Рубанова Галина Леонтіївна

Науковий ступінь: кандидат філологічних наук

Вчене звання: доцент

Біографія

Збірник. Архівні світлини

 

ЖИТТЯ, ВІДДАНЕ ЛІТЕРАТУРІ

Галина Леонтіївна Рубанова народилася 21 березня 1927 року на Кубані, навчалася в одній із шкіл м. Краснодара, яку закінчила 1945 року. Вже пізніше, працюючи доцентом кафедри світової літератури, ностальгійно згадувала свій рідний край, який добре пам’я­тала, часто розповідала про козацькі станиці, адміністративний устрій, звичаї, традиції кубанського краю. Інколи жартома говорила, що її прізвище насправді мало звучати як Рубан, що більше відповідало вільнолюбним прагненням її краю.

Що спонукало вродливу козачку Галину Рубанову податися на далекий захід, до Львова, вступати на полоністику? Про це не розповідала, як і не дуже розкривалася перед іншими таїнами свого життя. Того ж 1945 року стала  студенткою польського відділення філологічного факультету Львівського на­ці­о­нального університету імені Івана Франка (тоді — Львівський держа­вний університет імені Івана Франка), яке закінчила 1950 року.

Кафедра полоністики, створена 1817 року, діяла до 1946 року, отже, далі Г. Л. Рубанова продовжувала навчання на кафедрі слов’янської філології, де викладали богемістику і полоністику. Мала велике щастя навчатися в той час, коли кафедру очолював видатний учений Іларіон Свєнціцький, працювали такі корифеї слов’янської науки, як Михайло Онишкевич, Микола Пушкар. Кафедра, створена 1888 року як заклад порівняльної філології слов’ян­ських мов, літератур і мистецтва, тривалий час готувала фахівців із чеської та польської мов (у 1945-1948 роках на філологічному факультеті діяли кафедра слов’янських мов і кафедра слов’янських літератур, читалася історія південнослов’янських літератур). Ще зовсім недавно тут працював філолог-україніст учений Ян Янів, викладацьку й наукову роботу разом із перекладацькою діяльністю поєднував Степан Масляк, а також славіст-болгарист Микола Малярчук, жертовно віддаючи студентам свої знання.

Відданість полоністиці, своєму молодіжному захопленню, Галина Рубанова пронесла через ціле своє життя. Якраз із польською літературою була пов’язана її кандидатська дисертація «Романи Зоф’ї Налковської 20–50‑х років ХХ століття (проблематика і поетика)», написана під науковим керівництвом професора О. В. Чичеріна і захищена 1985  року. Була співавтором шкільних підручників та підручників для ЗВО із зарубіжної літератури, автором низки статей на польську тематику до «Української літературної енциклопедії», розділів з історії польської літератури, біографій окремих письменників у виданні «Світова історія: ХХ століття: енциклопедичний словник» (Львів, 2007). Високу оцінку отримав її розділ «Maria Dąbrowska. Życiorys, działalność literacka», написаний для підручника «Literatura dla klasy 10‑j» (Kijów–Lwów, 1975), що мав перевидання 1981 року. У виданнях АН СРСР друкувала статті про проблему відповідальності та морального вибору в романі З. Налковської «Межа», проблематику й поетику роману З. Налковської «Вузли життя», «малу прозу» письменниці у світлі сучасної теорії жанрів.

Відчутний резонанс у наукових колах отримали її дві публікації про видатного польського ученого, перекладача професора Львівського університету Тадеуша Бой-Желенського — «Тадеуш Бой-Желенський та французька література» і «Постать Тадеуша Бой-Желенського в польській та українській культурах», надруковані відповідно 1997 і 2008 року на сторінках українського міжвідомчого наукового збірника «Іноземна філологія» та «Вісника Львівського університету» (Серія Іноземні мови). Першою своєю розвідкою про польського науковця і письменника дебютувала ще 1967 року, надрукувавши у випуску 12 «Іноземної філології» статтю «Літературна діяльність Тадеуша Бой-Желенського».

Остання стаття Галини Рубанової, присвячена польській літературі — «Стилістичні функції невласне-прямої мови в романі З. Налковської «Межа» — друкувалася 2009 року у 2‑му випуску збірника наукових праць кафедри світової літератури ЛНУ імені Івана Франка.

