Відзнака книги «Літературно-джазові імпровізації. Інтермедіальні студії» за редакцією Світлани Маценки у межах 27 BookForum 2020
Книга «Літературно-джазові імпровізації. Інтермедіальні студії» за редакцією Світлани Маценки отримала персональну відзнаку голови львівського Малого журі премії «BookForum Best Book Award»
У межах 27 BookForum 2020 із формулюванням: «За оригінальність наукової тематики, вишуканість дизайну та якість видавничого втілення, що спільно руйнують міф про неестетичність наукової книжки», була відзначена наукова колективна монографія «Літературно-джазові імпровізації. Інтермедіальні студії» за редакцією Світлани Маценки. В інтермедіальному аспекті у виданні розглядається взаємодія художньої літератури із джазом. Ця комплексна проблема висвітлюється в міждисциплінарному та міжнаціональному ракурсі. До представленого у книзі літературно-джазового дискурсу залучені літературознавці, мистецтвознавці, музикознавці, письменники та музиканти, які на матеріалі різних національних культур та літератур і в різних жанрах (статті, есе, інтерв’ю) розмірковують над феноменами мистецтва джазу та літературного джазу. Оригінальним у книзі є поєднання науково-теоретичного, художньо-літературного й образотворчого тлумачення джазу, а також QR-кодування джазових композицій, що синхронізує сприйняття джазу на різних рівнях, забезпечуючи емоційність, а завдяки науковому аналізу спонукає до розмислів, покликаючись на власний досвід. Художнє оформлення книги з акцентуванням на мотиві грамплатівки інтермедіально підкреслює спорідненість джазу і тексту. Джаз інтерпретується як глобальне явище культури, як модель для тлумачення історії, сучасної людини, ідентичності, свободи, пам’яті. Як зазначила у своїй рецензії на книгу проф. О. Червінська: «Як випливає з назви, літературно-джазові імпровізації розглянуто як інтермедіальні студії. Проте реальна відстань між задумом ініціатора та цілісним текстом насправді видається підпорядкованою жанровому „канону” самої парадигми джаз як такої, тобто передусім передбачає розгорнуту на всіх рівнях імпровізацію теми джазу. Не меншої значущості набуває архітектоніка видання – форма, якій надається більша роль, ніж передбачено попередньою практикою літературознавства. Ідеї джазу підпорядковано загальний архітектонічний формат видання: епіграфи та ілюстрації беруть неабияку участь у загальному проекті… Звичайно, втілення методологічно важливого задуму на сторінках „Джазових імпровізацій” є початком, „імпульсом оповідування” (за К. Леві-Строссом), як здатним у подальшому надихати на величезну кількість нових несподіваних ракурсів в інтерпретації словесного мистецтва відповідно до ілюмінованої тут джазової ідеї».
