Опис курсу

Метою освітньої компоненти є ознайомити студентів з азами комунікативної лінгвістики та основними заходами боротьби з мовними девіаціями іноземців.

Завдання: Ознайомити студентів із вченням про девіації у спілкуванні. Зорієнтувати в головних аспектах порівняльного словотвору української та іспанської мов із його тенденціями та винятками. Навчити правильного перекладу/вживання проблемних термінів.

Після завершення цієї освітньої компоненти студент повинен:

Знати:

1.Природу, функції та тенденції комунікації.

2.Елементи комунікації.

3.Комунікативні закони.

4.Природу комунікативних девіацій.

5.Головні аспекти порівняльного словотвору української та іспанської мов.

Вміти:

1.Передбачати появу «хибних друзів» перекладача в різних комунікативних ситуаціях та уникати їх.

2.Правильно вживати терміни, здатні призвести до мовних девіацій.

3.Здійснювати адекватний переклад проблемних термінів, поєднуючи інтуїтивні моделі словотвору зі знаннями порівняльного словотвору.

4.Перевіряти значення та вживання міжмовних омонімів.

Після вивчення цієї вибіркової освітньої компоненти здобувач набуде такі загальні і фахові компетентності:

ЗК 1. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

ЗК 6. Здатність спілкуватися іноземною мовою.
ЗК 12. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).

ФК 6. Здатність застосовувати поглиблені знання з іспанської філології для вирішення професійних завдань.

 ФК 7. Здатність вільно користуватися спеціальною термінологією в обраній галузі філологічних досліджень.

ФК 8.  Усвідомлення ролі експресивних, емоційних, логічних засобів мови для досягнення запланованого прагматичного результату.

ФК 9. Орієнтування у лінгвокультурних особливостях країн, мови яких вивчаються.

Після вивчення цієї вибіркової навчальної дисципліни здобувач досягне таких програмних результатів навчання:

ПРН 2. Упевнено володіти державною та іноземною мовами (іспанською та другою іноземною) для реалізації письмової та усної комунікації, зокрема в ситуаціях професійного й наукового спілкування; презентувати результати досліджень державною та іноземною мовами.

ПРН 6. Застосовувати знання про експресивні, емоційні, логічні засоби мови та техніку мовлення для досягнення запланованого прагматичного результату й організації успішної комунікації .

ПРН 9. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти іспанської філології.
ПРН 19. Вміти використовувати знання з лінгвокультурних та загально цивілізаційних особливостей країн, мови яких вивчаються, у різних соціально детермінованих комунікативних ситуаціях.

ПРН 20. Уміти застосовувати набуті мовно-стилістичні компетенції у комунікативних ситуаціях особистісного і суспільного характеру.