Семінар: Простір літератури

КАФЕДРА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

ШАНОВНІ ВИКЛАДАЧІ, АСПІРАНТИ, СТУДЕНТИ!

ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ СЕМІНАР «ПРОСТІР ЛІТЕРАТУРИ»

ЗАПРОШУЄ ВАС ДО УЧАСТІ В РОБОТІ КРУГЛОГО СТОЛУ НА ТЕМУ

«Поняття «ідентичність» у літературі і літературознавстві»

26 листопада 2021 року, 15.00

Join Zoom Meeting

https://us04web.zoom.us/j/79992207948?pwd=MFZxUjZzbFp2TVFjdkk5dldjdnJuQT09

Meeting ID: 799 9220 7948

Passcode: 12345

У процесі життя «природна» ідентичність людини не залишається сталою. Становлення особистості, яке відбувається через пізнання індивідуального і колективного досвіду інших людей, триває безперервно. Конструюючи узагальнений образ людини, художня література звертається до проблем людської суб’єктивності, людського «Я» і процесуальності людської ідентичності.

В сучасному міждисциплінарному дискурсі гуманітарних наук поняття «ідентичність» є одним із найактуальніших проблемних комплексів. У його межах літературознавство пропонує свою типологію ідентичності, включно, «літературна ідентичність», «наративна ідентичність», «ідентичність автора і персонажа».

Метою наукового засідання є аналіз важливих, можливо, нових аспектів дослідження ідентичності в художньому творі, з урахуванням актуальних теоретичних контекстів. Тому у фокусі уваги – література сучасності та інших історичних епох, а головно, художньо відтворені динамічні процеси ідентифікації особистості, складна діалектика внутрішньої і зовнішньої самототожності.

У роботі Круглого столу візьмуть участь і виступатимуть:

Олександр Пронкевич, директор Інституту філології Чорноморського національного університету імені Петра Могили, доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України;

Наталія Торкут, доктор філологічних наук, професор кафедри німецької філології, перекладу та світової літератури, директор Українського шекспірівського центру, академік АН ВШ України;

Богдан Стороха, завідувач кафедри романо-германської філології Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, кандидат філологічних наук, доцент;

Дар’я Москвітіна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов Запорізького державного медичного університету;

Наталія Гутарук, аспірантка Запорізького національного університету;

Василина Хома, аспірантка Львівського національного університету імені Івана Франка.

ЗАПРОШУЄМО ДО УЧАСТІ ТА ДИСКУСІЇ ВСІХ БАЖАЮЧИХ!

***

26 листопада 2021 р. відбувся літературознавчий семінар кафедри світової літератури на тему «Поняття «ідентичність» у літературі і літературознавстві» за участі 41 учасника з університетів Львова, Києва,
Миколаєва, Полтави, Харкова, Дніпра і Запоріжжя. З вітальним словом до учасників семінару звернулася завідувач кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Л. В. Мацевко-Бекерська, яка відзначила актуальність обраної теми семінару. В. о. декана факультету іноземних мов, доцент Л. А. Бораковський побажав учасникам семінару плідної роботи та професійного задоволення.
На семінарі було заслухано чотири доповіді. Перші дві доповіді було присвячено актуальним теоретичним аспектам проблеми ідентичності. Олександр Пронкевич, директор Інституту філології Чорноморського
національного університету імені Петра Могили, професор, академік АН ВШ України виступив на тему «Теоретичні підходи до вивчення національної ідентичності в художній літературі», окресливши основні
методологічні підходи та проблеми вивчення цієї теми, висунувши свою концептуалізацію сутності поняття «нація» і, на загал, завдавши високий фаховий рівень дискусії. Друга доповідь «Діаспорна ідентичність», яку
підготувала аспірантка кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка Василина Хома, була присвячена проблемі культурної гібридної ідентичності, що виникає в
сучасному контексті процесів міграції.

