Опис курсу

Мета: Формування історичних, географічних, суспільно-політичних, економічних, побутових, мистецьких та інших знань студента для засвоєння фонової лексики та засобів вираження певної суспільно-комунікативної інтенції .Поряд з опануванням необхідного мінімуму інформаційних одиниць метою є одночасне засвоєння лексичних понять та лексичного фону та виховних цілей навчання. Поряд з опануванням необхідного мінімуму інформаційних одиниць метою є одночасне засвоєння лексичних понять та лексичного фону.

Ознайомити студентів з головними теоретичними положеннями лексикології сучасної іспанської мови.

Завдання:

• Розвинути у студентів уміння практично орієнтуватися в сучасному житті Франції, дати вірне тлумачення явищ політичного, економічного, соціального та культурного життя сучасної Франції та ознайомитися з особливостями побуту та з традиціями французів.
• Засвоїти національні реалії мови, яку вивчає студент, необхідні для комунікації у сфері людської діяльності. Важливе значення має засвоєння фонової лексики та засобів вираження певної суспільно-комунікативної інтенції.
• Сформувати у студентів наукове уявлення про системний характер лексики французької мови;
• Висвітлити головні способи номінації в мові
• Ознайомити з традиційними й новітніми теоріями лексичного значення;

-Викласти особливості формування і структури лексичного значення, парадигматичних угруповань лексики ;

• Показати національно-культурну специфіку лексичного складу французької мови;
• Ознайомити з можливими способами розвитку лексичного складу французької мови, її соціальним та територіальним поділом;

Після вивчення курсу студенти повинні мати уявлення про базові поняття і концепції сучасної лексикології французької мови з метою адекватного використання отриманих знань у викладацькій діяльності.

Студент також повинен знати: предмет теорії лінгвокраїнознавства Франції: територіальні та кліматичні особливості; політичний та адміністративний устрій країни;  мистецький  доробок  та традиції французького народу; норми повсякденних реалій; колорит місцевої кухні тощо.

Предмет, об’єкт та завдання лексикології; специфічні ознаки слова як головної одиниці мови взагалі та французького слова зокрема; головні теорії лексичного значення; парадигматичні взаємозв’язки лексики (синонімія, антонімія, лексико-семантичні поля); шляхи збагачення іспанської лексики (словотворення, зміна лексичного значення, запозичення, утворення фразеологічних одиниць); особливості територіальної та соціальної диференціації лексики; основні типи словників.