Антологія малої новогрецької прози в українських перекладах

10 грудня відбувся міжвузівський науковий семінар, на якому Центр грецької мови та культури імені Арсенія Еласонського ЛНУ імені Івана Франка та Центр елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького КНУ імені Тараса Шевченка спільно з львівським видавництвом «Apriori» презентували антологію малої новогрецької прози в українських перекладах. Модерував розмову, яка відбувалась під гаслом  «Мрія у хвилі»: одіссея новогрецької прози Україною, український письменник та перекладач-балканіст Андрій Любка, що надало розмові додаткових вимірів.
На початку презентації з вітальним словом виступив завідувач кафедри класичної філології ЛНУ імені Івана Франка, доктор філологічних наук, професор Богдан Чернюх,  відзначивши високу якість перекладів та причини, чому новогрецька література може бути цікавою для українського читача, навів паралелі з творчістю В. Стефаника.

Представниця видавництва п. Вікторія Левицька розповіла про етапи підготовки книги до видання, про редагування перекладів та особливості представлення на книжковому ринку маловідомих для аудиторії українських читачів літератур.
Перекладачі, серед яких кандидат філологічний наук, доцент кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики, директор Центру елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Савенко, асистент кафедри класичної філології ЛНУ імені Івана Франка Мар’яна Мокрівська, доцент факультету міжнародних відносин ОНУ імені Мечнікова Оксана Сніговська поділилися своїми рефлексіями про постаті авторів – Еммануїла Роїдиса, Александроса Пападіямандиса та Йоргоса Візіїноса, особливості їхнього письма та принципів його відтворення українською мовою, тематику творів та її актуальність чи дотичність до запитів українського читача. Головна увага була зосереджена на постаті Александроса Пападіямандиса, подвійний ювілей – 170-річчя з дня народження та 110-річчя з дня смерті якого відзначають цьогоріч. Творчість А. Пападіямандиса маловідома в Україні, хоча він є одним з найвидатніших прозаїків новогрецької літератури ХIХ ст.
У своєму виступі А. Савенко зупинився на тому, чому для перекладу обрана мала новогрецька проза кінця ХІХ – початку ХХ ст., чому саме ці автори і чому були задіяні саме ці перекладачі. Наголосив на вагомості тем, образів і мови, за яку греки продовжують вести боротьбу і сьогодні, проблемі, яка є далеко не чужою і для України.
М. Мокрівська відзначила складність перекладу Роїдиса, цікаву мову письменника, яка яскраво унаочнює описи, і вимагає шаленої праці. Говорячи про Пападіямандиса вона особливу увагу звернула на тему еміграції, яка перегукується з темою еміграції у Стефаника і загалом в Україні, а також з темою повернення Одісея.
О. Сніговська наголосила, що  робота над антологією стала справжнім випробовуванням для неї через труднощі перекладу, які, перед усім, були пов’язані  з прагненням уникати дослівного перекладу, а також відтворювати особливу мову почуттів автора, віршовані фрагменти, описи дитячих ігор. Висловила вдячність літературній редакторці В. Левицькій за те, що завдяки її роботі переклади набули стилістичної єдності.
Л. Глущенко у своєму виступі торкнулася теми «інакшості» (як гендерної, так і культурної) в творчості представлених письменників, те, що знайомлячи читачів  з культурним простором Греції, вони не оминають традиційне поле античності,  що їх об’єднують також релігійні мотиви, використання катаревуси, час написання, літературна форма – мала проза, а тепер – те, що вони перекладені українською мовою.
Цікавою видалася й дискусія про місце Греції та грецької літератури в балканському світі, існування балканського літературного канону та ймовірність потрапляння до нього деяких текстів антології.

Переглянути повністю розмову можна за посиланням: https://fb.watch/9R-BdlmQq_/