Функціональна граматика, дослідження  функціонально-семантичного поля темпоральності на основі  латинської мови.

• Панчишин Н.З. Синтаксичні засоби вираження темпоральності у латинській мові(складнопідрядні речення)/ Н.З.Панчишин // Наукові записки. Серія:Філологічні науки (мовознавство). – Вип.89(4). – Кіровоград, 2010. – С.257–261
• Панчишин Н.З. Латинські іменники на позначення часу/Н.З.Панчишин// Нова філологія. — № 37.— Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2010.— С.191−196
• Панчишин Н.З. Прийменникові конструкції із темпоральною семантикою в класичній латині /Н.З.Панчишин//Науковий вісник Волинського національного університету імені лесі Українки. Серія:Філологічні науки. Мовознавство. – Вип.7. – Луцьк, 2010. – С.46–50
• Панчишин Н.З. Прислівники з часовою семантикою у латинській мові/Н.З.Панчишин// Вісник Харківського національного університету. Серія: Філологія. – Вип.60. − Харків,2010. – С.592 −597
• Панчишин Н.З. Ад’єктивна темпоральність у латинській мові/Н.З.Панчишин// Studia Linguistica. – Vol.V(II). – К., 2011. – С.125–132;
• Панчишин Н.З. Функціональні та комбінаторні властивості іменників із часовим значенням/Н.З.Панчишин// Класична філологія у ХХІ ст.: здобутки та перспективи. Матеріали всеукраїнських наукових читань, присвячених 90-річчю від дня народження професора кафедри класичної філології Віталія Петровича Маслюка (Львів, 28 травня 2010 р.). – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. І.Франка, 2011. – С. 59-61
• Панчишин Н.З. Лексико-семантичні засоби вираження темпоральності в латинській мові/Н.З.Панчишин// Наукові записки національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна»: збірник наукових праць.- Острог: Вид. Національного університету «Острозька академія»,2015.- Вип.56.- С.229-232
• Панчишин Н.З. Латинські темпоральні ад’єктиви: ознаки та функціонування/Н.З.Панчишин// Науково-практичний журнал «Одеський лінгвістичний вісник».- Одеса: Вид. дім «Гельветика»,2016.- Вип.7.- С.138-142
• Панчишин Н.З. Структурна організація функціонально-семантичного поля темпоральності (на базі латинської мови) /Н.З.Панчишин// Науковий вісник Херсонського державного університуту. Серія «Перекладознавство та міжкультурна комунікація».- Херсон: Вид. дім «Гельветика», 2016.- Вип.4.- С.93-97
• Панчишин Н.З. Герон Александрійський /Н.З.Панчишин//Лексикон античної словесності/за ред. М.Борецького, В.Зварича.-Дрогобич:Коло,2014.-С.159-160
• Панчишин Н.З. Клеомед /Н.З.Панчишин//Лексикон античної словесності/за ред.М.Борецького, В.Зварича.-Дрогобич:Коло,2014.-С.325-326
• Панчишин Н.З. Мегасфен /Н.З.Панчишин//Лексикон античної словесності/за ред.М.Борецького, В.Зварича.-Дрогобич:Коло,2014.-С.397
• Панчишин Н.З. Серен Саммонік, Квінт /Н.З.Панчишин//Лексикон античної словесності/за ред.М.Борецького, В.Зварича.-Дрогобич:Коло,2014.-С.539-540
• Панчишин Н.З. Флавій Гней /Н.З.Панчишин//Лексикон античної словесності/за ред.М.Борецького, В.Зварича.-Дрогобич:Коло,2014.-С.615-617
• Панчишин Н.З. Юліан,Сальвій /Н.З.Панчишин//Лексикон античної словесності/за ред.М.Борецького, В.Зварича.-Дрогобич:Коло,2014.-С.656
• Панчишин Н.З.Темпоральні  складнопідрядні  речення  зі  значенням неодночасності у латинській мові /Н.З.Панчишин//   Сучасні тенденції розвитку освіти й науки : проблеми та перспективи // Збірник наукових праць. – Львів – Кєльце, 2017. – Вип. 1. ‒С.341-345
• Панчишин Н.З. Типологія таксису в латинській мові       /Н.З.Панчишин//Науково-виробничий журнал «Держава та регіони». Серія: Гуманітарні науки.- Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2018.- Вип.1(52).- С. 89-94(ISSN1813-341X)
• Панчишин Н.З.Організація  складнопідрядних  часових речень  як таксисної форми(на основі латинських текстів) /Н.З.Панчишин//Актуальні питання гуманітарних наук: мiжвузiвський збiрник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогiчного унiверситету iменi Iвана Франка.-   Дрогобич: Видавничий дім “Гельветика”, 2019. – Вип. 25.–С.109-117(Index Copernicus)
• Панчишин Н.З. Participium як форма таксису/Н.З. Панчишин// Наукові записки Міжнародного гуманітарного університету : [збірник]. – Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2020. – Вип. 33. – C. 73-77. (Index Copernicus)
• Панчишин Н.З. Іменникові фрази з «DIES» на матеріалі комедій Тіта Макція Плавта/ Н.З.Панчишин // Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових праць. Філологічні науки. Запоріжжя: Видавничий дім «Гельветика», 2020. – № 2. – С.114-119(Index Copernicus)
• Панчишин Н.З. Вербалізація концепту «ЧАС» у комедії Тіта Макція Плавта «Амфітріон»  / Панчишин Н.З. // Закарпатські філологічні студії. – 2022. – Т.1, Вип.22 – С. 154-159.(Index Copernicus)
• Панчишин Н.З. Антономічна пара ДЕНЬ-НІЧ у латинській мові/ Н.З.Панчишин// Голоси й відлуння античності. Donum natalicium Andreae Sodomorae : матеріали Всеукраїнської наукової конференції до 85-річчя професора Андрія Содомори (Львів, 16 грудня 2022 року). – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2023. С. 130-139
• Панчишин Н.З. Темпоральна антонімія у латинських текстах//Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2024. Вип. 72. Том 2. С. 218-223

