«Людина, яка читає», виростає у всесвіті книг

05-07 жовтня 2023 року у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбувалася І Міжнародна мультидисциплінарна наукова конференція «Дитинство. Література. Культура. Освіта». Співорганізаторами конференції стали Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (Центр освітніх інноваційних технологій «PNU EcoSystem, Ресурсний центр з інклюзивного навчання та спеціальної освіти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
(Україна), Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва (Україна), Львівський національний університет імені Івана Франка, зокрема, кафедра світової літератури (Україна), Центр сучасної шкільної освіти в Любліні (Республіка Польща), кафедра україністики Варшавського університету (Республіка Польща), Інститут Педагогіки Сілезького університету в Катовіце (Республіка Польща), Польське Педагогічне Товариство, Відділ у Цешині (Республіка Польща), Інститут менеджменту Словацького технологічного
університету у Братиславі (Словаччина), Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Україна), Інститут англійської філології Вроцлавського університету (Республіка Польща), Волинський національний університет імені Лесі Українки (Україна), Ірландський національний університет у Голвеї (Ірландія), Загребський університет (Хорватія), Центр дослідження дитячої літератури та культури (Хорватія), Академія соціальної педагогіки в Бамберзі (Німеччина).
Конференція працювала за такими тематичними напрямами: освітнім (координатор – доктор педагогічних наук, професор Олена Будник); філологічним (літературознавчим) (координатор – доктор філологічних наук, професор Тетяна Качак); філологічним (мовознавчим) (координатор – кандидат філологічних наук, професор Світлана Богдан); психології та інклюзивної освіти (координатор – доктор педагогічних наук, професор Світлана Чупахіна); соціокультурним (координатор – кандидат педагогічних наук, доцент Тетяна Близнюк); медійним (координатор – доктор наук із соціальних комунікацій,
професор Василь Теремко); мистецьким (координатор – кандидат мистецтвознавства, доцент Христина Казимирів).
Доктор філологічних наук, завідувач кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка Лідія Мацевко-Бекерська брала активну участь у роботі оргкомітету конференції, у своєму вітальному слові під час пленарного засідання привернула увагу учасників до доброї традиції наукової співпраці всіх дослідників дитячої літератури,
дитячого читання, значного культурологічно-освітнього контексту формування свідомого громадянина. Зокрема, 18 жовтня 2018 року на базі кафедри початкової та дошкільної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка була проведена Всеукраїнська науково-практична конференція «Дитинство і література: поетика, методика, дидактика», співорганізатором якої виступила кафедра філологічних дисциплін Навчально-наукового інституту педагогіки і психології Луганського національного університету імені Т. Шевченка; проф. В. Кизилова. Також Л. Мацевко-Бекерська запропонувала учасникам поміркувати над такою проблемою: «Метамодерна гармонія художнього світу для читача покоління альфа», на чому була зосереджена доповідь. Особливо акцентувала на важливій ролі шкільного курсу «Зарубіжна література», який розпочав свою історію 1993 року та впевнено і результативно
формує національну свідомість, патріотизм, гуманні цінності українських школярів, сприяє їхньому розумінню історичних та культурних процесів у розвитку різних народів світу (невипадково перша назва цього предмету – «Література народів світу»), а сьогодні, в умовах Великої визвольної війни, посилює відповідальність за спільну участь у нашій боротьбі, додає відчуття вдячності та солідарності з усім світом, який допомагає Україні вистояти і
перемогти.
В роботі конференції взяли активну участь науковці Львівського національного університету імені Івана Франка. Зокрема, тему «Онтологічний вимір «прочитання» художнього світу дитинства в координатах метамодерності» представила Роксоляна Кохан, кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов для природничих факультетів; із темою
«Дитячий наратив у сприйнятті світу природи в романі «Енн із Зелених Дахів» виступила Катерина Ніколенко, аспірантка кафедри світової літератури. Учасники І Міжнародної мультидисциплінарної наукової конференції «Дитинство. Література. Культура. Освіта» провели надзвичайно цікаву та продуктивну дискусію з багатьох питань, що визначально формують гуманітарний дискурс новітньої філології, освіти.

https://www.facebook.com/100001983640696/posts/pfbid0Bhshc19SjmKBYZrACscF4ncvvtQpXti
eDx82jXjkm6dXr6zboD6RP6V6E6abHoxzl/?

https://www.facebook.com/100001983640696/posts/pfbid0bQHQmLr2RtXAYo6AxJY7f6LZvNrThkREQ
7kjjiGeUaKsYihQd7sqmoRgP4bEWwC6l/?

