Панчишин Наталія Зіновіївна

Посада: асистент кафедри класичної філології

Телефон (робочий): (032) 239-41-38

Наукові інтереси

Функціональна граматика, дослідження  темпоральності на основі  латинської мови.

Курси

Публікації

  • Панчишин Н.З. Синтаксичні засоби вираження темпоральності у латинській мові(складнопідрядні речення)/ Н.З.Панчишин // Наукові записки. Серія:Філологічні науки (мовознавство). – Вип.89(4). – Кіровоград, 2010. – С.257–261
  • Панчишин Н.З. Латинські іменники на позначення часу/Н.З.Панчишин// Нова філологія. — № 37.— Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2010.— С.191−196
  • Панчишин Н.З. Прийменникові конструкції із темпоральною семантикою в класичній латині /Н.З.Панчишин//Науковий вісник Волинського національного університету імені лесі Українки. Серія:Філологічні науки. Мовознавство. – Вип.7. – Луцьк, 2010. – С.46–50
  • Панчишин Н.З. Прислівники з часовою семантикою у латинській мові/Н.З.Панчишин// Вісник Харківського національного університету. Серія: Філологія. – Вип.60. − Харків,2010. – С.592 −597
  • Панчишин Н.З. Ад’єктивна темпоральність у латинській мові/Н.З.Панчишин// Studia Linguistica. – Vol.V(II). – К., 2011. – С.125–132;
  • Панчишин Н.З. Функціональні та комбінаторні властивості іменників із часовим значенням/Н.З.Панчишин// Класична філологія у ХХІ ст.: здобутки та перспективи. Матеріали всеукраїнських наукових читань, присвячених 90-річчю від дня народження професора кафедри класичної філології Віталія Петровича Маслюка (Львів, 28 травня 2010 р.). – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. І.Франка, 2011. – С. 59-61
  • Панчишин Н.З. Лексико-семантичні засоби вираження темпоральності в латинській мові/Н.З.Панчишин// Наукові записки національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна»: збірник наукових праць.- Острог: Вид. Національного університету «Острозька академія»,2015.- Вип.56.- С.229-232
  • Панчишин Н.З. Латинські темпоральні ад’єктиви: ознаки та функціонування/Н.З.Панчишин// Науково-практичний журнал «Одеський лінгвістичний вісник».- Одеса: Вид. дім «Гельветика»,2016.- Вип.7.- С.138-142
  • Панчишин Н.З. Структурна організація функціонально-семантичного поля темпоральності (на базі латинської мови) /Н.З.Панчишин// Науковий вісник Херсонського державного університуту. Серія «Перекладознавство та міжкультурна комунікація».- Херсон: Вид. дім «Гельветика», 2016.- Вип.4.- С.93-97
  • Панчишин Н.З. Герон Александрійський /Н.З.Панчишин//Лексикон античної словесності/за ред. М.Борецького, В.Зварича.-Дрогобич:Коло,2014.-С.159-160
  • Панчишин Н.З. Клеомед /Н.З.Панчишин//Лексикон античної словесності/за ред.М.Борецького, В.Зварича.-Дрогобич:Коло,2014.-С.325-326
  • Панчишин Н.З. Мегасфен /Н.З.Панчишин//Лексикон античної словесності/за ред.М.Борецького, В.Зварича.-Дрогобич:Коло,2014.-С.397
  • Панчишин Н.З. Серен Саммонік, Квінт /Н.З.Панчишин//Лексикон античної словесності/за ред.М.Борецького, В.Зварича.-Дрогобич:Коло,2014.-С.539-540
  • Панчишин Н.З. Флавій Гней /Н.З.Панчишин//Лексикон античної словесності/за ред.М.Борецького, В.Зварича.-Дрогобич:Коло,2014.-С.615-617
  • Панчишин Н.З. Юліан,Сальвій /Н.З.Панчишин//Лексикон античної словесності/за ред.М.Борецького, В.Зварича.-Дрогобич:Коло,2014.-С.656
  • Панчишин Н.З.Темпоральні  складнопідрядні  речення  зі  значенням неодночасності у латинській мові /Н.З.Панчишин//   Сучасні тенденції розвитку освіти й науки : проблеми та перспективи // Збірник наукових праць. – Львів – Кєльце, 2017. – Вип. 1. ‒С.341-345
  • Панчишин Н.З. Типологія таксису в латинській мові       /Н.З.Панчишин//Науково-виробничий журнал «Держава та регіони». Серія: Гуманітарні науки.- Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2018.- Вип.1(52).- С. 89-94(ISSN1813-341X)

Біографія

2000-2005-студентка факультету іноземних мов. Кафедра класичної філології.

2005- асистент кафедри класичної філології

Різне

Куратор групи Інк51

Методичні матеріали

Практичне заняття 1

Вступ. Латинська мова у міжнародній науковій термінології. Латинська мова у Львові. Латинський алфавіт

Латинська мова (lingua Latīna) – одна з найдавніших мов італійської групи індоєвропейської сім’ї. Латинська мова розвивалася на основі мови стародавнього племені латинів (Latīni), які на початку І тис. до н. е. заселяли невелику область Центральної Італії – Лаціум (Latium). Головне місто Лаціума Рим (Roma), засноване у 753 р. до н. е., в результаті завойовницької політики перетворюється з міста-держави на столицю рабовласницької імперії. До кінця III ст. до н. е. латинська мова поширюється на всій території Апеннінського півострова, а починаючи з II ст. до н. е. вона виходить за його межі. Латинська мова стала державною мовою на значній території Європи, яка у І ст. до н. е. досягала сучасної Англії, Голландії та Іспанії – на заході, Ірану і Сирії – на сході, Німеччини та Румунії – на півночі, Криму, Кавказу, Єгипту, Алжиру – на півдні.