Навчальні посібники:

1) Панчишин Н.З. Латинська мова та основи біологічної термінології(за професійним спрямуванням) [Електронний ресурс]: електронний навчальний курс / Н.З.Панчишин, Н.Г. Ревак.; система управління електронними курсами ДВНЗ «ЛНУ ім. І. Франка». – Режим доступу:  https://e-learning.lnu.edu.ua/course/view.php?id=3920

2) Панчишин Н.З. Латинська мова (Англійська мова та література. Англійський переклад.) [Електронний ресурс]: електронний навчальний курс / Н.З.Панчишин; система управління електронними курсами ДВНЗ «ЛНУ ім. І. Франка». – Режим доступу: https://e-learning.lnu.edu.ua/course/view.php?id=3882

3)Панчишин Н.З. Латинська мова для студентів філологічного факультету [Електронний ресурс]: електронний навчальний курс / Н.З.Панчишин, Н.Г. Ревак.; система управління електронними курсами ДВНЗ «ЛНУ ім. І. Франка». – Режим доступу: https://e-learning.lnu.edu.ua/course/view.php?id=5336

2000-2005-студентка факультету іноземних мов. Кафедра класичної філології.

2005- асистент кафедри класичної філології

2024- аспірантка кафедри класичної філології

Профорг кафедри класичної філології

Практичне заняття № 1

Вступ. Латинська мова у міжнародній науковій термінології. Латинська мова у Львові. Латинський алфавіт

Латинська мова (lingua Latīna) – одна з найдавніших мов італійської групи індоєвропейської сім’ї. Латинська мова розвивалася на основі мови стародавнього племені латинів (Latīni), які на початку І тис. до н. е. заселяли невелику область Центральної Італії – Лаціум (Latium). Головне місто Лаціума Рим (Roma), засноване у 753 р. до н. е., в результаті завойовницької політики перетворюється з міста-держави на столицю рабовласницької імперії. До кінця III ст. до н. е. латинська мова поширюється на всій території Апеннінського півострова, а починаючи з II ст. до н. е. вона виходить за його межі. Латинська мова стала державною мовою на значній території Європи, яка у І ст. до н. е. досягала сучасної Англії, Голландії та Іспанії – на заході, Ірану і Сирії – на сході, Німеччини та Румунії – на півночі, Криму, Кавказу, Єгипту, Алжиру – на півдні.

