Інтерпретація історії в сучасному німецькому романі

Тип: На вибір студента

Кафедра: німецької філології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
103Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
1016професор Маценка С. П.Інн51М

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1016Інн51Мпрофесор Маценка С. П.

Опис курсу

Анотація: Курс присвячено сучасній проблематиці інтерпретації історії на межі історіографії і художньої літератури. Увага зосереджується на новітніх методах тлумачення історії й їхньому застосуванні до розуміння концептів історії в сучасному німецькомовному романі. В зв’язку із цим порушуються наступні проблеми: що спільного між історіографією і художньою літературою, які текстові технології конституюють патерн «історія» в художній літературі, як літературні зразки можуть визначати різні поняття «історії» в суспільстві, як модуси зображення корелюють із літературними образами історії, в чому полягає специфіка романного зображення історії й як характеризується експериментальна розповідь історії в постмодерністському романі. Матеріалом для аналізу слугують повісті і романи: «На власному тілі» Крісти Вольф, «Ходою краба» Ґюнтера Ґраса, «Прокляття дому» Дженні Ерпенбек, «Ікарія» і «На прикладі мого брата» Уве Тімма, «Павичів острів» і «Нитка до серця» Томаса Гетхе.
Ключові слова: історіографія, новий історизм, історичний роман, романна оповідь історії, наратологія.
Мета: розуміння концептів історії в літературі, а також текстових технологій, які конституюють мисленнєвий патерн «історія».
Завдання курсу:
 Осмислення літературних зразків, які визначають різні поняття «історії»;
 Відстеження ролі літературної репрезентації «Historie» для історичних образів сучасного суспільства;
 Визначення ролі фікціональності в сфері репрезентації історії;
 Встановлення співвідношення фікціонального і фактуального в літературних творах, присвячених історії;
 Аналіз романів, які інтерпретують історію.

У результаті вивчення даного курсу студент має
Знати:
 Теорії і методи осмислення історії в сучасній художній літературі;
 Основні положення New Historicism;
 Наративні концепти історії в літературі;
 Специфіку романного розповідання історії;
 Розуміти поняття «літературна історієграфія», «гібридна оповідь», «експериментальна оповідь», «фікційна історієграфія».
Вміти:
 Застосовувати сучасні методи аналізу тексту до романів історичного характеру;
 Аналізувати оповідну структуру таких романів;
 Розкривати специфіку концепції історії в сучасних романах.
Історія, літературна історієграфія, наративність, історизм, осучаснення історії, плюралізація, гібридизація, роман.

Рекомендована література

Рекомендована література:
Базова:
1. Дробіт І. Міждисциплінарні аспекти фікціональної історії (на прикладі романів Джуліана Барнса «Історія світу у 10 ½ розділах» та «Англія, Англія») // Вісник Львівського університету. Серія філологічна, 2008. – Вип. 44. – Ч. 2. – С. 118–127.
2. Кукарцева М. А. Лингвистический поворот в историописании: эволюция, сущность и основные принципы // Вопросы философии. – М.: РАН, 2006. – С. 44–55.
3. Шилков Ю. М. История как вымысел или о «новом историзме» // Методология гуманитарного знания в перспективе XXI века. Материалы международной научной конференции. Серия «Symposium». – СПб: Санкт-Петербургское философское общество, 2001. – Вып. № 12. – C. 265–274.
4. Fulda D., Matuschek S. Literarische Formen in anderen Diskursformationen: Philosophie und Geschichtsschreibung // Grenzen der Literatur. Zum Begriff und Phänomen des Literarischen / Hrsg. von Simone Winko, Fotis Jannidis, Gerhard Zauer. – Berlin, New York: Walter de Gruyter, 2009. – S. 188–222.
5. Lämmert E. Geschichten von der Geschichte. Geschichtsschreibung und Geschichtsdarstellung im Roman // Poetica 17, 1985. – S. 228–254.
6. Literatur und Geschichte. Ein Kompendium zu ihrem Verhältnis von der Aufklärung bis zur Gegenwart / Hrsg. von D. Fulda, S. Serena Tschopp. – Berlin, New York: Walter de Gruyter, 2002. – 605 S.
7. Nünning A. Narrative Form und fiktionale Wirklichkeitskonstruktion aus der Sicht des New Historicism und der Narrativik // Zeitschrift für Anglistik und Amerikanistik 40, 1992. – S. 197–213.
8. Nünning A. Von historischer Fiktion zu historiographischer Metafiktion. – Bd. 1: Theorie, Typologie und Poetik des historischen Romans. – Trier, 1995. – 431 S.
9. Romanhaftes Erzählen von Geschichte. Vergegenwärtigte Vergangenheiten im beginnenden 21. Jahrhundert / Hrsg. von D. Fulda, S. Jaeger. – Berlin, New York: Walter de Gruyter, 2019. – 495 S.
10. Widmann A. M. Kontrafaktische Geschichtsdarstellung: Untersuchungen an Romanen von Günter Grass, Thomas Pynchon, Thomas Brussig, Michael Kluberg, Philip Roth und Christoph Ransmayr. – Heidelberg: Universitätsverlag Winter, 2009. – 398 S.