Найдавніший латинський текст був знайдений 1871 р. в місті Пренесте – Пренестська застібка. Це напис на золотій застібці, який датується згідно з археологічними даними, кінцем VII ст. до н.е. Знайдено також окремі написи на металі,  камені, мармурі, кераміці. Вони  датуються  різними століттями. Це – найдавніші пам’ятки латинської мови. Історія літературної мови починається 240 р. до н. е., коли військовополонений грек Люцій Лівій Андронік переклав Гомерову “Одіссею” латинською мовою. Літературну латинську мову поділяють на три періоди:

Архаїчний період – 240-81 рр. до. н. е. – це період становлення літературної латинської мови. З літературних пам’яток цього періоду збереглись твори давньоримського комедіографа Плавта і драматурга Теренція, сільськогосподарський трактат Катона Старшого. Твори інших авторів дійшли до нас тільки фрагментами.

Класичний період  – 81р. до н. е. – 120 р. н. е. Період найвищого розвитку латинської мови. Його поділяють на два віки: “золотий” і “срібний”. Представниками “золотого” віку є  Ціцерон, Цезар, Лукрецій, Вергілій, Горацій, Овідій.  “Срібний” вік, або післякласичний   період, представляє творчість Сенеки, Марціала, Тацита.

Пізній період – ІІІ-VI ст.

У цей період поруч з літературною латинською мовою починає існувати і широко застосовуватися розмовна народна латина (“вульгарна латина”), яка під впливом мов племен та народів, підкорених римлянами, трансформувалася у різні діалекти (sermo vulgaris). Мовні розбіжності між римськими провінціями зростали, поступово втрачався латинський елемент. Діалекти стали основою формування романських мов – італійської, французької, іспанської, португальської, румунської, молдавської та ін.

Після падіння Римської імперії (476 р. н. е. ) латина стала у Європі мовою дипломатії та юриспруденції, науки та освіти, релігії. Цією мовою писали міжнародні договори, вели переговори, навчали у школах та університетах, “підносили молитви ” в церквах.

В епоху Середньовіччя латинська мова була єдиним інструментом спілкування і висловлювання думок. Вона була невід’ємною частиною суспільного, політичного, культурного і наукового життя всієї Європи.

В епоху Відродження (XIV-XVI ст.) суспільство приділяє виняткову увагу античній культурі загалом, та латинській мові зокрема. Латинську мову не лише вивчають – нею пишуть наукові твори такі видатні учені як Б.Спіноза (1632-1677), Еразм Роттердамський (1466-1536), Ісаак Ньютон (1643-1727), Михайло Ломоносов (1711-1765),  Микола Коперник (1473-1543), Ю.Дрогобич (бл. 1450-1494), Т. Прокопович (1681-1736), Григорій Сковорода (1722-1794) та інші. Писати цією мовою твори і наукові трактати залишалось традицією майже до другої половини XIX ст. Хоча латинська мова була витіснена з освіти на науки національними мовами, вона залишається незамінним “будівельним матеріалом” для утворення термінів в усіх дисциплінах. Отже, вивчення  та знання латинської мови  необхідне спеціалістам різних галузей науки.

                                                  Латинський алфавіт

                            (у латинському алфавіті 24 букви)

Друковані                 Писані                  Назва букв          Вимова

A, a                     A, a                              а                          а

B, b                     B, b                               бе                         б      

C, c                      C, c                               це                        ц або к

D, d                     D, d                               де                         д

E, e                      E, e                               е                           е

F, f                       F, f                                еф                        ф

G, g                     G, g                               ѓе                         ѓ

H, h                     H, h                              га                         г

I, I                       I, I                                 і                           і, й

K, k                     K, k                               ка                        к

L, l                       L, l                                ель                       ль

M, m                  M, m                               ем                        м

N, n                     N, n                               ен                        н

O, o                     O, o                               о                          о

P, p                      P, p                               пе                        п

Q, q                     Q, q                               ку                         к

R, r                      R, r                                ер                         р

S, s                       S, s                                ес                         с, з

T, t                      T, t                                те                        т

U, u                     U, u                               у                           у

V, v                     V, v                               ве                         в

X, x                     X, x                               ікс                        кс, кз

Y, y                     Y, y                                іпселон (ігрек)    і

Z, z                      Z, z                                зета                    з, ц

 

 Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практичне заняття 2

Вимова приголосних та голосних. Буквосполучення. Наголос.