Найдавніший латинський текст був знайдений 1871 р. в місті Пренесте – Пренестська застібка. Це напис на золотій застібці, який датується згідно з археологічними даними, кінцем VII ст. до н.е. Знайдено також окремі написи на металі,  камені, мармурі, кераміці. Вони  датуються  різними століттями. Це – найдавніші пам’ятки латинської мови. Історія літературної мови починається 240 р. до н. е., коли військовополонений грек Люцій Лівій Андронік переклав Гомерову “Одіссею” латинською мовою. Літературну латинську мову поділяють на три періоди:

Архаїчний період – 240-81 рр. до. н. е. – це період становлення літературної латинської мови. З літературних пам’яток цього періоду збереглись твори давньоримського комедіографа Плавта і драматурга Теренція, сільськогосподарський трактат Катона Старшого. Твори інших авторів дійшли до нас тільки фрагментами.

Класичний період  – 81р. до н. е. – 120 р. н. е. Період найвищого розвитку латинської мови. Його поділяють на два віки: “золотий” і “срібний”. Представниками “золотого” віку є  Ціцерон, Цезар, Лукрецій, Вергілій, Горацій, Овідій.  “Срібний” вік, або післякласичний   період, представляє творчість Сенеки, Марціала, Тацита.

Пізній період – ІІІ-VI ст.

У цей період поруч з літературною латинською мовою починає існувати і широко застосовуватися розмовна народна латина (“вульгарна латина”), яка під впливом мов племен та народів, підкорених римлянами, трансформувалася у різні діалекти (sermo vulgaris). Мовні розбіжності між римськими провінціями зростали, поступово втрачався латинський елемент. Діалекти стали основою формування романських мов – італійської, французької, іспанської, португальської, румунської, молдавської та ін.

Після падіння Римської імперії (476 р. н. е. ) латина стала у Європі мовою дипломатії та юриспруденції, науки та освіти, релігії. Цією мовою писали міжнародні договори, вели переговори, навчали у школах та університетах, “підносили молитви ” в церквах.

В епоху Середньовіччя латинська мова була єдиним інструментом спілкування і висловлювання думок. Вона була невід’ємною частиною суспільного, політичного, культурного і наукового життя всієї Європи.

В епоху Відродження (XIV-XVI ст.) суспільство приділяє виняткову увагу античній культурі загалом, та латинській мові зокрема. Латинську мову не лише вивчають – нею пишуть наукові твори такі видатні учені як Б.Спіноза (1632-1677), Еразм Роттердамський (1466-1536), Ісаак Ньютон (1643-1727), Михайло Ломоносов (1711-1765),  Микола Коперник (1473-1543), Ю.Дрогобич (бл. 1450-1494), Т. Прокопович (1681-1736), Григорій Сковорода (1722-1794) та інші. Писати цією мовою твори і наукові трактати залишалось традицією майже до другої половини XIX ст. Хоча латинська мова була витіснена з освіти на науки національними мовами, вона залишається незамінним “будівельним матеріалом” для утворення термінів в усіх дисциплінах. Отже, вивчення  та знання латинської мови  необхідне спеціалістам різних галузей науки.

