Відбувся Всеукраїнський семінар «ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ І МЕТОДИЧНИЙ КОНТЕКСТ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ (ЛІТЕРАТУРИ): СПРОБИ ВІДПОВІСТИ НА ДЕЯКІ ПИТАННЯ»
19 березня 2021 року на платформі «Всеосвіта. Спільнота небайдужих освітян» відбувся Всеукраїнський семінар «ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ І МЕТОДИЧНИЙ КОНТЕКСТ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ (ЛІТЕРАТУРИ): СПРОБИ ВІДПОВІСТИ НА ДЕЯКІ ПИТАННЯ». Ініціатором та організатором семінару була Лідія Василівна Мацевко-Бекерська, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка. Також доповідачами під час семінару були: Кушнір Ірина Богданівна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка, Мачинська Наталія Ігорівна, доктор педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри початкової та дошкільної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка, Корнят Віра Степанівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри спеціальної освіти та соціальної роботи Львівського національного університету імені Івана Франка.
Ідея проведення такого семінару значно зумовлена тим, що справді «треба бігти з усіх ніг, щоб тільки залишатися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти як мінімум удвічі швидше» (Льюїс Керролл). Як і тим, що саме такий настрій об’єднує освітян сьогодні. Такий стан захопив вихором усіх причетних до простору освіти в усіх його проекціях (навчання, виховання, розвиток, саморефлексії, самоаналіз, проектування тощо). І не залишилося нікого, хто бодай на мить засумнівався б, що письменник-математик таки мав рацію. Отож, пропозиція обговорити деякі проблеми новітнього освітнього дискурсу маркувалася в горизонті фахової розмови про актуальне, важливе, проблемне та перспективне в царині освіти і, зокрема, літературної.
Доповідачі, учасники семінару, задалися метою:
проаналізувати, яким чином оволодіння культурою педагогічного спілкування сприяє позитивному сприйманню дітьми педагога, встановленню взаємної довіри, щирого інтересу, любові, поваги;
поміркувати про специфіку школи першої третини ХХІ століття, зокрема, про читання як її органічний сегмент, а також про трансформації методичного канону літератури в нових освітніх реаліях;
проаналізувати форми поєднання літературного тексту та його візуалізацій з притаманними кожному виду мистецтва особливими засобами творення художньої образності задля урізноманітнення методичних шляхів шкільної літературної освіти;
визначити основні ознаки проявів емоційного виснаження та професійного вигорання педагога, апробувати профілактичні й терапевтичні заходи щодо подолання ознак емоційного вигорання.
Семінар адресувався, передусім, науково-педагогічним і педагогічним працівникам закладів освіти, учителям і викладачам літератури, психологам, методистам обласних закладів післядипломної педагогічної освіти.
Д-р пед. наук, професор Наталія Мачинська детально проаналізувала проблему профілактики емоційного вигорання та запропонувала шляхи її подолання, зокрема, визначила ознаки проявів емоційного виснаження та професійного вигорання, запропонувала систему профілактичних і терапевтичних заходів щодо подолання ознак емоційного вигорання, а також дала цінні та важливі поради щодо розробки індивідуальних правил для подолання емоційного виснаження.
Д-р філол. наук, професор Лідія Мацевко-Бекерська актуалізувала такі питання новітнього освітнього дискурсу: школа у першій третині ХХІ століття: «камо грядеши?» та читання у першій третині ХХІ століття: хто? що? для чого? Водночас були порушені проблеми викладання літератури у форматі Державного стандарту загальної середньої освіти й запровадженого компетентнісного підходу, показані можливі й актуальні трансформації методичного канону в нових освітніх реаліях. Окрема увага була акцентована на проблематизації «локдаун-карантинного» дискурсу у викладанні літератури.
Канд. філол. наук, доцент Ірина Кушнір зупинилася на інтермедіальних аспектах викладання літератури, зокрема, на матеріалі роману Г. Флобера «Пані Боварі», показавши методичні можливості у тріаді «текст-фільм-вистава». В доповіді було показано приклад упровадження кіноекранізацї та вистави з їхніми особливими засобами творення художньої образності у шкільну літературну освіту. Екранізації класики допомагають візуалізувати літературного персонажа в його конкретній епосі. Рух від літературного твору до кінообразу та назворот дозволяє краще пізнати персонажа через певні режисерські акценти. Нині наростає домінування кіно над читанням класичної літератури, тож варто використати переваги цього засобу медіа для зацікавлення і повернення до літературного тексту. Емма Боварі, котра заплуталася в «обставинах життя», краще розкривається як багатогранний персонаж завдяки кіноадаптаціям роману Г. Флобера та інтерпретації для театральної вистави за сценарієм Я. Стельмаха.
Канд. пед. наук, доцент Віра Корнят запропонувала фаховий аналіз педагогічного спілкування як форми контактної взаємодії у психологічному аспекті. Справді, від уміння вчителя спілкуватися з дітьми залежить морально-психологічний клімат у школі, засвоєння учнями духовних цінностей і моральних норм, настрій вчителів, учнів, їх психічне здоров”я, рівень індивідуально-творчого розвитку. Оволодіння культурою педагогічного спілкування сприяє створенню позитивної атракції, позитивного сприйняття дітьми педагога, розуміння і визнання один одного, встановлення довіри, щирого інтересу, любові, поваги.
Активна дискусія в ході семінару (проведеного дистанційно) засвідчила актуальність запропонованої тематики, виявила найбільш гострі проблеми в організації та провадженні освітньої діяльності в сучасних умовах.
