Опис курсу

Мета курсу – ознайомити студентів із теоретичними основами комунікативного процесу, навчити їх розрізняти різні типи комунікативних ситуацій та вміти їх правильно охарактеризувати. Основна практична мета курсу – навчити студентів правильно реагувати у конкретних комунікативних ситуаціях, вміти обирати найбільш вдалі мовленнєві та невербальні способи для досягнення комунікативної мети, у т.ч. чітко, зрозуміло та прагматично будувати адресоване повідомлення. Водночас вагому роль приділено аналізу потенційних проблем у певних комунікативних ситуаціях, правильній реакції на них та пошуку шляхів їх позитивного вирішення.

Завдання курсу:
– дати студентам ґрунтовні знання та навички побудови текстів усного мовлення, у т. ч. презентацій, дискусій, промов;
– дати студентам базові знання з теорії комунікації;
– навчити студентів застосовувати мовні та невербальні засоби відповідно до конкретної комунікативної ситуації;
– практично опрацювати із студентами мовні звороти у німецькій мові та українській мові для побудови вдалого повідомлення;
– навчити студентів долати комунікативні конфлікти;
– роз’яснити основні етичні норми та правила поведінки у конкретних мовних ситуаціях, у т. ч. під час усного перекладу.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
– основні принципи побудови текстів усного мовлення та моделі їх інтерпретацій;
– теоретичні основи комунікаційного процесу, його структурні та прагматичні властивості;
– різні типи комунікативних ситуацій, їхні характерні особливості;
– потенційні проблеми, що виникають у різних комунікативних ситуаціях та стратегії їх вирішення;
– етичні та етикетні норми поведінки у конкретних мовних ситуаціях.
вміти:
– описати модель комунікативного процесу, розуміти принципи взаємодії мови, суспільства та його культури;
– розрізняти різні типи комунікативних ситуації, адекватно реагувати на інформаційний та прагматичний зміст повідомлення залежно від мовної ситуації;
– вміти використовувати різні вербальні та невербальні засоби для досягнення мети повідомлення;
– вірно оцінювати мовленнєву поведінку співрозмовника;
– підтримувати та/або скеровувати розмову у певне тематичне русло залежно від поставлених комунікативних цілей.