Опис курсу

Освітня компонента «Історія французької мови» спрямована на ознайомлення здобувачів освіти з еволюцією французької мови, торкаючись найважливіших питань та проблем фонетичного, синтаксичного, морфологічного та лексичного її розвитку. Здобувачі освіти одержать відповідь на питання про причини появи французької мови, етапи її розвитку та тенденції розвитку мови, характерні для неї на сучасному етапі, а також збагатять свої знання відповідною науковою термінологією.

Мета: ознайомити здобувачів з теоретичними основами курсу «Історія французької мови»; сформувати у здобував освіти практичні навички самостійної роботи над матеріалами, в яких висвітлюються теми поетапного розвитку та становлення французької мови та її діалектів. Цілі викладання освітньої компоненти: 1) надання здобувачам необхідного теоретичного матеріалу, який стосується основних проблем історії виникнення, розвитку та становлення французької мови як національної; 2) ознайомлення з працями французьких та вітчизняних дослідників історії мови; 3) виокремлення основних історико-соціальних подій, які в тій чи іншій мірі, вплинули на розвиток мови, починаючи з часів романської Галії, епохи середніх віків, Ренесансу та Просвітительства, революційних подій 1789, 1830, 1848, 1870 рр. до сучасності.

Після завершення цього курсу студент буде :

Знати: основні (головні) етапи розвитку та встановлення французької мови як національної та окремі питання історичних факторів впливу на її розвиток, які мали місце від найдавніших часів (епохи Юлія Цезаря та Версенжеторікса, І-ше ст. до н.е.) до сьогодення.

Вміти: підбирати та аналізувати необхідну інформацію з метою поглиблення знань з курсу «Історія мови», вміло формулювати самостійні висновки, які стосуються особливостей розвитку історії мови на певних історичних етапах.

Освітня компонента передбачає формування у здобувача вищої освіти таких

загальних та фахових компетентностей, визначених освітньою програмою:

ЗК 1. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

ЗК 6. Здатність спілкуватися іноземною мовою.

ЗК 10. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного

рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).

ФК 6. Здатність застосовувати поглиблені знання з обраної філологічної спеціалізації

для вирішення професійних завдань.

ФК 7. Здатність вільно користуватися спеціальною термінологією в обраній галузі

філологічних досліджень.

ФК 9. Орієнтування у лінгвокультурних особливостях країн, мови яких вивчаються.

У результаті вивчення освітньої компоненти здобувач вищої освіти повинен досягти

таких програмних результатів навчання, визначених освітньою програмою:

ПРН 2. Упевнено володіти державною та іноземною мовами для реалізації письмової

та усної комунікації, зокрема в ситуаціях професійного й наукового спілкування;

презентувати результати досліджень державною та іноземною мовами.

ПРН 4. Оцінювати й критично аналізувати соціально, особистісно та професійно

значущі проблеми і пропонувати шляхи їх вирішення у складних і непередбачуваних

умовах, що потребує застосування нових підходів та прогнозування.

ПРН 12. Дотримуватися правил академічної доброчесності.

ПРН 14. Створювати, аналізувати й редагувати тексти різних стилів та жанрів.

ПРН 19. Вміти використовувати знання з лінгвокультурних та загально

цивілізаційних особливостей країн, мови яких вивчаються, у різних соціально

детермінованих комунікативних ситуаціях