ПІДСУМКИ ЗАСІДАННЯ ПІДСЕКЦІЇ ЛІНГВОЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА НАУКОВО-ЗВІТНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ПРОФЕСОРСЬКО-ВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ ФАКУЛЬТЕТУ ІНОЗЕМНИХ МОВ ЗА 2021 РІК

Інтерес до дослідження різних типів тексту, а передусім літературного, його розгляд на різних рівнях (лексичному, синтаксичному, семантичному), аналіз із погляду теорій перформативності, літературної комунікації, функціонування мотивів, мовленнєвих актів, дискурсивності, фактографічності і фікційності письма, об’єднав колег кафедри німецької філології у тривалому плідному захопливому науковому полілозі. У доповіді проф. Маценки Світлани Павлівни на тему «Музична звучність як перформативна властивість художнього тексту» окреслено своєрідне бачення літератури, яке покликається на її медійність, передбачаючи специфічні стратегії, за допомогою яких літературні твори залучають, осмислюють і симулюють інші медійні форми для оптимізації своїх зображальних намірів. До таких стратегій належить зокрема перформативне інсценування музичної звучності тексту, в результаті чого письмо конституюється як музична дія, музична подія чи музичні практики. Мову популізму у сучасному політичному дискурсі Німеччини охарактеризувала доц. Котовскі Галина Федорівна. Дослідниця розглянула ознаки популізму, наприклад, відсутність конкретних змістів, схематизм, десемантизація, охарактеризувала його як політичний стиль, як «слабку» ідеологію, наголосила на його поєднуванні з різними ідеологіями, навела низку прикладів популістських висловлювань, проаналізувавши їхній зміст і форму. Детальну й ретельно унаочнену характеристику впливу статусу співрозмовників на висловлювання компліментів упродовж XVIII–XX століть запропонувала кандидат філологічних наук Юлія Володимирівна Микитюк. Ішлося про визначення компліменту, його роль і функції у драматичному тексті, частотність його вживання в різні мистецькі епохи і різними авторами. Пронизливо і тонко представила мотив зірки в романі «Більша надія» Ільзи Айхінґер доц. Назаркевич Христина Ярославівна. Тема лати із зіркою Давида показана тут як ключова в романі, мотив зірки багатозначний і попри всю свою трагічність відбиває іскру надії. В обговоренні відзначили непоминальну актуальність таких символів пам’яті. Актуальному лексичному проблемному комплексу присвячена доповідь «Нова лексика періоду коронакризи у німецькій пресі» доц. Шаряк Оксани Миколаївни. Доповідачка систематизувала процес творення неологізмів і оказіоналізмів. Як найчастотніший неологізм вона виділили позначення самого вірусу – Corona, визначивши його як неосемантизм, який виник в результаті метафоричного переносу. В обговоренні породженні новими реаліями словотвори доповнили поняттям «mütend», яке, поєднуючи «втомлений» і «злий», влучно характеризує стан багатьох людей. На теоретичних аспектах дослідження мовчання у художньому тексті зосередила свою увагу доц. Яремко Мар’яна Володимирівна. Аналізуючи романи Роберта Вальзера, вона наголосила на «значущій відсутності» у його текстах, яка є невід’ємною їх складовою, зумовлюючи їхню багатозначність і відкритість до інтерпретації. Покликаючись на творчість Йозефа Рота, Христина Іванівна Качак окреслила специфіку літературного репортажу, порушивши дискусійну проблему фактографічності і фікційності його текстів.
Осмислена проблематика дозволяє окреслити перспективи подальших досліджень кафедри, пов’язаних із багатозначною категорією «тексту».