знати:

– основні  новітні напрями та школи сучасної лінгвістики;

– ключові  проблеми та термінологію різних галузей сучасної лінгвістики;

– методику опису концепту, лексичної  в науковому дослідженні;

– типологію та структуру національно-мовних картин світу;

– специфіку ономасіологічного та семасіологічного підходів до вивчення лексики;

– структуру лексико-семантичної системи мови;

– основні категорії комунікативної лінгвістики;

– поняття мовної особистості, комунікативної компетенції та мовленнєвої поведінки;

– основні поняття і терміни дискурсології

– історико-теоретичні підґрунтя авторських позицій різних перекладознавців;

– передумови розвитку перекладознавчої думки

вміти:

– здійснювати аналіз мовного і мовленнєвого матеріалу  із урахування сучасного стану розвитку філологічної науки;

– обирати  відповідні матеріалу методи та прийоми дослідження;

– шукати, опрацьовувати та аналізувати отриману інформацію

– класифікувати  теоретичні вчення різних перекладознавчих шкіл та течій;

– розпізнавати різні типи перекладів художніх текстів в їх історичному розвитку;

– аналізувати перекладацькі позиції певних  перекладачів;

Освітня компонента передбачає формування у здобувача вищої освіти наступних загальних   та   фахових   компетентностей, визначених освітньою програмою:

ЗК 3. Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК 7. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу

Фахові   компетентності

ФК 1. Здатність вільно орієнтуватися в різних лінгвістичних напрямах і школах

ФК 3. Здатність критично осмислювати історичні надбання та новітні досягнення філологічної науки.

ФК 4. Здатність здійснювати науковий аналіз і структурування мовного/мовленнєвого  й літературного матеріалу з урахуванням класичних і новітніх методологічних принципів)

ФК 7. Здатність вільно користуватися спеціальною термінологією в обраній галузі філологічних досліджень.

У результаті вивчення освітньої компоненти здобувач вищої освіти повинен   досягти   наступних   програмних   результатів   навчання визначених освітньою програмою:

ПРН 7. Аналізувати, порівнювати і класифікувати різні напрями і школи в лінгвістиці.

ПРН 9. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти іспанської філології.

ПРН 11. Здійснювати науковий аналіз мовного, мовленнєвого й літературного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням доцільних методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних.

ПРН 15. Обирати оптимальні дослідницькі підходи й методи для аналізу конкретного лінгвістичного чи літературного матеріалу.