Міжнародний семінар “Пам’ять і література”

29-30 червня 2018 року за ініціативи доцента кафедри світової літератури Мельник Діани Миколаївни відбувся міжнародний науковий семінар «Пам’ять і література», який згуртував не лише учасників з різних міст України, але й закордонних гостей. Мета семінару полягала у налагодженні контактів з літературознавцями різних вузів, які займаються вивченням актуальної в сучасну добу проблематики пам’яті в літературі та напрацюванні подальших напрямів досліджень взаємозв’язку пам’яті та літератури. Відтак тематично семінар зосередився на трьох аспектах взаємозв’язку пам’яті та літератури: 1) соціо-культурному, тобто про пам’ять у літературі, а саме тематизацію пам’яті в літературі, зображення та репрезентацію спогадів, пригадування, забування, травматичної пам’яті, негативного історичного досвіду у літературних текстах; 2) комунікативному, за якого література розглядається як медіум пам’яті, тобто як спосіб передачі історії, не лише за допомогою історичних хронік, а виступає як медіум пам’яті цілої епохи. В такому аспекті література розглядатиметься як джерело про культурно-історичний розвиток країн; 3)  літературознавчому: як пам’ять літератури, завдяки якій формуються та встановлюються в часі літературні жанри, зберігаються літературні традиції та уможливлюється форму

вання канону літератури.

В семінарі взяли участь двадцять доповідачів з Києва, Дніпра, Миколаєва, Полтави, Львова, Черкас та Мінська (Білорусь), серед яких доктори наук, кандидати наук, аспіранти кафедри світової літератури. З вітальним словом виступили заступник декана факультету іноземних мов, доцент, кандидат філологічних наук Глущенко Ліна Михайлівна, доктор філологічних наук, професор кафедри світової літератури Бандровська Ольга Трохимівна та організатор і модератор семінару кандидат філологічних наук, доцент кафедри світової літератури Мельник Діана Миколаївна.

Тематика доповідей охопила увесь спектр досліджень взаємозв’язку пам’яті та літератури, зосереджуючись в основному на західноєвропейській та українській літературі ХХ ст. та початку ХХІ ст. Зокрема пам’ять розглядалася як аспект формування особистісної та культурної ідентичності (доповіді к.ф.н. Стулова Ю.В. (Мінськ, Білорусь), к.ф.н. Колесник Г.Л., (Миколаїв)) та як аспект формування індивідуального та колективного досвіду (доповідь к.ф.н. Сторохи Б.В., Полтава).

Обговорювалася проблематика спогадів та забуття, механізмів меморіалізації і забуття, форми нарації, пов’язані із репрезентацією спогадів в англомовній та франкофонній літературі (доповіді д.ф.н. Мірошніченко Л.Я., к.ф.н. Кобчінської О.І.(Київ)), пам’яті тіла в українській літературі на матеріалі поезії Василя Стуса (к.ф.н. Лебединцева Н.М.,(Миколаїв)), травматичної пам’яті та особливостей оприявнення спогадів у сучасній німецькомовній літературі (доповіді к.ф.н. Марценішко В.О (Черкаси), к.ф.н. Мельник Д.М., к.ф.н. Варецька С.О., асп. Третевич М., асп. Воробей Н., асп. Гречешнюк О., асп. Витрикуш А. (Львів)). Звернено також увагу на архів як форму збереження культурної пам’яті в українській літературі (д.ф.н Галета О.І., Львів), та присвят як маркерів пам’яті на матеріалі українсько літератури 20-х рр. ХХ ст. (к.ф.н. Скорина Л.В.).