Голосні (6): a, e,i, o, u, y.

a, e, o, u – вимовляються відповідно українським [а, е, о, у]

i –    [i]: magister – вчитель, imperātorімператор

      [й]: на початку слів перед голосним і всередині між двома голосними

         iuventusмолодість, ius – право, maiorбільший

y – [i] вживається у словах грецького походження: symbŏlumзнак, stylusстиль

Дифтонги – сполучення двох різних голосних, які вимовляються, як один склад:

ae         aera ера                                                       NB. аёr, aēr– повітря

[e]:   praemiumнагорода                                            poёta, poēta – поет

oe         poena– покарання,  oeconomia – економія

au –  [ay]: aurumзолото, AuroraАврора    

eu – [ey]:  Europa -Європа, neuter –ні один з двох

Приголосні

c – [k]:  перед голосними a, o, u, au: caputголова, corсерце, cuprumмідь,                                                                      causa –  причина, coepiвзяв; перед приголосними: credoвірю

та вкінці слів: fac!- роби! dic! – говори!,

і    [ц]:  перед голосними e, i, y, ae, oe, eu: citoшвидко, CicĕroЦіцерон,

               cyclus –  коло,  caeremonia – шанування

g – [г]:    guttaкрапля, geometriaгеометрія, gloria

h – [г, нім. h]: homo – людина, honorчесть

k –   [витіснена літерою с]: kaliumкалій, KalendaeКаленди, перший день         місяця, KarthāgoКарфаген;

l –    [ль]: laborпраця, сlassis – група

s –    [c]:   sinisterлівий, instrumentumзнаряддя, resсправа

[з]:  між голосними  rosaтрояда, nasusніс, usus

q –    вживається лише в сполученні з u: qu – [кв]: aquaвода, quintusп’ятий

x –    [kc]: pax -мир , rex –  цар                          z – [з]: zona – пояс

[кз]: exemplarзразок                         [ц]:  zincumцинк

Буквосполучення

ngu – [нгв]:         lingua –язик, мова                 su – [св]: Suetonius (після

[нгу]: lingǔla – язичок                              голосного, який становить

з ним один склад, але suus

ti – [ці]: natioнаціональність, ratio  -розум  (перед голосною)

[ті]: mixtioзмішування, ostium – двері (в сполученнях sti, xti, tti)

ch – [х] scholaшкола                                           rh   [p]: rhetorпромовець

ph  [ф]: phosphŏrusфосфор                                      th – [т] theatrumтеатр

                            Правило наголосу

Склади рахуємо від кінця слова.

Наголос ніколи не стоїть на першому складі від кінця.

Наголос стоїть на другому складі від кінця, якщо він довгий.

Наголос переходить на третій склад від кінця, якщо другий склад короткий.

Склад довгий

  1. Довгий за природою cклад, якщо містить довгий голосний

ā, ē, ī, ō, ū, y : natūraприродаdisciplīna– виховання, corōnaвінок; дифтонг ае, ое, аu, eupoenaпокаранняcausaпричина.

2.Довгий за положенням  є голосний другого складу, якщо за ним іде два або більше приголосних: semestris – семестр , progressus – поступ вперед .

Примітка. Якщо за голосним  другого складу з кінця йде буквосполучення  b, d, p, t, c, з l або r ( pl, tl, cl, br, dr, pr, tr,cr), тоді другий  склад з кінця короткий.

  1. Літера x розглядається як два приголосних, тому голосний перед ним довгий: complexus – поєднання

     Склад короткий

  1. Склад короткий, якщо містить короткий голосний ă, ě, ĭ, ŏ, ŭ, y :

littěra – буква , medĭcus – лікар.

  1. Голосний звук перед голосним завжди скорочується : audio – слухаю, lectio – заняття, auditorium – приміщення для слухання.
  2. Буквосполучення ch, rh, ph, th для наголосу розглядаються як один звук і не складають довготи за положенням: philosophus – філософ.

 

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

Практичне заняття 3

Іменник. Прикметник. Перша відміна іменників.

Частини мови

Змінні частини мови                             Незмінні частини мови

  1. Substantīvum – іменник 1. Adverbium – прислівник
  2. Adiectīvum – прикметник 2. Praepositio – прийменник
  3. Pronōmen – займенник 3. Coniunctio – сполучник
  4. Numerāle – числівник 4. Interiectio – вигук
  5. Verbum – дієслово 5. Particŭla –  частка

Substantīvum

Латинський іменник має наступні граматичні категорії:

  1. рід (genus) -3 : masculīnum –чоловічий m

feminīnum – жіночий                     f

neutrum – середній                       n

  1. число (numerus) – 2: singulāris – однина sing.

рlurālis – множина           plur.

  1. відмінки(casus) – 6 :

         Nominatīvus –називний                                       Nom.

Genetīvus – родовий                                            Gen.

Datīvus – давальний                                            Dat.

Accusatīvus- знахідний                                        Acc.

Ablatīvus – орудний, місцевий, віддільний       Abl.

Vocatīvus – клична форма                                   Voc.

4.відміна (declinatio) – 5

Declinatio prima

Перша відміна іменників

 Іменники жіночого роду (genus feminīnum)

Nom. sing – a

 Gen. sing – ae

rosa, ae f – троянда                         patria, ae f – батьківщина

amīca,ae f – подруга                      magistra, ae f – вчителька

 

Винятки з правила про рід:

collega, ae  m– колега;    incola, ae m –житель;   nauta, ae m моряк;

scriba, ae -m писар;  poēta, ae m- поет; pirata, ae m – пірат

agricŏla, ae m -землероб;

Persa, ae m -перс; Scytha, ae m- скиф;

Catilīna, ae m -Катіліна та ін.

Casus Singulāris Plurālis
Nom.

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

Voc.

amic-a

amic–ae

amic–ae

amic–am

amic–ā

amic–a

amic–ae

amic–ārum

amic–is

amic–as

amic–is

amic–ae

 

magistra nova – нова вчителька

 

Casus

Singulāris

Plurālis
Nom.

