Опис курсу

Мета курсу:

•   забезпечити формування теоретичних основ наукових досліджень в таких галузях філологічних  знань: взаємозв’язок парадигматики і синтагматики (лексики і синтаксису, лексики і словотвору, валентності і керування, валентності і моделювання речень), поєднати лінгвістичні знання з методикою викладання  (дія міжмовної інтерференції, ідіоетнічна система правил семантичної комбінації слів, розбіжності в екстенсіоналі та інтенсіоналі  лексичних одиниць);
• познайомити студентів  І курсу магістратури із проблемами психогенези – еволюцією мислення і природної мови від предикативності до предикації, від мовлення до мови, описати  передумови виникнення частин мови на базі логічних структур предикації, модифікації, координації та комплементації;
• ідентифікувати взаємозв’язок частин мови з різними явищами об’єктивної дійсності та логічними категоріями мислення, обґрунтувати на базі кваліфікативних слів лінгвістичний характер категоріального значення частин мови;
• розкрити синтагматику частин мови з їхньою валентністю та членами речення;
• загострити увагу студентів на дискусійних проблемах, пов’язаних із лінгвальним статусом частин мови, критеріями їхньої ідентифікації;
• на прикладі кваліфікативних слів німецької та англійської мов продемонструвати ґенезу та лінгвальний статус нової частини мови в структурі німецької та англійської мов;
• ознайомити студентів з наявними класифікаціями частин мови у різних авторів, починаючи від античних мислителів;
• експлікувати внутрішню класифікацію частин мови;
• продемонструвати синтагматику частин мови, пов’язану з логічною, семантичною та синтаксичною валентністю.

Завдання курсу:

• навчити студентів здійснювати морфологічну класифікацію слів на основі заданих семантичних,морфологічних та синтаксичних критеріїв, здійснювати історичний екскурс в розвиток частин мови;
• здійснювати частиномовну ідентифікацію т. з. аморфних слів на основі системного аналізу форм їхньої лінгвальної репрезентації;
• спонукати студентів до виявлення і опису категоріальних значень частин мови на основі найновіших досягненнях теоретичної і прикладної лінгвістики;
• навчити студентів в межах кожної частини мови виявити взаємозв’язок семантики і синтаксису, синтагматичної потенції слів і форм їхньої реалізації в межах актуальних і потенційних речень.

 Програмні результати навчання

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

• взаємозв’язок еволюції людського мислення і частин мови, покликаних здійснювати вербалізовані логічні операції;
• критерії виділення частин мови ( синтаксичні, семантичні, морфологічні, логічні, комплексні), дискусійні моменти, пов’язані з ідентифікацією частин мови;
• сучасне граматичне вчення про слово (слово, корінь, основа, нульова форма тощо);
• історію виникнення і розвиток основних частин мови в німецькій мові;
• основну теоретичну літературу, пов’язану з теорією частин мови;
• критерії розмежування частин мови і членів речення, конверсію та лексико-граматичну омонімію в межах частин мови;
• логічну, семантичну та синтаксичну валентність, взаємозв’язок лексики та синтаксису в межах основних частин мови.

вміти:

• здійснювати історичний екскурс з метою демонстрації розвитку окремих частин мови.
• формувати гіпотези та концепції щодо лінгвального становлення категоріального значення основних частин мови, відмежовуючи їх від логічних категорій, якими до цього часу користується граматика при ідентифікації частин мови.
• на основі ідентифікації логічних, семантичних та прагматичних пресупозицій та логічних протичленів описувати лексичні значення т. з. аморфних слів, зокрема логічних часток.
• здійснювати валентний аналіз слів, що належать до певних частин мови.
• виявляти і належним чином інтерпретувати лінгвістично-дифузну семантику слів при ідентифікації частин мови.