Вступ до літературознавства

Тип: Нормативний

Кафедра: світової літератури

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
13Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
126доцент Поліщук Н. Ю.Іна11, Іна12, Іна13, Іна14, Іна15, Іна16
126професор Мацевко-Бекерська Л. В.Іні11, Інм11, Інн11, Інн12, Інф11, Інк11
126доцент Поліщук Н. Ю.Інп11, Інп12, Інп13

Лабораторні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
16Іна11доцент Поліщук Н. Ю.
Іна12доцент Поліщук Н. Ю.
Іна13доцент Поліщук Н. Ю.
Іна14доцент Поліщук Н. Ю.
Іна15доцент Поліщук Н. Ю.
Іна16доцент Поліщук Н. Ю.
Іні11професор Мацевко-Бекерська Л. В.
Інк11професор Мацевко-Бекерська Л. В.
Інм11професор Мацевко-Бекерська Л. В.
Інн11професор Мацевко-Бекерська Л. В.
Інн12професор Мацевко-Бекерська Л. В.
Інп11доцент Поліщук Н. Ю.
Інп12доцент Поліщук Н. Ю.
Інп13доцент Поліщук Н. Ю.
Інф11професор Мацевко-Бекерська Л. В.

Опис курсу

Літературознавство як наука. Проблема термінології. Філологічний контекст літературознавства. Об’єкт і предмет літературознавства.  Літературознавство в колі гуманітарних дис­циплін. Основні та допоміжні літературознавчі дисципліни.

Література: специфіка та функціонування. Специфіка, предмет і призначення художньої літера­тури. Мистецтво як естетична субстанція та пізнавальна дійсність, вияв авторської емоційності. Література як вид мистецтва. Герменевтичні аспекти літератури. Культурологічний контекст літе­ра­тури.

Основні етапи і школи в історії літературознавства.

Літературний розвиток.  Проблема термінологічних визначень (метод, школа, течія, напрям, стиль). Авторська домінанта в художній творчості. Творчий метод.  Категорія стилю в літературознавстві. Основні літературні напрями.

Література як система. Загальне поняття про роди та жанри. Генологія та генерика. З історії генології. Загальна характеристика літературних родів. Літературний жанр, жанрові структури, канони та системи. Епос. Лірика. Драма. Суміжні родові та жанрові утворення. Позародові форми. Термінологічне різнотлумачення у генериці.

Поетика літературного твору. Макро­поетика і мікропоетика. Структура художнього твору. Поняття «літературний твір», «літературно-художній твір». Твір і текст. Компоненти змісту літературного твору. Компоненти форми літературного твору. Поняття про архітектоніку та композицію твору. Світ літературного твору. Принципи аналізу літературного твору.

Мова художнього твору. Мова як засіб комунікації і як художня модель. Специфіка літературного спілкування. Структура художньої комунікації. Літературна мова і мова художньої літератури. Принципи організації художнього мовлення. Лексичний рівень художньої мови. Тропи. Фоніка.

Версифікація. Термінологічне визначення основних понять.  Системи віршування. Цілісний аналіз поетичного твору.

Літературний процес. Літературне життя, його основні складові та учасники. Синхронний та діахронний виміри літературного процесу. Літературний процес у теоретико-літературному та історико-літературному вивченні. Літературний процес та прогрес. «Зовнішні» та «внутрішні» фактори розвитку літерату­ри. Проблема періодизації літературного процесу. Ключові терміни теорії літературного процесу.

 

Результати навчання:

  • у підсумку вивчення курсу студенти мають знати: найзагальніші теоретичні положення літературознавства; специфіку літератури як одного із видів мистецтва; основні етапи становлення та розвитку літе­ратурознавчої науки; категорії літературного розвитку; системність літератури в комплексі родових, жанрових і видових дефініцій; поетологічні аспекти літератури; тенденції та закономірності становлення історико-літературного процесу;

у підсумку вивчення курсу студенти мають вміти: практично застосовувати навички поетологічного аналізу; аналізувати систему художньої мови літе­ратурного твору; здійснювати аналіз версифікаційних особливостей літератури; застосовувати у самостійній науково-пошуковій діяльності засадничі аспекти літературного процесу, його диференціації та основних виявів.

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму