Доцентка кафедри світової літератури Варецька С. О. і аспірантка кафедри Гречешнюк О. О. взяли участь у V Всеукраїнській науковій конференції “Історія як текст & художній текст як історія (до 100-річчя від дня народження Павла Загребельного)”

Доцентка кафедри світової літератури Софія Варецька і аспірантка кафедри Ольга Гречешнюк узяли участь у V Всеукраїнській науковій конференції “Історія як текст & художній текст як історія (до 100-річчя від дня народження Павла Загребельного)”, яка відбулася 30 жовтня 2024 року у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара.

Колеги з Дніпра запропонували дуже актуальну тему конференції, в наукових дискусіях обговорювалися питання, які завжди стояли на перетині історії та літератури: як текст може бути інструментом для реконструкції історії, як історія може ставати джерелом для створення літературних творів. Приурочена конференція Павлові Загребельному — автору, який зумів поєднати історичну правду з художнім вимислом, створюючи тексти, що не лише відтворювали минулі події, але й надавали їм нового звучання, пропонуючи сучасникам переосмислити власну історію. Його тексти дозволяють нам побачити історію не лише як набір дат і подій, але як живу тканину, сповнену людських доль, драматизму й надій. На конференції провадилися плідні дискусії щодо методів інтеграції історичних фактів у художні твори, ролі автора у відтворенні історичних подій та впливу таких творів на формування колективної пам’яті. Учасники обговорювали, як літературні прийоми можуть передавати складність історичних подій, а також досліджували етичні аспекти представлення історії в художніх текстах.

Софія Варецька виголосила доповідь на тему “Художня література як альтернатива історичному дискурсу (на прикладі роману Каті Петровської “Мабуть, Естер”)”, де було розглянуто, як художня література може слугувати важливим засобом переосмислення історичних подій і створення альтернативного наративу. Роман Каті Петровської є яскравим прикладом використання літературних прийомів для реконструкції родинної й колективної пам’яті про трагічні події ХХ століття. Доповідь зосередилася на тому, як авторка поєднує особисті історії з історичними фактами, створюючи багатошарову розповідь, що пропонує читачеві інший погляд на події, ніж традиційні історичні джерела.

Ольга Гречешнюк виголосила доповідь на тему “Популяризація “культури спогадів” та проблема подолання травматичного минулого в українському літературознавчому просторі”. Було розглянуто способи відображення колективної й індивідуальної пам’яті в сучасній українській літературі. Роман Софії Андрухович “Амадока” стає важливим прикладом того, як літературні твори здатні висвітлювати складні питання історичної травми, пошуку ідентичності та колективної пам’яті. Особливу увагу приділено проблемі інтеграції індивідуальних переживань у ширший контекст національної пам’яті і впливу цього процесу на колективну свідомість.

Щиро дякуємо організаторам за проведення цього видатного наукового заходу.