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

Voc.

magistr-a nov-a

magistr-ae nov-ae

magistr-ae nov-ae

magistr-am nov-am

magistr-ā nov-ā

magistr-a nov-a

magistr-ae nov-ae

magistrār-um novār-um

magistr-is nov-is

magistr-as nov-as

magistr-is nov-is

magistr-ae nov-ae

 

 

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

 

Практичне заняття 4

Дієслово. Теперішній час дійсного способу активного та пасивного стану.    

VERBUM (Дієслово)

Латинське дієслово має наступні граматичні категорії :

  1. стани (genĕra) – 2 : actīvum –активний, passīvum –пасивний;
  2. способи (modi) -3 : indicatīvus – дійсний, coniunctīvus – умовний, imperatīvus – наказовий;
  3. часи (tempŏra) – 6 : praesens – терерішній, imperfectum – минулий недоконаного виду, perfectum – минулий доконаного виду, plusquamperfectum – давноминулий,  futūrum I –майбутній час недоконаного виду, futūrum II – майбутній доконаного виду;
  4. числа (numĕri) -2: singulāris – однина, plurālis – множина;
  5. особи (persōnae) – 3: prima – перша, secunda –  друга, tertia – третя

Coniugationes

Дієвідміни

 Дієвідміни

 

Дієслова в Infinitivus

 

Основа дієслова

 

Закінчення     

основи

           I

II

III

IV

 

ornāre – прикрашувати

docēre – навчати

scribĕre – писати

audīre –  слухати

 

        ornā  –

docē –

scrib-

audī –

                ā

ē

пригол.

ī

                                         Praesens indicatīvi actīvi

Теперішній час дійсного способу активного стану

 

Singulāris

 

     I

1.     orna-o orno

2. orna-s

3. orna-

II

doce-o

doce-s

doce-t

III

scrib-      capi-o

scrib-is      capi-s

scrib-it       capi-t

IV

audi-o

audi-s

audi-t

Plurālis

 

1.     ornā-mus

2.     ornā-tis

3. orna-nt 

docē-mus

docē-tis

doce-nt

scrib-ĭmus        capĭ-mus

scrib-ĭtis           capĭ-tis

scrib-unt          capi-unt

audī-mus

audī-tis

audi-unt

                                Дієслово sum, esse (бути) в Praesens

Sing.                            Plur.

  1. sum   –  я є                  1. sumus – ми є
  2. es – ти є                     2. estis – ви є

3.est – він є                    3. sunt – вони є

Imperatīvus praesentis actīvi

Наказовий спосіб

Singulāris

I                                    II                                    III                                       IV

2 orna!      прикрашай! doce!

навчай!

scrib-e!                    cap-e!

пиши!                     бери!

 

 

audi!

слухай!

Plurālis
3 ornā- te!  прикрашайте! docē-te!

навчайте!

scrib-ĭte!               cap-ĭte!

пишіть!                  беріть!

audī-te!

слухайте!

 

Заперечення  в Imperatīvus : noli ornāre! не прикрашай!

nolīte ornāre! не прикрашайте!

 

Praesens indicatīvi passīvi

Теперішній час дійсного способу пасивного стану

Singulāris
          І

1.ornа-or ornor

2. ornā-ris

3. ornā-tur

 

ІІ

doce-or

docē-ris

docē-tur

 

ІІІ

scrib-or               capi-or

scrib-ěris           capě-ris

scrib-ĭtur           capĭ-tur

 

IV

audi-or

audī-ris

audī-tur

 

Plurālis
 

1. ornā-mur

2. orna-mĭni

3  orna-ntur

 

 

docē-mur

doce-mĭni

doce-ntur

 

 

scrib-ĭmur        capĭ-mur

scrib-imĭni       capi-mĭni

scrib-untur      capi-untur

 

 

audī-mur

audi-mĭni

audi-untur

 

                                        Infinitīvus praesentis passīvi

Інфінітив теперішнього часу пасивного стану

      І ІІ ІІІ ІV
ornā-ri docē-ri scrib-i               cap-i audī-ri

 

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практичне заняття 5

Іменник. Прикметник. Друга відміна іменників.

Declinatio secūnda

Друга відміна іменників

 

Casus Singulāris Plurālis
Nom.

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

Voc.

discipŭl-us

discipŭl-i

discipŭl-o

discipŭl-um

discipŭl-ō

discipŭl-e

discipŭl-i

discipul-ōrum

discipŭl-is

dicsipŭl-os

discipŭl-is

discipŭl-i

 Іменники чоловічого роду  і середнього роду (genus masculīnum et neutrum)

Nom. sing – us, er (m), um (n)

Gen. sing i

 

discipŭlus , і  m  – учень

amicus, i m – друг

magister, tri m – вчитель, liber, bri m – книжка, puer, eri m – хлопець

pactum, i n – договір , verbum, i n – слово, дієслово

 

Casus Singulāris Plurālis Casus Singulāris Plurālis
Nom.

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

Voc.

lib-er

libr-i

libr-o

libr-um

libr-ō

lib-er

libr-i

libr-ōrum

libr-is

lib-ros

libr-is

libr-i

Nom.

