Пам’ять і література

Дата проведення: 29.06.2018 о 10:00 год. в ауд. 434

Пам’ять і література з покон віків знаходяться у тісному звязку. З часу виникнення перших письмових свідчень література стала неодмінним носієм памяті. Перші усні перекази намагалися зберегти пам’ять роду, передати наступному поколінню мудрість предків, вірування та звичаї. Уже на цьому етапі память набувала ознак культурного феномену, формуючи в такий спосіб традиції та ідентичність роду, створюючи історичний континуум. На писемному етапі літератури ці тенденції лише посилилися.

Пам’ять як соціо-культурний та психологічний феномен надзвичайно складний та багатогранний. На сучасному етапі розвитку науки розрізняють культурну, історичну, колективну та індивідуальну памяті. В ХХ ст. пам’ять стає однією із посутніх тему художній літературі: пам’ять як спосіб зберегти та віднайти власну ідентичність, спогад як момент фіксації свого “Я” в невпинному часовому потоці, як опора у світі, позбавленому орієнтирів. Особливо гостро проблематика памяті залунала однак в кінці ХХ століття, спровокувавши так званий мемеоріальний бум, який вилився у цілу низку наукових досліджень та величезну кількість художніх творів. Причиною мемеоріального буму прийнято вважати потребу в опрацюванні історичної катастрофи середини ХХ століття, яка спричина розрив у часовому континуумі та стала певною цезурою у житті європейської цивілізації та сповіданих нею цінностей.

З огляду на актуальність проблематики памяті в сучасному суспільстві, вагомим є осмислення памяті та її функціонування в літературі. Співвідношення літератури та памяті можна простежити на кількох рівнях.

  1. Соціо-культурному: йдеться про пам’ять у літературі, а саме тематизацію памяті в літературі, зображення та репрезенацію спогадів у літературних текстах.

  2. Комунікативному: література може розглядатися як медіум пам’яті, як спосіб передачі історії, не лише в історичних хроніках, а медіум памяті епохи. Література розглядатиметься як джерело про культурно-історичний розвиток країн.

  3. Літературознавчому як пам’ять літератури, завдяки якій формуються та встановлюються в часі літературні жанри, зберігаються літературні традиції та уможливлюється формування канону літератури.

Відтак на обговорення в межах семінару пропонуються такі тематичні напрямки:

  • пам’ять літератури, пам’ять жанру

  • пам’ять в літературі

  • пам’ять як медіум літератури