Андрій Содомора: Славне 80-тиліття

Знаний перекладач і письменник Андрій Олександрович Содомора подарував добру пригорщу радісних хвилин рідному Франковому університету: 12 грудня 2017 р. студенти й працівники університету (та усі охочі) були запрошені на відкриту лекцію-розмову з майстром слова (модератор зустрічі – проф. Михайло Зарічний). Подію було приурочено до ювілею письменника: Андрій Содомора ступив уже у вісімдесяте літо, чи радше зиму, адже й народився він узимку (1 грудня), та й сам про себе думає як про з зими людину, – «з зими, з села, з пісні» (А.С.)

Своє пошанування Майстрові Слова засвідчили помічник народного депутата М. Хміля Ярослав Музичка, ректор ЛНУ ім. Івана Франка проф. В. П. Мельник, декан факультету іноземних мов доц.  В. Т. Сулим, з вітальним словом до Андрія Содомори також звернулися завідувач рідної йому кафедри класичної філології доц.  Б. В. Чернюх та проф. Р. П. Зорівчак, завідувач кафедри перекладознавства та контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура.

Монологом Клітемнестри з трагедії Есхіла «Агамемнон» посвідчила свій пошанівок Андрієві Содоморі акторка Першого українського академічного театру для дітей та юнацтва Тетяна Сторожук. Музичними інтерлюдіями доповнив вечір композитор та піаніст проф. О. В. Козаренко. Піаніст мимоволі відгукнувся на згадку Андрія Содомори про наймилішу йому музику дитинства – посвист хурделиці й невтомну обжинкову пісню цвіркунів за піччю.

Перед нами постала Людина та її речі у рамках часу. Гостям вечора випала нагода пройти лінією долі Андрія Содомори, що ласкавим «заходь, поговоримо» впустив усіх присутніх до «своєї хати». Виявилося, запросив не лише перекладач Андрій Содомора, а й Андрій Содомора-письменник, -поет, –ґрафік, -музика. Розповідь про своє «минулося» Андрій Содомора супроводив серією світлин, усі чорно-білі, «засвічені у часі» роки дитинства, студентства та творчої зрілості письменника. Хто не живе минулим – той не живе. (А.С.)

Якось один знайомий, цікавлячись успіхами Андрія Олександровича, жартома перепитав перекладача: То як там поживає Гόмер? Саме цими жартівливими словами й окреслює Андрій Содомора своє високе прагнення: Щоб кожен в Україні знав, як поживає Гόмер [sic].*

На усі побажання Андрій Содомора відгукнувся словами латинського вислову Carpe diem – тобто, від себе побажав усім зривати стиглий плід теперішнього дня, щоб «минулося» кожного було повним плодів та спогадів про спожиті минулі дні.

*Дозволяємо собі зберегти цей жарт, бо й сама античність, що її усіляко пропагує Андрій Содомора, була сповнена гумору.

М. В. Стахів,

викл. каф. перекладознавства

та контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура