Семінар: Простір літератури

01 травня 2025 року відбулося засідання наукового семінару кафедри світової літератури “Простір літератури”. З доповіддю на тему “Львівський текст світової культури: Філіп Сендс, “Східно-західна вулиця” виступили професор кафедри світової літератури Ольга Бандровська і аспірант кафедри світової літератури Андрій Верцімага. Доповідь була присвячена комплексному аналізу книги Філіпа Сендса “Східно-західна вулиця. Повернення до Львова” (2016, український переклад 2017 р.), яка разом із документальним фільмом режисера Девіда Еванса “Моя нацистська спадщина: що робили наші батьки” (2015), перформанс-драмою “Східно-західна вулиця. Пісня добра і зла” (2014-2017) та іншими науково-мистецькими подіями постає як масштабний культурно-історичний проєкт, що репрезентує Львів як семіотичний топос на перетині різних історичних, культурних і лінгвістичних парадигм. У межах міждисциплінарного підходу здійснено аналіз біографічних, історичних та юридичних аспектів книги, окреслено життєві траєкторії і наукову спадщину двох видатних юристів-міжнародників – Рафала Лемкіна та Герша Лаутерпахта, які, сформувавшись у середовищі львівської правничої школи, зробили фундаментальний внесок у становлення сучасного міжнародного права.

В доповіді обґрунтовано концепцію “львівського тексту світової культури” як поліфонічного культурного феномену, що інтегрує наративи українською, англійською, німецькою і польською мовами, водночас відображаючи історичну трансформацію міста крізь різні номінації: Lwów, Lemberg, Львов, Львів. Проф. О. Бандровська представила теоретичні засади вивчення львівського тексту як унікального семіотичного простору, що акумулює різні культурні коди та інтелектуальні традиції. Асп. А. Верцімага проаналізував внесок Г. Лаутерпахта й Р. Лемкіна, завдяки яким юридична концепція “злочини проти людяності” і термін “геноцид” були інституціоналізовані у процесі Нюрнберзького трибуналу.

В обговоренні взяли участь проф. Л. Мацевко-Бекерська та доц. С. Варецька. Було підсумовано, що львівський текст крізь літературу і музику, міжнародне право, історичні та літературознавчі розвідки продовжує своє побутування у світовій культурі завдяки багатьом митцям і діячам з різних країн, чия особиста доля пов’язана зі Львовом.

***

04 квітня 2024 року відбулося засідання наукового семінару кафедри світової літератури “Простір літератури” на тему “Шекспір і модерністи” в межах Днів Шекспіра в Україні – 2024. Мета семінару – дослідити зв’язок творчості Великого Барда з творами представників англомовного модернізму, для багатьох із яких Шекспір був центральною фігурою, оскільки його універсальність та естетичні можливості художньої мови слугували орієнтиром у творчих пошуках.
На початку засідання взяла слово професор Торкут Н. М., голова Українського Шекспірівського центру, яка висловила свою вдячність грузинським колегам за солідарність і підтримку у протистоянні фашистсько-російській агресії. Вона привітала учасників семінару та окреслила масштаб і тематику цьогорічних Днів Шекспіра в Україні.
На семінарі було заслухано дві доповіді викладачів Тбіліського державного університету імені Іване Джавахішвілі. В першій доповіді доцентки Тамар Гелашвілі, спеціалістки з творчості Дж. Джойса та перекладачки його творів, було розглянуто найскладніший роман ХХ століття “Фіннеганові помини” й реалізацію в ньому Шекспірових алюзій, пов’язаних із трагедією “Юлій Цезар” В. Шекспіра – “Gastronomic rebellion: the allusions of Shakespeare’s “Julius Caesar” in James Joyce’s “Finnegans wake”. Друга доповідь – “The ghost of Shakespeare in T. S. Eliot’s “Four quartets” – аспірантки і викладачки англомовних літератур Лізі Дзагнідзе була присвячена складній інтерпретації Т. С. Еліотом трагедії “Гамлет” та аналізу поеми “Чотири квартети” з погляду інтертекстуальних зв’язків твору з творами В. Шекспіра.
У засіданні взяло участь 100 учасників з різних країн світу і українських університетів. Учасники висловили своє захоплення доповідями, актуальністю розглянутих тем та поділилися сподіванням, що розгляд окресленої на засіданні теми буде продовжено.

