ЗВІТ про роботу підсекції “Лінгволітературознавство”: текст і твір, стиль і поетика, мова й оповідь, семантика і вираження

Звітна наукова конференція, секція іноземних мов і світової літератури, 1 лютого 2024 року
Згідно з програмою конференції, на секції заслухали шість доповідей, присвячених
актуальним літературознавчо-лінгвістичним проблемам. Відбулася активна
і зацікавлена дискусія, доповідачі отримали нові імпульси та ідеї для
подальших досліджень.
Проф. Маценка Світлана Павлівна, покликаючись на праці проф.
Копистянської Нонни Хомівни, розповіла про простір як поетологічну
категорію у новітньому німецькомовному літературознавстві. Вона
наголосила на тому, що культурознавчо орієнтоване літературознавство
розуміє простір як носія культурного значення. Важливо, що простір
фігурує як аналітична категорія в різних літературознавчих школах,
передусім у постколоніальних студіях, літературній географії,
інтермедіальності.
Доц. Шаряк Оксана Миколаївна розповіла про свої спостереження за
функціонуванням оказіоналізмів, що свідчить про особливості
репрезентації знакової функції такими одиницями. На відміну від
узуальних слів, за якими закріплене поняття, стала низка ознак, незалежно
від комунікативних умов, оказіоналізми реалізують понятійну
співвіднесеність опосередковано через кореферентне розгорнуте
висловлення у контексті. З одного боку, неавтономність знакової функції
поєднує такі слова з референційними/вказівними одиницями
(займенниками, прислівниками), яким притаманна абстрактність значення,
оскільки опирається на універсальні граматичні категорії. З іншого боку,
контекстуально зумовлені номінації є значущими прагмакомунікативними
елементами, що тенденційно реалізують оцінність, експресію й водночас
яскраво засвідчують функцію текстотворення, поновлюючи зміст
анафоричних чи катафоричних кореферентних синтаксичних структур.
Аспірант Азаров Дмитро присвятив свою доповідь сатиричній манері
письма і висвітлив його аналітичну модель, запропоновану Йорґом
Шенертом. Така описова модель сатиричного письма складається із трьох
взаємопов’язаних рівнів: глибинної структури, текстової стратегії та
текстової репрезентації. Третій рівень дослідник поглибив теорією Пола
Сімсона, продемонструвавши приклади.

Аспірантка Качак Христина заглибилася у взаємозв’язки, типи відносин
між текстом і світлиною в літературному репортажі. На прикладі тексту
Карла-Маркуса Ґаусса вона продемонструвала комплементарні відносини
тексту і фотографії.
Аспірантка Микитюк Ірина розповіла про теоретичне підґрунтя свого
дослідження літературної травми. Вона охарактеризувала травматичні
студії, зауваживши, що література здатна виносити із сфери колективного
несвідомого на поверхню приховані наслідки кризових явищ і справляти у
такий спосіб позитивний вплив на аудиторію.
Аспірантка Пелікан Мар’яна занурилася в естетику романтизму,
пояснюючи зображення музики в новелі «Кавалер Глюк» Гофмана як
наслідок дії синестетичних виразів, ґрунтованих на музичному мистецтві.