Другий аспект літературознавчих зацікавлень науковиці був пов’язаний з історією світової літератури. Закінчивши слов’янське відділення філологічного факультету, розпочала свій довгий науковий шлях на кафедрі зарубі­жних літератур (кафедра світової літератури від 1997 року), якій віддала 61 рік свого життя. На кафедрі виконувала обов’язки лаборанта, потім — старшого лаборанта, працювала на цій посаді повних двадцять років. Це не були роки ма­рудної канцелярської роботи. На кафедрі, яку очолював доктор наук, професор О. В. Чичерін, який запропонував нову концепцію поняття «роман-епопея» у західноєвропейській літературі (монографія «Возникновение романа-эпопеи», 1958) і розробив теорію літературознавчого, ідейного дійового розуміння стилю, змістовності поетичного стилю (монографія «Идеи и стиль», 1965), панувала творча товариська атмосфера, де не було посадової різниці у творчих дискусіях та наукових дослідженнях. Г. Л. Рубанова дуже швидко втягнулася в наукову, а згодом і викладацьку роботу. Доброю школою, яка дала їй ґрунтовне методичне вміння, стало відвідування лекцій професора О. В. Чи­черіна та доцента М. С. Шаповалової, що визначило її подальші наукові зацікавлення — література Середніх віків і Відродження. Опанування цього цікавого періоду в розвитку світової літератури, багато теоретичних проблем якого було поскрибовано офіційною марксистсько-ленінською ідеологією, вже незадовго вилилося в методичні розробки, а далі у видання «Конспект лекцій для студентів-заочників гуманітарних факультетів вищих учбових закладів. Вип. 6. Середні віки та Відродження» (Львів : Видавництво Львів­ського університету, 1967. — 116 с.). Співавтором видання була доцент М. С. Ша­­по­валова, якій належав розділ «Література Відродження». За ухвалою кафедри видання мало пройти апробацію на заочному відділенні факультету журналістики.

Не кожен знає, що саме це видання стало основою навчального посібника «Історія зарубіжної літератури. Середні віки та Відродження» авторства М. С. Ша­повалової та Г. Л. Рубанової, яке з’явилося 1973 року у видавничому об’єднанні «Вища школа» при Львівському державному університеті, було допущене Міністерством вищої і середньої спеціальної освіти УРСР як навчальний посібник для студентів державних університетів. У посібнику, що з’я­вився накладом у 10 000 примірників та, як зазначалося в анотації до нього, був призначений для студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів України, розділ «Література Середніх віків» належав авторству Г. Л. Рубанової.

Створений на кафедрі світової літератури посібник дуже скоро здобув визнання в університетських колах, став одним із найавторитетніших на той час навчальних посібників; його особлива вагомість полягала в тому, що студентство одержало навчальну книгу, написану українською мовою із врахуванням найновіших літературних праць із питань історії зарубіжних літератур зазначеного періоду.

Ерудиція Г. Л. Рубанової виявилася ще повніше при опрацюванні наступних видань — 1982 і 1993  років; особливо гарно було проілюстроване видання підручника 1982  року із синхроністичними таблицями використання середньовічних і ренесансних сюжетів у творах мистецтва. До роботи над посібником долучилася талановита художниця Вікторія Ковальчук; окрім того, воно збагатилося розділом «Слов’янські літератури епохи Відродження», який написав літературознавець-богеміст Володимир Моторний.

Багаторічна робота над перевиданнями підручника увінчалася ще однією працею науковця-медієвіста — посібником «Історія світової літератури. Західноєвропейське Середньовіччя (III–XIV)» (Львів : ПАІС, 2004), призначеним для студентів університетів, педагогічних коледжів, ліцеїв та середніх шкіл. Вартісною була бібліографія, в якій подавалася інформація про новітні досягнення вітчизняних вчених про культурні зв’язки між Україною, Західною Європою, а також відомості про нові переклади художніх текстів українською мовою. Видання, що мало декілька додаткових накладів, дотепер користується успіхом особливо серед студентів-заочників завдяки компактності викладеного матеріалу.

Наприкінці 2010 року з’явилося нове, перероблене і доповнене видання підручника «Історія зарубіжної літератури. Середні віки та Відродження» (Київ : Знання). У процесі опрацювання тексту (а від появи попереднього видання минуло понад п’ятнадцять років) знову рельєфніше виступили кращі риси Г. Л. Рубанової — науковця, авторитетного медієвіста (і не тільки медієвіста), яка дуже прискіпливо, з почуттям великої відповідальності, ставилася до власних наукових досліджень. Про це говорив такий факт: лише декілька років тому видала окремою книжкою доопрацьований варіант розділу цього підручника про Середньовіччя. А тут, у теперішньому запропонованому для перевидання підручнику, враховуючи дослідження сучасної роз­кріпаченої медієвістики, ретельно прочитала свій текст, додавши чимало нової інформації.