Наступний тематичний блок семінару було присвячено історичним аспектам ідентичності, а саме типології ідентичності в художній літературі ренесансної доби. З третьою доповіддю на тему «Шекспірівські герої як
моделі різних типів ідентичності» виступила Наталія Торкут, професор кафедри німецької філології, перекладу та світової літератури Запорізького національного університету, директор Українського шекспірівського центру, академік АН ВШ України, зосередившись на п’єсі В. Шекспіра «Коріолан» і
акцентувавши складність визначення ідентичності героя. Четверта доповідь, проголошена аспіранткою Запорізького національного університету Наталією Гутарук, була присвячена особливостям репрезентації образу дитини в шекспірівських творах – «Статусна ідентичність дітей у п’єсах В. Шекспіра».
Усі доповіді викликали низку коментарів та питань до доповідачів. У дискусіях взяли участь професор кафедри зарубіжної літератури Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Т. М.
Потніцева,  професор кафедри теорії та історії світової літератури Київського національного лінгвістичного університету Н. О. Висоцька, професор кафедри зарубіжної літератури Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка Н. Ю. Жлуктенко, завідувач кафедри романо-германської філології Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, доцент Б. В. Стороха, професор кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова Харківського
національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Н. М. Левченко, професор кафедри німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка С. П. Маценка та інші літературознавці.
Оскільки принципово важливою метою семінару «Простір літератури» є зв’язок поколінь у науці, варто відзначити, що у засіданні взяли участь студенти, магістранти і аспіранти, зокрема, які навчаються на факультеті іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка – М. Тереховська, Н. Білінська, С. Цибульський, Ю. Апетик, М. Тацинець, М.-А. Кудла та інші.
У підсумку учасники засідання зазначили необхідність продовжити вивчення ідентичності у форматі обговорення та дискусії і запропонували декілька тем для наступного засідання семінару.
Як організатор семінару, висловлюю щиру вдячність усім учасникам за підтримку ідеї та участь у засіданні. Запрошую до співпраці та участі у «Просторі літератури»!

З повагою, О. Т. Бандровська

ПРОСТІР ЛІТЕРАТУРИ
Засідання 5-6 грудня 2016 року

5-6 грудня 2016 року на факультеті іноземних мов Львівського національного університету відбулося засідання наукового семінару «Простір літератури», присвячене феномену перехідності у світовій літературі Нового часу. В ньому взяли участь викладачі, аспіранти та магістранти Львівського університету, а також високоповажні гості – професор Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка Наталя Жлуктенко і доцент Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка Богдан Стороха. Учасників та гостей семінару привітала заступниця декана факультету іноземних мов з наукової роботи, доцент Ліна Глущенко. На засіданні 5 грудня, присвяченому науковим аспектам феномена перехідності, з доповідями виступили керівник семінару, професор кафедри світової літератури Ольга Бандровська («Перехідні періоди» і динаміка змін художніх парадигм: теоретичний аспект»), доцент кафедри богослов’я Українського католицького університету Галина Пастушук («Пере-клад як пере-хід та
пере-творення: текст і міжкультурна комунікація»), доцент кафедри англійської та німецької філології ПНПУ ім. В. Г. Короленка Богдан Стороха («Азійські екранізації Шекспіра: зміна влади, злочин і конфуціанство»). В дискусії взяла участь професор кафедри зарубіжної літератури КНУ ім. Т. Г. Шевченка Наталя Жлуктенко.
6 грудня відбулося методологічне засідання семінару. На ньому виступила професор Наталя Жлуктенко, яка поділилась думками з проблем викладання академічних курсів світової та національної літератур, а також
познайомила викладачів кафедри з авторською програмою німецької літератури ХХ століття. Також із доповіддю «Кіносемінар кафедри світової літератури: методологічний експеримент» виступили кандидат філологічних наук Вікторія Яремчук і доцент Діана Мельник.

ВИСНОВОК і ПЕРСПЕКТИВА

У понятті «перехідність» увиразнено одну з концептуально важливих для літературознавства ідей: «перехідність» як загальна властивість усіх явищ культури, адже культура/мистецтво/література – це складне ціле, динамічна і відкрита система; перехідність є рухом, розвитком, зміною, що відбувається в часі та просторі. Усвідомлення варіативності та множинності, долання лінійності в історико-літературному моделюванні розширюють поле досліджень літератури, мають інноваційний характер і значну практичну цінність. У викладанні історії літератури пропоновані ідеї створюють підстави для формування педагогічної системи, спрямованої на нелінійний, творчий стиль мислення студента як культурно активного читача.
Ідея перехідності як концептуальної характеристики літературного ХХ століття відкриває перспективу подальшого дослідження феноменів західноєвропейських літератур.

Тема, запропонована для подальшого вивчення і обговорення на наступній зустрічі-семінарі – «В межах або поза межами: транскультурні/транснаціональні моделі в західноєвропейських літературах зламу ХІХ – ХХ століть» // «Within or without borders: transcultural/transnational modeling in West-European fiction of the late 19 th – early 20 th centuries».
Запрошуємо всіх бажаючих до співпраці, коментарів, доповідей!!!

Ольга Бандровська

ШЕКСПІРІВСЬКІ ДНІ У ЛЬВОВІ 2017

ШЕКСПІРІВСЬКІ ДНІ У ЛЬВОВІ 2018
24 квітня – 2 травня 2018 року

Літературознавчий семінар «Простір літератури» кафедри світової літератури запрошує студентів та викладачів ЛНУ імені Івана Франка до участі в наукових засіданнях семінару.