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

Voc.

verb-um

verb-i

verb-o

verb-um

verb-ō

verb-um

verb-a

verb-ōrum

verb-is

verb-a

verb-is

berb-a

 

Винятки з правила про рід:

(us) f – Aegyptus, i f Єгипет; Cyprus, i f Кіпр; popǔlus, i f тополя; atŏmus, i f атом; humus, i f земля; periŏdus, i  f період; methŏdus, i f метод; diamĕtros, i f діаметр; (us) n – virus, i n отрута; pelăgus, i n море; vulgus, i n народ; та ін.

                                                                                                                                                                                              

 

 

 

 

 

magister novus – новий вчитель

 

Casus

Singulāris

Plurālis
Nom.

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

Voc.

magist-er nov-us

magistr-i nov-i

magist-o nov-o

magistr-um nov-um

magist-ō nov-ō

m magist-er nov-e

magistr-i nov-i

magistr-ōrum nov-ōrum

magist-stris nov-is

magistr-os nov-os

magistr-is nov-is

magistr-i nov-i

 

pactum novum – новий договір

 

Casus

Singulāris

Plurālis
Nom.

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

Voc.

pact-um nov-um

pact-i nov-i

pact-o nov-o

pact-um nov-um

pact-ō nov-ō

pact-um nov-um

pact-a nov-a

pactōr-um novōr-um

pact-is nov-is

pact-a  nov-a

pact-is nov-is

pact-a nov-a

 

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

 

 

 

 

 

 

 

Практичне заняття 6

Присвійні та особові займенники.

Pronomĭna possessīva

Присвійні займенники

meus, a, umмій, моя, моє                  tuus, a, um твій, я, є

 suus, a, um свій, я, є                          noster, tra, trum – наш, а, е

vester, tra, trum – ваш, а, е

 

Casus

Singulāris

Plurālis
Nom.

Gen. Dat.

Acc.

Abl.

Voc.

tu-us  tu-a  tu-um

tu-i tu-ae tu-i

tu-o tu-ae tu-o

tu-um tu-am tu-um

tu-ō tu-ā tu-ō

tu-e tu-a tu-um

tu-i tu-ae tu-a

tu-ōrum tu-ārum tu-ōrum

tu-is tu-is tu-is

tu-os tu-as tu-a

tu-is tu-is tu-is

tu-i tu-ae tu-a

                                                  Pronomĭna personalia

Особові займенники

egoя , tu  – ти , nos –  ми, vosви

Casus

Singulāris

Singulāris Plurālis Plurālis
Nom.

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

ego

mei

mihi

me

me

tu

tui

tibi

te

te

nos

nostri/nostrum

nobis

nos

nobis

vos

vestri/ vestrum

vobis

vos

vobis

 

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл

 

 

Практичне заняття 7

Минулий час дійсного способу активного та пасивного стану.

Imperfectum indicatīvi actīvi et passīvi

Минулий час недоконаного виду дійсного способу

активного і пасивного стану

A c t ī v u m

 

Singulāris

 

І

1. ornā-bam

2 ornā-ba-s

3. ornā-ba-t

 

ІІ

docē-bam

docē-ba-s

docē-ba-t

 

ІІІ

scrib-ēba-m       capi-ēba-m

scrib-ēba-s         capi-ēba-s

scrib-ēba-t         capi-ēba-t

 

IV

audi-ēba-m

audi-ēba-s

audi-ēba-t

Plurālis
 

1.orna-bā-mus

2. orna-tis

3. ornā-bant

 

 

doce-bā-mus

doce-tis

docē-bant

 

 

scrib-ebā-mus          capi-ebā-mus

scrib-ebā-tis             capi-ebātis

scrib-ēbant             capi-ēbant

 

 

audi-ebā-mus

audi-ebātis

audi-ēbant

 

 

P a s s ī v u m

 

Singulāris

 

           І

1. ornā-bar

2 orna-ris

3.orna-tur

 

ІІ

docē-bar

doce-ris

doce-tur

 

                  ІІІ

scrib-ēba-r       capi-ēba-r

scrib-ebā-ris    capi-ebāris

scrib-ebā-tur   capi-ebātur

 

           IV

audi-ēba-r

audi-ebāris

audi-ebātur

 

Plurālis
 

1.orna-bāmur

2.orna-bamĭni

3.orna-bantur

 

doce-bāmur

doce-bamĭni

doce-bantur

 

scrib-ebāmur   capi-ebāmur

scrib-ebamĭni   capi-ebamĭni

scrib-ebantur   capi-ebantur

 

audi-ebāmur

audi-ebamĭni

audi-ebantur

 

 

Дієслово sum, esse  (бути) в  Imperfectum

Sing.                            Plur.

  1. eram   –  я був                  1. erāmus – ми були
  2. eras – ти  був                   2. erātis – ви були

3.erat – він  був                   3. erant – вони були

 

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практичне заняття 8

Майбутній час недоконаного виду активного і пасивного стану

Futūrum I indicatīvi actīvi et passīvi

Майбутній час недоконаного виду активного і пасивного стану

 

A c t ī v u m

Singulāris

 

             І

1. ornā-bo

2. ornā-b-i-s

3. ornā-b-i-t

 

ІІ

docē-bo

docē-b-i-s

docē-b-i-t

 

ІІІ

scrib-a-m           capi-a-m

scrib-es             capi-e-s

scrib-et             capi-e-t

 

          IV

audi-a-m

audi-e-s

audi-et

 

