Основні проблеми теорії частин мови

Тип: На вибір студента

Кафедра: німецької філології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
93Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
916професор Максимчук Б. В.Інн51М

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
916Інн51Мпрофесор Максимчук Б. В.

Опис курсу

Мета курсу:

  •   забезпечити формування теоретичних основ наукових досліджень в таких галузях філологічних  знань: взаємозв’язок парадигматики і синтагматики (лексики і синтаксису, лексики і словотвору, валентності і керування, валентності і моделювання речень), поєднати лінгвістичні знання з методикою викладання  (дія міжмовної інтерференції, ідіоетнічна система правил семантичної комбінації слів, розбіжності в екстенсіоналі та інтенсіоналі  лексичних одиниць);
  • познайомити студентів  І курсу магістратури із проблемами психогенези – еволюцією мислення і природної мови від предикативності до предикації, від мовлення до мови, описати  передумови виникнення частин мови на базі логічних структур предикації, модифікації, координації та комплементації;
  • ідентифікувати взаємозв’язок частин мови з різними явищами об’єктивної дійсності та логічними категоріями мислення, обґрунтувати на базі кваліфікативних слів лінгвістичний характер категоріального значення частин мови;
  • розкрити синтагматику частин мови з їхньою валентністю та членами речення;
  • загострити увагу студентів на дискусійних проблемах, пов’язаних із лінгвальним статусом частин мови, критеріями їхньої ідентифікації;
  • на прикладі кваліфікативних слів німецької та англійської мов продемонструвати ґенезу та лінгвальний статус нової частини мови в структурі німецької та англійської мов;
  • ознайомити студентів з наявними класифікаціями частин мови у різних авторів, починаючи від античних мислителів;
  • експлікувати внутрішню класифікацію частин мови;
  • продемонструвати синтагматику частин мови, пов’язану з логічною, семантичною та синтаксичною валентністю.

Завдання курсу:

  • навчити студентів здійснювати морфологічну класифікацію слів на основі заданих семантичних,морфологічних та синтаксичних критеріїв, здійснювати історичний екскурс в розвиток частин мови;
  • здійснювати частиномовну ідентифікацію т. з. аморфних слів на основі системного аналізу форм їхньої лінгвальної репрезентації;
  • спонукати студентів до виявлення і опису категоріальних значень частин мови на основі найновіших досягненнях теоретичної і прикладної лінгвістики;
  • навчити студентів в межах кожної частини мови виявити взаємозв’язок семантики і синтаксису, синтагматичної потенції слів і форм їхньої реалізації в межах актуальних і потенційних речень.

 Програмні результати навчання

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

  • взаємозв’язок еволюції людського мислення і частин мови, покликаних здійснювати вербалізовані логічні операції;
  • критерії виділення частин мови ( синтаксичні, семантичні, морфологічні, логічні, комплексні), дискусійні моменти, пов’язані з ідентифікацією частин мови;
  • сучасне граматичне вчення про слово (слово, корінь, основа, нульова форма тощо);
  • історію виникнення і розвиток основних частин мови в німецькій мові;
  • основну теоретичну літературу, пов’язану з теорією частин мови;
  • критерії розмежування частин мови і членів речення, конверсію та лексико-граматичну омонімію в межах частин мови;
  • логічну, семантичну та синтаксичну валентність, взаємозв’язок лексики та синтаксису в межах основних частин мови.

вміти:

  • здійснювати історичний екскурс з метою демонстрації розвитку окремих частин мови.
  • формувати гіпотези та концепції щодо лінгвального становлення категоріального значення основних частин мови, відмежовуючи їх від логічних категорій, якими до цього часу користується граматика при ідентифікації частин мови.
  • на основі ідентифікації логічних, семантичних та прагматичних пресупозицій та логічних протичленів описувати лексичні значення т. з. аморфних слів, зокрема логічних часток.
  • здійснювати валентний аналіз слів, що належать до певних частин мови.
  • виявляти і належним чином інтерпретувати лінгвістично-дифузну семантику слів при ідентифікації частин мови.

Рекомендована література

Базова

  1. Абрамов Б. А. Теоретическая  грамматика немецкого языка. – М.: 2001.
  2. Вопросы теории частей речи. – Л.: «Наука», 1968.
  3. Жирмунский В. М. Общее и германское языкознание. – Л.: «Наука», 1976.
  4. Записки з романо-германської філології. Вип. 22. – Одеса: «Фенікс», 2008.
  5. Мигирин В. Н. Язык как система категорий отражения. – К.: «Штиинца», 1973.
  6. Торопова М. А. Семантика и функции логических частиц. – С.: «Саратовской ун-тет», 1980.
  7. Аdmoni W.G. Der deutsche Sprachbau. – Л.: «Просвещение», 1972.
  8. Bergman R., Pauly H. Stricker S. Einführung in die deutsche Sprachwissenschaft. –Heidelberg, 2010.
  9. Eisenberg P. Der Satz. Grundzüge der deutschen Grammatik. 4. Auflage – Stuttgart-Weimar: Metzler, 2013.
  10. Linke A., Nussbaumer M., Portmann P. R. Studienbuch Linguistik.– Tübingen: Max Niemayer,1996.
  11. Steiner P. C., Boas C., Schierholz  S. J. Contrastive Studies and Valency.– Frankfurt am Main: Peter Lang, 2006.
  12. Stepanowa M. D., Helbig G. Wortarten und das Problem der Valenz in der deutschen Gegenwartssprache. – Leipzig: 1981.

Додаткова

  1. Жаборюк О.А. Теоретична лінгвістика : фундаментальні проблеми та ймовірні шляхи їх вирішення .Записки з романо-германської філології. Випуск 22.– Одеса: «Фенікс», 2008.
  2. Максимчук Б.В. Über die Genese und Wechselwirkung der Wortarten unter besonderer Berücksichtigung der qualifikativen Wörter. – European transfer of culture in literature, language and foreign language teaching: a monograph celebrating academic cooperation between Nysa and Lviv, Publishing Office PWSZ w Nysie: NYSA,  2015, S. 168 – 182
  3. Максимчук Б. В. До проблеми частин мови та лінгвального статусу прикметника у сучасній німецькій та англійській мовах. Наукові записки Кіровоградського університету імені Володимира Винниченка. Серія: філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград, 2015. – Вип.136. – С. 238 – 243.
  4. Максимчук Б.В., Петращук Н. Є. Zum Werdegang und zum lingualen Status der adjektivischen Kurzform im Deutschen. В.: Danziger Beiträge zur Germanistik, Bd. 53, 2016, S. 87-96
  5. Slotty F. Das Werden der Wortarten. Donum Natalicium Schrijnen, Hilmagen : Utrecht, 1929.