Варто згадати ще одну знакову подію в житті Г. Л. Рубанової-науковця. 1983 року під час роботи ІХ Міжнародного з’їзду славістів у Києві на секції «Слов’янські літератури» прозвучала доповідь «Зв’язок жанрових модифікацій із зміною напрямів у слов’янських літературах (загальнотеоретичні питання. Російський роман)» (співавторами доповіді були О. В. Чичерін та Н. Х. Копистянська).

Третя царина, в якій працювала Г. Л. Рубанова, — це «Історія світової літератури» (у той час вона мала дещо заполітизовану назву «Історія зарубіжної літератури»). Діставши добру літературознавчу освіту на кафедрі слов’янської філології, поглиблювала свої знання постійним читанням видатніших творів світової літератури, відвідуванням лекцій своїх старших колег. Доброю школою для неї були десять років викладання зарубіжної літератури в Українському поліграфічному інституті імені Івана Федорова (1961–1971) (тепер — Українська академія друкарства), за сумісництвом із роботою старшого лаборанта кафедри Львівського державного університету імені Івана Франка.

В читанні курсу «Історія світової літератури» почувалася дуже впевнено, мала великий запас знань, добру теоретичну підготовку. Жартома любила повторювати, що читає цей курс «від Гомера до Флобера»; часто заступала штатних викладачів, читаючи замість них лекції у зв’язку з їхніми відрядженнями або ж під час хвороби декого з них.

Якраз такий великий досвід читання лекцій, володіння матеріалом дозволили їй взяти на себе забезпечення лекцій із німецької та іспанської літератур, коли в навчальні плани студентів факультету іноземних мов було запроваджено курс «Національні літератури». Особливий інтерес викликала в неї іспанська література, опрацьовувала спецкурс з історії іспанської літератури «золотої доби». Пропонувала цікаві теми курсових робіт для студентів-іспаністів, що переростали в дипломні та магістерські роботи, а також подальші наукові проекти. Керувала дисертацією асистента О. Маєвської «Художньо-філософська концепція в романах Мігеля де Унамуно 1910–1930-х рр.» (яку не довела до кінця через свій відхід у вічність у червні 2011 р.).  Іспанська література була добре відома Г. Л. Рубановій — «Піснею про мого Сіда», іспанським ренесансно-лицарським романом, пікарескним романом, зокрема «Життям Ласарильйо з‑над Тормесу» чи «Гусманом з Альфараче» Матео Алемана, а далі М. де Сервантесом, Лопе де Вегою, П. Кальдероном, Тірсо де Моліною та іншими. На останній звітній конференції факультету, у якій взяла участь, виголосила доповідь «Арабо-мусульманська культура в контексті іспанського Середньовіччя».

Під керівництвом Г. Л. Рубанової підготували до захисту кандидатські дисертації Діана Мельник та Галина Пастушук, які захищалися вже без присутності свого наукового керівника. Обидві роботи складні й новаторські за своєю науковою проблематикою — перша трактувала питання самоідентифікації як особистісного і філософського дискурсу у прозі Інгеборг Бахманн, друга стосувалася генези та еволюції образу блазня в англійській літературі Середньовіччя і Відродження. Щемливо було бачити в авторефераті Діани Мельник у рубриці «Науковий керівник» прізвище Рубанова Галина Леонтіївна, взяте в чорну рамку. Це була данина пам’яті про старшу колегу, наукового керівника, врешті-решт, етичне рішення, яке відповідало кращим засадам університетського життя.

