28-29 жовтня 2021 року відбулися XII Міжнародні Чичерінські читання “Світова література у літературознавчому дискурсі ХХІ ст.”

31.10.2021 | 19:56

28-29 жовтня 2021 року відбулися XII Міжнародні Чичерінські читання “Світова література у літературознавчому дискурсі ХХІ ст.”

Програма 2021

Методичний семінар 29.10.2021

Над підготовкою та проведенням Чичерінських читань працював оргкомітет на чолі з ректором Університету, професором, членом-кореспондентом НАН України Володимиром Мельником; членами оргкомітету були в.о. декана факультету іноземних мов доцент Любомир Бораковський, завідувач кафедри світової літератури професор Лідія Мацевко-Бекерська, професор кафедри світової літератури Ольга Бандровська, доценти кафедри світової літератури Ярема Кравець, Ірина Сенчук, Ірина Кушнір, аспірант кафедри світової літератури Ярина Опрісник.

Співорганізаторами наукової конференції стали кафедра світової літератури факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка, кафедра іноземних мов та перекладознавства Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, Інститут мов, літератури і культури Akademia Polonijna (Польща), кафедра україністики Інституту слов’янської філології філологічного факультету Uniwersytet Wrocławski (Польща), кафедра англійської мови і літератури Kodolányi János Egyetem (Угорщина), Центр українсько-європейського наукового співробітництва (директор –  Михайло Юрійович Віхляєв, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права Ужгородського національного університету; голова наглядової ради – Олег Павлович Головко, кандидат економічних наук, засновник та директор Видавничого дому «Гельветика»).

З вітальним словом до учасників конференції звернувся проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка, доцент Сергій Різник. Відзначивши високий науковий рівень конференції, її тривалу традицію, Сергій Васильович окремо наголосив на глибині та ґрунтовності тематики доповідей, репрезентованих у програмі конференції, на дбайливому та відповідальному ставленні до Слова, до його смислів та поширюваних ним ідей. Проректор відзначив також особливе пошанування авторитету професора Олексія Чичеріна, адже тридцятилітня історія наукової конференції імені видатного дослідника є найкращим свідченням тривання і розвитку академічних традицій.

Учасників конференції привітав в.о. декана факультету іноземних мов доцент Любомир Бораковський, наголосивши на особливому значенні конференції у становленні методології новітніх філологічних досліджень. Головою пленарного засідання була завідувач кафедри світової літератури професор Лідія Мацевко-Бекерська, котра акцентувала увагу присутніх на важливості Чичерінських читань у контексті утвердження нових підходів у гуманітаристиці, зокрема у літературознавстві.

Під час пленарного засідання учасникам конференції свої доповіді презентували: Висоцька Наталія Олександрівна, доктор філол. наук, професор кафедри теорії та історії світової літератури імені професора В. І. Фесенко Київського національного лінгвістичного університету – «Постколоніальна теорія в літературознавчій американістиці: pro і contra»; Генералюк Леся Станіславівна, доктор філол. наук, старший науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України – «Фактор України в інтермедіальних стратегіях Івана Буніна»; Моклиця Марія Василівна, доктор філол. наук, професор кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки – «Жанрові і метажанрові інтенції алегорії (європейський контекст)»; Мегела Іван Петрович, доктор філол. наук, професор кафедри зарубіжної літератури Київського національного університету імені Тараса Шевченка – «Бриколаж як метод реконструкції пам’яті (на прикладі роману В. Зебальда «Аустерліц»)»; Бораковський Любомир Адамович, канд. філол. наук, доцент, в.о. декана факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка – «Наративні засоби вираження ідентичності в сучасній німецькомовній літературі». Змістовні доповіді, присвячені актуальним питанням методологічного та поетологічного характеру, були супроводжені мультимедійними презентаціями. Учасники конференції долучилися до обговорення та дискусії.

 

Робота ХII Міжнародних Чичерінських читань продовжилася у проблемно-тематичних секціях.

Зокрема, в ході засідання секції «Ідеї Олексія Чичеріна у контексті новітнього теоретично-методологічного дискурсу. Методологічні конфігурації новітнього літературознавства» (керівники секції: проф. Мацевко-Бекерська Лідія Василівна, доц. Кравець Ярема Іванович; секретар доц. Кохан Роксоляна Андріївна) були заслухані та обговорені доповіді, присвячені розвиткові сучасного наукового дискурсу в контексті ідей проф. Олексія Чичеріна. Зокрема, у цій проблематиці здійснила своє дослідження Гажева Інна Дмитрівна, канд. філол. наук, доцент кафедри слов’янської філології імені професора Іларіона Свєнціцького Львівського національного університету імені Івана Франка, котра виголосила доповідь «Достоєвськознавство О. В. Чичеріна в контексті наратології». Особливе зацікавлення учасників засідання викликали міркування про диференціацію «голосу автора» та «голосу наратора» на підставі розрізнення стилістичних маркерів. Кравець Ярема Іванович продовжив ідеї О. Чичеріна у вивченні одного із знакових романів, уже навіть переклад назви якого викликав критичні зауваження Олексія Володимировича; Ярема Іванович ознайомив присутніх зі своїм дослідженням – «Роман про розкриття могутньої людської сили» (прочитання «Княгині де Клев» професором Олексієм Чичеріним)». Доповідь Мацевко-Бекерської Лідії Василівни – «Когнітивна наратологія: принципи нової парадигми» – визначила перспективні напрями літературознавчих досліджень, що виникають на перетині сучасних методологій. Старшова Оксана Олександрівна, канд. філол. наук, доцент кафедри англійської філології Чорноморського національного університету імені Петра Могили представила тему «Гра в крикет в Америці: реальні та уявні місця Нью-Йорка в романі Джозефа О’Ніла «Нідерланд», продемонструвавши художні вирішення специфіки втілення ідентичності в умовах іншого світу.

Цікавим дослідницьким сегментом у роботі секції стала постать Елеонор Портер. Так, доповідь Пітерської Олени В’ячеславівни, аспіранта Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка – «Архетипні образи в романі Елеанор Портер  «The Sunbridge Girls at Six Star Ranch» – була зосереджена на виокремленні ключових архетипів у поетиці творів письменниці, а Кохан Роксоляна Андріївна, канд. філол. наук, доцент кафедри іноземних мов для природничих факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка розповіла учасникам секції про своє розуміння поняття фрейму і показала форми його художньої репрезентації у своїй доповіді «Поетикальні фрейми дитинства в художньому просторі роману Е. Портер «Поліанна». Челецька Мар’яна Маркіянівна, канд. філол. наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана  Франка запропонувала оригінальне продовження традицій літературознавчої школи Нонни Хомівни Копистянської, адже в доповіді «Концепція ритму прозового тексту в інтермедіальному аспекті (на основі притчевої новелістики Германа Гессе та Емми Андієвської)» показала основні форми репрезентації ритму в його зв’язку з різними аспектами втілення інтермедіальності художнього твору.

Робота секції «Феномени транзитивності в західноєвропейських літературах ХІХ–ХХІ століть» (керівники секції: проф. Мірошниченко Лілія Ярославівна, проф. Бандровська Ольга Трохимівна; секретар доц. Сенчук Ірина Анатоліївна) відбувалася в активному обговоренні низки доповідей. Зокрема, професор Львівського національного університету імені Івана Франка О. Т. Бандровська у своїй доповіді «Реальність як вигадка? Поняття «метамодернізм» і «Метамодерн» у сучасному літературознавчому дискурсі» звернулась до аналізу культурних та мистецьких тенденцій на початку ХХІ ст. – період після постмодернізму і окреслила основні «за» та «проти» вважати метамодернізм і Метамодерн новою культурною та мистецькою парадигмою. У доповіді М. Е. Шульгун, професора Київського національного лінгвістичного університету «Дискурс тревелогу: вектори художнього пошуку» з теоретичного погляду і на прикладах з різних літератур другої половини ХХ – початку ХХІ ст. було проаналізовано дискурс подорожі з акцентом на помежів’ї ХХ-ХХІ століть як кризового періоду – застарівання постмодерністського мислення й формування нової художньої парадигми.