Plurālis
   1.orna-b-ĭmus

2.orna-b-ĭtis

3.ornā-b-unt

 

doce-b-ĭ-mus

doce-b-ĭtis

docē-b-unt

 

scrib-ēmus       capi-ē-mus

scrib-ētis          capi-ē-tis

scrib-ent          capi-ent

 

audi-ēmus

audi-ē-tis

audi-ent

 

 

P a s s ī v u m

 

Singulāris

 

І                        ІІ                                 ІІІ                                  IV

1.ornā-bor           docē-bor              scrib-a-r             capi-a-r            audi-a-r

2.orna-b-ě-ris       docē-b-ěris          scrib-ē-ris           capi-ēris          audi-ē-ris

3.orna-bĭ-tur       doce-b-ĭ-tur         scrib-ētur          capi-ē-tur         audi-ē-tur

 

Plurālis

 

   1.orna-bĭ-mur      doce-bĭ-mur       scrib-ēmur      capi- ēmur        audi-ēmur

2.orna-bimĭni      doce-bimĭni      scrib-emĭni     capi-emĭni         audi-emĭni

3.orna-b-u-ntur     doce-b-u-ntur     scrib-entur      capi-entur        audi-entur

 

 

 

Дієслово sum, esse  (бути) в  Futurum

Sing.                            Plur.

  1. ero   –  я був                  1. erĭmus – ми були
  2. eris – ти  був                 2. erĭtis – ви були

3.erit – він  був                 3. erunt – вони були

 

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практичне заняття 10

Третя відміна іменників.

Declinatio tertia. Classis consŏnans

Третя відмніа іменників. Приголосна група

 

Casus

Singulāris

Plurālis
Nom.

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

Voc.

vict-or  

victōr-is

victōr-i

victōr-em

victōr-e

vict-or

victōr-es

victōr-um

victor-ĭbus

victōr-es

victor-ĭbus

victōr-es

 Нерівноскладові іменники чоловічого, жіночого та середнього роду  (genus masculīnum, feminīnum et neutrum) основа яких закінчуєть-ся на один приголосний.

 Nom.sing.- різні                     

Gen. sing. –is

victor, ōris m – переможець

homo, ĭnis m – людина

verĭtas, ātis f – правда

civĭtas, ātis f –громада, держава

genus, ěris n – рід

tempus, ŏris n – час

Classis vocālis

Голосна група

Casus

Singulāris

Plurālis
Nom.

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

Voc.

vectīg-al

vectig-ālis

vectigāl-i

vectīg-al

vectig-āli

vectīg-al

vectigal-ia

vectigal-ium

vectigal-ĭbus

vectigal-ia

vectigal-ĭbus

vectigal-ia

Іменники середнього роду (genus neutrum)

Nom. sing. –e, –al, -ar

Gen. sing.  – is

mare, maris n – море

vectīgal, ālis n – прибуток

anĭmal, ālis n – тварина

exemplar, āris n

Classis mixta

Мішана група

Casus

Singulāris

Plurālis
Nom.

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

Voc.

av-is

av-is

av-i

av-em

av-ē

av-is

av-es

av-ium

av-ĭbus

av-es

av-ĭbus

av-es

 1) Рівноскладові іменники чоловічого та жіночого роду (genus masculīnum et feminīnum)

Nom.sing. – es, -is

Gen.sing.   – is

sedes, is f – місце

nubes, is f – хмара

civis, is m, f – громадянин

testis, is m, f – свідок

avis, is f – птах

Casus

Singulāris

Plurālis
Nom.

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

Voc.

urb-s

urb-is

urb-i

urb-em

urb-ē

urb-s

urb-es

urb-ium

urb-ĭbus

urb-es

urb-ĭbus

urb-es

2) Іменники чоловічого, жіночого та середнього роду (genus masculīnum, feminīnum et neutrum) які перед          

 закінченням Gen.sing. мають

     два або більше приголосних

pars, partis f – частина

urbs, urbis f –  місто

dens, dentis m – зуб

os, ossis n   – кістка

Винятки із правила: за приголосною групою відмінюється:

iuvenis, is m – юнак, frater, tris m- брат, canis, is m, f  – собака , parens, ntis m,f – батьки, pater, tris m –  батько, particěps, ǐpis m – учасник, mater, tris f – мати, princeрs, ǐpis m – вождь                 

Casus Singulāris Plurālis
Nom.

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

Voc.

bos

bovis

bovi

bovem

bove

bos

boves

boum

bubus (bobus)

boves

bubus (bobus)

boves

 

 

 

 

Casus Singulāris Plurālis
Nom.

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

Voc.

vas

vasis

vasi

vas

vase

vas

vasa

vasōrum

vasis

vasa

vasis

vasa

 

Casus Singulāris
Nom.

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

Voc.

Iuppĭter

Iovis

Iovi

Iovem

Iove

Iuppĭter

 

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практичне заняття №11   

 Прикметники третьої відміни.                                                                                                                       

                               Adiectīva declinatiōnis tertiae

 

Casus

Singulāris

Plurālis
Nom.

