Підсумки курсу «Проблеми західного суспільства крізь призму художньої літератури»
Підсумки курсу «Проблеми західного суспільства крізь призму художньої літератури», прочитаного для студентів третього курсу німецького відділення
Викладач: д.ф.н Маценка Світлана Павлівна
Форма: дистанційне навчання (лекції з презентаціями, відвідування літературних онлайн-заходів (книжкових ярмарок, фестивалів), семінари, творчі роботи (написання есе з урахуванням медійного переломлення – фото/відео), обговорення самостійної роботи).
Комунікація: Microsoft Teams, Telegram, Mail.
Матеріал: романи, оповідання, зонґи, драми, інтерв’ю, есе, фільми, картини 2015–2020 років.
Проблемні комплекси: типи сучасного суспільства, політизація новітньої літератури, особливості сприйняття теперішності, художнє письмо і теорія літератури про природу та зміну клімату, поетика терору, наративізація ситуації біженців, штучний інтелект у літературі, поетика зараження – корона в літературі.
Літературна і літературознавча компетентність: ознайомлення з новітніми художніми та мистецькими творами, проблемами наративізації актуальних соціальних і політичних явищ, ознайомлення із теоретичними підходами щодо аналізу їхнього впливу на художнє письмо, визначення жанрових модифікацій, зумовлених цим впливом.
Мовна компетентність: засвоєння нових понять і термінів, а також концептів, пов’язаних із омовленням процесів сучасності і вираженням її сутнісних явищ (як, наприклад, їхня метафоризація). Ознайомлення з мовним стилем окремих письменників, які присвячують свої твори зазначеним проблемним комплексам.
Відвідуваність курсу: 60 %.
Активність студентів на лекціях і семінарах: 30 %.
Активність студентів щодо виконання домашніх завдань: 60 %.
Досягнення: студенти виявили посилений інтерес до окремих із запропонованих тем (передусім кліматичні зміни, дегіталізація, сучасне суспільство), охоче виконували творчі завдання, відстоювали свою думку, мали активну соціальну позицію, ознайомилися із творами новітньої німецькомовної літератури, а також із перекладами німецькою відомих творів світової літератури, навчилися через літературу бачити й аналізувати кризові явища як комплексні, формувати на цій основі власну думку і відповідно критичніше ставитися до викликів реальності. Відвідали й обговорили низку культурних онлайн-заходів, пов’язаних із тематикою курсу. Велика увага до самостійної роботи, старанна підготовка презентацій для її обговорення, залучення до нього викладача й одногрупників.
Проблеми: під час дистанційного навчання студенти не включали (або відмовлялися включати) веб-камери, налагодити усну комунікацію було вкрай складно. Багато студентів не підключалися до лекцій взагалі. Низька активність студентів на семінарах. За аргументами студенти значно охочіше звертаються до переглянутих фільмів, як до прочитаної літератури.
Викладацька компетентність: Особливо на початку семестру не вистачало технічних знань і навичок. Компенсувала низкою вебінарів, підвищенням кваліфікації і активним спілкуванням з колегами.
Узагальнення відгуків студентів (Інн-31, 32)
- Актуальність курсу: курс актуальний, бо обговорювалися теми штучного інтелекту, кліматичних змін, дискримінації, насильства, расизму, пандемії, а також тому, що базується на новітній літературі.
«Теми і приклади були максимально сучасні!» (Яна Макар).
- Найцікавіші проблемні комплекси: штучний інтелект, тероризм, біженці, кліматичні зміни, дискримінація.
- Які проблеми Ви хотіли б розглянути додатково: міжлюдська комунікація, зв’язок екології та здоров’я, глобалізація, сучасний інформаційний простір, медична сфера, проблеми працевлаштування та оплати праці, психологічні проблеми.
- Чи змінилося після засвоєння курсу Ваше розуміння художньої літератури та її ролі в суспільстві?