Обговорення транзитивного характеру художньої літератури (на прикладі творчості письменників ХІХ – початку ХХІ століть) розпочала професор, завідувач кафедри зарубіжної літератури Київського національного університету імені Тараса Шевченка Л. Я. Мірошниченко, яка у своїй доповіді «Вікторіанський звукопростір: рання Джордж Еліот» дослідила поетику звуку в ранніх творах письменниці з погляду новацій у царині фізіології слуху та акустики видатного фізика Германа Гельмгольца. Як зазначили учасники засідання, інтерес вікторіанців до наукових відкриттів готував ґрунт для експериментальної літератури модернізму. Доповідь професора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Є. С. Чернокової «Сапфічний модернізм і проблема розширення модерністського канону» продовжила розмову про модернізм в аспекті аналізу впливу жіночого письма на формування та розвиток художнього модернізму.

Наступні дві доповіді були присвячені художнім феноменам кінця ХХ – початку ХХІ ст.  С. К. Криворучко, професор Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди в доповіді «Ідентичність: постколоніальні наслідки (Салман Рушді «Схід, Захід», «Останній подих мавра») проаналізувала творчість С. Рушді з погляду конфлікту цивілізацій і конструювання індійської ідентичності. Доповідь «Міграційний досвід ХХІ століття (роман Ібі Зобой «Американська вулиця»), яку підготували М. М. Шимчишин, професор, завідувач кафедри теорії та історії світової літератури імені проф. В.І. Фесенко Київського національного лінгвістичного університету, і С. О. Чернишова, доцент Київського національного лінгвістичного університету, була присвячена концептам «переміщення», «міграція», «біженство», «вигнання», що набувають нового сенсу в контексті панування глобального капіталу і цифрових технологій та їхній реалізації в романі сучасної гаїтянсько-американської письменниці Ібі Зобой «Американська вулиця».

Своє слово мали можливість сказати молоді дослідники літератури: О. О. Гречешнюк, аспірант кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка в доповіді «Художні особливості німецькомовного роману поколінь кінця ХХ – початку ХХІ ст.» проаналізувала жанровий різновид роману – поколіннєвий, або генераційний роман як жанрову модифікацію сімейного роману; Г. Л. Оксак, аспірант Київського національного лінгвістичного університету, в доповіді «Інтерпретація як інструмент взаємодії читача та тексту в теорії У. Еко» звернувся до ідей італійського науковця в галузі семіотики і розглянув його погляди щодо проблем інтерпретації, читача як інтерпретатора тощо.

Учасники секції «Генологічні аспекти світової літератури» (керівники секції: доц. Тарасюк Ярина Петрівна, доц. Варецька Софія Олександрівна, секретар аспірант Качак Христина Іванівна) заслухали та обговорили доповіді Рязанцевої Тетяни Миколаївни, доктора філол. наук, старшого наукового співробітника Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України – «Цикл «Кінцесвітнє» Олекси Стефановича»; спільну доповідь Маценки Світлани Павлівни, доктора філол. наук, професора кафедри німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидатів філол. наук, доцентів кафедри світової літератури Львівський національний університет імені Івана Франка Варецької Софії Олександрівни, Мельник Діани Миколаївни, Тарасюк Ярини Петрівни – «Організація художнього простору у драматичній поемі Лесі Українки «Кассандра»; Ніколенко Ольги Миколаївни, доктора філол. наук, професора, завідувача кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка – «П’єса «Наталка Полтавка» І. П. Котляревського в контексті європейської мелодрами»; Ніколенко Катерини Сергіївни, аспіранта кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка – «Концепт «дитинство» в романі Л. М. Монтгомері «Енн із Ейвонлі»; Олійник Катерини Вікторівни, аспіранта кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки – «Європейський дискурс жанру містерії в ХХ столітті»; Качак Христини Іванівни, аспіранта кафедри німецької філології, асистент кафедри німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка – «Німецькомовний літературний репортаж: гібридність і проблема дефініції»; Ніколаєнко Валентини Миколаївни, канд. філол. наук, доцента Запорізького національного університету – «Генологічні параметри роману А. Кокотюхи «Червоний»; Муслієнко Олени Вячеславівни, канд. філол. наук, доцента кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди – «М. Хвильовий «Дорога і ластівка»: трансгресія у процесах с/від/творення смислів». Наступного дня роботи конференції учасники секції прослухали та обговорили доповіді Лебединцевої Наталії Михайлівни, канд. філол. наук, доцента кафедри української філології та міжкультурної комунікації Чорноморського національного університету імені Петра Могили – «Стигматизація простору та пам’ять тіла в поезії Євгена Маланюка» та Сторохи Богдана Валентиновича, канд. філол. наук, доцента, завідувача кафедри романо-германської філології Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка – «Відсторонення, іронія та занурення: книга «Жовтий олівець» Крістіана Крахта на перехресті історії та літературності».