                                                  Латинський алфавіт

                            (у латинському алфавіті 24 букви)

Друковані                 Писані                  Назва букв          Вимова

A, a                     A, a                              а                          а

B, b                     B, b                               бе                         б      

C, c                      C, c                               це                        ц або к

D, d                     D, d                               де                         д

E, e                      E, e                               е                           е

F, f                       F, f                                еф                        ф

G, g                     G, g                               ѓе                         ѓ

H, h                     H, h                              га                         г

I, I                       I, I                                 і                           і, й

K, k                     K, k                               ка                        к

L, l                       L, l                                ель                       ль

M, m                  M, m                               ем                        м

N, n                     N, n                               ен                        н

O, o                     O, o                               о                          о

P, p                      P, p                               пе                        п

Q, q                     Q, q                               ку                         к

R, r                      R, r                                ер                         р

S, s                       S, s                                ес                         с, з

T, t                      T, t                                те                        т

U, u                     U, u                               у                           у

V, v                     V, v                               ве                         в

X, x                     X, x                               ікс                        кс, кз

Y, y                     Y, y                                іпселон (ігрек)    і

Z, z                      Z, z                                зета                    з, ц

 Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

Практичне заняття № 2

Вимова приголосних та голосних. Буквосполучення. Наголос.

Голосні (6): a, e,i, o, u, y.

a, e, o, u – вимовляються відповідно українським [а, е, о, у]

i –    [i]: magister – вчитель, imperātor – імператор

      [й]: на початку слів перед голосним і всередині між двома голосними

         iuventus –молодість, ius – право, maior – більший

y – [i] вживається у словах грецького походження: symbŏlum –знак, stylus –стиль

Дифтонги – сполучення двох різних голосних, які вимовляються, як один склад:

ae         aera– ера                                                       NB. аёr, aēr– повітря

[e]:   praemium– нагорода                                            poёta, poēta – поет

oe         poena– покарання,  oeconomia – економія

au –  [ay]: aurum – золото, Aurora – Аврора    

eu – [ey]:  Europa -Європа, neuter –ні один з двох

Приголосні

c – [k]:  перед голосними a, o, u, au: caput– голова, cor –серце, cuprum –мідь,                                                                      causa –  причина, coepi – взяв; перед приголосними: credo – вірю

та вкінці слів: fac!- роби! dic! – говори!,

і    [ц]:  перед голосними e, i, y, ae, oe, eu: cito – швидко, Cicĕro –Ціцерон,

               cyclus –  коло,  caeremonia – шанування

g – [г]:    gutta – крапля, geometria – геометрія, gloria –

h – [г, нім. h]: homo – людина, honor – честь

k –   [витіснена літерою с]: kalium – калій, Kalendae – Календи, перший день         місяця, Karthāgo – Карфаген;

l –    [ль]: labor –праця, сlassis – група

s –    [c]:   sinister –лівий, instrumentum– знаряддя, res – справа

[з]:  між голосними  rosa – трояда, nasus – ніс, usus –

q –    вживається лише в сполученні з u: qu – [кв]: aqua –вода, quintus – п’ятий

x –    [kc]: pax -мир , rex –  цар                          z – [з]: zona – пояс

[кз]: exemplar – зразок                         [ц]:  zincum – цинк

Буквосполучення

ngu – [нгв]:         lingua –язик, мова                 su – [св]: Sue–to–ni–us (після

[нгу]: lingǔla – язичок                              голосного, який становить

з ним один склад, але su–us

ti – [ці]: natio – національність, ratio  -розум  (перед голосною)

[ті]: mixtio –змішування, ostium – двері (в сполученнях sti, xti, tti)

ch – [х] schola – школа                                           rh   [p]: rhetor– промовець

ph  [ф]: phosphŏrus – фосфор                                      th – [т] theatrum —театр

                            Правило наголосу

Склади рахуємо від кінця слова.

Наголос ніколи не стоїть на першому складі від кінця.

Наголос стоїть на другому складі від кінця, якщо він довгий.

Наголос переходить на третій склад від кінця, якщо другий склад короткий.