«Так. Завдяки книгам ми можемо зрозуміти певні проблеми та обдумати, що ми можемо зробити для покращення ситуації в світі» (Олена Коваль).
«З історії літератури ми вивчали твори, які були написані в минулі століття, які говорили про події минулих століть. На курсі я відчула, що літературний процес невпинний, що література жива і реагує на те, що відбувається тут і зараз» (Вікторія Козловська).
«Так, досі мені було складно сприймати сучасну літературу, постійно порівнювала її з класичною. Курс допоміг мені змінити свою думку» (Яна Макар).
- Яким чином, на Ваш розсуд, література може сприяти нашому розумінню суспільних відносин і суспільних процесів, у яких ми беремо участь?
«Вона може відображати їх з різних – іноді несподіваних для нас – точок зору» (Вікторія Козловська).
«Читаючи різноманітні книги, ми можемо спостерігати за поведінкою головних героїв, а це своєю чергою може допомогти нашому розумінню суспільних відносин і суспільних процесів, так як ми аналізуємо поведінку інших людей» (Олена Коваль).
«Література розширює наш погляд, дає нам більше інформації, яку ми можемо критикувати або ж погоджуватись із нею, тим самим читач «вибудовує» власну думку» (Олена Милян).
«Завдяки читанню літератури ми розширюємо свій світогляд та не обмежуємось лише одним поглядом, одною точкою зору. Це дозволяє нам удосконалити своє вміння аналізувати інформацію та вибудувати свій світогляд» (Діана Шалата).
- Як Ви оцінюєте формування під впливом актуальних суспільно-політичних проблемних комплексів теоретичних концептів літератури, таких як «Nature Writing», «Climate Fiction», «Ecocriticism», «поетика терору», «Flüchtlingsliteratur».
«Це поняття, які допомагають об’єднувати твори подібної тематики і проблематики, проте, на мій погляд, неможливо писати про щось одне, текст має більше смислів, ніж у нього закладає автор» (Вікторія Козловська).
- Хто з обговорюваних письменників до теми «Література і зміна клімату» видався Вам найпереконливішим і завдяки яким аргументам?
«Найпереконливішим для мене видався Roman Ehrlich. У своєму романі “Male” йому вдалося достатньо переконливо та наочно зобразити світ, якого добивається людство своєю діяльністю. На прикладі покинутого напів затопленого острова він показує, яке майбутнє очікує людство, якщо ми не зупинимось та не візьмемо всю ситуацію під контроль» (Діана Шалата).
«На жаль, це якраз єдина тема, яка мені не дуже сподобалась. Це не пов’язано з вміннями викладача, просто тема природи в літературі мені ніколи не цікава» (Яна Макар).
- Чи рекомендували б Ви переклад роману «Дівчинка» Едни О’Брайн українською мовою, якщо так, то чому?
«Я завжди *за* будь-які переклади українською мовою» (Яна Макар).
- Яке значення, на Вашу думку, має наративізація проблем біженців? Чи актуально це для України?
«Зважаючи на наявність в Україні „внутрішніх біженців“, я вважаю, що наративізація проблеми біженців потрібна і в нашій країні» (Вікторія Козловська).
«На мою думку, наративізація цієї проблеми є необхідністю, адже це дасть можливість людям ознайомитися з даною проблемою та зрозуміти, як діяти правильно» (Діана Шалата).
- Які можливості, на Вашу думку, має література в боротьбі з короною?
«Саме в час пандемії, на мій погляд, література не повинна навіювати песимістичний настрій. Не потрібно поглиблювати депресію, в якій опинилося людство» (Вікторія Козловська).
«Література допомагає зрозуміти всю глобальність проблеми» (Олена Милян).
- Чи достатньо зрозумілим для Вас був поданий на лекціях і семінарах матеріал?
«Так, з презентаціями все сприймається набагато легше» (Олена Милян).
- Чи оновили Ви свій категоріальний апарат у сфері літератури та теорії літератури?
«Я дізналася про сучасні літературні концепції і погляди на суспільство» (Вікторія Козловська).
