Рубанова Галина Леонтіївна

Науковий ступінь: кандидат філологічних наук

Вчене звання: доцент

Біографія

Наукові праці

Рубанова Г. Л. Літературознавча діяльність Бой-Желенського // Ювілейна наукова сесія априсвячена 300-річчю Львівського універсиету: тези доповідей секції іноземної філології. – ЛьвівЮ Видєво Льві. ун-ту, 1061. – С.35-37
Рубанова Г. Л. Зарубіжна література ХІХ ст.: програма та метод. вказівки, робочий план для суд. загальнонаer. ф-тів вузів /Упр. вузів; укладачіЮ Щ.И.Чичерін, М.С.Шаповалова, Н.Х.Копистянська, Г.Л.Рубанова та ін. – ЛьвівЮ Вид.-во Льві.ун-ту, 1962. – 42, [1]c.
Рубанова Г. Л. Зарубіжна література ХІХ ст.: програма та метод. вказівки, робочий план для суд. гуманітарних ф-тів вузів /Упр. вузів; укладачіЮ Щ.И.Чичерін, М.С.Шаповалова, Н.Х.Копистянська, Г.Л.Рубанова та ін. – ЛьвівЮ Вид.-во Льві.ун-ту, 1962. – 42, [1]c.
Рубанова Г.Л. Літературна діяльність Бой-Желенського// Іноземна філологія. – Вип.12. – Львів, 1967ю С. 146 – 154.
Рубанова Г.Л. Конференція присвячена Шекспіру та Сервантесу : [рецензія] // Іноземна філологія. – Вип. 2. – Львів. – С. 117
Рубанова Г. Л. Програма, методичні рекомендації, документація з педагогічної практики (курс “Історія світової літератури”) для спеціалістів і магістрів. – Львів, 2003. – 31 с.
Рубанова Г. Л. Історія світової літератури. Західноєвропейське Середньовіччя (ІІІ-ХІV ст.). – Львів, 2004. – 144 с.

Наукова діяльність

  • Наукове керівництво дисертаціями:

    Яремко Роман Володимирович
    Тема дисертації: “Образ автора як форма еспресивно-смислової оповідіу прозі Макса Фриша” (захищена у Терноподі, 2007р.)

    Мельник Діана Миколаївна
    Тема дисертації: “Самоідентифікація як особистісний і філософський дискурс у прозі Інгеборг Бахманн” (захищена у Миколаєві, 2012 р під керівництвом доц. С.П. Маценки)

    Пастушук Галина Олексіївна
    Тема дисертації: “Генеза та еволюція образу блазня в англійській літературі Середньовіччя та Відродження” (Захищена у Миколаєві, 2013 р., під керівництвом доц. О.Т.Бандровської )

    Маєвська Ольга Тадеушівна
    Тема дисертації: “Художньо-філософська концепція в романах Мігеля де унамуно 1910-1930-х рр.” (готується до захисту під керівництвом проф. О.В.Пронкевича (Інститут філології Чорноморського державного університету імені Петра Могили, Миколаїв)

    Цибенко Роксана Олегівна
    Тема дисертації: “Міф та історія: сенсотворча навантаженість міфологеми Одіссея в ліературі ХХ ст. (Н.Казандзакіс “Одіссей”, М.Кьольмаєр “Каліпсо”)”

  • In Memoriam

    Легендарний лектор-медієвіст
    На факультеті іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка 10 березня 2016 року вшанували пам’ять доцента кафедри світової літератури ЛНУ імені Івана Франка Галини Леонтіївни Рубанової (21.03.1927 – 12.06.2011), яка працювала на кафедрі від 1950 року і до останніх днів свого життя. Про подругу, колегу, вчителя і легендарного лектора згадували декан факультету іноземних мов Володимир Сулим, доцент кафедри німецької філології Тетяна Буйницька, завідувач кафедри німецької філології Богдан Максимчук, доцент кафедри німецької філології Світлана Маценка, завідувач кафедри слов’янської філології Алла Татаренко, професор кафедри світової літератури Ольга Бандровська, доцент Олена Камаєва, старший викладач кафедри іноземних мов та технічного перекладу ЛДУБЖ Галина Пастушук. Проникнуті щирістю, вдячністю і глибокою пошаною спогади сприяли глибокій і душевній атмосфері вільної бесіди людей, об’єднаних захопленням літературою і діяльністю відданого їй ученого.
    Галина Леонтіївна була родом із Кубані. 1945 року вона з матір’ю переїхала із Краснодару до Львова. Закінчила відділ полоністики ЛДУ, працювала спочатку лаборантом кафедри зарубіжної літератури, потім старшим викладачем. 1985 року захистила кандидатську дисертацію «Проб­ле­ма­ти­ка та поетика романів Зофії Налковської 20–30-х років ХХ ст.». Разом із колегами з кафедри Марією Шаповаловою і Володимиром Моторним Галина Рубанова тривалий час працювала над кафедральним проектом зі створення навчального посібника «Історія зарубіжної літератури. Середні віки та Відродження», що зазнав чотири перевидання (1973, 1982, 1993, 2011) і який досі залишається чи не єдиним підручником для студентів університетів українською мовою. Ця авторитетна книга слугує не тільки важливим, добре структурованим, візуалізованим інформаційним джерелом, але й має досить високий науковий рівень, що дозволяє використовувати її також як підґрунтя для аргументування при розв’язанні наукових проблем.
    2004 року Галина Рубанова опублікувала «Історію світової літератури. Західноєвропейське Середньовіччя» (Львів: ПАІС). Історик літератури, медієвіст, добрий методист, талановитий лектор, вона залишилася в пам’яті багатьох учнів саме завдяки своїм цікавим і захопливим розповідям про зарубіжну літературу Середніх віків, Відродження і ХVII століття. «Ні, вона не була науковцем. Галина Леонтіївна Рубанова була поетом. Одухотвореності, з якою вона читала лекції, варто сьогодні пошукати. Вона вміла дати відчути епоху, пропонувала можливість доторкнутися до минулого, воно раптом оживало. А більшого, може, й не треба», – згадує Тимофій Гаврилів.
    Пам’яті дорогого Вчителя і наставника присвячено збірник наукових праць під назвою «Пережиття», який презентувала науковий редактор Світлана Маценка (Пережиття: науковий збірник на пошану пам’яті Галини Рубанової / наук. ред. С. Маценка, відповід. ред. О. Левицька. – Львів : Українська академія друкарства, 2016. – 232 с.). Ідею «пережиття» розвиває В. Єрмоленко у своїх есе «Далекі близькі»: «…Пережиття, наджиття, продовження життя по той бік життя. Але чи не є це, зрештою, головною рисою життя – його здатність до існування після себе самого? Потужність його сили, навіть найтендітнішого існування, яка далі діє навіть тоді, коли самого життя немає? Чи не є це головною рисою життя: залишатися життям після життя? Чи не є це головною рисою життя: бути сильнішим за смерть?»
    У текстах, вміщених у збірнику, ідея пережиття підхоплюється в якості пам’яті, що дозволяє людині жити так довго, доки про неї не забули, як продовження і поглиблення її напрацювань, осмислення її доробку й окреслення тих нових напрямів дослідження, які виростають із нього, як рецепція середньовічної культури у новітній літературі. Метою наукового видання є також привертання уваги до одного з важливих дослідницьких аспектів – літературознавчої медієвістики, засади якої були створені на кафедрі світової літератури, у тому числі й зусиллями Галини Леонтіївни Рубанової.
    Світлана Маценка (Каменяр, №3-4, березень-квітень 2016 р.)