Опис курсу

Освітня компонента «Релігійна фразеологія в текстах засобів масової інформації: комунікативно-прагматичний аспект» розроблена таким чином, щоб надати здобувачам необхідні знання, обов’язкові для оволодіння теоретичними та методологічними засадами дослідження релігійної фразеології в сучасному мовознавстві, комунікативній лінгвістиці. Освітня компонента передбачає комплексний аналіз прагматичних та семантичних аспектів функціонування релігійних фразеологічних одиниць у текстах засобів масової інформації, виявлення чинників впливу текстового та контекстуального оточення на їх комунікативний характер, а також джерел оновлення структури релігійних фразеологічних одиниць, як результат постійних змін компонентів і структурно-семантичних трансформацій. Освітня компонента складається з практичних та лекційних занять, що дозволить проаналізувати сучасні теорії та методи лінгвопрагматики, системного дослідження релігійної фразеології у засобах масової інформації, розглянути релігійні фразеологічні одиниці як універсалії мас-медійної комунікації, об’єктивувати стилістичний потенціал фразеологічної одиниці у медіатексті з метою розширення уявлення про еволюційні процеси релігійної фразеології. Лінгвістичний компонент допоможе здобувачам визначити структурно-семантичні особливості релігійних фразеологічних одиниць, їх відтворення у лінгвістичній теорії, прослідкувати на прикладах формування нових значень шляхом концептуальної інтеграції при структурно-смислових трансформаціях, виявити міжмовну типологію, джерела оновлення структур релігійних фразеологiчних одиниць, лінгвокогнітивних та соціолінгвістичних особливостей формування фразеологічних інновацій. Метою вивчення вибіркової освітньої компоненти є навчити здобувачів застосовувати на практиці теоретичні методи лінгвопрагматики та проводити системний аналіз релігійних фразеологічних одиниць з урахуванням принципів когнітивної парадигми, факторів когнітивнокомунікативного та дискурсивно-прагматичного характеру та з метою визначення їхнього семантико-прагматичного потенціалу; простежити закономірності трансформованого фразеотворчого розвитку, представити мовні та позамовні чинники у формуванні нових релігійних значень; здійснити узагальнення щодо осмислення ролі релігійних фразеологічних одиниць у механізмах фразеотворення та виявити притаманні їм образні комунікативно-прагматичні домінанти. Завдання освітньої компоненти передбачають вироблення практичних навичок різнорівневого аналізу релігійної фразеології у текстах масової інформації, удосконалення здатності до пошуку, систематизації та критичного аналізу інформації.

Після завершення навчання здобувач вищої освіти буде:

Знати:

• властивості релігійних фразеологічних одиниць, джерела походження та класифікацію, еволюційні шляхи розвитку;
• комунікативно-прагматичні та структурно-семантичні особливості функціонування релігійних фразеологічних одиниць у текстах засобів масової інформації, закономірності їхнього трансформованого розвитку;
• основні способи перекладу фразеологічних одиниць у релігійних текстах та сучасних текстах засобів масової інформації, ознаки інтертекстуальності;
• методи системного дослідження релігійної фразеології у засобах масової інформації; головні чинники, що впливають на ступінь активності вживання та сприяють процесу фразеологізації; фактори когнітивнокомунікативного та дискурсивно-прагматичного характеру;
• фразеологічні модифікації та утворення нових фразеологічних одиниць шляхом концептуальної інтеграції; напрями вторинних фразеотворень; лінгвокогнітивні механізми породження одиниць вторинної фразеоологізації;
• засоби вираження та інтенсифікації оцінно-емотивної домінанти релігійних фразеологічних одиниць;
• мовні та позамовні чинники, які сприяють процесу фразеологізації фрагментів релігійного тексту;
• інноваційну фразеологічну вербалізацію (лінгвокогнітивний та соціолінгвістичний параметри);
• міжмовну типологію та джерела оновлення структури релігійних фразеологічних одиниць, як результат структурно-семантичних трансформацій;
• національно – прецедентні феномени релігійного когнітивного простору в публіцистичному дискурсі.

Вміти:

• застосовувати комплексний аналіз релігійної фразеології в сучасному мовознавстві, адаптувати й доповнювати його методику і процедуру відповідно до мети курсу з урахуванням специфіки досліджуваного матеріалу;
• виявляти концептуально-семантичні властивості релігійної фразеології, основні характеристики картини світу у свідомості її носів;
• аналізувати комунікативно-прагматичні та структурно-семантичні особливості релігійної фразеології, функціонування одиниць у текстах реклами, інтернет-джерелах та медійних заголовках;
• прослідковувати хронологію активності використання релігійних фразеологічних одиниць у сучасних текстах засобів масової інформації; визначення їхнього семантико-прагматичного потенціалу, лінгвокогнітивні механізми породження одиниць вторинної фразеоологізації;
• здійснювати типологію релігійної фразеології, доповнювати її класифікацією конверсійних і композиційних моделей творення з урахуванням принципів когнітивної парадигми;
• розмежовувати узуальну та оказіональну варіантність в результаті процесів вторинного фразеотворення; здійснювати порівняльний аналіз традиційної релігійної форми фразеологічних одиниць з її оказіональним варіантом;порівнювати та простежувати залежність між активацією функціонування фразеологічних одиниць у текстах оригіналу та сучасних текстах засобів масової інформації, визначати кореляцію їх тлумачень, шляхи аналізу та перекладу;
• виявляти міжмовну типологію та джерела оновлення структури релігійних фразеологічних одиниць, як результат постійних змін компонентів і структурно-семантичних трансформацій; простежувати закономірності їх трансформованого фразеотворчого розвитку в результаті процесів второнних фразотворень, а також внаслідок синтагматичних та парадигматичних віднощень між одиницями: синонімії, антонімії, омонімії;
• володіти методологічними засадами дослідження лінгвальних об’єктів на різних рівнях мовної структури; простежити розвиток еволюційних процесів релігійної французької фразеології та культурно-комунікативну концепцію мовця.

Освітня компонента передбачає формування у здобувача вищої освіти наступних   загальних   та   фахових   компетентностей, визначених освітньою програмою:

• ЗК 3. Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел.
• ЗК 6. Здатність спілкуватися іноземною мовою.
• ЗК 7. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
• ЗК 11. Здатність проведення досліджень на належному рівні.
• ФК 6. Здатність застосовувати поглиблені знання з обраної філологічної спеціалізації для вирішення професійних завдань.
• ФК 7. Здатність вільно користуватися спеціальною термінологією в обраній галузі філологічних досліджень.
• ФК 8. Усвідомлення ролі експресивних, емоційних, логічних засобів мови для досягнення запланованого прагматичного результату.
• ФК 9. Орієнтування у лінгвокультурних особливостях країн, мови яких вивчаються.

У результаті вивчення освітньої компоненти здобувач вищої освіти повинен   досягти   наступних   програмних   результатів   навчання визначених освітньою програмою:

• ПРН 6. Застосовувати знання про експресивні, емоційні, логічні засоби мови та техніку мовлення для досягнення запланованого прагматичного результату й організації успішної комунікації.
• ПРН 9. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти обраної філологічної спеціалізації.
• ПРН 17. Планувати, організовувати, здійснювати і презентувати дослідження та/або інноваційні розробки в конкретній філологічній галузі.