Робота секції «Ідентичність і пам’ять у літературі» була організована за двома підсекціями відповідно до проблемних акцентів, які здійснили науковці.

Так, учасники підсекції «Пам’ять у літературі» (керівник підсекції проф. Качак Тетяна Богданівна; секретар аспірант Опрісник Ярина Степанівна) зосередилися на обговоренні питань, представлених у доповідях Колесник Ганни Леонідівни, канд. філол. наук, доцента кафедри англійської філології Чорноморського національного університету імені Петра Могили – «Культурна пам’ять та історія як об’єкти інтерпретаційної гри у сазі Анджея Сапковського «Відьмак»; Куцої Лариси Петрівни, канд. філол. наук, доцента кафедри філологічних дисциплін початкової і дошкільної освіти Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка – «Шлях у літературу як метафора пам’яті у повісті Ульфа Старка «Тоді я був просто Ульф»; Пічугіної Тетяни Євгенівни,  канд. філол. наук, доцента кафедри зарубіжної літератури Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара – «Історії про історію: «Парцифаль» Вольфрама фон Ешенбаха» Дітера Кюна»; Опрісник Ярини Степанівни, аспіранта кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка – «Пам’ять і простір у романі Кадзуо Ішіґуро «Похований велетень»: інтермедіальний аспект»; Слижук Олесі Алімівни, канд. педагог. наук, доцента Запорізького національного університету – «Модуси історичної пам’яті в українській літературі для дітей та юнацтва»; Качак Тетяни Богданівни, доктора філол. наук, професора кафедри фахових методик і технологій початкової освіти Прикарпатського національного університет імені Василя Стефаника – «Національна пам’ять у сучасній українській прозі для дітей та юнацтва».

У ході роботи підсекції «Виміри ідентичності» (керівники підсекції: доц. Гальчук Оксана Василівна, доц. Кушнір Ірина Богданівна; секретар аспірант Хома Василина Ігорівна) були обговорені доповіді  Гальчук Оксани Василівни, доктора філол. наук, професора кафедри світової літератури Київського університету імені Бориса Грінченка – «Травмований митець» і проблема ідентичності в прозі постмодернізму»; Куцої Ольги Павлівни, доктора філол. наук, професора кафедри теорії і методики української і світової літератури Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка – «Концепт батько / родина у трагічному натхненні Ульфа Старка»; Драннікова Антона Олеговича, магістранта Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка – «Час і простір екзистенційної самотності в романі К. Ішервуда «Самотній чоловік»; Кушнір Ірини Богданівни, канд. філол. наук, доцента кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка – «Етнокультурна швейцарська ідентичність на прикладі творчості Ш.-Ф. Рамюза»; Стулова Юрія Вікторовича, канд. філол. наук, доцента (Республіка Білорусь) – «Транскультурная личность: проблема идентификации (на материале романа Чимаманды Нгози Адичи «Американха»)»; Хоми Василини Ігорівни, аспіранта кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка – «Виміри діаспорної ідентичності в мемуарах Майкла Ондатже «У колі сім´ї».

