11.04.2024 р. відбулося засідання методичного семінару “Досліджуючи – навчати, навчаючи – досліджувати” Науково-методичного центру дослідження та викладання літератури

Комікс і література

11 квітня 2024 року відбулося засідання методичного семінару «Досліджуючи – навчати, навчаючи – досліджувати» Науково-методичного центру дослідження та викладання літератури Львівського національного університету імені Івана Франка. Доповідь на тему «Використання коміксу на уроці літератури» представила Ірина Кушнір, доцент кафедри світової літератури. В ході семінару були розглянуті актуальні питання літературної освіти в умовах сучасного освітнього процесу. Ірина Богданівна показала, що на сучасному етапі комікси заполонили книжкові магазини. Наше стереотипне уявлення про комікс як традиційно американське чтиво з неглибоким сюжетом про супергероя, що рятує світ, із великою кількістю ілюстрацій та порівняно невеликою кількістю тексту в бульбашках поступово змінюється. Комікс виходить
на рівень літератури з якісно новим проблемним змістом, як доказ – «Маус. Історія вцілілого» Арта Шпіґельмана, що здобув Пулітцерівську премію 1992 р. Від 2000-х років інтерес до національних українських персонажів у коміксах зростає, про що свідчить поява українських супергероїв у мальописах «Максим Оса», «Даогопак», «Кіборги» і багато ін. Зацікавлення коміксом має просте пояснення: яскраво, лаконічно та у зрозумілий спосіб донести важливі істини. Метою цього дослідження є вивчити комікс як засіб заохочення учнів до читання в межах програми літератури. Звідси беремо як об’єкт розгляду різні комікси, доступні для прочитання як у вигляді книги, так і інтернет-видання.
Перш за все Ірина Кушнір звернулася до аналізу творів класики української літератури, що були адаптовані до формату коміксу у проєкті «Українська література в коміксах». Ними стали поема «Слово о полку Ігоревім», поема «Катерина» Т. Шевченка, повість «Захар Беркут» І. Франка, драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки та повість «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького. Це проєкт О. Ходацької і Н. Грачової «Українська література в коміксах» за підтримки Українського культурного фонду. Відзначено, що маємо справу з адаптацією літературного твору до потреб його вивчення, а саме – такий варіант ознайомлює учнів із жанром, напрямом, ідеєю, темою, літературним родом, проблематикою певного твору та його головними персонажами. Коротко викладений сюжет і головні перипетії сюжету з ключовими фразами, що стали загальновживаними. До позивних ознак відносимо саме структуру викладу, лаконічність, вдало намальовані
ілюстрації. Такий варіант коміксу є, безперечно, дуже вдалим для вивчення головної інформації про твір, повторення та засвоєння тексту, проте це жодним чином не може замінити оригінал, і враження від читання оригіналу є зовсім іншими. Функція такого коміксу – підсумувати головне, ознайомити, заохотити прочитати зазначений твір.
Другим об’єктом дослідження в доповіді І. Кушнір був уже власне повний текст твору, представлений у формі графічного роману, що дуже популярний та читаний у Франції зокрема. До аналізу залучені «Герой поневолі» І. Франка, «Батько Горіо» О. де. Бальзака, «Маленький Принц» А. де Сент-Екзюпері, «Тарас Бульба» М. Гоголя, «Різдвяна пісня у прозі» Ч. Діккенса. Великим плюсом цих видань є дуже якісний ілюстраційний ряд. За допомогою візуалізації учні краще сприймають певну добу, її колорит, що сприяє зацікавленню прочитати твір. На сторінках таких гарних видань персонажі оживають і однозначно
зацікавлять учнів, що надають перевагу яскравій книзі над традиційним текстом без ілюстрацій. Такі комікси-адаптації виконують важливу функцію зацікавлення й мотивації учнів.
Третім об’єктом дослідження, до якого була привернена увага, стала серія «Класні комікси», що була опублікована у 2007-х роках у київському видавництві «Грані-Т», де за рік видали сім книжок: «Конотопська відьма» Г. Квітки-Основ’яненка, «Хазяїн» І. Карпенка-Карого, «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького, «Захар Беркут» І. Франка, «Ніч перед Різдвом» М. Гоголя, «Мина Мазайло» М. Куліша, «Москаль-Чарівник» І. Котляревського. В порівнянні з серією «Українська література в коміксах» тут маємо справу вже власне з
коміксом на основі тексту, відзначимо чудові ілюстрації і вдало адаптований текст для бульбашок.

Безперечно, читання є однією з найважливіших основ для формування розвиненої особистості. Комікс не в змозі замінити художній твір, проте як спосіб адаптації класики виконує свою функцію актуалізації та оригінального подання твору. Звідси зазначимо потребу пошуку нових можливостей зацікавлення учнів до прочитання, де такий творчий підхід до подання головних ідей і опрацювання твору (як «Українська література в коміксах») вважаємо доцільним та прогресивним. Відтепер твори класиків літератури
завдяки новому і несподіваному вигляду «отримали нове життя» (як-от серія «Класні комікси»), надалі очікуємо на графічні романи і мальописи на основі світової та української класики. Засоби візуалізації, наявні в коміксах, графічних романах чи мальописах допомагають учням краще уявити добу, її колорит, що сприяє зацікавленню прочитати твір. Такий підхід до вивчення літератури, де домінує насолода і зацікавленість, завжди спрацює. Це відповідає меті «школи радості» сформувати компетентного читача, що може самостійно коментувати, інтерпретувати, розвивати почерпнуті істини з літературного твору.
Понад сорок освітян виявили зацікавлення проблематикою методичного семінару: викладачі, аспіранти кафедри світової літератури, вчителі української та зарубіжної літератури закладів середньої освіти Львівської області. Присутні обговорили найбільш актуальні питання застосування коміксу в процесі викладання літератури, особливо в реалізації Концепції НУШ.
Чергове засідання методичного семінару відбулося у співпраці з колегами, науковцями-методистами Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти – Анною-Марією Богосвятською, к.ф.н., завідувачем кафедри гуманітарної освіти, і Людмилою Ковальовою, старшим викладачем кафедри гуманітарної освіти.