Не можна оминути ще одного зацікавлення Г. Л. Рубанової, якому вона присвятила багато років свого життя. Вже згадувалося, що, навчаючись на кафедрі слов’янської філології, студентка Галина Рубанова отримала добрі знання з історії мистецтва. Працюючи лаборантом кафедри світової літератури, а далі її асистентом, активно відвідувала Кабінет мистецтвознавства у Львівському університеті, де була присутня на лекціях професора О. В. Чи­че­ріна із використанням діапозитивів (а їх у кабінеті було, здається, понад 10 тисяч), слухала цікаві лекції і розповіді мистецтвознавця Христини Саноцької, пізніше професора Української академії друкарства. Згодом, під час реформування адміністративних приміщень у Львівському університеті Кабінет мистецтвознавства зник як структурна одиниця, а разом з ним і його велика мистецька колекція. Г. Л. Рубанова боляче це переживала, згадувала незабутні роки співпраці з великим ентузіастом цієї справи і фундатором кабінету.

Якою була Галина Леонтіївна Рубанова у щоденному житті на кафедрі?

Ми працювали разом майже півстоліття — від 1966 року, коли професор О. В. Чичерін запропонував мені роботу лаборантом кафедри зарубіжних літе­ратур. Була людиною із властивими їй звитягами, сумнівами, пошуками й помилками. Любила товариства, розуміла дотепи і жарти, вміла їх оцінити, з іронією сприймала деякі бюрократичні канони, з якими доводилося стикатися при лаборантській роботі: її улюблений афоризм «4 с+п» — формула для складання осоружного звіту («4 стены + потолок»). Жартома розповідала кумедну історію, яка трапилася з нею неподалік від головного входу до університету: зустрівся їй студент із давнішого випуску, зупинився перед нею, немов вкопаний, і запитує: «Як? Ви ще живі

Мала багато знайомих по різних кафедрах університету, радо відгукувалася на запрошення прилучитися до кафедральних святкувань певних ювілеїв і дат, охоче відвідувала прем’єрні вистави, концерти класичної музики, добре розумілася на архіте­ктурі Львова, передаючи ці знання студентській аудиторії.

В останні роки, вже в похилому віці, все більше відчувала потребу в медитативному осмисленні вічних істин, віддавши перевагу більш філософському раціоналістичному пізнанню питання Буття. Пригадується тут талановита українська художниця Марія Башкирцева, яка так дійшла до розуміння своєї ultima hora: «Тільки що я опустилася навколішки, ридаючи і молячи Бога; я простягнула руки перед собою, втупила погляд так, нібито Бог був у моїй кімнаті. Треба вірити в нього; це дуже зручно, коли страждаєш. Коли не маєш до кого звернутися, коли ти дійшов геть до краю, у тебе залишається Бог».

Відійшла з кафедри спокійно, без зайвого апофеозу, як відходять філологи-ерудити, з розумінням виконаного обов’язку і, безперечно, з жалем про те, що не вдалося все здійснити, в останні важкі дні, оточена своїми молодшими колегами. Залишила по собі вартісний науковий доробок, який ще довго слугуватиме майбутнім філологам і молодим літературознавцям.

Ярема Кравець

Наукові праці

 