Учасники секції «Проблематика порівняльних досліджень у XXI столітті. Взаємодія літератури і культури» (керівники секції: доц. Маркова Мар’яна Василівна, доц. Маєвська Ольга Тадеушівна, секретар викладач Мазяр Лілія Михайлівна) заслухали доповіді Бортнік Жанни Іванівни, канд. філол. наук, докторанта кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету імені Лесі українки – «Сучасна українська драматургія: трансґресивні стратегії та фронтир»; Канчури Євгенії Орестівни, канд. філол. наук, доцента кафедри теоретичної та прикладної лінгвістики Державного університету «Житомирська політехніка» – «Гра з мотивом (не)щасливого принца: Гамлет і Сіддхартха в «Ключі жовтого металу» Макса Фрая»; Маркової Мар’яни Василівни, канд. філол. наук, доцента, завідувача кафедри романської філології та компаративістики Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка – «Історія петраркізму в англійській літературі»; Ніколаєнко Світлани Володимирівни, канд. філол. наук, доцента кафедри англійської мови Київського національного лінгвістичного університету – «Категорія Часу в англійському Відродженні крізь призму сонетарію Едмунда Спенсера «Аморетті»; Чонки Тетяни Степанівни, канд. філол. наук, доцента кафедри філології Закарпатського угорського інституту імені Ф. Ракоці ІІ (м. Берегово) – «Діалог «автор – герой – читач» у творчості Володимира Набокова та Германа Гессе»; Маєвської Ольги Тадеушівни, канд. філол. наук, доцента кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка – «Екзистенційний сумнів як маркер творчості М. де Унамуно і Лесі Українки».

Дослідники проаналізували проблеми різних літератур: української, іспанської, англійської, німецької, російської. Обговорювали питання трансгресії образів і мотивів, розвінчання міфів і проблему лімінальності літератури фентезі. Дискусія відбувалася довкола питань діалогу культур, автора і читача, потрактування категорії часу в англійській літературі доби Відродження та наявності в ній петраркізму. Кожна доповідь спровокувала цікаву і плідну дискусію, що дозволило розширити межі досліджень і пошуків нових граней взаємодії художніх текстів різних часів і народів.

Учасники секції «Взаємодія мови і літератури: рецепція та інтерпретація» (керівники секції: проф. Бабелюк Оксана Андріївна, доц. Лисанець Юлія Валеріївна; секретар викладач Бадюк Орися Орестівна) активно й жваво обговорили актуальні питання міжкультурної комунікації, особливості постмодерністського світосприйняття, лінгвостилістичні аспекти художнього дискурсу. У ході засідання свої доповіді представили Viktória Albert, Ph.D., Professor, Department of English Language and Literature, Kodolányi János University of Applied Sciences, Hungary – «Symbolic interpretation of numbers in English, Hungarian, and Ukrainian folklore»; Bálint Szele, Ph.D., Associate Professor, Department of English Language and Literature, Kodolányi János University of Applied Sciences, Hungary – «The importance of cultural awareness in language related professions – the results of a survey»; Бабелюк Оксана Андріївна, доктор філол. наук, професор кафедри іноземних мов та перекладознавства Львівського державного університету безпеки життєдіяльності та викладач цієї кафедри Бадюк Орися Орестівна – «Postmodern irony in hysterical realism literary texts: creating an effect of splitting up reality». Також свою доповідь презентувала випускниця аспірантури кафедри світової літератури (науковий керівник – проф. Мацевко-Бекерська Л.В.) Лисанець Юлія Валеріївна, канд. філол. наук, доцент кафедри іноземних мов з латинською мовою та медичною термінологією Полтавського державного медичного університету – «Anatomical and Physiological Terminology in Gustav Meyrink’s Prose».

Наступного дня, 29 жовтня, робота ХII Міжнародних Чичерінських читань продовжилася у форматі Всеукраїнського науково-методичного семінару «Нові виклики й стратегії викладання зарубіжної літератури в контексті розбудови нової української школи», співорганізаторами якого стали кафедра світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка, кафедра світової літератури Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка, Ліцей імені Івана Пулюя (м. Львів). Семінар відбувся на базі Ліцею імені Івана Пулюя. Ключовим питанням семінару була презентація модельних програм із зарубіжної літератури для закладів середньої освіти. Модельні програми отримали гриф МОН України та розміщені на сайтах МОН України та Інституту модернізації змісту освіти.