***

19 травня 2023 року відбулося засідання наукового семінару кафедри світової літератури “Простір літератури”. Цього року було обрано тему, присвячену дружині В. Шекспіра – Енн Гетевей, яка померла 1623 року. Метою засідання було подивитися на особистість В. Шекспіра з погляду його особистого життя, більше дізнатися про його дружину, дітей, сімейне життя.
Запрошеною спікеркою семінару була Торкут Н. М., докторка філологічних наук, професорка кафедри німецької філології, перекладу та світової літератури Запорізького національного університету, директорка Українського шекспірівського центру, академік АН ВШ України. З її доповіді слухачі дізналися багато фактів про родину Енн Гетевей, обставини її шлюбу з В. Шекспіром, спадкоємців подружжя і заповіт Великого Барда. Проф. Торкут Н. М. зупинилася на творах В. Шекспіра, в яких дослідники виявляють мотиви, пов’язані з Енн Гетевей, а також на образі дружини В. Шекспіра у світовій літературі та дискусіях навколо біографії митця.
Засідання “Простору літератури” було проведено в рамках щорічного всеукраїнського заходу “Дні Шекспіра в Україні – 2023”. У засіданні взяли участь 86 учасників – студентів, викладачів та аспірантів.

***

Засідання семінару “Простір літератури” кафедри світової літератури на тему “Війна в часи Шекспіра”, що відбулося 10 травня 2022 року, пройшло в межах щорічних “Днів Шекспіра в Україні”. На засіданні виступили доктор філологічних наук, професор Чорноморського національного університету імені Петра Могили, академік АН ВШ України Олександр Пронкевич із доповіддю “Сервантес і війна”, докторка філологічних наук, професорка Запорізького національного університету, директорка Українського шекспірівського центру, академік АН ВШ України Наталія Торкут в обговоренні окреслила мотиви війни у
творчості В. Шекспіра. Основна ідея, яку було сформульовано впродовж дискусії, полягає в тому, що, по-перше, історичні паралелі з часом двох видатних митців світової літератури В. Шекспіра і Сервантеса дають змогу глибше оцінити сучасні події в Україні та цивілізаційні виклики сучасності, і по-друге, такі зустрічі студентів та науковців спрямовані в майбутнє, адже глибоке знання історії, культури і літератури формують світогляд та потенціал молодого покоління українців у розбудові культурного життя після Перемоги. Адже В. Шекспір і Сервантес своєю творчістю уособлюють гуманізм та красу, що чинять потужний опір тоталітарній імперській ідеології й фашизму в його найсучасніших виявах.
Географія сорока учасників засідання охоплює різні регіони України.
Щира вдячність за підтримку ідеї семінару всім учасникам, студентам і колегам!

***

26 листопада 2021 року відбувся літературознавчий семінар кафедри світової літератури на тему “Поняття “ідентичність” у літературі і літературознавстві” за участі 41 учасника з університетів Львова, Києва,
Миколаєва, Полтави, Харкова, Дніпра і Запоріжжя. З вітальним словом до учасників семінару звернулася завідувач кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Л. В. Мацевко-Бекерська, яка відзначила актуальність обраної теми семінару. В. о. декана факультету іноземних мов, доцент Л. А. Бораковський побажав учасникам семінару плідної роботи та професійного задоволення.
На семінарі було заслухано чотири доповіді. Перші дві доповіді було присвячено актуальним теоретичним аспектам проблеми ідентичності. Олександр Пронкевич, директор Інституту філології Чорноморського
національного університету імені Петра Могили, професор, академік АН ВШ України виступив із доповіддю на тему “Теоретичні підходи до вивчення національної ідентичності в художній літературі”, окресливши основні методологічні підходи і проблеми вивчення цієї теми, висунувши свою концептуалізацію сутності поняття “нація” й, на загал, завдавши високий фаховий рівень дискусії. Друга доповідь “Діаспорна ідентичність”, яку підготувала аспірантка кафедри світової літератури Василина Хома, була присвячена проблемі культурної гібридної ідентичності, що виникає в сучасному контексті процесів міграції.