  1. Літературознавча діяльність Бой-Желенського // Ювілейна наукова сесія присвячена 300-річчю Львівського університету : тези доповідей секції іноземної філології. — Львів : вид-во Львів. ун-ту, 1961. — С. 35–37.
  2. Зарубіжна література XIX ст. : програма та метод. вказівки, робочий план для студ. загальнонаук. ф-тів вузів / упр. вузів ; укладачі: О. В. Чи­че­рін, М. С. Шаповалова, Н. Х. Копистянська, Г. Л. Рубанова та ін. — Львів : вид-во Львів. ун-ту, 1962. — 42, [1] с.
  3. Зарубіжна література XIX ст. : програма, методичні, вказівки, робочий план для студ. гуманітарних ф-тів / упр. вузів ; склали О. В. Чичерін, М. С. Шаповалова, Н. Х. Копистянська, Г. Л. Рубанова та ін. — Львів : вид-во Львів. ун-ту, 1965. — 41, [1] с.
  4. Літературна діяльність Бой-Желенського // Іноземна філологія. — Вип. 12. — Львів, 1967. — С. 146–154.
  5. Конференція, присвячена Шекспіру та Сервантесу : [рецензія] // Іноземна філологія. — Вип. 2. — Львів, 1967. — С. 177.
  6. Методичні вказівки з історії зарубіжної літератури Середніх віків. Для студентів факультету журналістики університету. — Львів, 1968. — 6 с.
  7. Історія зарубіжної літератури. Середні віки та Відродження : конспект лекцій для гуманітарних факультетів / М. С. Шаповалова, Г. Л. Руба­нова. — Львів : вид-во Львів. ун‑ту, 1973. — 115 с.
  8. Історія зарубіжної літератури. Середні віки та Відродження : навч. посіб. для ун‑тів / М. С. Шаповалова, Г. Л. Рубанова. — Львів : Вища школа, 1973. — 219 с.
  9. Методичні вказівки з історії зарубіжної літератури Середніх віків та Від­ро­дження (для студ. ф‑ту журналістики університетів). — Львів, 1973. — 6 с. — (ротопринт).
  10. [Рецензія] W. Wójcik. Zofia Nalkowska. Warszawa, 1973 // Реферативный журнал АН СССР. Сер. 7. Литературоведение. — Москва, 1975. — № 4. С. 264–268.
  11. Maria Dąmbrowska. Życiorys, działalność literacka // Literatura dla klasy 10‑j. — Kijów ; Lwów : Radianska szkola, 1975. — С. 170–196.
  12. Марія Домбровська — письменник і людина [Рец. на книгу: Станюкович Я. С. Реализм Марии Домбровской. — Москва : Наука, 1974] // Українське слов’янознавство. — Вип. 13. — Львів, 1976. — С. 107–110.
  13. [Рецензія] Frąckowiak-Wiegandtowa Ewa. Sztuka powieściopisarska Na­lkowskiej (lata 1935–1954) // Проблеми слов’янознавства. — Вип. 15. — Львів, 1977. — С. 120–124.
  14. Стилістичні функції невласне-прямої мови у романі З. Налковської «Межа» // Проблеми слов’янознавства. — Вип. 17. — Львів, 1978. — С. 64–71.
  15. Соціальна і політична проблематика «Роману Терези Ганнерт» Зоф’ї Налковської // Проблеми слов’янознавства. — Вип. 21. — Львів, 1980. — С. 38–46.
  16. «Вузли життя» З. Налковської як політичний роман // Проблеми слов’я­нознавства. — Вип. 23. — Львів, 1981. — С. 16–23.
  17. К методике преподавания зарубежной литературы Средних веков // Актуальные проблемы преподавания дисциплин классической филологии и зарубежной литературы : тезисы докладов и сообщений Всесоюзного семинара-совещания. — Минск, 1981. — С. 65–66.
  18. Maria Dąmbrowska. Życiorys, działalność literacka // Literatura dla klasy 10‑j. — Kijów ; Lwów : Radianska szkola, 1981. — С. 168–194.
  19. Нові дослідження з медієвістики // Іноземна філологія. — Вип. 67. — Львів, 1982. — С. 119–127.
  20. Методические указания к самостоятельной работе студентов над курсом истории зарубежной литературы для студентов гуманитарных факультетов / ЛГУ им. И. Франко ; сост. Н. Ф. Копыстянская, А. В. Чичерин, Г. Л. Рубанова и др. — Львов : ЛГУ, 1982. — 20 с.
  21. Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження : підруч. / М. С. Шаповалова, Г. Л. Рубанова, В. А. Моторний. — Львів : Вища шко­ла ; вид-во при Львів. держ. ун‑ті, 1982. — 438 с.
  22. Зв’язок жанрових модифікацій із зміною напрямів у слов’янських літературах (Загальнотеоретичні питання. Російський роман) / О. В. Чи­черін, Н. Х. Копистянська, Г. Л. Рубанова // Слов’янські літератури : доповіді : IX міжнар. з’їзд славістів. — Київ, 1983. — С. 139–152.
  23. Связь жанровых модификаций со сменой направлений в славянских литературах / А. В. Чи­черин, Н. Ф. Копыстянская, В. А. Моторный, Г. Л. Ру­­ба­нова // IX междунар. съезд славистов : тез. докл. и письмен. сообщ. Киев, сент. 1983. — Москва, 1983. — С. 266.
  24. В пошуках правди про людину та суспільство // Проблеми слов’я­но­знавства. — Вип. 29. — Львів, 1984. — С. 24–30.
  25. Романы Зофьи Налковской 20–50-х годов (проблематика и поэтика) : авто­реф. дисс…. кандидата филологических наук. — Киев : Институт литературы им. Т. Г. Шевченко, 1985. — 23 с.
  26. Проблема ответственного и нравственного выбора в романе Зофьи Налковской «Граница» // [рукопись депонована в ЮНИОН АН СССР]. — № 35567. — 09.10.1988.
  27. Методичні вказівки до самостійної роботи студентів над курсом історії зарубіжної літератури (Середні віки і Відродження) : для студ. ф‑тів інозе­мних мов, філол. та журналістики. — Львів : ЛДУ, 1987. — 20 с.
  28. Методичні вказівки до самостійної роботи студентів над курсом «Історія зарубіжної літератури ХІХ ст. Критичний реалізм» : для студ. гуманітарних ф‑тів / укл. О. В. Чичерін, Н. Х. Ко­пистянська, Г. Л. Рубанова та ін. — Львів : ЛДУ, 1987. — 44 с.
  29. Особливості романного стилю Зоф’ї Налковської // Проблеми слов’яно­зна­вства. — Вип. 37. — Львів, 1988. — С. 28–32.
  30. Проблематика и поэтика романа Зофьи Налковской «Узлы жизни» // [рукопись депонована в ЮНИОН АН СССР]. — № 35568. — 09.10.1988.