Програми розроблені авторським колективом на чолі з Ніколенко Ольгою Миколаївною, доктором філологічних наук, професором, завідувачем кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Членом авторського колективу була Мацевко-Бекерська Лідія Василівна, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка. До обговорення актуальних проблем викладання зарубіжної літератури в контексті новітніх вимог долучилися розробники програми та учителі закладів середньої освіти Львова, Львівської області, а також інших областей України. Зокрема, учасникам семінару були запропоновані доповіді Ніколенко Ольги Миколаївни – «Упровадження нового Державного стандарту базової середньої освіти і модельних навчальних програм із зарубіжної літератури в контексті Концепції Нової української школи»; Туряниці Вікторії Георгіївни, директора Свалявського закладу загальної середньої освіти № 4 з поглибленим вивченням окремих предметів Свалявської міської ради, учителя-методиста зарубіжної літератури – «Реалізація нової Типової освітньої програми та модельних навчальних програм в освітній стратегії закладу середньої освіти»; Сакович Людмили Сергіївни, заступника директора з методичного забезпечення ліцею імені Івана Пулюя Львівської міської ради, вчителя української мови та літератури, польської мови та зарубіжної літератури, вчителя вищої кваліфікаційної категорії зі званням «старший учитель» – «Освіта в цифровому світі: використання сучасних онлайн-інструментів в освітньому процесі»; Лебедя Дмитра Олександровича, головного редактора і видавця журналу «Зарубіжна література в школах України» – «Інформаційні сервіси та онлайн-платформи для вчителів-словесників»; Орлової Ольги Василівни, кандидата педагогічних наук, доцента кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка – «Інноваційний потенціал уроків вивчення сучасної зарубіжної літератури у 5-9 класах»; Юлдашевої Людмили Петрівни, кандидата філологічних наук, старшого викладача кафедри слов’янської філології та журналістики Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського – «Екологічні проблеми у творчості Туве Янсон»; Рудніцької Наталії Павлівни, учителя української мови та літератури Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи № 17  І-ІІІ ступенів – «Медіазавдання як засіб формування  критичного мислення в людей третього тисячоліття»; Кохан Роксоляни Андріївни, кандидата філологічних наук, доцента кафедри іноземних мов для природничих факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка – «Чумацьким Шляхом навколо палаючого Сонця…» – (ново)(пере)відкриття РАДОСТІ в літературі про дітей» (із презентацією монографії за матеріалами кандидатської дисертації); Мацевко-Бекерської Лідії Василівни – «Шкільний курс «Зарубіжна література»: метамодерністичне шукання гармонії». До учасників семінару звернулася Ковальова Людмила Леонідівна, старший викладач кафедри гуманітарної освіти КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти», яка наголосила на аспектах компетентнісного підходу у процесі вивчення зарубіжної літератури в умовах НУШ.

Всеукраїнський науково-методичний семінар відбувся завдяки сприянню та гостинній атмосфері одного з кращих закладів середньої освіти Львова, де впроваджуються новітні освітні технології та створений унікальний креативний простір для учнів, учителів, для батьківської громади, під керівництвом досвідченого педагога, менеджера освітнього процесу Хміль Ірини Андріївни.

Робота ХII Міжнародних Чичерінських читань «Світова література у літературознавчому дискурсі ХХІ століття» завершилася підсумковим засіданням, у ході якого учасники висловили свої враження, обмінялися думками щодо проблематики конференції, висловили побажання продовжувати традицію наукового форуму, присвяченого новим здобуткам літературознавства.

ХII Міжнародні Чичерінські читання (пленарне засідання, секційні засідання, Всеукраїнський науково-методичний семінар) відбувалися з дотриманням установлених вимог щодо карантинних обмежень відповідно до наказів ректора Львівського національного університету проф. Мельника В. П.

Окремо слід відзначити фахову технічну підтримку, яку надали працівники Центру мережевих технологій та ІТ-підтримки (завідувач Василь Петришин), завдяки чому пленарне засідання конференції відбулося на належному рівні.