Французька мова у Шевченківському Гаї

Ще донедавна золота осінь тішила нас неймовірною погодою, чудовими сонячними теплими днями і ми вже почали думати що це бабине літо, або як кажуть французи “l’été indien”, бо оксамитовий запах осені відчувається скрізь. Проте найбільше його чути в повітрі, а особливо в лісі і тоді здається, ніби то сама осінь пливе та зачіпає нас легенькими павутинками бабиного літа. Студенти 2 курсу французької філології разом із своїми викладачами дуже захотіли відчути запах осені та вхопити її останні чудові дні, а ще відкрити для себе щось нове і цікаве, нагадати собі призабуте і пов’язати наше українське коріння, наші звичаї і традиції з французькою мовою. Саме тому вирішили провести заняття на пленері (і знову французька: en plein air — «на відкритому повітрі» ). А де ще можна знайти майже у центрі міста поєднання старовини та осіннього лісу? Звичайно, у Шевченківському гаї, чи то пак у Музеї народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького, або як називають його ще львів’яни Кайзервальд. Чудова екскурсія Музеєм просто неба – це візит через своєрідні мікросела, де відтворено особливості етнографічних регіонів Бойківщини, Лемківщини, Гуцульщини, Буковини, Покуття, Поділля, Закарпаття, Львівщини. Відвідини скансену схожі на своєрідну мандрівку як у часі – адже найдавніша хата у Музеї збудована ще у 1749 р., так і в просторі – лише за кілька годин тут можна «обійти» майже весь захід України та навіть прогулятися стрімкими пагорбами, де відтворено народну архітектуру гірської Гуцульщини. Звичайно, студенти не змогли побачити все, бо ще мали попрацювати над французькою мовою: постаратися описати французькою мовою неймовірно чудові осінні пейзажі, виграти конкурс на краще вміння швидко та зрозуміло описати запропонований викладачами предмет, зануритися у світ приказок та прислів’їв, намагатися зрозуміти нескладні фразеологізми через труднощі «поломаного тедефону». А ще отримати солодкі призи і трішечки попікнікувати ( і знову французьке слово pique-nique))). Час проминув швидко і попри те, що студенти з викладачами затрималися довше запланованого часу, всі були задоволені гарно проведеним часом, за що ми невтомно дякуємо нашим воїнам Світла, які дали нам цю можливість і московитські тривоги не завадили нам поєднати своє рідне українське та нове французьке у чудовому осінньому лісі.