  31. Методические указания к изучению антиклерикальных тенденций в литературе эпохи Возрождения. — Киев, 1988. — 15 с.
  32. ЕОМ і література та літературознавство // Іноземна філологія. — Вип. 94. — Львів, 1989. — С. 141–146.
  33. О. В. Чичерін — людина і вчений // Іноземна філологія. — Вип. 100. — Львів, 1990. — С. 97.
  34. Народно-героїчний епос : лекція для студ. та викладачів шкіл. — Львів : ЛДУ, 1991. — 26 с.
  35. Західноєвропейський народно-героїчний епос (ХІ–ХІІІ ст.) : текст лекції. — Львів : ЛДУ, 1991. — 26 с. — (фотопринт).
  36. Мала проза Зоф’ї Налковської у світлі сучасної теорії жанрів // Іноземна філологія. — Вип. 103. — Львів, 1992. — С. 149–155.
  37. Література та питання до курсу «Середні віки та Відродження». — Львів, 1998. — С. 1–4.
  38. Історія зарубіжної літератури. Середні віки та Відродження : підруч. / М. С. Шаповалова, Г. Л. Рубанова, В. А. Моторний. — Львів : Світ, 1993. — 312 с.
  39. Альба // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1: А–Г. — Київ : Гол. ред. Укр. радянської енциклопедії ім. М. П. Бажана, 1988. — С. 49.
  40. Аріосто (Ariosto) Лудовіко // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1: А–Г. — Київ : Гол. ред. Укр. радянської енциклопедії ім. М. П. Бажана, 1988. — С. 85.
  41. Бестіарій // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1: А–Г. — Київ : Гол. ред. Укр. радянської енциклопедії ім. М. П. Бажана, 1988. — С. 157.
  42. Бокаччо Джованні // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1: А–Г. — Київ : Гол. ред. Укр. радянської енциклопедії ім. М. П. Бажана, 1988. — С. 208.
  43. Ваганти // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1: А–Г. — Київ : Гол. ред. Укр. радянської енциклопедії ім. М. П. Бажана, 1988. — С. 260.
  44. Веди, ведична література // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1: А–Г. — Київ : Гол. ред. Укр. радянської енциклопедії ім. М. П. Бажана, 1988. — С. 282.
  45. Віланела // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1: А–Г. — Київ : Гол. ред. Укр. радянської енциклопедії ім. М. П. Бажана, 1988. — С. 321.
  46. Гонгоризм // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1: А–Г. — Київ : Гол. ред. Укр. радянської енциклопедії ім. М. П. Бажана, 1988. — С. 452.
  47. Гробіанська література // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1: А–Г. — Київ : Гол. ред. Укр. радянської енциклопедії ім. М. П. Бажана, 1988. — С. 500.
  48. Домбровська Марія // Українська літературна енциклопедія. — Т. 2: Д–К. — Київ : Гол. ред. Укр. радянської енциклопедії ім. М. П. Бажана, 1990. — С. 89.
  49. Евфуїзм // Українська літературна енциклопедія. — Т. 2: Д–К. — Київ : Гол. ред. Укр. радянської енциклопедії ім. М. П. Бажана, 1990. — С. 136–137.
  50. Еразм Роттердамський // Українська літературна енциклопедія. — Т. 2: Д–К. — Київ : Гол. ред. Укр. рад. енцикл. ім. М. П. Бажана, 1990. — С. 157. — У співавтор. з В. О. Шевчук.
  51. Есхатологічна література // Українська літературна енциклопедія. — Т. 2: Д–К. — Київ : Гол. ред. Укр. радянської енциклопедії ім. М. П. Ба­жана, 1990. — С. 168.
  52. «Листи темних людей» // Українська літературна енциклопедія. — Т. 3: К–Н. — Київ : Гол. ред. Укр. радянської енциклопедії ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 16.
  53. Програма до курсу «Західноєвропейська література. Середні віки та Відродження». — Львів, 1997.
  54. Значення праць М. Шаповалової в розвитку шекспірознавства в Україні // Іноземна філологія. — Вип. 109. — Львів, 1996. — С. 155–161.
  55. Західноєвропейський рицарський роман ХІІ–ХІІІ ст. : текст лекції. — Львів : ЛДУ, 1997. — 12 с.
  56. Програма, методичні рекомендації, документація з педагогічної практики (курс «Історія світової літератури») : для спеціалістів і магістрів. — Львів, 2003. — 31 с.
  57. Історія світової літератури. Західноєвропейське Середньовіччя (ІІІ–ХІV ст.) : посіб. для вузів та середніх шкіл. — Львів : ПАІС, 2004. — 144 с.
  58. Зегерс Анна // Світова історія. ХХ століття : енциклопед. словник / [за ред. І. Підкови, Р. Шуста]. — Львів : Літопис, 2008. — С. 313.
  59. Келлерманн Бернгард // Світова історія: ХХ століття : енциклопед. словник / [за ред. І. Підкови, Р. Шуста]. — Львів : Літопис, 2008. — С. 402.
  60. Манн Генріх // Світова історія: ХХ століття : енциклопед. словник / [за ред. І. Підкови, Р. Шуста]. — Львів : Літопис, 2008. — С. 505–506.
  61. Манн Томас // Світова історія: ХХ століття : енциклопед. словник / [за ред. І. Підкови, Р. Шуста]. — Львів : Літопис, 2008. — С. 506.
  62. Олдрідж Джеймс // Світова історія: ХХ століття : енциклопед. словник / [за ред. І. Підкови, Р. Шуста]. — Львів : Літопис, 2008. — С. 585.
  63. Постать Тадеуша Бой-Желенського в польській та українській культурі // Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови. — Вип. 15. — Львів, 2008. — С. 186–190.
  64. Стилістичні функції невласне-прямої мови в романі З. Налковської «Межа» // Проблеми світової літератури. — Вип. 2. — Львів, 2009. — С. 56–62.
  65. Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження : підручник / М. С. Шаповалова, Г. Л. Рубанова, В. А. Моторний ; [за ред. Я. І. Кравця ; М-во освіти і науки України]. — 3-тє вид., перероб. і доп. — Київ : Знання, 2011. — 476 с.
  66. Арабо-мусульманська культура в контексті іспанського Середньовіччя // Вісник Львівського університету. Серія: Іноземні мови. — Вип. 20. — Ч. 2. — Львів, 2012. — С. 88–92.

