Участь доцента кафедри світової літератури Кравця Я. І. в роботі Міжнародного колоквіуму “Facteurs et acteurs de la (non)réception de la littérature ukrainienne en France”

Доцент Я. Кравець як співорганізатор і доповідач узяв участь у роботі Міжнародного колоквіуму “Facteurs et acteurs de la (non)réception de la littérature ukrainienne en France” (“Чинники та рушії (не)рецепції української літератури у Франції”), що працював у Парижі з 30 березня по 2 квітня 2026 року. Колоквіум був організований Національним центром наукових досліджень університету Сорбонна (CNRS) і паризьким інститутом INALCO.

Двадцятихвилинна доповідь доцента Я. Кравця “Роль українського видавництва “Дніпро” в перекладі української літератури у Франції”, виголошена 31 березня 2026 року, доповнена шістьма тематичними слайдами, стосувалася роботи редакції чужомовної літератури, створеної 1971 року в державному видавництві “Дніпро”, яка поклала край монополії московських видавництв на видання творів українських письменників класичного та сучасного періодів через посередництво наявних російських перекладів. Уже 1971 року зʼявляються перші переклади, здійснені безпосередньо з текстів класиків української літератури – “Зачарована Десна” Олександра Довженка, новели Михайла Коцюбинського і Олеся Гончара. Незадовго французькомовний читач одержав “Землю” Ольги Кобилянської, новели Василя Стефаника, “Вершників” Юрія Яновського, “Дорогою ціною” Михайла Коцюбинського, твори інших українських письменників, зокрема лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка. Новостворена редакція “Дніпра” залучила до інтерпретації творів понад сімдесяти українських письменників французькою мовою спеціалістів-лінгвістів, викладачів вишів, вихідців із українських родин, які з різних причин опинилися у французькомовному середовищі. Ознайомлення з українською літературною спадщиною було багатожанровим: романи, повісті, новели, поезія, фольклор. Серед видатніших перекладачів згадано репатріантів із Франції – полтавчанина Івана Бабича (1929-1993) і львівʼянку Жінет Максимович (1929-1995). Великий перекладацький здобуток тих освітян особливо позначився їхніми перекладами творів Івана Франка “Захар Беркут” (1981 р., переклад Івана Бабича), “Для домашнього огнища” та “Перехресні стежки” (1987 р. і 1988 р., обидва переклади Жінет Максимович). Знаменними стали переклади твору Івана Франка “Коли ще звірі говорили” (переклад 1985 р.) і 45 віршів Каменяра, виданих “Дніпром” 1983 р. у перекладі Анрі Абріля.

1991 року редакція чужомовних літератур видавництва “Дніпро”, як і саме видавництво, припинила роботу через економічну кризу, що болісно вдарила по видавничій справі України, яка щойно повернула собі державну незалежність.

Модератором доповіді доцента Я. Кравця був науковець-славіст Борис Черни, а сама доповідь викликала зацікавленe обговорення чотирма присутніми учасниками великолюдної секції “Formes, formats et facteurs de publication et de diffusion” (“Форми, формати і фактори друку та розповсюдження”).

P.S. Матеріали колоквіуму будуть надруковані окремим виданням.

Я. Кравець