Звіт про участь доц. Кушнір І. Б. і асп. Курило С. М. у Міжнародній науковій конференції “Людина і природа в добу Антропоцену: екокритичні читання”

Доцент кафедри світової літератури Ірина Кушнір і аспірантка Соломія Курило взяли участь у Міжнародній науковій конференції “Людина і природа в добу Антропоцену: екокритичні читання”, що відбулася 2-3 жовтня 2025 року в Українському католицькому університеті.

І. Кушнір виголосила доповідь “Світ дитинства в епоху екокризи та постгуманізму (Стефано Бенні “Маргарита Дольчевіта”)”, в якій ствердила, що екологічні проблеми мають особливо сильний вплив на дітей. Їхній організм ще формується, тому вони більш чутливі до токсичних речовин, алергенів, мікробів і змін у навколишньому середовищі. Так само функціонує і стан екотривоги в Маргарити – він стає страхом перед майбутнім, вона усвідомлює загрозу будинку, цінностям, родині. На початку це формує в дівчинки відчуття нестабільності та безпорадності. Маргарита страждає від наслідків екологічних катастроф, поки не починає своїм прикладом впливати на причину їх виникнення. Захист дитинства від екотривоги – це не лише питання здоров’я, а й справедливості, створення безпечного середовища, екологічної освіти та підтримки дитячого добробуту. Діти – найвразливіша група перед екологічними загрозами. Забруднене повітря, вода і ґрунт безпосередньо впливають на здоров’я та розвиток дитини, так само як і емоційна забрудненість фальшивими матеріальними цінностями, які пропагує родина Заможняків. Маргарита і діти загалом – агенти змін. Через усвідомлення екопроблеми, активність та власний приклад вони можуть впливати на дорослих і поширювати екологічні цінності.

С. Курило виголосила доповідь “Екофемінізм: літературні та культурні проєкції в поезії Луїз Ердріч”, зазначивши, що в сучасному контексті екологічної кризи, коли людство стикається з катастрофічними наслідками нераціонального використання природних ресурсів, поетична творчість Луїз Ердріч пропонує альтернативний дискурс, що ґрунтується на принципах взаємоповаги та гармонійного співіснування. Творчість Луїз Ердріч представляє унікальний синтез екофеміністичних ідей з індіанським культурним спадком, створюючи потужний альтернативний дискурс до домінуючих західних парадигм. Її поезія демонструє, як жіноче тіло та природа можуть бути зображені не як об’єкти експлуатації, а як джерела життєвої сили й мудрості. Через складну систему образів, метафор Луїз Ердріч відновлює зруйновані зв’язки між людиною і природою, індивідуальним і космічним, тілесним і духовним.

Конференція стала нагодою живого спілкування та обміну здобутками в дослідженнях світової літератури. Висловлюємо вдячність організаторам заходу – кафедрі філології та кафедрі культурології УКУ, зокрема проф. С. Філоненко.

І. Кушнір