***

Упродовж 11-12 травня 2023 року працювала Міжнародна науково-практична конференція XV ГОГОЛІВСЬКІ ЧИТАННЯ.
Організаторами традиційного наукового форуму стали Міністерство освіти і науки України, Інститут літератури імені Т. Г.
Шевченка НАН України, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Національний музей-заповідник М. В. Гоголя, Slavic-Eurasian Research Center, Hokkaido University, Japan. Роботу конференції розпочали три пленарних засідання, під час яких свої доповіді представили: д.ф.н., проф. Михед П. В. (Київ) – «Єрусалимська проща в творчій біографії Гоголя»; Doctor’s degree, Ph. D., Professor Kumanoya-Nakagawa Yoko (Keio University, Japan) – «Studying Ukrainian culture through the Reading of N. Gogol’s «Evenings
on a Farm Near Dikanka». Achievements and Problems in a Japanese University Course»; д.ф.н., проф. Наєнко М. К. (Київ) – «Україна у «Вибраних місцях із листування з друзями» Миколи Гоголя»; Doctor’s degree, Ph. D., Associate Professor Daisuke Adachi (Slavic-Eurasian Research Center, Hokkaido University, Japan) – «The Problem of Reproduction in Gogol’s «Evenings on a Farm Near Dikanka»; декан докторантури лінгвістичних наук, професор Університету Софія, Почесний професор ПНПУ та КПУ Сін’їті Мурата (Японія) – «До першого видання збірки українських п’єс у японському перекладі» (доповідь була виголошена українською мовою); д.ф.н., проф. Мацевко-Бекерська Л. В. (Львів) – «Риторичні питання Миколи Гоголя: відчуття «козацького міфу» сьогодні»; Ph.D., Professor, Dean of Faculty of Liberal Arts, Honorary Professor of PNPU Nonaka Susumu (Saitama University, Japan) – «What is a National Writer? On Yasunari Kawabata: Focusing on Thousand Cranes»; д.ф.н.,
проф. Матвєєва Т. С. (Харків) – «Мотив гріха у хроноплощині повісті М. Гоголя «Страшна помста» й роману І. Франка «Петрії і Довбущуки»; к.ф.н, ст. н. співроб. Сквіра Н. М. (Київ) – «Святоотцівська антропологія в мотивній структурі творчості пізнього Гоголя»; д.ф.н., проф. Степаненко М. І. (Київ) – «Домінанти мовної та національної картини світу в повістях Миколи Гоголя: етноніми, етнофолізми, інвективні найменування»; д.ф.н., проф. Ромащенко Л. І. (Лодзь, Польща) – «Міжкультурний контекст у курсі вивчення літератури: із зарубіжного викладацького досвіду»; д.ф.н., доц. Зуєнко М. О.
(Полтава) – «The Perspectives of Travel Writing within the Scope of Literary Critics»; д.ф.н., проф. Ніколенко О. М. (Полтава) – «Традиції героїчного епосу й фольклору в повісті М. Гоголя «Тарас Бульба» (перша редакція 1835 р.)».
Відповідно до програми, під час конференції працювали секції: «Гоголь і Україна. Поетика творів Гоголя. Взаємозв’язки української та зарубіжної літератур», «Світова література в контексті культури. Проблеми сучасної філології: шляхи вирішення і перспективи», «Методика викладання української та зарубіжної літератури в школі». Активну участь у науковій конференції взяли студенти, магістранти, представивши роботу двох секцій: «Сучасне прочитання класики», «Сучасна література: текст і контекст».
Міжнародна науково-практична конференція XV ГОГОЛІВСЬКІ ЧИТАННЯ відбулася в авторитетному академічному та географічному представництві, адже до обговорення наукової проблематики долучилися філологи Полтави, Києва, Львова, Харкова, Білої Церкви, Кам’янця-Подільського, Кропивницького, Сваляви, Кременчука, а надійні мости дружби, взаємопідтримки та наукової співпраці поєднали філологів України, Японії, Польщі. Наукова конференція відбувалася у змішаному форматі. Учасники висловили глибоку вдячність усім захисникам України в її Великій визвольній війні. Зокрема, щира вдячність одному з учасників конференції, доповідачеві д.ф.н. Павлові Володимировичу Михеду, син якого, кандидат філологічних наук Олександр Михед, боронить Україну, її цінності та прагнення.