 

 

Наукова діяльність

Кандидатські дисертації, якими керувала доц. Рубанова Г. Л.

 

  1. Яремко Роман Володимирович

Тема дисертації «Образ автора як форма експресивно-смислової оповіді у прозі Макса Фріша» (захищена в Тернополі 2007 року).

На основі дисертації видано монографію: Яремко Р. В. Образ автора в романах Макса Фріша. — Львів : Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка, 2009. — 272 с.

Згадка про наукового керівника: «Окремо слід згадати нашого університетського учителя та наставника Галину Леонтіївну Рубанову, яка зацікавила творчістю М. Фріша і навчила працювати науково. Без її консультацій та порад не було б цієї праці» (с. 13).

 

  1. Мельник Діана Миколаївна

Тема дисертації «Самоідентифікація як особистісний і філософський дискурс у прозі Інгеборг Бахманн» (захищена в Миколаєві 2012  року під керівництвом доц. С. П. Маценки).

 

  1. Пастушук Галина Олексіївна

Тема дисертації «Генеза та еволюція образу блазня в англійській літературі Середньовіччя та Відродження» (захищена в Миколаєві 2013 року під керівництвом доц. О. Т. Бандровської).

 

  1. Маєвська Ольга Тадеушівна

Тема дисертації «Художньо-філософська концепція в романах Мігеля де Унамуно 1910-1930-х рр.» (захищена в Миколаєві 2019 року під керівництвом проф. О. В. Пронкевича).