Допоміжна:
11. Doll M. Der Umgang mit Geschichte im historischen Roman der Gegenwart: Am Beispiel von Uwe Timms „Halbschatten“, Daniel Kehlmanns „Vermessung der Welt“ und Christian Krachts „Imperium“. – Bern: Peter Lang, 2017. – 580 S.
12. Colombo D. Das Drama der Geschichte bei Heiner Müller und Christa Wolf. – Würzburg: Königshausen & Neumann, 2009. – 251 S.
13. Eigler F. Gedächtnis und Geschichte in Generationenromanen seit der Wende. – Berlin: Erich Schmidt Verlag, 2005. – 240 S.
14. Führ A. Thomas Hettches „Pfaueninsel“. Erinnerung als Verknüpfung von Zeiten und Räumen. – Marburg: Tectum Verlag, 2015. – 100 S.
15. Fulda D. Die Texte der Geschichte. Zur Poetik modernen historischen Denkens // Poetica 31, 1999. – S. 27–60.
16. Galle H. Zur Erinnerung an deutsche Opfer: Geschichte, Zeugnis du Fiktion in Grass’ Novelle Im Krebsgang // Pandaemonium germanicum, 9/2005. – S. 115–154.
17. Geschichte als Literatur. Formen und Grenzen der Repräsentation von Vergangenheit / Hrsg. von Hartmut Eggert, Ulrich Profitlich, Klaus R. Scherpe. – Stuttgart: Metzler, 1990. – 414 S.
18. Historisierte Subjekte – Subjektivierte Historie: Zur Verfügbarkeit und Unverfügbarkeit von Geschichte / Hrsg. von Stefan Deines, Stephan Jaeger, Ansgar Nünning. – Berlin: de Gruyter, 2003. – 318 S.
19. Hörnigk Th. Der Körper als Seismograph allgemeinen Zusammenbruchs. Christa Wolfs Erzählung Leibhaftig // 20 Jahre Mauerfall. Diskurse, Rückbauten, Perspektiven / Hrsg. von M. Ferandez Bueno und Torben Lohmüller. – Bern: Peter Lang, 2012. – S. 65–74.
20. Keiner kommt davon: Zeitgeschichte in der Literatur nach 1945 / Hrsg. von Wolfgang Hardtwig, Erhard Schütz. – Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 2008. – 287 S.
21. Kim E.-J. Literatur als Historie – Zeitgeschichte in Thomas Manns „Doktor Faustus“ und Günter Grass „Die Blechtrommel“. – Würzburg: Königshausen & Neumann, 2004. – 236 S.
22. Schedel S. „Wer weiß, wie es vor Zeiten wirklich gewesen ist?“ Textbeziehungen als Mittel der Geschichtsdarstellung bei W. G. Sebald. – Würzburg: Königshausen & Neumann, 2004. – 196 S.
23. Volkmann Ch. Geschichte oder Geschichten? Literarische Historiographie am Beispiel von Adam Scharrers „Vaterlandslose Gesellen“ und Uwe Timms „Morenga“. – Hamburg: Igel Verlag, 2013. – 171 S.
24. Weidauer F. J. Zum Verhältnis von Literatur und Geschichtsschreibung // Widerstand und Konformismus. Positionen des Subjekts im Faschismus bei Andersch, Kluge, Enzensberger und Petre Weiss. – Wiesbaden: Deutscher Universitätsverlag, 1995. – S. 9–51.

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму

Силабус:

Завантажити силабус