***

9 травня 2023 року відбулося чергове засідання методологічного семінару кафедри світової літератури «Читати. Досліджувати. Навчати». З доповіддю на тему «Неповсякденна історія війни (роман «Жінка в Берліні»)» виступила доцентка кафедри Софія Варецька.

Доповідь присвячена комплексній проблемі, яка охоплює сукупність питань, пов’язаних із переосмисленням історичного минулого. В останні десятиріччя відбулися певні трансформації, особливо на рівні рецепції минулого, що дає змогу говорити про дещо модифікований погляд на історію та її відображення в художній літературі. В центрі уваги постає вивчення звичного, рутинного життя представників різних соціальних верств, у тому числі – емоційні реакції на різноманітні життєві обставини й мотиви поведінки. Теоретичним підґрунтям можна вважати напрацювання феноменологічної школи і, зокрема, праці німецького філософа Едмунда Гуссерля та австрійського соціолога й філософа Альфреда Шюца. Інтерес до цієї проблематики датується 60-70-тими роками ХХ ст., саме в цей період з’являється значна кількість праць, присвячених цій темі: Н. Еліас, Ф. Бродель, Марк Блок, Б. Вальденфельс, А. Лефебр та ін.

Уже минуло більше як півстоліття з моменту завершення Другої світової війни, однак ця тема залишається актуальною й донині, трагізм й жахіття цього явища різносторонньо представлені в художній літературі, філософії, кіномистецтві тощо. В полі уваги дослідження перебуває реальна історія з життя «маленької» людини, яка особисто пережила подібні катаклізми. Зокрема, у фокусі постає життєпис жінки-німкені, що було на час написання твору доволі рідкісним явищем, адже бути жертвою з боку держави-окупантки до 1990-тих років – табуйована тема в німецькомовному просторі. Особлива увага в дослідженні звернена на фемінний спосіб перепрочитання національної й світової історії крізь призму буденного життя і приватної сфери буття. Такий підхід демонструє специфіку жіночого світогляду крізь повсякденне: тілесність та щоденна рутина. Проаналізовано трагічний досвід війни з використанням великої палітри людських реакцій та моделей поведінки у стресовій небуденній ситуації. Показано не фактографічну історію Другої світової війни, а правдиву історію німецької жінки Марти Гіллерс на прикладі її щоденника «Жінка в Берліні».

Учасники засідання семінару обмінялися враженнями щодо проблематики доповіді, уточнили деякі питання, а також наголосили на актуальності й важливості дослідження творів світової літератури, суголосних трагічним подіям Великої визвольної війни України.

***

Література в школі: цікаво, складно, важливо… Прийоми вивчення української та зарубіжної літератури в закладі середньої освіти

02 травня 2023 року відбулося спільне практичне заняття для студентів і магістрантів двох Університетів — Львівського національного університету імені Івана Франка та Київського національного лінгвістичного університету. Тема заняття —  “Література в школі: цікаво, складно, важливо… Прийоми вивчення української та зарубіжної літератури в закладі середньої освіти” — зацікавила здобувачів освіти і їхніх викладачів. До активної співпраці долучилися магістранти факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка (035 Філологія; французька мова та література; іспанська мова та література) і студенти ІІІ курсу педагогічного факультету романо-германської та української філології (014 Середня освіта; українська мови і література, англійська мова, зарубіжна література) Київського національного лінгвістичного університету.

Нова форма навчальної співпраці відбулася в межах курсу “Метамодерні горизонти читання”. Діалог-обмін методичними ідеями та пропозиціями відбувався під керівництвом Лідії Мацевко-Бекерської, проф., завідувача кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка, і Катерини Таранік-Ткачук, к.п.н., доцента кафедри української філології Київського національного лінгвістичного університету, головного спеціаліста Директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України; кандидата педагогічних наук.

Катерина Валеріївна познайомила присутніх із найбільш важливими проблемами новітньої літературної освіти у призмі діяльності вчителя, детально проаналізувала актуальні запити суспільства до освіти й освітян, зокрема, показала значну палітру професійного самовираження вчителя літератури передусім. Особливий акцент був зроблений на фаховому “портреті” вчителя, на вимогах до уроку літератури, на його поліфункціональності, що може бути зреалізована в поєднанні таких складових: позитивне мислення, створення ситуації успіху, розвиток емоційного інтелекту.

