Відбулося засідання підсекції світової літератури звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов ЛНУ ім. І. Франка за 2021 рік
03 лютого 2022 року відбулося засідання підсекції світової літератури звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка за 2021 рік. У засіданні, що відбувалося в форматі дистанційної конференції на платформі Zoom, взяли участь завідувач кафедри професор Мацевко-Бекерська Л. В., викладачі кафедри професор Бандровська О. Т., доценти Варецька С. О., Кравець Я. І., Кушнір І. Б., асистент Коминська Н. І., аспіранти кафедри Гречешнюк О. О., Ніколенко К. С., Хома В. І., викладач кафедри іноземних мов для природничих факультетів асистент Швець Г. В. Учасники засідання мали можливість попередньо ознайомитися з тезами доповідей. Керувала засіданням підсекції доц. Кушнір І. Б., яка привітала учасників засідання та ознайомила з порядком денним і регламентом роботи.
В ході засідання були виголошені та обговорені доповіді:
– проф. Бандровської О. Т. «Метамодернізм Девіда Фостера Воллеса», в якій були проаналізовані ключові ознаки метамодернізму (зокрема прагнення до «нової щирості», коливання між модернізмом та постмодернізмом, щирістю та іронією) і специфіка їхнього виявлення в романі Д. Ф. Воллеса «Нескінченний жарт»;
– доц. Варецької С. О. «Сучасне переосмислення минулого в романі «Мабуть, Естер» Каті Петровської», в якій були висвітлені особливості відображення глобальних подій ХХ ст. (війни, Голокосту, перебування в концтаборі) в історії мультикультурного роду в романі К. Петровської (українки за походженням);
– доц. Кравця Я. І. «Жанрова багатогранність прочитання образу Мікеланджело: драматургійне (Генрі Лонгфелло), есеїстичне (Ромен Роллан), поетичне (Еміль Вергарн)», у якій був представлений глибокий аналіз особливостей інтерпретації образу Мікеланджело (а також пов’язаних із ним тем, що стосуються безсмертності мистецтва, мук творчості, духовних конфліктів митця) в американській, бельгійській та французькій літературах;
– доц. Кушнір І. Б. «Виміри гендерної ідентичності у творчості Каміля Лемоньє», в якій була представлена проблема протиставлення природи й цивілізації у романі-сповіді бельгійського письменника К. Лемоньє та звернена увага на особливість розкриття образу жінки як втілення землі;
– асп. Гречешнюк О. О. «Характерні ознаки генераційного роману у творі Каті Петровської «Мабуть, Естер», у якій були окреслені провідні ознаки роману поколінь (генераційного роману) як жанру, що відіграє важливу роль у сучасній німецькомовній літературі в контексті осмислення минулого, впливу Голокосту на приватне життя людей і проблеми вини німецької нації у Другій світовій війні;
асист. Коминської Н. І. «Особливості жіночого світосприйняття в романі Тоні Моррісон «Пісня Соломона», в якій були визначені головні чинники, що впливають на жіноче сприйняття світу (раса, гендер, сім’я, материнство) й розкриті особливості авторської інтерпретації теми жінки, яка намагається реалізувати себе в маскулінному світі;
– асп. Ніколенко К. С. «Різновиди точок зору в романі Л. М. Монтгомері «Енн із Острова Принца Едварда», в якій була ретельно проаналізована специфіка взаємодії та взаємонакладання різних точок зору (наратора і персонажа/-ів) у структурі романного наративу, їхня роль у створенні ефекту «багатоголосся» в романі «Енн із Острова Принца Едварда» канадської письменниці Л. М. Монтгомері;
– асп. Хоми В. I. «Канадський літературний контекст творчості Майкла Ондатже», в якій були розглянуті художні особливості канадської літератури в аспекті мультикультуралізму, а також специфіка розкриття проблеми ідентичності в різних її вимірах (національної, расової, гендерної тощо) у прозі М. Ондатже;
– асист. Швець Г. В «Дискримінація в суспільстві: «особи» та «не-особи». Аналіз із погляду позиції «право на життя (на підставі художніх творів англомовної літератури ХХ – ХХІ ст.)», в якій були показані особливості розкриття проблеми дискримінації людей за різними ознаками (колір шкіри, розумові здібності, старість, хвороби, стать, вік та ін.) у творах Дж. Стейнбека, Д. Лессінг, М. Етвуд.
На завершення засідання підсекції світової літератури її учасники відзначили високий рівень доповідей, багатогранність наукових інтересів учасників конференції, що охоплюють питання дослідження класичної та сучасної літератури.
