Опис курсу

Запозичення – природний наслідок встановлення економічних, політичних, культурних зв’язків з іншими народами, коли разом з реаліями і поняттями приходять слова, що їх позначають. До зовнішніх, позамовних причин запозичення слів однієї мови іншою слід віднести наявність політичних, економічних і культурних зв’язків між народами. Природно, що інтенсифікація або, навпаки, ослаблення зв’язків одного народу з іншим відбиваються на процесі мовного взаємовпливу.
Значна частина словникового складу сучасної іспанської мови є запозиченою з інших мов. При чому час, шляхи запозичення, асиміляція такої лексики є дуже різними. Деякі із запозичених слів уже настільки зріднилися з мовою-реципієнтом, що повністю асимілювалися у ній, інші залишилися незмінними, а деякі перебувають у тривалому процесі поетапної адаптації.
Мета вивчення дисципліни: ознайомити студентів з лексичними запозиченнями та шляхами їх адаптації у сучасній іспанській мові.

Основні завдання курсу:
– ознайомити студентів із поняттям «запозичення», найбільш ефективними методами досліджень адаптації запозичень у мові-реципієнті.;
– дати основні знання про запозичення, мовні та позамовні чинники їхнього проникнення в інші мови; розглянути іншомовні запозичення в історичному ракурсі;
– ознайомити студентів з різними видами запозичень;
– розширити знання студентів про основні етапи та способи адаптації англійських запозичень у сучасній іспанській мові.

Після вивчення курсу студенти повинні
• знати:
основні поняття та термінологію; методи та основні напрямки дослідження лексичних запозичень; специфіку інтегрування запозичень у лексичний фонд іспанської мови;
• вміти:
визначати об’єкт дослідження, володіти основними методами досліджень, класифікувати запозичення за походженням та формальними ознаками; визначати ступінь їх інтегрованості в іспанській мові шляхом аналізу їхньої адаптації на фонетичному, орфографічному та морфо-синтаксичному мовних рівнях.