19.htm)

Матеріали

Самостійна робота студента:
Денна форма навчання
1.Розділи лексикології. Видатні германісти про розділи лексикології: К.Левковська, А.Іскоз, А.Ленкова, І.Чернишова, О.Огуй, В.Фляйшер, Т.Шіппан. Вчення про слово та вчення про словник. Основні ознаки німецького слова. Слово як структурно-семантична одиниця німецької мови.
2.Лексикографія як лінгвістична дисципліна. Теоретична та практична лексикографія..
3.Звуконаслідування. Належність звуконаслідувальних слів до частин мови.
Заочна форма навчання
1.Розділи лексикології. Видатні германісти про розділи лексикології: К.Левковська, А.Іскоз, А.Ленкова, І.Чернишова, О.Огуй, В.Фляйшер, Т.Шіппан. Вчення про слово та вчення про словник. Основні ознаки німецького слова. Слово як структурно-семантична одиниця німецької мови.
2.Лексикографія як лінгвістична дисципліна. Теоретична та практична лекси¬ко¬гра¬фія.
3.Звуконаслідування. Належність звуконаслідувальних слів до частин мови.

ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ
1.Модульна письмова робота № 1 (тест)
2.Модульна письмова робота № 2 (тест)
3. Контрольна робота (залік).

ПИТАННЯ ДО ЛЕКЦІЙНО-ПРАКТИЧНОГО КУРСУ
“Лексикологія німецької мови як другої іноземної”
(Питання до заліку)