Студентки ІІІ курсу педагогічного факультету романо-германської та української філології Київського національного лінгвістичного університету показали методичні можливості вивчення літературного твору, поєднавши принципи літературознавчого аналізу з актуальними методичними прийомами: Вікторія Клименко на матеріалі творчості Я. Л. Вишневського проаналізувала мотив самотності, що узагальнила Іванна Михалик, увівши стиль польського письменника в естетику метамодерну; Юлія Бобрик акцентувала на художніх особливостях часу та простору в романі В. Лиса “Камінь посеред саду”; Дар’я Маслак показала логіку дослідження концепції людини в оповіданнях Ф. Кафки. Літературознавчі та методичні здобутки студентів значною мірою деталізували та конкретизували схему аналізу літературного твору, яку розробила та апробовує доц. К. Таранік-Ткачук.

Магістранти Львівського національного університету імені Івана Франка представили свої ідеї щодо ефективних прийомів роботи з літературними творами у школі. Зокрема, Богдан Яремків показав цікавий формат читання саги про Гаррі Поттера Дж. Роулінг, Петро Кузенко — роману “Айвенго” В. Скотта, Ліна Фоменко — образу Гобсека у творчості О. де Бальзака, Марія Чабан — казок братів Грімм.

Спільне практичне заняття, проведене віддалено на платформі Zoom, започаткувало навчальний діалог у новому науково-освітньому форматі, коли міжкафедральне, міжфакультетське, міжуніверситетське багатоголосся розширює простір цікавих ідей, збагачує методичну палітру задля формування компетентного філолога — дослідника, викладача, вчителя.

Особлива вдячність усіх учасників практичного заняття була адресована тим, хто щоденно творить мирне безпечне майбутнє України — кожному воїнові, кожній людині, котра робить усе можливе для перемоги у Великій визвольній війні й творенні спільного простору щасливих людей-переможців.

***

Підсумки студентського спілкування про культуру, науку, освіту: Україна – Японія (2023)

***

Міждисциплінарні наукові дослідження: здобутки, проблеми, перспективи

Міждисциплінарні наукові дослідження: здобутки, проблеми, перспективи

21-22 квітня 2023 року працювала науково-практична конференція з міжнародною участю «МОВА, МОВЛЕННЯ, ТЕРАПІЯ: МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД», організована Міжнародним інститутом інклюзії. Розпочала роботу конференції Зоряна Ленів, директор Міжнародного інституту інклюзії, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри професійної освіти та інноваційних технологій Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. До учасників із вітальним словом та детальною інформацією про актуальні проблеми суспільно важливої проблеми – мовно-мовленнєвої політики – звернувся Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови, Народний депутат Верховної Ради України 8 скликання, кандидат філологічних наук. Під час засідання були виголошені наукові доповіді надзвичайно широкої тематичної палітри, що увиразнило міждисциплінарний рівень конференції. Зокрема, виступили Оксана Джус, завідувач кафедри професійної освіти та інноваційних технологій Інституту післядипломної освіти та довузівської підготовки Прикарпатського національного університету імені Василя
Стефаника, доктор педагогічних наук, професор; Олеся Смолінська, завідувач кафедри філософії та педагогіки Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького, доктор педагогічних наук, професор; Лідія Мацевко-Бекерська, завідувач кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка, керівник Науково-методичного центру дослідження та викладання літератури, доктор філологічних наук, професор; Лідія Шеремет, професор кафедри фізичної терапії, ерготерапії Прикарпатського національного університету імені Василя
Стефаника, керівник регіонального відділення з фармаконагляду ДЕЦ МОЗ України в Івано-Франківській області, доктор медичних наук, професор; Олександр Козинець, доцент кафедри логопедії та логопсихології Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, кандидат педагогічних наук, доцент; Еляна Данілавічютє, докторантка Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук, ст. н. сп.; Юлія Рібцун,
старший науковий співробітник Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук, ст. н. сп.; Микола Єфіменко, професор кафедри прикладної психології та логопедії Бердянського державного педагогічного університету, доктор педагогічних наук, професор; Марія Щурко, старший викладач кафедри фундаментальних дисциплін Львівської медичної академії імені Андрея Крупинського, кандидат медичних наук; Тетяна Ващук, логопединя відділку освіти (Швейцарія); Юлія Защипась, терапевт мови та мовлення клініки «Оберіг».
22 квітня 2023 року робота науково-практичної конференції продовжилася у форматі майстер-класів, які провели фахівці в галузі розвитку та корекції мовлення. Впродовж двох днів тривала зацікавлена розмова про особливу роль мови й мовлення в сьогоденні й майбутньому України, а серед найбільш актуальних сегментів новітньої гуманітаристики – про літературу, про читання, про всіх, хто гортає сторінки чи вдивляється в екран гаджета.

