26-27 жовтня 2023 р. відбулася XIIІ Міжнародна наукова конференція “Світова література в літературознавчому дискурсі ХХІ століття”
26-27 жовтня 2023 р. відбулася XIIІ Міжнародна наукова конференція “Світова література в літературознавчому дискурсі ХХІ століття”
Робота XIІI Міжнародної наукової конференції “Світова література в літературознавчому дискурсі ХХІ ст.” почалася з хвилини мовчання за полеглими у Визвольній війні України.
Над підготовкою та проведенням конференції працював оргкомітет на чолі з ректором
Університету, професором, членом-кореспондентом НАН України Володимиром
Мельником; членами оргкомітету були в.о. декана факультету іноземних мов доцент
Любомир Бораковський, завідувач кафедри світової літератури професор Лідія Мацевко-
Бекерська, професор кафедри світової літератури Ольга Бандровська, доценти кафедри світової літератури Ярема Кравець, Ірина Кушнір, Ірина Сенчук, аспіранти кафедри світової літератури Катерина Ніколенко, Василина Хома.
Співорганізаторами наукової конференції стали кафедра світової літератури факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка, кафедра іноземних мов та перекладознавства Львівського державного університету безпеки
життєдіяльності, Інститут мов, літератури і культури Akademia Polonijna (Польща), кафедра
україністики Інституту слов’янської філології філологічного факультету Uniwersytet
Wrocławski (Польща), кафедра англійської мови і літератури Kodolányi János Egyetem
(Угорщина), Центр українсько-європейського наукового співробітництва (директор –
Михайло Віхляєв, доктор юридичних наук, професор кафедри адміністративного,
фінансового та інформаційного права Ужгородського національного університету; голова
наглядової ради – Олег Головко, кандидат економічних наук, засновник та
директор Видавничого дому “Гельветика”).
З вітальним словом до учасників конференції звернувся проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка, доцент Сергій Різник. Відзначивши високий науковий рівень конференції, її
тривалу традицію, Сергій Васильович окремо наголосив на глибині й ґрунтовності тематики
доповідей, репрезентованих у програмі конференції, на відповідальності сучасного науково-
методологічного дискурсу, а також на важливості спілкування дослідників літератури з
різних країн у контексті особливо драматичних подій української історії.
Учасників конференції привітав в.о. декана факультету іноземних мов, доцент Любомир Бораковський, зауваживши, що плин часу, надто стрімкий та почасти непомітний, ховає чимало важливого і знакового, при цьому залишаючи цінні миті наукового спілкування у дружньому колі колег, однодумців.
Головою пленарного засідання була завідувач кафедри світової літератури, професор
Лідія Мацевко-Бекерська, котра акцентувала увагу присутніх на важливості Міжнародної
наукової конференції в контексті утвердження нових підходів у гуманітаристиці, зокрема, в
літературознавстві.
Під час пленарного засідання учасникам конференції свої доповіді презентували
Роман Дубасевич, доктор філол. наук, професор, завідувач кафедри української
культурології Інституту славістики філософського факультету Грайфсвальдського
університету (Німеччина) – “Від “бабці Австрії” до “лінії Маннергейма”; Леся Генералюк,
доктор філол. наук, провідний науковий співробітник відділу зарубіжних і слов’янських
літератур Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України – “Тарас Шевченко:
досвід втрат і самовіднайдення нації (“Притча про блудного сина”)”; Лілія Мірошниченко,
доктор філол. наук, професор, завідувач кафедри зарубіжної літератури Київського
національного університету імені Тараса Шевченка – “Вібруючи в контрапункті гуркоту
сокир і артилерійських снарядів: звуковий ландшафт міста під час війни”; Олег Тищенко,
доктор філол. наук, професор, завідувач кафедри іноземних мов та перекладознавства
Львівського державного університету безпеки життєдіяльності – “Рецепція
інтертекстуальності та гри слів у мультикультурному тексті (на матеріалі авторської дилогії
Льюїса Керрола “Аліса в Країні Див” і “Аліса в Задзеркаллі” та її перекладу на слов’янські
мови”), Оксана Бабелюк, доктор філол. наук, професор кафедри іноземних мов та перекладознавства Львівського державного університету безпеки життєдіяльності –
“Постмодерністська візуальна чуттєвість у літературознавчому дискурсі ХХІ століття”.
