Сьогодні день, коли кожен стібок на нашій сорочці – мов тиха молитва за тих, хто тримає небо, хто виборює світло, хто навчає та навчається, хто зберігає українське в час темряви! Одягаючи вишиванку, ми не просто святкуємо – ми свідчимо, що ми є! Що ми незламні, а наші традиції шануються та зберігаються.

Попри дощову погоду за вікном, не всі мали змогу одягти вишиванку, але це не змінює того, що в кожного є своя вишиваночка і безмежна любов до українського традиційного одягу . Кожен з нас несе в собі тепло традицій своєї родини, свого регіону, рідної України. Навіть, у найсіріші дні, ми продовжуємо берегти ці надзвичайно важливі для нашої культури символи. Вишиванка — це не просто одяг, це частина душі, нашої історії та пам’яті, що передається з покоління в покоління. Тож вітаємо усіх працівників університету, наших студентів та аспірантів і передаємо частиночку сьогоднішньої атмосфери.

З любов’ю, кафедра англійської філології та вся університетська родина!