Відчуваючи єдність: звіт кафедри німецької філології про наукову студентську конференцію
28 вересня 2023 року відбулася студентська наукова конференція «Актуальні питання лінгвістики, світової літератури та художнього перекладу». На секцію німецької філології було заявлено 19 доповідачів із актуальними темами з лінгвістики, літературознавства і перекладознавства. Свої доповіді виголосили п’ятнадцять учасників конференції.
Розпочали роботу з обговорення «Положення про забезпечення академічної доброчесності у Львівському національному університеті імені Івана Франка», затвердженому 2019 року. Проф. Маценка С. П., керівник секції, визначила поняття «академічної доброчесності», говорила про академічну культуру і професійну етику, наголосила, що академічна доброчесність будується на міжособистісних стосунках, що слід плекати таке середовище, в якому у просторі взаємної довіри самобутність кожного стає цінністю для всіх інших. Визначили поняття «Akademische Integrität», яке передбачає «weitgehende Übereinstimmung mit den Regeln und Normen der guten wissenschaftlichen Praxis sowie des akademischen Miteinanders». Поговорили також про компетентність з академічної доброчесності та навички якісного академічного письма.
Максимець Соломія (науковий керівник доц. Петращук Н. Є.) презентувала частину свого дослідження про особливості прес-тексту та тематизувала функції заголовка щодо основного тексту. Хороша Катерина (проф. Маценка С. П.) познайомила слухачів із лінгвістичним аспектом інсценізованої втечі на прикладі твору «Die Schutzbefohlenen» Ельфріде Єлінек та «Ich — Norm» Ніни Захоженко. Способи аргументації та її структуру у воєнних промовах Володимира Зеленського дослідила Гуменюк Христина (доц. Мідяна Т. М.). Амірова Ельвіра (доц. Пиц Т. Б.) розповіла про різноманіття назв металообробників та інших ремісників XIV–XVI ст. у сілезькому діалекті. Бондар Альбіна (доц. Назаркевич Х. Я.) презентувала дослідження про важливі етапи аналізу перекладу з огляду на внутрішньо- та зовнішньотекстові фактори і наголосила на важливості цього аналізу для визначення текстів, які доцільно перекладати. Мотив собаки як складову екфразису у творі «Hundenovelle» Маріон Пошманн презентувала Давида Олена (проф. Маценка С. П.), вказавши на спосіб і роль звернення у творі до гравюри німецького художника А. Дюрера «Меланхолія». Івасечко Любомир (доц. Захаров Ю. М.) розповів про live-ticker як форму репортажів про війну в Україні в німецьких інтернет-ЗМІ. Козловська Вікторія (доц. Назаркевич Х.Я.) презентувала способи вираження саспенсу та його роль у контексті створення атмосфери тривожної невизначеності у літературному творі. Коваль Олена (доц. Яремко М. В.) доповіла про щоденникову форму репрезентації у художньому творі «Jakob von Gunten» Роберта Вальзера. Сподаренко Анастасія (доц. Котовскі Г.Ф.) продемонструвала дію стилістичних засобів передачі гумору у сучасній німецькомовній рекламі. Про лексичні і прагматично-лінгвістичні стратегії реклами шоколаду йшлося у доповіді Володимира Мацюняка (доц. Крайник О. В.). Семантику і синтаксис німецьких ад’єктивних слів на позначення температури досліджувала Олена Милян (проф. Максимчук Б. В.). Говорили також про експресивні мовні акти у творчості Неллі Сакс (Соломія Турик, наук. кер. доц. Микитюк Ю. В.). Завершили розмову характеристикою жанру глосси (Марія Ферій, наук. керівник Шаряк О. М.).
Кожна доповідь активно обговорювалася. Циркулювання ідей, перегування тем, пошуки їхнього практичного значення і застосування зробили конференцію натхненною, цікавою і взаємозбагачувальною.
Щиро бажаємо студентам подальших успіхів у науково-дослідницькій сфері, а також задоволення від тексту!
Проф. кафедри німецької філології
Світлана Маценка