Склад довгий

1. Довгий за природою cклад, якщо містить довгий голосний

ā, ē, ī, ō, ū, y : natūra–природа,  disciplīna– виховання, corōna – вінок; дифтонг ае, ое, аu, eu :  poena – покарання,  causa – причина.

2.Довгий за положенням  є голосний другого складу, якщо за ним іде два або більше приголосних: semestris – семестр , progressus – поступ вперед .

Примітка. Якщо за голосним  другого складу з кінця йде буквосполучення  b, d, p, t, c, з l або r ( pl, tl, cl, br, dr, pr, tr,cr), тоді другий  склад з кінця короткий.

3. Літера x розглядається як два приголосних, тому голосний перед ним довгий: complexus – поєднання

     Склад короткий

1. Склад короткий, якщо містить короткий голосний ă, ě, ĭ, ŏ, ŭ, y :

littěra – буква , medĭcus – лікар.

2. Голосний звук перед голосним завжди скорочується : audio – слухаю, lectio – заняття, auditorium – приміщення для слухання.
3. Буквосполучення ch, rh, ph, th для наголосу розглядаються як один звук і не складають довготи за положенням: philosophus – філософ.

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

Практичне заняття № 3

Іменник. Прикметник. Перша відміна іменників.

Частини мови

Змінні частини мови                             Незмінні частини мови

1. Substantīvum – іменник 1. Adverbium – прислівник
2. Adiectīvum – прикметник 2. Praepositio – прийменник
3. Pronōmen – займенник 3. Coniunctio – сполучник
4. Numerāle – числівник 4. Interiectio – вигук
5. Verbum – дієслово 5. Particŭla –  частка

Substantīvum

Латинський іменник має наступні граматичні категорії:

1. рід (genus) -3 : masculīnum –чоловічий m

feminīnum – жіночий                     f

neutrum – середній                       n

2. число (numerus) – 2: singulāris – однина sing.

рlurālis – множина           plur.

3. відмінки(casus) – 6 :

         Nominatīvus –називний                                       Nom.

Genetīvus – родовий                                            Gen.

Datīvus – давальний                                            Dat.

Accusatīvus- знахідний                                        Acc.

Ablatīvus – орудний, місцевий, віддільний       Abl.

Vocatīvus – клична форма                                   Voc.

4.відміна (declinatio) – 5

Declinatio prima

Перша відміна іменників

 Іменники жіночого роду (genus feminīnum)

Nom. sing – a

 Gen. sing – ae

rosa, ae f – троянда                         patria, ae f – батьківщина

amīca,ae f – подруга                      magistra, ae f – вчителька

Винятки з правила про рід:

collega, ae  m– колега;    incola, ae m –житель;   nauta, ae m моряк;

scriba, ae -m писар;  poēta, ae m- поет; pirata, ae m – пірат

agricŏla, ae m -землероб;

Persa, ae m -перс; Scytha, ae m- скиф;

Catilīna, ae m -Катіліна та ін.

magistra nova – нова вчителька

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

Практичне заняття № 4

Дієслово. Теперішній час дійсного способу активного та пасивного стану.    

VERBUM (Дієслово)

Латинське дієслово має наступні граматичні категорії :

1. стани (genĕra) – 2 : actīvum –активний, passīvum –пасивний;
2. способи (modi) -3 : indicatīvus – дійсний, coniunctīvus – умовний, imperatīvus – наказовий;
3. часи (tempŏra) – 6 : praesens – терерішній, imperfectum – минулий недоконаного виду, perfectum – минулий доконаного виду, plusquamperfectum – давноминулий,  futūrum I –майбутній час недоконаного виду, futūrum II – майбутній доконаного виду;
4. числа (numĕri) -2: singulāris – однина, plurālis – множина;
5. особи (persōnae) – 3: prima – перша, secunda –  друга, tertia – третя

Coniugationes

Дієвідміни

                                         Praesens indicatīvi actīvi

Теперішній час дійсного способу активного стану

                                Дієслово sum, esse (бути) в Praesens

Sing.                            Plur.