24 квітня, 15 година (ауд. 434) – доповідь «Політичні уроки трагедії Вільяма Шекспіра «Юлій Цезар», доповідач – проф. Ольга Бандровська, кафедра світової літератури ЛНУ імені Івана Франка; обговорення актуальності твору для сучасності.
27 квітня, 12 година (ауд. 405) – Відеозвернення директора Українського міжуніверситетського науково-дослідницького шекспірівського центру професора, академіка АН ВШ України Наталії Торкут (відеозвернення). Презентація конкурсних програм для студентів та аспірантів. Модератор – доцент Ірина Сенчук, кафедра світової літератури ЛНУ імені Івана Франка.
2 травня, 12 година (Дзеркальна зала) – доповідь «Nationalisms, national theatres, and the return of «Julius Caesar», 2012-18», доповідач професор Майкл Добсон, директор Шекспірівського інституту у Стретфорді-
на-Ейвоні, Велика Британія.

ТЕАТРАЛЬНА ПРОГРАМА
1 травня, 19:00 – «Ромео і Джульєтта», Перший театр, м. Львів
2 травня, 19:00 – «Дванадцята ніч», Львівський академічний театр імені Леся Курбаса, м. Львів

Запрошуємо всіх бажаючих до участі і виступів!

Керівник семінару проф. Ольга Бандровська

ШЕКСПІРІВСЬКІ ДНІ У ЛЬВОВІ 2019
15-24 квітня 2019 року

Літературознавчий семінар «ПРОСТІР ЛІТЕРАТУРИ» кафедри світової літератури ЛНУ імені Івана Франка
запрошує студентів, аспірантів та викладачів до участі у подіях наукового марафону
ДНІ ШЕКСПІРА В УКРАЇНІ
Timeline https://www.timetoast.com/timelines/2003154

APR 15, 2019

Львів: Центр міської історії. Відкрита лекція Ольги Бандровської, доктора філологічних наук, професора кафедри світової літератури ЛНУ імені Івана Франка

Тема: «Юлій Цезар» Вільяма Шекспіра в італійському кінематографі: фільм братів Тавіані «Цезар має померти»

APR 24, 2019

Львів: Львівський національний університет ім. Івана Франка. Відкрита лекція Ірини Сенчук, канд. філол. наук, доцента кафедри світової літератури ЛНУ імені Івана Франка

Тема: «Вільям Шекспір: «розенкрейцерівська маска», театральний брокер чи геніальний митець»

ШЕКСПІРІВСЬКІ ДНІ У ЛЬВОВІ 2020
23 квітня 2020 року, 15.00

Літературознавчий семінар «Простір літератури» кафедри світової літератури запрошує студентів та викладачів ЛНУ імені Івана Франка до участі в науковому онлайн-засіданні на тему «ШЕКСПІР і БУРЕМНІ ЧАСИ».

Проблематику цьогорічного семінару підказало життя. Теперішня пандемія – це екзистенційний виклик для людства. В ситуації випробування людина шукає відповіді на найсуттєвіші питання власного життя, і знання є першим кроком до подолання внутрішньої кризи та надії. Тому ми звертаємось до історії.
Що таке пандемія, англійці дізналися ще в далекі 1348-1349 роки, коли чума, відома як «Чорна смерть», забрала життя від 25 до 60 % мешканців Британських островів. В шекспірівські часи в континентальній Європі та Англії також періодично спалахували епідемії чуми. В липні 1564 року, через три місяці після народження Шекспіра, від чуми загинуло до чверті населення Стретфорда-на-Ейвоні, рідного міста великого Барда. Хвороба спустошувала Лондон у 1578-1579, 1582, 1592-1593 і 1603 роках. Театри закривалися, культурне життя припинялося. В багатьох п’єсах – «Ромео і Джульєтта», «Король Лір», «Тімон Афінський», «Буря» – Шекспір згадує чуму.
Одночасно Англія в той час знаходилась у центрі цивілізаційних процесів і змін. Відчуття нового призначення породжувало в англійців, як пише Ентоні Берджес у книзі «Вільям Шекспір», «безмежний ентузіазм, енергію і любов до життя, не знані ними в попередні часи … а також прагнення створити літературу, яка могла б конкурувати з сучасною італійською, чи навіть наблизитись до давньоримської літератури».
Отож, працюємо, навчаємось, думаємо!

In the dark times
Will there also be singing?
Yes, there will also be singing.
About the dark times.
(Bertolt Brecht, Svendborg Poems, 1939)

Засідання відбудеться на платформі Zoom.

За Інтернет-адресою засідання просимо звертатись:
olga.bandrovska@gmail.com

Запрошуємо всіх бажаючих до участі і виступів!

Організатори семінару проф. Ольга Бандровська, доц. Діана Мельник