16.05.2024 р. відбулося засідання наукового семінару “Методологічні горизонти сучасного літературознавства”

16 травня 2024 року відбулося засідання наукового семінару кафедри світової літератури «Методологічні горизонти сучасного літературознавства». В ході засідання відбулося представлення результатів роботи аспірантів кафедри.

Валентина Пшоняк (науковий керівник – проф. Бабелюк О. А.) виступила з доповіддю «Генеза становлення кліматичної літератури». В доповіді було зазначено, що фокусом даного етапу дослідження є клімат і, зокрема, використання пір року в літературних текстах як сфери дослідження взаємозв’язку між природою та культурою. Можна простежити розпливчастий наратив зображень сезонного циклу від класичного (негативний) до ранньохристиянських і середньовічних (позитивний), ренесансного гуманізму (негативний), а потім повернення в епоху Просвітництва до позитивного зображення пір року. В літературі різних культурних епох представлена комбінована мінливість та звичність пір року, що робить їх корисним інструментом для письменників, які проводять порівняння і розрізнення між місцями та часами. Наявна абстракція, за допомогою якої кожна пора року розуміється як позачасова. Її слід відрізняти від «вічної весни» Золотого віку чи нескінченних зим арктичних регіонів. Однією з позачасових якостей кожної абстрактної пори є, як не парадоксально, її швидкоплинність. Ця перспектива сезонного часу формує наративи, що перекривають більшу частину часу, який насправді минув. Пори року пов’язані не лише з певною діяльністю, але й із певними емоційними або психічними станами. Тут корисний термін «афект», оскільки він охоплює ширший діапазон станів, ніж зазвичай охоплюють «емоціями» (наприклад, збудження, рефлексивність, травма), а також тому, що він викликає тілесний, переддискурсивний вимір емоцій, які домінують у літературі. Ці асоціації між порами року й афектами створили поняття сезонного детермінізму, принаймні, такі ж давні, як і теорії географічного кліматичного детермінізму. Весна – це пора, коли варто закохуватися; літо – сезон дозвілля і, можливо, розпусти; осінь – пора зрілості, пам’яті, спокійної меланхолії; зима – це пора, коли можна усамітнитися, боятися та журитися, але також бути веселими і затишними. Таким чином, Валентина Пшоняк репрезентувала значний фрагмент історико-методологічного контексту дисертації.

Олена Дунєва (науковий керівник – проф. Бабелюк О. А.) представила тему «Постіронічне прочитання сучасного ірландського роману Донала Райана «The Spinning Heart» крізь призму нової щирості». Так, була розвинута ідея Джона Серля: «Постмодернізм помер, але на його місце прийшло щось «дивніше». Вирішальним для метамодернізму, своєрідної «культурної логіки», є зчитуваність панівних тенденцій сучасного мистецтва в їх сукупності та взаємозвʼязку поза межами вузькодисциплінарними. Сучасний етап постмодернізму (надалі будемо дотримуватися терміну «метамодернізм»), як і будь-який інший світоглядно-мистецький напрямок, визначається низкою характерних рис, суть яких розкривається, зокрема, в дотичних до літератури дисциплінах, отже, з перспективи транспозиційної. Стівен Лінстед і Девід Коллінсон констатують вихід за межі постмодернізму та його визначальної модальності іронії й задаються питанням: що ж стало основною рисою постіронічної свідомості, яка прийшла на зміну постмодерністській іронії? Якщо постіронія стає обовʼязковою ознакою свідомості сучасного постмодерніста, то можна стверджувати про її всеохоплюючу сутність та проникність явища у всі сфери метамодерністського суспільства. О. Дунєва проаналізувала поетику«постіронії» в романі «The Savage Girl» американського письменника Алекса Шакара, зосередившись наосновних ціннісних і світоглядних принципах  літератури «нової щирості» (наголос  на авторській чесності та відсутність подвійного змісту; категорична відмова від іронічного зображення та аналізу дійсності; непохитна віра в автора як носія істини у межах його твору; очікування читацької емпатії як віддачі від авторської щирості і чесності; встановлення емоційного звʼязку автор-читач як результату читацького занурення у авторський щирий наратив).

Під час засідання наукового семінару відбулося зацікавлене обговорення представлених проблем, визначені напрями подальших наукових досліджень аспірантів кафедри.