1. sum   –  я є                  1. sumus – ми є
2. es – ти є                     2. estis – ви є

3.est – він є                    3. sunt – вони є

Imperatīvus praesentis actīvi

Наказовий спосіб

Заперечення  в Imperatīvus : noli ornāre! не прикрашай!

nolīte ornāre! не прикрашайте!

Praesens indicatīvi passīvi

Теперішній час дійсного способу пасивного стану

                                        Infinitīvus praesentis passīvi

Інфінітив теперішнього часу пасивного стану

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

Практичне заняття № 5

Іменник. Прикметник. Друга відміна іменників.

Declinatio secūnda

Друга відміна іменників

 Іменники чоловічого роду  і середнього роду (genus masculīnum et neutrum)

Nom. sing – us, er (m), um (n)

Gen. sing –  i

discipŭlus , і  m  – учень

amicus, i m – друг

magister, tri m – вчитель, liber, bri m – книжка, puer, eri m – хлопець

pactum, i n – договір , verbum, i n – слово, дієслово

Винятки з правила про рід:

(us) f – Aegyptus, i f Єгипет; Cyprus, i f Кіпр; popǔlus, i f тополя; atŏmus, i f атом; humus, i f земля; periŏdus, i  f період; methŏdus, i f метод; diamĕtros, i f діаметр; (us) n – virus, i n отрута; pelăgus, i n море; vulgus, i n народ; та ін.

magister novus – новий вчитель

pactum novum – новий договір

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

Практичне заняття № 6

Присвійні та особові займенники.

Pronomĭna possessīva

Присвійні займенники

meus, a, um – мій, моя, моє                  tuus, a, um – твій, я, є

 suus, a, um – свій, я, є                          noster, tra, trum – наш, а, е

vester, tra, trum – ваш, а, е

                                                  Pronomĭna personalia

Особові займенники

ego – я , tu  – ти , nos –  ми, vos – ви

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл

Практичне заняття № 7

Минулий час дійсного способу активного та пасивного стану.

Imperfectum indicatīvi actīvi et passīvi

Минулий час недоконаного виду дійсного способу

активного і пасивного стану

A c t ī v u m

P a s s ī v u m

Дієслово sum, esse  (бути) в  Imperfectum

Sing.                            Plur.

1. eram   –  я був                  1. erāmus – ми були
2. eras – ти  був                   2. erātis – ви були

3.erat – він  був                   3. erant – вони були

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

Практичне заняття № 8

Майбутній час недоконаного виду активного і пасивного стану

Futūrum I indicatīvi actīvi et passīvi

Майбутній час недоконаного виду активного і пасивного стану

A c t ī v u m

P a s s ī v u m

Дієслово sum, esse  (бути) в  Futurum

Sing.                            Plur.

1. ero   –  я був                  1. erĭmus – ми були
2. eris – ти  був                 2. erĭtis – ви були

3.erit – він  був                 3. erunt – вони були

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

Практичне заняття № 10

Третя відміна іменників.

Declinatio tertia. Classis consŏnans

Третя відмніа іменників. Приголосна група

 Нерівноскладові іменники чоловічого, жіночого та середнього роду  (genus masculīnum, feminīnum et neutrum) основа яких закінчуєть-ся на один приголосний.

 Nom.sing.- різні                     

Gen. sing. –is

victor, ōris m – переможець

homo, ĭnis m – людина

verĭtas, ātis f – правда

civĭtas, ātis f –громада, держава

genus, ěris n – рід

tempus, ŏris n – час

Classis vocālis

Голосна група

Іменники середнього роду (genus neutrum)

Nom. sing. –e, –al, -ar

Gen. sing.  – is

mare, maris n – море

vectīgal, ālis n – прибуток

anĭmal, ālis n – тварина

exemplar, āris n

Classis mixta

Мішана група

 1) Рівноскладові іменники чоловічого та жіночого роду (genus masculīnum et feminīnum)