Змістовні доповіді, присвячені актуальним питанням методологічного і поетологічного
характеру, були супроводжені мультимедійними презентаціями. Учасники конференції
долучилися до обговорення й дискусії.
Робота ХII Міжнародної наукової конференції продовжилася у проблемно-тематичних секціях “Методологічні конфігурації філології ХХІ століття. Генологічні аспекти світової літератури”, “Феномени транзитивності в західноєвропейських літературах ХХ – ХХІ століть. Проблематика порівняльних досліджень у XXI столітті”, “Ідентичність у літературі”, “Ідентичність у літературі. Взаємодія літератури і культури: рецепція та інтерпретація”, англомовній секції “Interaction of language, literature and culture: reception and
interpretation”.
В рамках онлайн-засідання секції № 2 була обрана тема “Феномени транзитивності в західноєвропейських літературах ХХ – ХХІ століть”. Ця тема висвітлювала проблеми порівняльних досліджень у сучасному контексті. Було розглянуто різні аспекти літературної трансформації та взаємодії між поколіннями і національними спільнотами. Питання, поставлені після виголошення доповідей, стали об’єктом жвавих дискусій. Під час засідання секції учасникам конференції свої доповіді презентували: Марія Шимчишин, доктор філол. наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії світової літератури імені професора Валентини Фесенко Київського національного лінгвістичного університету – “Гетеротопія табору у творі Марші Скрипух-Форчук “Ув’язнені в землі обітованій. Щоденник Ані Солонюк про інтернування українців”; Ольга Гречешнюк, аспірант кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка – “Проблема комунікативної пам’яті в новітньому романі поколінь”; Василина Хома, аспірант кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка – “Гетеротопний простір у романах Майкла Ондатже”; Ірина Кушнір, канд. філол. наук, доцент кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка – “Горизонти радості” в романі Рене Ґосінні та Жана-Жака Сампе “Пригоди малого Ніколя”.
Доповіді учасників об’єднаного засідання секцій № 1 “Методологічні конфігурації філології ХХІ століття. Генологічні аспекти світової літератури” та № 4 “Ідентичність у літературі. Взаємодія літератури і культури: рецепція та інтерпретація”, модераторами якого були Ірина Роздольська, докт. філол. наук, професор кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка, та Ірина Сенчук, канд. філол. наук, доцент кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка, охопили всі тематичні напрями конференції; матеріалом досліджень, представлених доповідачами, стали твори англійських, американських, канадських, ірландських, німецьких, австрійських, польських і українських письменників.
Так, докт. філол. наук, професор кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка Ірина Роздольська у своїй доповіді “Німецьке письменство “втраченого покоління” в генераційній рецепції Українських Січових Стрільців” звернулася до аналізу літературних інструментів збереження і транслювання генераційної ідентифікації Українських Січових Стрільців, для яких досвід представників літератури “втраченого покоління” – твори Еріха Марії Ремарка та Бернгарда Келлермана – постали додатковим ідентифікатором січово-стрілецького покоління. Доповідь Надії Ігнатів, канд. філол. наук, доцента кафедри слов’янської філології імені професора Іларіона Свєнціцького Львівського національного університету імені Івана Франка, була присвячена творчості Ганни Кралль і жанровій специфіці книг репортажного
характеру. Натомість докторант Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Оксана Левицька у своїй доповіді “Белетризовані біографії художників: до джерел жанру (на матеріалі роману Ірвінга Стоуна «Ван Гог. Жага до життя”)” звернулася до витоків жанру белетризованої біографії про художників, окресливши його ключові засади на прикладі аналізу творчості Ірвінга Стоуна.