 

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

Voc.

salūb-er salub-ris salub-bre

salubr-is (m, f, n)

salubr-i (m, f, n)

salubr-em salubr-em salubr-e

salubr-i (m, f, n)

salūb-er salub-ris salub-bre

salubr-es salubr-es salubria

salubri-um (m, f, n)

salubr-ĭbus (m, f, n)

salubr-es salubr-es salubr-ia

salubr-ĭbus (m, f, n)

salubr-es salubr-es salubria

Participium praesentis actīvi

Дієприкметник теперішнього часу дійсного способу активного стану

Основні форми дієслова Теперішня основа Дієприкметник теперішнього часу дійсного способу активного стану
orno, āre, āvi, ātum

doceo, ēre, cui, ctum

scribo, ĕre, psi, ptum

audio, īre, īvi, ītum

оrna-

docе-

scrib-

audi-

orna-ns, ntis

doce- ns, ntis

scri-ens, ntis

audi-ens, ntis

Дієприкметник теперішнього часу дійсного способу активного стану відмінюється, як прикметники ІІІ відміни.

 

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

 

 

 

Практичне заняття №12

Четверта відміна іменників

Declinatio quarta

 

Casus

Singulāris

Plurālis
Nom.

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

Voc.

sens-us

sens-us

sens-ui

sens-um

sens-ū

sens-us

sens-us

sens-uum

sens-ĭbus

sens-us

sens-ĭbus

sens-us

Іменники чоловічого роду (genus masculīnum)

Nom.sing –us

Gen.sing. – us

fructus, us m – фрукт

prōcessus, us m – рух вперед, процес

senatus, us m – сенат

sensus, us m – відчуття

 

Casus

Singulāris

Plurālis
Nom.

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

Voc.

corn-u

corn-us

corn-u

corn-u

corn-ū

corn-u

corn-ua

corn-uum

corn-ĭbus

corn-ua

corn-ĭbus

corn-ua

Іменники середньго роду (genus neutrum)

Non.sing. – u

Gen.sing. – us

cornu, us n – ріг

genu, us n – коліно

gelu, us  n – мороз

 

 

Casus

Singulāris

Plurālis
Nom.

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

Voc.

dom-us

dom –us

dom –ui

dom –um

dom –o

dom –us

dom –us

dom –uum (dom-ōrum)

dom –ĭbus

dom –os

dom –ĭbus

dom –us

 

 

 

 

 

 

 

 

Винятки з правила про рід: manus, us f рука;

domus, us f дім; acus, us f голка; nurus, us f  невістка; portĭcus, us f колонада, портик, quercus, us f – дуб;

tribus, us f – триба.

Іменники acus, us f -голка  arcus, us m – лук, artus, us m – член, суглоб, tribus, us f – район, триба,  lacus, us m – озеро в Dat. et Abl. приймають закінчення – ŭbus; quercus, us fдуб, specus, us m – печера  в dat. et abl. приймають закінчення – ŭbus i ibus.

 

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        

 

 

 

 

 

                                                                 

 Практичне заняття №13

П’ята відміна іменників

                                                            Declinatio quinta

Casus

Singulāris

Plurālis
Nom.

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

Voc.

di-es, res

di-ēi, rei

di-ēi, rei

di-em, rem

di-ē, rē

di-es, res

di-es, res

di-ērum, rerum

di-ēbus, rebus

di-es, res

di-ēbus, rebus

di-es, res

Іменники жіночого роду (genus feminīnum)

Nom.sing. – es

Gen. sing. – ēi

res, rēi f – справа

fides, ei f – віра, довіра

species, ēi f – вид

 

Винятки з правила про рід: dies, ei m – святковий день; meridies, ei  m -полудень

 

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

                                              

                                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практичне заняття №14

Часи системи перфекта дійсного способу активного стану.

Perfectum indicatīvi actīvi

Минулий час доконаного виду дійсного способу активного стану

Sing. 1. ornāv-i               Pl.1. ornav-ĭmus

  1. ornav-isti               2. ornav-istis
  2.   ornāv-it                 3. ornav-ērunt

Дієслово sum, esse  (бути) в  Perfectum

Sing.                            Plur.

  1. fu-i   –  я був                  1. fu -ĭmus – ми були
  2. fu-isti – ти був              2. fu- ĭstis – ви були
  3. fu -it – він був              3. fu- ērunt – вони були

Plusquamperfectum indicatīvi actīvi

Давноминулий час дійсного способу активного стану

Sing. 1.docu- ĕram       Pl. docu-erāmus

2.docu- ĕra-s         docu-erātis

3.docu- ĕra-t         docu-ĕrant

Дієслово sum, esse  (бути) в  plusquamperfectum

Sing.                            Plur.

  1. fu-ĕram –  я був                  1. fu –erā-mus – ми були
  2. fu-ĕras – ти був                   2. fu- erā -tis – ви були
  3. fu -ĕrat– він був                  3. fu- ĕrant – вони були

Futūrum II indicatīvi actīvi

Майбутній час ІІ доконанoго виду дійсного способу

активного стану

Sing.1. scrips-ĕr-o       Pl.   scrips-erĭ-mus

  1. scrips-ĕrіs        scrips-erĭtis
  2. scrips-ĕrі-t        scrips-ĕri-nt

 

 

 

                                        

  

 Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практичне заняття №15     

Часи системи перфекта дійсного способу пасивного стану.                                                                                                           

Participium perfecti passīvi

Дієприкметник дійсного способу пасивного стану

Основні форми дієслова Основа супіна Дієприкметник дійсного способу пасивного стану
orno, āre, āvi, ātum

doceo, ēre, cui, ctum

scribo, ĕre, psi, ptum

audio, īre, īvi, ītum

ornat-

doct-

script-

audit-

ornātus, a, um

doctus, a, um

scriptus, a, um

audītus, a, um

Perfectum indicatīvi passīvi

Минулий час доконаного виду дійсного способу пасивного стану

      І.