Nom.sing. – es, -is

Gen.sing.   – is

sedes, is f – місце

nubes, is f – хмара

civis, is m, f – громадянин

testis, is m, f – свідок

avis, is f – птах

2) Іменники чоловічого, жіночого та середнього роду (genus masculīnum, feminīnum et neutrum) які перед          

 закінченням Gen.sing. мають

     два або більше приголосних

pars, partis f – частина

urbs, urbis f –  місто

dens, dentis m – зуб

os, ossis n   – кістка

Винятки із правила: за приголосною групою відмінюється:

iuvenis, is m – юнак, frater, tris m- брат, canis, is m, f  – собака , parens, ntis m,f – батьки, pater, tris m –  батько, particěps, ǐpis m – учасник, mater, tris f – мати, princeрs, ǐpis m – вождь                 

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

Практичне заняття №11   

 Прикметники третьої відміни.                                                                                                                       

                               Adiectīva declinatiōnis tertiae

Participium praesentis actīvi

Дієприкметник теперішнього часу дійсного способу активного стану

Дієприкметник теперішнього часу дійсного способу активного стану відмінюється, як прикметники ІІІ відміни.

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

Практичне заняття №12

Четверта відміна іменників

Declinatio quarta

Іменники чоловічого роду (genus masculīnum)

Nom.sing –us

Gen.sing. – us

fructus, us m – фрукт

prōcessus, us m – рух вперед, процес

senatus, us m – сенат

sensus, us m – відчуття

Іменники середньго роду (genus neutrum)

Non.sing. – u

Gen.sing. – us

cornu, us n – ріг

genu, us n – коліно

gelu, us  n – мороз

Винятки з правила про рід: manus, us f рука;

domus, us f дім; acus, us f голка; nurus, us f  невістка; portĭcus, us f колонада, портик, quercus, us f – дуб;

tribus, us f – триба.

Іменники acus, us f -голка  arcus, us m – лук, artus, us m – член, суглоб, tribus, us f – район, триба,  lacus, us m – озеро в Dat. et Abl. приймають закінчення – ŭbus; quercus, us f – дуб, specus, us m – печера  в dat. et abl. приймають закінчення – ŭbus i ibus.

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

 Практичне заняття №13

П’ята відміна іменників

                                                            Declinatio quinta

Іменники жіночого роду (genus feminīnum)

Nom.sing. – es

Gen. sing. – ēi

res, rēi f – справа

fides, ei f – віра, довіра

species, ēi f – вид

Винятки з правила про рід: dies, ei m – святковий день; meridies, ei  m -полудень

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

Практичне заняття №14

Часи системи перфекта дійсного способу активного стану.

Perfectum indicatīvi actīvi

Минулий час доконаного виду дійсного способу активного стану

Sing. 1. ornāv-i               Pl.1. ornav-ĭmus

2. ornav-isti               2. ornav-istis
3.   ornāv-it                 3. ornav-ērunt

Дієслово sum, esse  (бути) в  Perfectum

Sing.                            Plur.

1. fu-i   –  я був                  1. fu -ĭmus – ми були
2. fu-isti – ти був              2. fu- ĭstis – ви були
3. fu -it – він був              3. fu- ērunt – вони були

Plusquamperfectum indicatīvi actīvi

Давноминулий час дійсного способу активного стану

Sing. 1.docu- ĕra–m       Pl. docu-erāmus

2.docu- ĕra-s         docu-erātis

3.docu- ĕra-t         docu-ĕra–nt

Дієслово sum, esse  (бути) в  plusquamperfectum

Sing.                            Plur.