В доповіді Ольги Ніколенко, доктора філол. наук, професора, завідувача кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка “Казковий інтертекст у романі Люсі Мод Монтгомері “Енн із Зелених Дахів” було проаналізовано інтертекстуальні зв’язки роману Люсі Мод Монтгомері з літературними казками Ганса Крістіана Андерсена (“Снігова Королева”, “Гидке каченя”, “Дюймовочка”, “Принцеса на горошині”) та Льюїса Керролла (“Аліса в Країні Див”, “Аліса в Задзеркаллі”).
Обговорення теми підліткової літератури продовжила Наталія Любарець, канд. філол. наук, доцент кафедри зарубіжної літератури Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, яка у своїй доповіді “Сучасний підлітковий детектив Алана Бредлі” означила поетикальні домінанти жанру підліткового детективу, яскравим прикладом якого є романи Алана Бредлі про дівчинку-детектива Флавію де Люс. Наступні дві доповіді були присвячені інтерпретації художніх феноменів
початку ХХІ ст.: у доповіді канд. філол. наук, доцента кафедри зарубіжної літератури Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Наталії Велігіної “Медіацитата в романі Майкла Каннінгема “By Nightfall”: аспекти інтерпретації” аналіз роману Майкла Каннінгема було представлено в ключі інтермедіальних студій; інтертекстуальність роману Іена Мак’юена “Субота” було детально проаналізовано в доповіді “Поетичний інтекст у романі Ієна Мак’юена “Субота” Олексія Левченка, канд. філол. наук, доцента кафедри зарубіжної літератури Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. В доповіді канд. філол. наук, доцента кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка Ірини Сенчук “Просторова концепція людської суб’єктивності в романі Семюела Беккета “Мерфі” увагу було зосереджено на особливостях конструювання ідентичності беккетівських персонажів, зокрема, концептуалізації людської свідомості у просторових параметрах роману “Мерфі”.
Крім докторів і кандидатів філологічних наукі з Києва, Полтави і Львова, зі своїми доповідями виступили молоді дослідники літератури: Антон Дранніков, аспірант кафедри зарубіжної літератури Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в доповіді “Whining militant minorities”: стать, сексуальність і самотність у романі Крістофера Ішервуда “Світ увечері” розглянув дискурс самотності в романі Крістофера Ішервуда крізь призму гендерних та ідентичнісних студій, квір-теорії; Ярина Рега, аспірант кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка, в доповіді “Засоби
психологізації в автобіографічному наративі Петера Гандке (оповідання “1957”)”
проаналізувала оповідання, написане 1972 р., через різні аспекти автобіографічної
пам’яті автора.
Засідання пройшло в теплій, натхненній атмосфері. Кожна доповідь викликала жваву та продуктивну дискусію. Наприкінці засідання учасники поділилися враженнями щодо доповідей, відзначивши актуальність запропонованого ракурсу досліджень і висловили сподівання, що наступного разу конференція об’єднає дослідників літератури у форматі живого спілкування у стінах Університету.
Активно працювала також молодіжна платформа “Перспективи наукового дискурсу: новітнє літературознавство в дослідженнях молодих науковців”, у якій взяли участь здобувачі вищої освіти Львівського національного університету імені Івана Франка, Волинського національного університету імені Лесі Українки, Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. Під час засідання секції учасникам конференції свої доповіді презентували: Андрій Верцімага – “Концепт ідентичності і проблема морального вибору в романі Вільяма Голдінга “Видима темрява”; Олена Галабут – “Особливості розкриття характеру в романі Елеонор Портер “Полліанна”; Олена Роїк – “Modern approaching to the study of intercultural communication”, Владислава Корольчук – “Образ Собору в романі Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері”; Медіна Гузинець – “Засоби творення художнього образу у новелах О. Генрі”, Наталія Фігура – “Local and global dimensions of genealogical research in world literature”. Доповіді, присвячені актуальним питанням дослідження різноманітних аспектів світової літератури, були супроводжені мультимедійними презентаціями. Учасники конференції долучилися до обговорення та дискусії.
