Зустріч з професором драматичного мистецтва Мадридського Університету Комплутенсе

22 квітня студенти іспанської філології мали нагоду заглянути за лаштунки драматургії. Цьому посприяла цікава розмова з іспанським драматургом, сценаристом і багаторічним професором драматичного мистецтва Мадридського Університету Комплутенсе Хосе-Габріелем Лопесом-Антуняно. Пан Хосе-Габріель розповів про філософію сучасної драматургії та головні інструменти адаптації й інтерпретації класичного театру до сьогоденних реалій, віднайдення містка між минулим і теперішнім часом (часом створення драматичного тексту і часом його постановки), виокремлення головної ідеї, що стає актуальною для того чи іншого місця, відсіювання другорядних ідей і тем драматичного твору. Наш гість також представив до уваги студентів найбільш цікаві роботи іспанського театру Золотої доби у різних країнах, зокрема твори Лопе де Веги у Португалії та Угорщині, Тірсо де Моліни у Кот-д’Івуар, Кальдерона де ла Барки в Польщі. Окремо Хосе-Габріель обговорив останню свою роботу, а саме театральну адаптацію п’єси Педро Кальдерона де ла Барки “Життя – це сон” в Україні, у київському театрі імені Лесі Українки. Студенти мали нагоду порівняти оригінал із адаптацією, простежити як драматург зосереджує свою увагу на присутності війни, війни за владу, на ідеї страху правителів при передачі влади молодим спадкоємцям. Уся п’єса у постановці іспанського режисера насичена теперішніми реаліями життя українців: солдати короля одягнені у форму українських військових, декорації приміщень максимально наближені до бліндажів або ж укриттів. Він визнав символічність того факту, що в п’єсі Кальдерона народ не приймає своїм правителем московського князя. Також драматург поділився, що в цій п’єсі використав в монологах персонажів справжні думки і коментарі акторів, зокрема на запитання, чого вони прагнуть. Розмова підштовхнула студентів до роздумів про універсальні людські цінності й теми, які проходять крізь століття, коли змінюється лише форма їх репрезентації.
Пізнавальна і творча зустріч завершилася побажанням студентам читати художню літературу та відкривати горизонти людського буття. З вдячністю нашим військовим за можливість спокійно розмовляти про універсальні істини.