Gegenstand der Lexikologie
Sprache und Gesellschaft
Stabiler Wortschatz (Grundwortschatz)
Beweglicher Wortschatz
Womit beschäftigt sich die Lexikologie?
Mit welchen sprachlichen Disziplinen ist die Lexikologie verbunden?
Was verändert sich schneller – der Wortschatz oder die Grammatik?
Wie kommen in den Wortschatz die Entlehnungen?
Welche Wörter gehören zum stabilen Wortschatz (Grundwortschatz)?
Welche Wörter gehören zum beweglichen Wortschatz?
Aus welchen Zweigen besteht die Lexikologie?
Wie (= wodurch) wird der Wortschatz bereichert?
Welche Aspekte gehören zur Analyse des deutschen Wortschatzes?
Zweige der Lexikologie
Wortlehre und Wortschatzlehre in der Lexikologie
Lexikographie als Teildisziplin der Lexikologie
Lexikographie als linguistische Disziplin
Universallexika
Sprachliche Wörterbücher
Fachlexika
Spezialwörterbücher
Ideologische Wörterbücher
Zweisprachige Wörterbücher
Wie heißen die bekanntesten Lexika?
Wie heißen die bekanntesten Wörterbücher?
Welche Spezialwörterbücher kennen Sie?
Welche zweisprachigen Wörterbücher kennen Sie?
Das Wort und das sprachliche Zeichen
Vier Definitionen des Wortes
Das Sprachzeichen
.Bezogenheit auf den Adressaten
.Motiviertheit der sprachlichen Zeichen
.Paradigmatische Beziehungen
.Syntagmatische Beziehungen
Was verstand F. de Saussure unter dem Sprachzeichen?
Warum ist das Sprachzeichen auf den Adressaten bezogen?
Ist das Sprachzeichen motiviert oder unmotiviert und warum?
Nennen Sie zwei Beispiele der paradigmatischen Beziehungen (schriftlich)
Nennen Sie zwei Beispiele für syntagmatische Beziehungen
Was versteht man unter der Systemhaftigkeit der Sprache?
Wortbildung. Zusammensetzung
Das Wort auf verschiedenen Sprachebenen
Wege der Bereicherung des deutschen Wortschatzes
.Wortbildung
.Arten der Wortbildung
.Zusammensetzung
.Modelle der Zusammensetzung
Semantisch-syntaktische Klassifizierung der Komposita
Ableitung als eine Art der Wortbildung
Definieren Sie die Ableitung (Derivation)
Arten der Affixe
Morphologische (grammatische) Klassifizierung der Affixe
Suffixe der Maskulina
Suffixe der Feminina
Präfixe und Suffixe der Neutra
Affixe der Verben
Trennbare Präfixe der Verben
Untrennbare Präfixe der Verben
Trennbar/untrennbare Präfixe der Verben
.Affixe der Adjektive
Deutsche Suffixe der Feminina und zehn Beispiele dazu
Fremdsprachige Suffixe der Feminina und zehn Beispiele dazu
Suffixe der Maskulina und zehn Beispiele dazu
Suffixe der Neutra und zehn Beispiele dazu
Verben mit untrennbaren Präfixen
Verben mit trennbaren Präfixen
Suffixe der Adjektive und zehn Beispiele dazu
Definition des Affixes
Semantische Klassifizierung der Affixe
Homonymie und Synonymie der Affixe
Homonymie des Affixes er-
Synonymie der Affixe; innere Valenz
Halbsuffixe
Personenbezeichnungen mit verschiedenen Suffixen
Abstammungsbezeichnungen mit verschiedenen Suffixen
Bezeichnungen der Handlungen und der Tätigkeiten mit verschiedenen Suffixen
Beispiele mit Suffixen zur Bezeichnung subjektiver Einschätzungen
Beispiele zur Homonymie der Affixe
Beispiele zur Synonnymie der Affixe
Beispiele mit dem Halbsuffix -mann
Beispiele mit dem Halbsuffix -los
Was ist Konversion?
Was ist Kürzung?
Übertritt in eine neue Wortart (Konversion)
Definition der Konversion
Wortarten
Substantivierung
Adjektivierung der Partizipien
Adverbialisierung
Übertritt zur Präposition
Kürzung
Definition
Aus der Geschichte der Kürzungen
Allgemeingebräuchliche Kürzungen
Kürzungen im Zeitungsdeutsch
Schreiben Sie zehn Beispiele für Substantivierungen
Adjektivierung der Partizipien; begründen Sie den Übertritt in die andere Wortart
Beispiele für den Übertritt zur Präposition
Anzeigen aus dem Wohnungsmarkt oder Automarkt (“Süddeutsche Zeitung”)
Lautnachahmung und Entlehnung
Definition der Lautnachahmung
Wortarten der Lautnachahmungen
Definition der Entlehnung
Lateinische und griechische Entlehnungen
Entlehnungen aus anderen Sprachen
Einteilung der Entlehnungen
Lehnübersetzungen
Was versteht man unter der Lautnachahmung? (schriftlich)
Schreiben Sie Beispiele der Lautnachah¬mun-gen und bestimmen Sie ihre Wortart
Was versteht man unter der Entlehnung?
Beispiele der griechischen und lateinischen Entlehnungen
Beispiele der Entlehnungen aus slawischen Sprachen
Wie teilt man Entlehnungen ein? (schriftlich)
Was ist eine Lehnübersetzung? Beispiele der Lehnübersetzungen

Питання для самостійного опрацювання

Systemhafte Beziehungen im Bereich der Lexik
Polysemie
Metapher
Metonymie
Synekdoche
Homonymie
Arten der Homonyme
Grammatische Besonderheiten der Homonyme
Synonymie
Antonymie
Euphemie
Tabu
Nennen Sie bitte Beispiele für Polysemie
Welche Bezeichnung basiert auf äußeren Merkmalen?
Welcher Ausdruck entsteht bei Berührung in Zeit und Raum?
Welcher bildliche Ausdruck steht für das Ganze?
Welche Gruppen von Homonymen unterscheidet man?
Welche Synonyme unterscheidet man?
Was für eine Beziehung ist Antonymie?
Was bedeutet das Wort „Tabu“?
Gegenstand der Phraseologie
Definition der Phraseologie
Klassifikation der Phraseologismen
Was ist ein Sprichwort?
Was ist ein stehender Vergleich? Nennen sie Beispiele
Strukturelle Klassifikation der Phraseologismen
Semantische Klassifikation der Phraseologismen

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму