Навчання > Мова арґо – як об’єкт дослідження фоностилістики

Мова арґо – як об’єкт дослідження фоностилістики

Тип: На вибір студента

Кафедра: французької та іспанської філологій

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
53Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
516доцент Мандзак І. А.Інф31

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
516Інф31доцент Мандзак І. А.

Опис курсу

Лекційно-практичний курс з мови арґо розроблено таким чином, щоб учасники навчання засвоїли основні теоретичні проблеми курсу; вивчили мовознавчі терміни загального характеру, обов’язкові для підготовки студента до сприйняття загальних проблем курсу таких як: місце мови арґо серед інших мовних реєстрів, фонетичні проблеми мови арґо, теоретичні та практичні питання фоностилістики тощо.

Метою вивчення дисципліни вільного вибору «Мова арґо – об’єкт дослідження фоностилістики», є надання студентам необхідного обсягу (основ) знань у галузі наукових досліджень фонетики, лексики та особливостей синтаксичних структур мови арґо, є ознайомлення з її особливостями з метою прищепити їм практичні навички самостійної роботи над нормативною французькою мовою у порівнянні з сучасною популярною, “ненормативною” мовою арґо. Курс покликаний також підготувати студента до самостійного виконання наукової роботи з практичних та теоретичних проблем мови арґо.

В результаті вивчення даного курсу студент буде :

знати: предмет теорії та практики мови арґо,  її місце серед інших мовленнєвих реєстрів ; основні орфоепічні правила сучасної літературної та розмовної мови;

вміти: застосовувати основні орфоепічні правила на практиці; описати фонемну систему мови арґо; проводити просодичний аналіз фраз (тексту) мови арґо, тощо.

Рекомендована література

Базова

  1. Дем’яненко М.Я. Вступний курс фонетики французької мови. – К., 1971.
  2. Bilas Andriy. Dictionnaire du français argotique et populaire. – Івано-Франківськ : Видавець Третяк І.Я., 2010. – 176 с.
  3. Déchelette François. L’argot des poilus : Dictionnaire humoristique et philologique. – P. : Éditions du Boucher, 1918, 2002.
  4. Donohue-Gaudet M.-L. Le vocalisme et le consonnantisme français. – P., 1969.
  5. Dubois Jean et 5aa. Dictionnaire de linguistique. – P. : Larousse, 1993. – 516 p.
  6. Fouché P. Traité de prononciation française. – P., 1990.
  7. Grammant M. La prononciation française. – P., 1996.
  8. Guiraud Pierre. L’argot. – P. : Presses Universitaires de France, 1956. – 128 p.
  9. Léon P. Prononciation du français standard. – P., 1966.
  10. Мандзак І.А. Методичні вказівки до вивчення основної термінології з курсу «Теоретична фонетика сучасної французької мови. – Л: ЛНУ імені Івана Франка, 1999. – 20 с.
  11. Vidocq François-Eugène. Dictionnaire argot-français. – P. : Éditions du Boucher, 2002. 170 p.
  12. Walter Henriette. Le français en mouvement. In : Le français dans le monde. Recherches et applications. Numéro spécial. – Nancy : Université de Nancy 2, Janvier 2001.

Допоміжна

  1. Warnant L. Dictionnaire de la prononciation française. V. 1. – Gembloux, 1964.
  2. Warnant L. Dictionnaire de la prononciation française. V. 2. – Gembloux, 1964.
  3. Chevalier Jean-Claude, Blanche-Benveniste Claire, Arrivé Michel, Peytard Jean. Grammaire Larousse du français contemporain. – P. : Larousse, 1964. – 495 p.
  4. Dictionnaire général Larousse. Pour la maîtrise de la langue française, la culture classique et contemporaine. – P. : Larousse, 1993. – 1690 p.
  5. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища Школа, 1995. – 360 с.
  6. Словники: Larousse; Le Petit Robert.
  7. Інтернет ресурси:

https ://www.znu.edu.ua

https ://studfile.net

nbuv.gov.ua·j-pdf·Nznuo

elibrary.kubg.edu.ua

edugu.edu.ua

moodle.mdu.in.ua

https ://institutfrançais-ukraine.com

Силабус:

Завантажити силабус