Задорожний Богдан Михайлович

Науковий ступінь: доктор філологічних наук

Вчене звання: професор

Біографія

Проф. Б. М. Задорожний – видатний український філолог-германіст, багаторічний завідувач кафедри німецької філології, засновник повоєнної германістики на Україні, дійсний член НТШ.
Народився Б. Задорожний 27 червня 1914 р. в м. Городенці Івано-Франківської області, помер у 2008 році у Львові. У 1941 р. закінчив Празьку консерваторію і Львівський університет. З 1941 по 1948 роки працював артистом оркестру Львівського театру опери та балету. Із 1950 по 1987 роки – завідувач кафедри німецької філології Львівського університету. 1964-1987 роки – головний редактор всеукраїнського наукового збірника «Іноземна філологія», голова спеціалізованої Ради по захисту кандидатських дисертацій з германських мов (1965-1981). Підготував понад 30 кандидатів наук.

Своєю різнобічною науковою та організаційно-педагогічною діяльністю проф. Б. Задорожний створив плацдарм для подальшого розвитку германістики в Україні.

Наукові праці

Професор Б. Задорожний – автор багатьох монографій, посібників, наукових праць. Головні з них: «Порівняльна фонетика і морфологія готської мови»(Львів, 1960), «Über die Bedeutung und den Gebrauch der Partizipien im Altgermanischen. – Beiträge zur Geschichte der deutschen Sprache und Literatur» (1972-1973, В. 94; 1974, В. 95) , «Geschichtliche Laut- und Formenlehre des Deutschen»(Львів, 1987).

Наукова діяльність

Професор Б. Задорожний – учений широкомасштабного філологічного діапазону, який охоплює проблеми загального, порівняльно-історичного, типологічного мовознавства, історичної германістики. Він – автор концептуальних праць із порівняльної фонетики та морфології готської мови, семантики і функціонування дієприкметників у стародавніх германських мовах, історичної граматики німецької мови, знавець багатьох стародавніх і сучасних мов.
Професор Б. Задорожний – генератор нових мовознавчих ідей і концепцій історичного розвитку германських мов і, зокрема, опоземної моделі еволюції категорії роду, динаміки розвитку морфологічної системи німецької мови, причин другого пересування приголосних, поляризації приватних опозицій та взаємозв’язку статики і динаміки в мовній еволюції тощо. Філологічна інтуїція ученого пов’язана з мистецтвом, музикою. Інтуїція музиканта сприяла написанню багатьох наукових праць, які по-новому відкрили перед читачем картину співіснування двох проявів людського духу: мови співу у формі каденцій – елементів інтонації.