Наступний тематичний блок семінару було присвячено історичним аспектам ідентичності, а саме типології ідентичності в художній літературі ренесансної доби. З третьою доповіддю на тему “Шекспірівські герої як
моделі різних типів ідентичності” виступила Наталія Торкут, професор кафедри німецької філології, перекладу та світової літератури Запорізького національного університету, директор Українського шекспірівського центру, академік АН ВШ України, зосередившись на п’єсі В. Шекспіра “Коріолан” і
акцентувавши складність визначення ідентичності героя. Четверта доповідь, виголошена аспіранткою Запорізького національного університету Наталією Гутарук, була присвячена особливостям репрезентації образу дитини в шекспірівських творах – “Статусна ідентичність дітей у п’єсах В. Шекспіра”.
Всі доповіді викликали низку коментарів та питань до доповідачів. У дискусіях взяли участь професор кафедри зарубіжної літератури Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Т. М.
Потніцева,  професор кафедри теорії та історії світової літератури Київського національного лінгвістичного університету Н. О. Висоцька, професор кафедри зарубіжної літератури Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка Н. Ю. Жлуктенко, завідувач кафедри романо-германської філології Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, доцент Б. В. Стороха, професор кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова Харківського
національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Н. М. Левченко, професор кафедри німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка С. П. Маценка й інші літературознавці.
Оскільки принципово важливою метою семінару “Простір літератури” є зв’язок поколінь у науці, варто відзначити, що у засіданні взяли участь студенти, магістранти і аспіранти, які навчаються на факультеті іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка – М. Тереховська, Н. Білінська, С. Цибульський, Ю. Апетик, М. Тацинець, М.-А. Кудла та інші.
В підсумку учасники засідання зазначили необхідність продовжити вивчення ідентичності у форматі обговорення та дискусії і запропонували декілька тем для наступного засідання семінару.

***

ШЕКСПІРІВСЬКІ ДНІ У ЛЬВОВІ 2020
23 квітня 2020 року, 15.00

Літературознавчий семінар “Простір літератури” кафедри світової літератури запрошує студентів та викладачів ЛНУ імені Івана Франка до участі в науковому онлайн-засіданні на тему “Шекспір і буремні часи”.

Проблематику цьогорічного семінару підказало життя. Теперішня пандемія – це екзистенційний виклик для людства. В ситуації випробування людина шукає відповіді на найсуттєвіші питання власного життя, і знання є першим кроком до подолання внутрішньої кризи та надії. Тому ми звертаємось до історії.
Що таке пандемія, англійці дізналися ще в далекі 1348-1349 роки, коли чума, відома як “Чорна смерть”, забрала життя від 25 до 60 % мешканців Британських островів. В шекспірівські часи в континентальній Європі й Англії також періодично спалахували епідемії чуми. В липні 1564 року, через три місяці після народження Шекспіра, від чуми загинуло до чверті населення Стретфорда-на-Ейвоні, рідного міста великого Барда. Хвороба спустошувала Лондон у 1578-1579, 1582, 1592-1593 і 1603 роках. Театри закривалися, культурне життя припинялося. В багатьох п’єсах – “Ромео і Джульєтта”, “Король Лір”, “Тімон Афінський”, “Буря” – Шекспір згадує чуму.
Одночасно Англія в той час знаходилась у центрі цивілізаційних процесів і змін. Відчуття нового призначення породжувало в англійців, як пише Ентоні Берджес у книзі “Вільям Шекспір”, “безмежний ентузіазм, енергію і любов до життя, не знані ними в попередні часи … а також прагнення створити літературу, яка могла б конкурувати з сучасною італійською, чи навіть наблизитись до давньоримської літератури”.
Отож, працюємо, навчаємось, думаємо!

In the dark times
Will there also be singing?
Yes, there will also be singing.
About the dark times.
(Bertolt Brecht, Svendborg Poems, 1939)

***

ШЕКСПІРІВСЬКІ ДНІ У ЛЬВОВІ 2019
15-24 квітня 2019 року

Літературознавчий семінар “Простір літератури” кафедри світової літератури ЛНУ імені Івана Франка
запрошує студентів, аспірантів та викладачів до участі в подіях наукового марафону
“Дні Шекспіра в Україні”
Timeline https://www.timetoast.com/timelines/2003154

15 квітня 2019 р.

Львів, Центр міської історії. Відкрита лекція Ольги Бандровської, доктора філологічних наук, професора кафедри світової літератури ЛНУ імені Івана Франка

Тема: “Юлій Цезар” Вільяма Шекспіра в італійському кінематографі: фільм братів Тавіані “Цезар має померти”

24 квітня 2019 р.