Sing. 1. ornātus, a, um   sum      Plur.  1. ornāti, ae, a   sumus

  1. ornātus, a, um es                  2. ornāti, ae, a    estis
  2. ornātus, a, um est                 3. ornāti, ae, a    sunt

 

Plusquamperfectum indicatīvi passīvi

Давноминулий час доконаного виду дійсного способу пасивного стан

 Sing. 1. doctus, a, um eram          Plur. 1. docti, ae, a  erāmus

  1. doctus, a, um  eras                  2. docti, ae, a  erātis
  2. doctus, a, um erat                    3. docti, ae, a  erant

 

Futūrum II (exactum) indicatīvi passīvi

Майбутній час доконаного виду дійсного способу пасивного стану

Sing. 1. scriptus, a,  um ero         Plur.  1. scripti, ae, a  erĭmus                                  2.  scriptus, a, um  eris                 2. scripti, ae, a  erĭtis

  1. scriptus, a, um  erit                  3. scripti, a, um erunt

 

 

 

 

 

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практичне заняття №16

Ступені порівняння прикметників

  Gradus comparatiōnis adiectivōrum

Gradus comparatīvus

Вищий ступінь

brevis, breve – короткий, а,  е

Casus Singulāris
Nom.

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

Voc.

brev-ior

breviōr-is

breviōr-i

breviōr-em

breviōr-e

brev-ior

brev-ior

breviōr-is

breviōr-i

breviōr-em

breviōr-e

brev-ior

brev-ius

brevior-is

brevior-i

brevi-us

brevior-e

brev-ius

Casus Plurālis    
Nom.

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

Voc.

breviōr-es

breviōr-um

brevior-ĭbus

breviōr-es

brevior-ĭbus

breviōr-es

breviōr-es

breviōr-um

brevior-ĭbus

breviōr-es

brevior-ĭbus

breviōr-es

breviōr-a

breviōr-um

brevior-ĭbus

breviōr-a

brevior-ĭbus

breviōr-a

                                                 Gradus superlatīvus

Найвищий ступінь

 

Casus Singulāris
Nom.

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

Voc.

brev-issĭm-us

brevissĭm-i

brevissĭm-o

brevissĭ-um

brevissĭm-o

brevissĭm-e

brev-issĭm-a

brevissĭm-ae

brevissĭm-ae

brevissĭm-am

brevissĭm-ā

brevissĭm-a

brevi-ssĭm-um

brevissĭm-i

brevissĭm-o

brevissĭm-um

brevissĭm-o

brevissĭm-um

 

 

Casus Plurālis
Nom.

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

Voc.

brevissĭm-i

brevissim-ōrum

brevissĭm-is

brevissĭm-os

brevissĭm-is

brevissĭm-i

brevissĭm-ae

brevissĭm-ārum

brevissĭm-is

brevissĭm-as

brevissĭm-is

brevissĭm-ae

brevissĭm–a

brevissĭm-ōrum

brevissĭm-is

brevissĭm-a

brevissĭm-is

brevissĭm-a

 

Особливості утворення ступенів порівняння прикметників

 

Positīvus            Comparatīvus Superlatīvus
m,     f n
asper,ĕra, ĕrum

saluber, bris, bre

asper – ior

salubr – ior

asper- ius

salubr – ius

asper-rĭm-us, a, um

saluber-rĭm-us, a, um

 

 

Positīvus               Comparatīvus Superlatīvus
m,     f n
facĭlis, e легкий,а

difficĭlis,e важкий,а,е

simĭlis, e подібний, а, е

dissimĭlis, e неподібний, а, е

gracĭlis, e стрункий, а, е

humĭlis, e низький,а,е

facil-ior

difficil-ior

simil-ior

dissimil-ior

gracil-ior

humil-ior

facil-ius

difficil-ius

simil-ius

dissimil-ius

gracil-ius

humil-ius

facil-lĭm-us, a, um

difficil-lĭm-us, a, um

simil-lĭm-us, a, um

dissimil-lĭm– us, a, um

gracil-lĭm-us, a, um

humil-lĭm-us, a, um

 

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

 

 

Практичне заняття №17

Суплетивні ступені порівняння прикметників.

Описовий спосіб утворення  ступенів порівняння прикметників.

Positīvus               Comparatīvus

   m,     f                    n

Superlatīvus
bonus, a, um добрий,а,е

malus, a, um поганий,а,е

magnus, a, um великий,а,е

parvus, a, um малий,а,е

multi, ae, a численні

melior

peior

maior

minor

plures

melius

peius

maius

minus

plura

optĭmus, a, um

pessĭmus, a, um

maxĭmus, a, um

minĭmus, a, um

plurĭmi, ae, a

 

Positīvus Comparatīvus

                       

Superlatīvus
arduus, a, um

necessarius, a,um

magis arduus, a, um

magis necessarius, a, um

maxĭme arduus, a, um

maxĭme necessarius, a,um

 

 

Positīvus               Comparatīvus

          m,      f                   n

Superlatīvus
maledĭcus, a, um

benevŏlus, a, um

magnifĭcus, a, um

maledic-entior

benevol-entior

magnific-entior

maledic-entius

benevole-entius

magnific-entius

maledic-entissĭm-us, a, um

benevol-entissĭm-us, a, um

magnific-entissĭm-us, a, um

 

 

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

 

 

 

                                  

 

 

 

 

 

Розклад