Лінгвокраїнознавство країн першої іноземної мови
Тип: Нормативний
Кафедра: німецької філології
Навчальний план
| Семестр | Кредити | Звітність |
| 4 | 3 | Залік |
Лекції
| Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
| 4 | 22 | доцент Пиц Т. Б. | Інн21, Інн22, |
Практичні
| Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
| 4 | 10 | Інн21 | доцент Пиц Т. Б. |
| Інн22 | доцент Пиц Т. Б. |
Опис курсу
Навчальна дисципліна “Лінгвокраїнознавство” входить до циклу фундаментальних дисциплін з іноземної філології. Вона логічно пов’язана з курсами основ мовознавства, історією, діалектологією, лексикологією, теоретичною фонетикою і граматикою німецької мови.
Метою викладання навчальної дисципліни “Лінгвокраїнознавство” є ознайомлення студентів з різновидами німецької мови, історією та причинами виникнення національних центрів німецької мови, їхніми мовними особливостями та функціонуванням у різних європейських країнах. Основні завдання навчальної дисципліни полягають в ознайомленні студентів з: структурними різновидами німецької мови та їхніми співвідношеннями один з одним; статусом німецької мови у різних країнах; поділом німецькомовного ареалу на групи діалектів та їхніми характерними мовними особливостями; історією становлення національних центрів німецької мови (Німеччина, Австрія, Швейцарія); лексичними, граматичними, фонетичними особливостями кожного національного варіанта німецької мови; мовною ситуацією у національних центрах німецької мови; історичними передумовами, сферами використання німецької мови як офіційної чи регіональної у Ліхтенштейні, Люксембурзі, Італії та Бельгії та їхніми мовними особливостями.
Рекомендована література
Базова
- Ammon U. Die deutsche Sprache in Deutschland, Österreich und der Schweiz: das Problem der nationalen Varietäten. – Berlin, New York: de Gruyter, 1995. – 575 S.
- Barbour St., Stevenson P. Variation im Deutschen: Soziolinguistischen Perspektiven. – Berlin, New York: de Gruyter, 1998. – 354 S.
- Siebenhaar B., Wyler A. Dialekt und Hochsprache in der deutschsprachigen Schweiz / 5. vollständig überarb. Aufl. – St. Gallen: Stehle Druck AG, 1997. – 47 S.
- Wiesinger P. Das österreichische Deutsch in Gegenwart und Geschichte / 2. durchgeseh. und erw. Aufl. – Wien: Lit, 2008. – Bd. 2. – 450 S.
Допоміжна
- Гінка Б. І. Лексикологія німецької мови. Лекції та семінари: Навчальний посібник / 3-тє вид., переробл. і доп. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. – 416 с.
- Ammon U. Die deutschsprachigen Länder // Soziolinguistik: ein internationales Handbuch zur Wissenschaft von Sprache und Gesellschaft / hrsg. von Ulrich Ammon … [et al]. – 2nd completely rev. & extended ed. – Berlin: de Gruyter, 2006. – Bd. 3. – Tlb. 3. – S. 1765-1771.
- Kleine Enzyklopädie – deutsche Sprache / Hrsg. Wolfgang Fleischer. – Frankfurt am Main: Lang [u.a.], 2001. – 845 S.
- Niebaum H., Macha J. Einführung in die Dialektologie des Deutschen. – Tübingen: Niemeyer, 1999. – 226 S.
- Scheer M. Regionale Varietäten der deutschen Sprache und deren Relevanz im Unterricht „Deutsch als Fremdsprache“: Eine situationsbeschreibende Fragenbogestudie. – München: GRIN Verlag, 2008. – 114 S.
- Schmidlin R. Die Vielfalt des Deutschen, Standard und Variation: Gebrauch, Einschätzung und Kodifizierung einer plurizentischen Sprache. – Berlin/Boston: de Gruyter, 2011. – 575
- Variantenwörterbuch des Deutschen: Die Standardsprache in Österreich, der Schweiz und Deutschland sowie in Liechtenstein, Luxemburg, Ostbelgien und Südtirol / Ulrich Ammon u.a. – Berlin: de Gruyter, 2004. – 1064 S.
- Weiss A.E., Weiss G. Das österreichische Deutsch – eine Standardvariante der deutschen Sprache. – Salzburg: Hausdruckerei, 2007. – S. 5-14.
- Wintersberger A. Wörterbuch Österreichisch-Deutsch / 12. Aufl. – Salzburg und Wien: Residenz Verlag, 1995. – 96 S.