 

In Memoriam

ЗБІРНИК_РУБАНОВА_зміст

Легендарний лектор-медієвіст

На факультеті іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка 10 березня 2016 року вшанували пам’ять доцента кафедри світової літератури ЛНУ імені Івана Франка Галини Леонтіївни Рубанової (21.03.1927 – 12.06.2011), яка працювала на кафедрі від 1950 року і до останніх днів свого життя. Про подругу, колегу, вчителя і легендарного лектора згадували декан факультету іноземних мов Володимир Сулим, завідувач кафедри німецької філології Богдан Максимчук, завідувач кафедри слов’янської філології Алла Татаренко, професор кафедри світової літератури Ольга Бандровська, доценти кафедри німецької філології Тетяна Буйницька і Світлана Маценка, доцент Олена Камаєва, старший викладач кафедри іноземних мов та технічного перекладу ЛДУБЖ Галина Пастушук. Проникнуті щирістю, вдячністю та глибокою пошаною спогади сприяли глибокій і душевній атмосфері вільної бесіди людей, об’єднаних захопленням літературою й діяльністю відданого їй ученого.
Галина Леонтіївна була родом із Кубані. 1945 року вона з матір’ю переїхала з Краснодара до Львова. Закінчила відділ полоністики ЛДУ, працювала спочатку лаборантом кафедри зарубіжної літератури, потім старшим викладачем. 1985 року захистила кандидатську дисертацію «Проб­ле­ма­ти­ка та поетика романів Зофії Налковської 20–30-х років ХХ ст.». Разом із колегами з кафедри Марією Шаповаловою і Володимиром Моторним Галина Рубанова тривалий час працювала над кафедральним проєктом зі створення навчального посібника «Історія зарубіжної літератури. Середні віки та Відродження», що мав чотири перевидання (1973, 1982, 1993, 2011) і досі залишається чи не єдиним підручником для студентів університетів українською мовою. Ця авторитетна книга слугує не тільки важливим, добре структурованим, візуалізованим інформаційним джерелом, але й має досить високий науковий рівень, що дозволяє використовувати її також як підґрунтя для аргументування при розв’язанні наукових проблем.
2004 року Галина Рубанова опублікувала «Історію світової літератури. Західноєвропейське Середньовіччя» (Львів: ПАІС). Історик літератури, медієвіст, добрий методист, талановитий лектор, вона залишилася в пам’яті багатьох учнів саме завдяки своїм цікавим і захопливим розповідям про зарубіжну літературу Середніх віків, Відродження і ХVII століття. «Ні, вона не була науковцем. Галина Леонтіївна Рубанова була поетом. Одухотвореності, з якою вона читала лекції, варто сьогодні пошукати. Вона вміла дати відчути епоху, пропонувала можливість доторкнутися до минулого, воно раптом оживало. А більшого, може, й не треба», – згадує Тимофій Гаврилів.
Пам’яті дорогого Вчителя й наставника присвячено збірник наукових праць під назвою «Пережиття», який презентувала науковий редактор Світлана Маценка (Пережиття: науковий збірник на пошану пам’яті Галини Рубанової / наук. ред. С. Маценка, відповід. ред. О. Левицька. – Львів : Українська академія друкарства, 2016. – 232 с.). Ідею «пережиття» розвиває В. Єрмоленко у своїх есе «Далекі близькі»: «…Пережиття, наджиття, продовження життя по той бік життя. Але чи не є це, зрештою, головною рисою життя – його здатність до існування після себе самого? Потужність його сили, навіть найтендітнішого існування, яка далі діє навіть тоді, коли самого життя немає? Чи не є це головною рисою життя: залишатися життям після життя? Чи не є це головною рисою життя: бути сильнішим за смерть?»
У текстах, вміщених у збірнику, ідея пережиття підхоплюється в якості пам’яті, що дозволяє людині жити так довго, доки про неї не забули, як продовження і поглиблення її напрацювань, осмислення її доробку й окреслення тих нових напрямів дослідження, які виростають із нього, як рецепція середньовічної культури в новітній літературі. Метою наукового видання є також привертання уваги до одного з важливих дослідницьких аспектів – літературознавчої медієвістики, засади якої були створені на кафедрі світової літератури, у тому числі й зусиллями Галини Леонтіївни Рубанової.
Світлана Маценка (Каменяр, №3-4, березень-квітень 2016 р.).