08.05.2025 р. відбулося засідання наукового семінару кафедри світової літератури “Методологічні горизонти сучасного літературознавства”

08 травня 2025 року відбулося засідання наукового семінару кафедри світової літератури “Методологчні горизонти сучасного літературознавства”. Доповідь на тему “Стилістичні засоби та прийоми актуалізації концепту ЗЛОЧИН  в англомовному кримінальному художньому наративі” виголосила аспірантка кафедри світової літератури Ольга Тасмасис. У доповіді було розкрито специфіку кримінальних художніх наративів, що мають велику  популярність у сучасній художній літературі. Їх жанрову генезу можна простежити від виникнення перших детективних романів у ХІХ столітті до сучасних постмодерністських трилерів, де традиційно струнка структура детективу цілком зруйнована,  а розслідування ЗЛОЧИНУ є настільки розмитим і заплутаним, що його заледве можна кваліфікувати як ЗЛОЧИН (наприклад, твори про моральні ЗЛОЧИНИ проти людини, гуманістичних принципів, природи, людства). Акцент доповіді був зроблений на особливостях стилістичних засобів та прийомів (на всіх мовних рівнях) у процесі актуалізації концепту ЗЛОЧИН в англомовному кримінальному художньому наративі.

О. Тасмасис показала, що концепт ЗЛОЧИН є центральним елементом кримінального художнього наративу, проте його інтерпретація і засоби актуалізації змінювалися з часом. У ранніх детективних творах ЗЛОЧИН часто розглядався головним чином крізь призму моралі та етики, а його актуалізація здійснювалася за допомогою простих стилістичних засобів, таких як епітет, метафора, метонімія, метафоричне порівняння. Стилістичні засоби і прийоми є важливими складовими кримінального художнього наративу, де пошук доказів, вирішення інтелектуальних задач, розкриття таємниць скоєння ЗЛОЧИНУ та його мотивів – головне у будь-якому творі кримінальної літератури. Крім того, такі мовні засоби  збільшують емоційність і експресивність висловлювань персонажів та є важливими для  формування комплексного портрету персонажа-злочинця.

Увага доповідачки була зосереджена на аналізі художнього тексту. До прикладу, для вербалізації емоцій головного персонажа у детективі-трилері “Dead Simple” П. Джеймса автор залучає метафору “The whole thought of the cross-examination that awaited him pressed all kinds of bad buttons inside him”. Зазначена метафора ґрунтується на механічному образі (кнопки) і викликає певні асоціації з музичним інструментом, створюючи концептуальну метафору ЛЮДИНА Є МУЗИЧНИМ ІНСТРУМЕНТОМ. У нашому контексті концептуальна метафора ДЕТЕКТИВ Є МУЗИЧНИМ ІНСТРУМЕНТОМ підкреслює складну душевну організацію та емоційність головного героя, що в поєднанні з його маскулінністю і брутальністю (він є офіцером поліції з гарною репутацією) створює на рівні підтексту певний оксиморон, у якому химерним чином поєднуються його грубі та професійні навички поліцейського, тим самим здійснюючи вплив на емоції читача і викликаючи зацікавленість твором. Кримінальний роман Пола Остера “Нью-йоркська трилогія” розпочинається з телефонного дзвінка таємного абонента, який шукає Пола Остера. Спочатку Квінн (протагоніст) вважає це помилкою, але дзвінки повторюються, і врешті він чисто з цікавості вирішує стати ще й Полом Остером: “The same mechanical whisper, the same desperate tone”. У наведеному  фрагменті за допомогою епітета “desperate” автор посилює роль персонажу, який телефонує, словосполучення “desperate tone” надає сенсового відтінку, фокусує на тому, що людина потребує допомоги. “He locked Peter in a room in the apartment, covered up the windows, and kept him there for nine years. An entire childhood spent in darkness, isolated from the world, with no human contact except an occasional beating” – цей текстовий фрагмент охоплює опис злочинного експерименту, знущання, жорсткої поведінки. Використання гіперболи значно підсилює емоційну картину ЗЛОЧИНУ, викликає співчуття та жалість до дитини.

В детективному романі Агати Крісті “Карти на стіл” повтори доволі часто використовуються в мовленні вбивці доктора Робертса, щоб показати, що доктор намагається приховати свої справжні почуття (збентеження, побоювання, сумніви). “What a tool! What a tool!” вигукує доктор, коли бачить знаряддя вбивства.

Стилістичні засоби і прийоми різного мовного рівня (графічні, фонетичні, лексичні, семасіологічні та синтаксичні) відіграють ключову роль у створенні унікальної атмосфери ЗЛОЧИНУ в англомовному кримінальному художньому наративі.

В обговоренні доповіді взяли участь усі присутні.

О. Тасмасис