Всесвітній день грецької мови

9 лютого у всьому світі відзначається Всесвітній день грецької мови. В Україні  це свято проходило  в контексті відображення теми війни в українській та грецькій поезіях в онлайнформаті.  В ньому взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол Греції в Україні пан Панделіс Александрос  Дімітракопулос, який відкрив цей всеукраїнський захід, ініційований Посольством Греції в Києві та Центром елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького  КНУ імені Тараса Шевченка. Модератором  зустрічі виступив доц. каф. загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики, директор Центру елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького доц. Савенко А. О.

В своїй вступній промові пан Посол зазначив: «Сьогодні ми зібрались, щоб відсвяткувати те, що нас об’єднує: грецьку мову та поезію. Мова – це не просто інструмент. Це душа народу, основа його свободи, його ідентичності. За допомогою мови ми пізнаємо себе, висловлюємо свої думки, будуємо свій світ. А поезія, як найчистіша форма мови, вловлює емоції, біль, надію, силу опору.

Міжнародний день грецької мови був заснований у 2017 році. Але його значення виходить за рамки дат. 9 лютого вшановується пам’ять Діонісія Соломоса, поета, який оспівував свободу і назавжди поєднав з нею мову. «Хіба я маю на думці ще щось, крім свободи й мови?» Ці його слова як ніколи звучать голосно тут, в Україні. Бо мова і свобода нерозривно пов’язані. Коли народ у небезпеці, у небезпеці його мова. Коли народ бореться, його мова стає голосом. Коли народ чинить опір, поезія стає зброєю, стає криком, стає надією.

Сьогодні за ініціативи Посольства Греції в Києві та Центру елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького грецька та українська мови спілкуються через поезію. Тому що поезія є найпотужнішим засобом, який ми маємо, щоб зрозуміти один одного, зруйнувати стіни, які нас розділяють, побудувати мости взаємоповаги та розуміння. Вірші грецької та української поезії відображають нашу спільну історію: любов до Батьківщини, потребу миру, силу опору. Сьогодні ми вшановуємо мову, а також тих, хто її підтримує: поетів, письменників, перекладачів, учителів, читачів. Усіх, хто своїм словом тримає нитку наступності. І через цю зустріч ми робимо посил: мова і поезія – це світло, це міст, це творення».

У марафоні взяли участь також грецькі поети Крісталіс Глініадакі, Янніс Андіоху та Дімітріс Ангеліс, які в своїй творчості не оминули тему війни. Вони обмінялися враженнями про поезію  полеглого українського поета-кулеметника  Максима Кривцова, який був учасником Революції Гідності, пішов на війну добровольцем у 2014-му, а після повномасштабного вторгнення Росії повернувся на фронт і 7 січня 2024 року загинув. Наприкінці 2023 року “Наш формат” видав збірку поезій Максима Кривцова “Вірші з бійниці”, яку PEN Ukraine визнав однією з найкращих українських книжок року, і яка 2023 р. вийшла у Греції українською та грецькою мовою.

Своїми рефлексіями  про поезію Максима Кривцова та її переклад грецькою мовою поділилися студенти КНУ, які разом з Андрієм Савенком перекладали  вірші поета  грецькою мовою, які ілюстрували свої виступи читанням його віршів.

Географія виступів була поширена на Львівський, Одеський та Маріупольський університети. У своєму виступі директор Центру грецької мови та культури імені Арсенія Елассонського ЛНУ імені Івана Франка доц. Глущенко Л. М. зазначила, що грецька мова завжди була зброєю в боротьбі за свободу, незалежність, демократію та справедливість. І цю роль мови сьогодні особливо відчувають українці. Нещодавно Федерація грецьких товариств України зняла документальний фільм «Свобода або смерть», де можна було побачити грекомовних українців у лавах захисників України. На фронті загинув випускник кафедри класичної філології, який блискуче декламував поему Кавафіса «В очікуванні варварів». Перекладач творів Аристотеля та Ксенофонта Олександр Кислюк був убитий російськими окупантами 5 березня 2022 року в Бучі. Нагадала присутнім про переклади пам’яток творів античної літератури, які здійснили в різні роки проф. Кобів Й. У., проф. Маслюк В. П. і звичайно ж найвидатніший перекладач сучасності проф. Содомора А. О. та його учень Назар Ващишин. Наголосила на наступності перекладацьких студій, які вже новогрецькою мовою продовжують асистенти кафедри Зубченко С. В., Мокрівська М. Т., доц. Глущенко Л. М.

Зав. каф. грецької філології Маріупольського державного університету доц. Ю. Лабецька  присвятила свій виступ сучасному румейському поету Миколі Ахбашу, який займається перекладами з румейської мови на українську та перекладами українських класиків, зокрема Шевченка та Лесі Українки,  на румейську і продовжує писати вірші і сьогодні, перебуваючи на фронті.

Діяльність елліністів Одеського національного університету імені І. І. Мечнікова представила в. о. зав. каф. суспільних комунікацій та регіональних студій факультету міжнародних відносин, політології та соціології доц. Сніговська О. В. Вона зупинилась на перекладах новогрецькою мовою творів Т. Шевченка, їх опануванні студентами, студентському конкурсі перекладів Шевченка, на грекомовних студентських театралізованих заходах за мотивами творів Шевченка.

Завідувачка секції новогрецької філології кафедри іспанської і новогрецької філологій Київського національного лінгвістичного університету Петрова Г. Л. представила переклади грецькою мовою  Любові Якимчук –  української письменниці, сценаристки та моделі з Луганська, авторки поетичних збірок «, як МОДА» та «Абрикоси Донбасу», яка потрапила в рейтинг «10 найкращих українських книг про АТО».

Присутніх привітав також Голова Федерації греків України Степан Максма. Підсумовуючи Посол Греції подякував усім учасникам заходу за дослідження, за переклади, за прагнення зберегти грецьку мову в Україні, за участь грецьких співвітчизників  та висловив надію, що діалог між двома народами продовжиться і в майбутньому. Андрій Савенко на завершення підкреслив важливість подібних заходів, традицію старогрецьких та новогрецьких студій,  відкритість кафедри  і Центру до контактів, готовність до співпраці та допомоги.

У заході з боку кафедри класичної філології взяли участь, крім доц. Глущенко Л. М., доценти Куйбіда Х. І. та Домбровський М. Б., асист. Мокрівська М. Т. та студенти-магістри І курсу Вікторія Кіт, Софія Челов’ян  та Оксана Дрозд, а  також студентка ІІІ курсу Максименко Олеся.

Покликання на відеозапис заходу https://fb.watch/xGPMr9YrW8/