“Вступ до цілей сталого розвитку”: навчальний курс Університету Сайтама

З 28 листопада 2025 року по 29 січня 2026 року тривав навчальний англомовний курс “Вступ до цілей сталого розвитку”, який для студентів різних країн прочитав Hideo ICHIHASHI, Professor, Faculty of Liberal Arts, Saitama University (Japan). Здобувачі освіти факультету іноземних мов (ОС Бакалавр) мали можливість прослухати сім лекцій, виконати низку цікавих творчих завдань і написати підсумкове есе. Глибоко, у проблемному контексті, були представлені важливі теми: вступ до SDGs; історичний контекст цілей сталого розвитку; переосмислення розвитку в контексті Цілей сталого розвитку (SDGs); соціальні проблеми з перспективи соціального конструктивізму; негативні наслідки глобальних ланцюгів постачання та виконання цілей сталого розвитку (SDGs) Японією; чому кліматичну кризу неможливо зменшити; права людини і Цілі сталого розвитку (SDGs).

Змістовні насичені лекції дали студентам можливість краще зрозуміти дискурс глобального розвитку, суть концепції backcasting (планування від бажаного майбутнього); пізнати складність та багаторівневість ідеї миротворення; відкрити новий сенс розвитку, що зосереджується на гідності людини, а не лише на економічному зростанні; глибше зануритися у семантику понять і смислів (скажімо, через розуміння проблем лише після їхнього означення та виокремлення); познайомитися з поняттям spillover effects (споживання багатих країн може спричиняти екологічні й соціальні проблеми в інших країнах); зрозуміти, як саме проблеми клімату впливають не лише на довкілля, а й на політику, економіку і суспільство; осмислити проблематику балансу між владою держави та правами людини.

Курс про принципи і основні складові сталого розвитку не лише збагатив знання студентів. Матеріали лекцій, завдання для самостійного опрацювання, творчі проєкти розширили компетентнісний горизонт майбутніх філологів, показали перспективи фахового зростання, дали можливість почуватися впевнено в контурі сучасного постглобалізованого світу.

Учасниці курсу поділилися враженнями, міркуваннями та висновками.

Процак Анастасія, студентка групи ІНа-16с:

Особливу увагу приділено створенню інклюзивних і безпечних міст, зменшенню нерівності всередині країн та між ними. Досягнення цих цілей можливе лише через партнерство між державами, засноване на взаємоповазі, культурному діалозі та спільній відповідальності за майбутнє.

Гуракова Христина, студентка групи ІНа-24с:

Я дізналася багато нових фактів, зрозуміла, як чітко досягнення SDG можна вимірювати за допомогою індикаторів і відчула, що залишається ще справді багато випробувань. Професор Ічігаші наголошував також на важливості 17-ї цілі сталого розвитку, яка зосереджена на важливості міжнародних партнерств, і я також вважаю, що без співпраці буде дуже складно досягти хороших результатів.

Клебан Софія, студентка групи ІНа-24с:

Було цікаво дізнатися, що навіть високорозвинені країни, такі, як Японія, мають слабкі місця, зокрема у сфері гендерної рівності та відповідального споживання, попри значний прогрес в інших напрямах. Це показує, що досягнення Цілей сталого розвитку є складним процесом і потребує уваги до багатьох аспектів одночасно.

Солонинка Єлизавета, студентка групи ІНа-24с:

Було розглянуто вимірювання прогресу країн у досягненні Цілей сталого розвитку. Найбільш успішними у їх досягненні є Європейські країни, а найменше прогресу було досягнуто в країнах Латинської Америки, Азії та Африки. Цікаво, яким чином вимірюється цей прогрес і які можуть бути пов’язані з цим суперечливі моменти (наприклад, країни-виробники мають менший прогрес через забруднення повітря, в той час, як країни-споживачі більший). Мене дуже здивував прогрес різних країн, адже наведені дані значно відрізнялися від моїх очікувань.

Бандура Наталія, студентка групи ІНп-21с:

Сучасне миротворення має витоки в більш ранніх формах активізму та правових реформ. Це допомогло усвідомити, що міжнародні норми не виникли раптово, а формувалися поступово за участі багатьох акторів. Також несподіваним було усвідомлення того, що принцип самовизначення може як сприяти миру, так і провокувати конфлікти, залежно від того, як його тлумачать різні держави.

Гаєвська Юлія, студентка групи ІНп-22с:

Мене особливо вразило, що значна частина раннього прогресу походила від громадян та соціальних рухів, а не від урядів. Також стало несподіванкою, що питання захисту меншин і торгівлі людьми вже були важливими міжнародними темами задовго до появи сучасних правозахисних рамок. А постійна напруга між суверенітетом, колективною безпекою та самовизначенням змусила мене задуматися, наскільки крихким є мир, коли держави по-різному трактують ці принципи.

Коренських Уляна, студентка групи ІНп-27с:

Особливо цікаво було дізнатися про принцип “не залишати нікого осторонь”.

Лясота Софія, студентка групи ІНп-27с:

Ми розглядали, як історія становлення міжнародних норм прав людини, від Універсальної декларації прав людини до сучасних договорів, вплинула на формулювання SDGs. Було підкреслено, що багато цілей і конкретних завдань SDGs прямо відображають права людини, наприклад, право на освіту, здоров’я та гідний рівень життя. Без розуміння прав людини SDGs можуть залишатися лише статистичними індикаторами, тоді як права людини надають цим цілям моральний та нормативний зміст, формуючи основу для справедливого та інклюзивного розвитку.

Павлюк Кароліна, студентка групи ІНп-27с:

Права людини є ключовим елементом сталого розвитку і гарантують, що ніхто не залишається осторонь, особливо найбільш вразливі групи. Було корисно дізнатися, як освіта, здоров’я та економічні можливості пов’язані з реалізацією прав людини і як підзвітність урядів сприяє справедливому та безпечному суспільству.

Білогуб Єлизавета, студентка групи ІНа-37с:

Було несподівано дізнатися, що ще у ХVІІІ столітті Адам Сміт пропонував досягати миру у світі через комерцію. Раніше я не занурювалася так далеко в історію, коли думала про ООН, тому такий погляд став для мене справжнім відкриттям.

Радішевська Олександра, студентка групи ІНа-37с:

Мені сподобалося досліджувати, як система протидіє викликам, зокрема напруженню між правом на самовизначення та територіальною цілісністю. Розуміння цих конфліктів допомагає усвідомити причини міжнародної нестабільності, що виникає через різне тлумачення ключових принципів.

Курс лекцій Hideo ICHIHASHI, Professor, Faculty of Liberal Arts, Saitama University (Japan) став надзвичайно цінним і важливим здобутком для студентів факультету іноземних мов – майбутніх філологів, учителів та викладачів, перекладачів, чиї життєві й фахові перспективи значною мірою зумовлені розумінням Цілей сталого розвитку та практичним умінням і навичками їх аналізувати, систематизувати, застосовувати у власній діяльності.

Дякуємо шановним колегам за цікаву пропозицію для українських студентів, за енергію співтворення та співдії в настрої оптимізму і стійкості, що свідчить про нашу академічну співпрацю та продовження важливих проєктів у межах реалізації угоди про співпрацю Львівського університету й Університету Сайтама (Японія).

Л. Мацевко-Бекерська