Львів, Львівський національний університет імені Івана Франка. Відкрита лекція Ірини Сенчук, кандидата філологічних наук, доцента кафедри світової літератури ЛНУ імені Івана Франка

Тема: “Вільям Шекспір: “розенкрейцерівська маска”, театральний брокер чи геніальний митець”

***

ШЕКСПІРІВСЬКІ ДНІ У ЛЬВОВІ 2018
24 квітня – 02 травня 2018 року

Літературознавчий семінар “Простір літератури” кафедри світової літератури запрошує студентів та викладачів ЛНУ імені Івана Франка до участі в наукових засіданнях семінару.

24 квітня, 15.00 (ауд. 434) – доповідь “Політичні уроки трагедії Вільяма Шекспіра “Юлій Цезар”, доповідач – проф. Ольга Бандровська, кафедра світової літератури ЛНУ імені Івана Франка; обговорення актуальності твору для сучасності.
27 квітня, 12.00 (ауд. 405) – відеозвернення директора Українського міжуніверситетського науково-дослідницького шекспірівського центру професора, академіка АН ВШ України Наталії Торкут. Презентація конкурсних програм для студентів та аспірантів. Модератор – доц. Ірина Сенчук, кафедра світової літератури ЛНУ імені Івана Франка.
02 травня, 12.00 (Дзеркальна зала) – доповідь “Nationalisms, national theatres, and the return of “Julius Caesar”, 2012-2018″, доповідач – проф. Майкл Добсон, директор Шекспірівського інституту у Стретфорді-
на-Ейвоні, Великобританія.

ТЕАТРАЛЬНА ПРОГРАМА
01 травня, 19.00 – “Ромео і Джульєтта”, Перший театр, м. Львів
02 травня, 19.00 – “Дванадцята ніч”, Львівський академічний театр імені Леся Курбаса, м. Львів

***

ШЕКСПІРІВСЬКІ ДНІ У ЛЬВОВІ 2017

***

05-06 грудня 2016 року на факультеті іноземних мов Львівського національного університету відбулося засідання наукового семінару “Простір літератури”, присвячене феномену перехідності у світовій літературі Нового часу. В ньому взяли участь викладачі, аспіранти та магістранти Львівського університету, а також високоповажні гості – професор Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка Наталя Жлуктенко і доцент Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка Богдан Стороха. Учасників та гостей семінару привітала заступниця декана факультету іноземних мов з наукової роботи доцент Ліна Глущенко. На засіданні 05 грудня, присвяченому науковим аспектам феномена перехідності, з доповідями виступили керівник семінару, професор кафедри світової літератури Ольга Бандровська (“Перехідні періоди” і динаміка змін художніх парадигм: теоретичний аспект”), доцент кафедри богослов’я Українського католицького університету Галина Пастушук (“Пере-клад як пере-хід та
пере-творення: текст і міжкультурна комунікація”), доцент кафедри англійської та німецької філології ПНПУ ім. В. Г. Короленка Богдан Стороха (“Азійські екранізації Шекспіра: зміна влади, злочин і конфуціанство”). В дискусії взяла участь професор кафедри зарубіжної літератури КНУ ім. Т. Г. Шевченка Наталя Жлуктенко.
06 грудня відбулося методологічне засідання семінару. На ньому виступила професор Наталя Жлуктенко, яка поділилася думками з проблем викладання академічних курсів світової та національної літератур, а також познайомила викладачів кафедри з авторською програмою німецької літератури ХХ століття. З доповіддю “Кіносемінар кафедри світової літератури: методологічний експеримент” виступили кандидат філологічних наук Вікторія Яремчук і доцент Діана Мельник.

ВИСНОВОК і ПЕРСПЕКТИВА

В понятті “перехідність” увиразнено одну з концептуально важливих для літературознавства ідей: “перехідність” як загальна властивість усіх явищ культури, адже культура/мистецтво/література – це складне ціле, динамічна і відкрита система; перехідність є рухом, розвитком, зміною, що відбувається в часі та просторі. Усвідомлення варіативності, множинності, долання лінійності в історико-літературному моделюванні розширюють поле досліджень літератури, мають інноваційний характер та значну практичну цінність. У викладанні історії літератури пропоновані ідеї створюють підстави для формування педагогічної системи, спрямованої на нелінійний, творчий стиль мислення студента як культурно активного читача.
Ідея перехідності як концептуальної характеристики літературного ХХ століття відкриває перспективу подальшого дослідження феноменів західноєвропейських літератур.