1. fu-ĕram –  я був                  1. fu –erā-mus – ми були
2. fu-ĕras – ти був                   2. fu- erā -tis – ви були
3. fu -ĕrat– він був                  3. fu- ĕrant – вони були

Futūrum II indicatīvi actīvi

Майбутній час ІІ доконанoго виду дійсного способу

активного стану

Sing.1. scrips-ĕr-o       Pl.   scrips-erĭ-mus

2. scrips-ĕrіs        scrips-erĭ–tis
3. scrips-ĕrі-t        scrips-ĕri-nt

 Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

Практичне заняття №15     

Часи системи перфекта дійсного способу пасивного стану.                                                                                                           

Participium perfecti passīvi

Дієприкметник дійсного способу пасивного стану

Perfectum indicatīvi passīvi

Минулий час доконаного виду дійсного способу пасивного стану

      І.

Sing. 1. ornātus, a, um   sum      Plur.  1. ornāti, ae, a   sumus

2. ornātus, a, um es                  2. ornāti, ae, a    estis
3. ornātus, a, um est                 3. ornāti, ae, a    sunt

Plusquamperfectum indicatīvi passīvi

Давноминулий час доконаного виду дійсного способу пасивного стан

 Sing. 1. doctus, a, um eram          Plur. 1. docti, ae, a  erāmus

2. doctus, a, um  eras                  2. docti, ae, a  erātis
3. doctus, a, um erat                    3. docti, ae, a  erant

Futūrum II (exactum) indicatīvi passīvi

Майбутній час доконаного виду дійсного способу пасивного стану

Sing. 1. scriptus, a,  um ero         Plur.  1. scripti, ae, a  erĭmus                                  2.  scriptus, a, um  eris                 2. scripti, ae, a  erĭtis

3. scriptus, a, um  erit                  3. scripti, a, um erunt

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

Практичне заняття №16

Ступені порівняння прикметників

  Gradus comparatiōnis adiectivōrum

Gradus comparatīvus

Вищий ступінь

brevis, breve – короткий, а,  е

                                                 Gradus superlatīvus

Найвищий ступінь

Особливості утворення ступенів порівняння прикметників

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

Практичне заняття №17

Суплетивні ступені порівняння прикметників.

Описовий спосіб утворення  ступенів порівняння прикметників.

Література

1.Оленич Р.М.,Оленич І.Р,Чернюх Б.В.. Латинська мова: Навч.посібн.-Вид.2-ге, виправл. і доповн.-Львів:Світ,2008.-472с.:іл..

2.Ревак Н.Г., Сулим В.Т.. латинська мова(для неспеціальних факультетів).Підручник.-Вінниця:Нова Книга,2006.-440с.

3.Вацеба О.А.,Олійник Л.Р.Lectura Latina:Навчальний посібник.-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-200с.іл.

Варіант тестів на закріплення матеріалу:

Варіант 1

1. Буквосполучення ph вимовляється:

а) п              б) ф            в) пф           г) пх

2.В якому рядку всі слова містять диграфи:

а) oeconomia , saeculum, aera

б) praeda , aureus , autumnus

в) Aurora, neuter, Augustus

3.В якому слові правильно поставлений наголос:

а) docēré           б) magíster        в)ámīcus

4.Визначіть дієвідміну дієслова orno,āre(прикрашати) :

а) І       б) ІІІ       в) ІІ       г) ІV

5.Вкажіть закінчення родового відмінка ІІІ відміни:

1. a) –us б) –і      в) –ae     г)-is

6.До якої відміни належить іменник silva,ae,f(ліс):

а) ІІ        б) ІІІ       в) І       г) ІV

7.Вкажіть особу та число дієслівної форми  curant :

а)3особа множини  б) 1 особа однини   в)1 особа множини

8.До якої частини мови відноситься слово  “magnus,a,um”:

а) іменник   б) прикметник   в)дієслово

9.Перекладіть речення: У школі є багато аудиторій.

1. a) In silva multa auditoria sunt

б) In mari multa auditoria sunt

в) In schola multa auditoria sunt

г) In Roma multa auditoria sunt

10.Виберіть правильний переклад речення Metalla sunt in terra:

а) Метали є у морі.

б) Метали є у лісі.

в) Метали є в землі.

г) Метали є в місті.

1-й семестр
2-й семестр