Французька весна на факультеті іноземних мов: Зустріч студентів з україномовним французьким блогером
Французька мова долає кордони, об’єднує людей, а її найкращі представники люблять та підтримують Україну. А коли йдеться про молодь, студентство, то спілкування переростає у взаєморозуміння та взаємопідтримку. Радо представляємо вам, шановні друзі, Nicolas Imbert, 27 років, який за рік вивчив українську мову, постійно поглиблює французьку та всім серцем підтримує Україну. В університеті він вивчав російську, але з початком війни відмовляється та навмисне забуває її. І не лише тому, що пише докторську дисертацію про Україну, а тому, що відчуває таке покликання. Ніколя не лише закоханий в мову, а й у все, що стосується нашої української спадщини. Він любить народні пісні, співає колядки в церковному хорі, цікавиться традиціями і звичаями нашого краю. Так він бачить свою місію підтримати український народ і, направду, не стримує сліз у своїх сторіз, коли говорить про початок повномасштабної війни. Ніколя навіть готовий був іти воювати, але його застеріг легіонер, бо Ніколя не має жодного військового досвіду. Маючи багато друзів у місті Лева, Ніколя зосередився на допомозі в поширенні інформації про війну та у зборі коштів для госпіталів та військових.
За ініціативи студентки 3 курсу Софії Крошняк Sofia Kroshniak і її викладача Наталії Миколаєвич-Джуман Nathalie Mykolayevytch-Djuman, студенти факультету іноземних мов та інших факультетів мали чудову нагоду поспілкуватися з Ніколя 26 квітня. Звісно, ми поцікавилися, що саме вважає Ніколя запорукою у вивченні мов. Відповідь чітка: не боятися робити помилки, здійснювати мовленнєві занурення щодня, практикувати регулярність у навчанні та спілкуванні без остраху. А найскладнішим для Ніколя під час вивчення української мови стали наголоси, оскільки вони кардинально різняться від українських..
Щирість такої зустрічі ще раз запевнила нас усіх в тім, що Перемога, яку ми всі так виборюємо, омріяна не лише нами, а й нашими закордонними друзями. «Я хочу показати, що ми любимо вас», – каже Ніколя. На питання про причину татуювання у формі тризуба на руці Ніколя відповідає: «Так, маю таке тату, але маю тризуб у серці». Коли його запитують про мотивацію, та про складнощі при вивченні французької мови, то дає таку відповідь: «Ти ж козак! А козакам все під силу». На екрані телефона Ніколя –зображення портрета Андрея Шептицького, про якого він знає чимало, адже він невпинно пізнає нашу історію. Радіємо, що в особі Ніколя Імберта ми відчуваємо підтримку освіченої французької молоді. Наприкінці нашої зустрічі, огорнувшись українським прапором, Ніколя гордо і чудовою українською мовою промовляє: «Слава Україні!», а вся аудиторія відповідає: «Героям Слава!»