- Чи прийнятною для Вас була методика викладу матеріалу?
«Так, методика викладу матеріалу задовольняла мене повністю. Завдяки презентаціям та вільним обговоренням матеріал сприймався набагато легше» (Діана Шалата).
- Чи сприяли засвоєнню матеріалу відвідування книжкових форумів, залучення відеороликів і прикладів з інших видів мистецтва?
«Так, оскільки я мала змогу не лише відвідати захід, що саме по собі було цікавим, але і висловити свою думку щодо почутого» (Вікторія Козловська).
«Не ставила це в один ряд, якщо чесно. Я окремо оцінювала обговорення форумів, а окремо – літератури на пару» (Яна Макар).
«Так, завдяки таким інтерактивам цікавіше та пізнавальніше вивчати певний матеріал» (Олена Милян).
- Чи прийнятним для Вас було співвідношення лекційного матеріалу, практичної роботи і самостійної роботи?
«Загалом, так. Співвідношення лекційного матеріалу та щотижневих практичних робіт мене цілком задовольняло» (Діана Шалата).
- Як Ви ставитеся до накопичувальної системи оцінок для зарахування заліку?
«Вважаю її оптимальною для заліку» (Вікторія Козловська).
«Неоднозначно, легше набирати 50 балів за семестрJ» (Діана Шалата).
- Що б Ви хотіли змінити, додати, забрати щодо матеріалу й які форми роботи приваблюють Вас особливо?
«Мені підходить формат роботи в рамках курсу, проте я була б рада обговорювати більше творів у формі семінару або дискусії» (Вікторія Козловська).
«Більше подобається готувати якісь масштабні проекти (презентації) на певні теми, особливо якщо це робота в групах» (Олена Милян).
«Звичайно, більш привабливим та приємнішим для мене було би навчання із залученням переглядів певних фільмів на тематику, що розглядається на курсі. Непогано було би зробити 50/50 аналіз книг та фільмів, адже в зв‘язку із великим навантаження не завжди залишається час на прочитання навіть і самих уривків із творів» (Діана Шалата)
- Що запам’яталося з курсу найбільше?
«Обговорення драми „Терор“ Шіраха, взагалі комунікація й обговорення різних тем на заняттях» (Вікторія Козловська).
«Німецькомовні книжкові форуми» (Олена Милян).
«Презентація книг та фільмів» (Олена Коваль).
«Найбільше враження на мене справив німецький книжковий форум. Тоді я обрала теми гендерної нерівності та расизму, і це був саме той випадок, коли я ні на краплю не пошкодувала свого витраченого часу. Це було дуже корисним та пізнавальним і, як на мене, перегляд таких форумів можна вводити в програму навчання як обов’язковий» (Діана Шалата).
«Обговорення теми „Klimawandel“» (Христина Михайловська).
Мацюняк Володимир:
«Я розумію, що очікувалась велика і розгорнута відповідь, де кожному питанню буде приділена увага, але хотілося б сказати, що курс в цілому цікавий, за допомогою такого курсу можна дізнатися багато сучасної літератури, пов’язаної з певними проблемами людства. Мені сподобалося розбирати «Der heiße Sommer» і завдання із фотографією з природи. Також за допомогою цього курсу я, фактично, відвідав 2 книжкових форуми, особливо про штучний інтелект там було цікаво послухати. Але тим не менше, це ще один додатковий предмет, на який треба читати багато літератури (і бажано німецькою!), коли в нас є національна література як екзаменаційний предмет і взагалі як одна з основ нашого фаху, і відповідно на нього йде більшість “сил”. Із системою оцінювання вийшло не дуже – особисто я (як і деякі мої колеги, з якими я спілкуюсь) думали, що ми будемо набирати бали й їх просто подвоять в кінці, а виявилося, що потрібно ще добре попотіти, щоб отримати гідний залік. Взагалі, я вважаю подвоєння комфортнішим для викладача і студента“.