Детально про роботу конференції:

День 1

День 2

***

Кафедра світової літератури запрошує майбутніх студентів Львівського університету до цікавих розмов про літературу, про світ, про людину у світі «образів та ідей».

ВИКЛАДАЧІ КАФЕДРИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЗАПРОШУЮТЬ МАЙБУТНІХ ВСТУПНИКІВ ДО РОЗМОВ ПРО ЛІТЕРАТУРУ

Доц. Кушнір Ірина Богданівна
25 квітня (вівторок), 08.30-09.50
Лекція для студентів І курсу факультету іноземних мов
Навчальний предмет «Історія світової літератури»
Тема «Література Японії: національні особливості розвитку у другій половині ХХ ст.»

«Красою Японії народжений»: Кавабата Ясунарі (особливості творчості та проблематика творів). Творець роману-параболи Кобо Абе. Романи Кендзабуро Ое як спроба подолати відчуженість людини ХХ ст. «Патріотизм» Юкіо Місіми: аналіз проблематики твору. «Незвичайні речі у звичайних місцях»: Харукі Муракамі. Сучасні японські автори. Українські переклади японської літератури ХХ-ХХІ ст.
Запрошення:
https://teams.microsoft.com/l/meetup-
join/19%3atx165Th_CKsizHg0gjiPbfyJO_7i5D2cnTvQ7kfkaFE1%40thread.tacv2/1680676001629
?context=%7b%22Tid%22%3a%2270a28522-969b-451f-bdb2-
abfea3aaa5bf%22%2c%22Oid%22%3a%22d320b4ad-89ac-4cb9-9101-989d37ce7d87%22%7d

Доц. Варецька Софія Олександрівна
26 квітня 2023 року, 10.10-11.50
Лекція для студентів І курсу факультету іноземних мов
Навчальний предмет «Історія світової літератури»
Тема «Романтизм у літературі ХІХ ст. Німецька література романтизму»

Романтизм у літературі ХІХ ст.: естетичні принципи і жанрова система. Загальні тенденції розвитку німецької літератури романтизму: періодизація, національна своєрідність, естетичні погляди німецьких романтиків, жанрова система. Е. Т. А. Гофман – ключова постать німецької літератури романтизму.
Запрошення:
https://teams.microsoft.com/l/meetup-
join/19%3ameeting_OWFkMzkyYjQtNGFkYS00ZjNkLTkzOTAtMWJmZGU1ODk4NTQx%40th
read.v2/0?context=%7b%22Tid%22%3a%2270a28522-969b-451f-bdb2-
abfea3aaa5bf%22%2c%22Oid%22%3a%22504c6797-7a9c-4e65-ad6f-b6036bb88322%22%7d

Доц. Тарасюк Ярина Петрівна
26 квітня 2023 року, 08.30-09.50 / 10.10-11.50 / 11.30-13.10 / 13.30-14.50
Лекція для студентів І курсу факультету іноземних мов
Навчальний предмет «Історія світової літератури»
Тема «Романтизм у французькій літературі. Творчість В. Гюго. Американський романтизм. Творчість Е. По»

Французький романтизм. Періодизація, національна своєрідність і жанрова система французької літератури романтизму. Естетичні погляди французьких романтиків. В. Гюго – центральна постать французької літератури романтизму. Американський романтизм. Періодизація, національна своєрідність і жанрова система американської літератури романтизму. Естетичні погляди американських романтиків. Творчість Ф. Купера і становлення жанру роману в американській літературі. Творчість Е. По. Зрілий американський романтизм.
Запрошення:
https://us02web.zoom.us/j/8469391963?pwd=T0JOcWhqODZmU3MxTjdOOFZjTjJxZz09

***

https://cuesc.org.ua/novini/za-pidtrimki-tsuyens-zaversheno-kurs-lektsij-u-mezhah-naukovo-pedagogichnogo-pidvishhennya-kvalifikatsiyi-z-filologiyi/
***