Новини
Література в школі: цікаво, складно, важливо… Прийоми вивчення української та зарубіжної літератури в закладі середньої освіти
02 травня 2023 року відбулося спільне практичне заняття для студентів і магістрантів двох Університетів — Львівського національного університету імені Івана Франка та Київського національного лінгвістичного університету. Тема заняття — “Література в школі: цікаво, складно, важливо… Прийоми вивчення української та зарубіжної літератури в закладі середньої освіти” — зацікавила здобувачів освіти і їхніх викладачів. До активної співпраці долучилися магістранти факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка (035 Філологія; французька мова та література; іспанська мова та література) і студенти ІІІ курсу педагогічного факультету романо-германської та української філології (014 Середня освіта; українська мови і література, англійська мова, зарубіжна література) Київського національного лінгвістичного університету.
Нова форма навчальної співпраці відбулася в межах курсу “Метамодерні горизонти читання”. Діалог-обмін методичними ідеями та пропозиціями відбувався під керівництвом Лідії Мацевко-Бекерської, проф., завідувача кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка, і Катерини Таранік-Ткачук, к.п.н., доцента кафедри української філології Київського національного лінгвістичного університету, головного спеціаліста Директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України; кандидата педагогічних наук.
Катерина Валеріївна познайомила присутніх із найбільш важливими проблемами новітньої літературної освіти у призмі діяльності вчителя, детально проаналізувала актуальні запити суспільства до освіти й освітян, зокрема, показала значну палітру професійного самовираження вчителя літератури передусім. Особливий акцент був зроблений на фаховому “портреті” вчителя, на вимогах до уроку літератури, на його поліфункціональності, що може бути зреалізована в поєднанні таких складових: позитивне мислення, створення ситуації успіху, розвиток емоційного інтелекту.
Студентки ІІІ курсу педагогічного факультету романо-германської та української філології Київського національного лінгвістичного університету показали методичні можливості вивчення літературного твору, поєднавши принципи літературознавчого аналізу з актуальними методичними прийомами: Вікторія Клименко на матеріалі творчості Я. Л. Вишневського проаналізувала мотив самотності, що узагальнила Іванна Михалик, увівши стиль польського письменника в естетику метамодерну; Юлія Бобрик акцентувала на художніх особливостях часу та простору в романі В. Лиса “Камінь посеред саду”; Дар’я Маслак показала логіку дослідження концепції людини в оповіданнях Ф. Кафки. Літературознавчі та методичні здобутки студентів значною мірою деталізували та конкретизували схему аналізу літературного твору, яку розробила та апробовує доц. К. Таранік-Ткачук.
Магістранти Львівського національного університету імені Івана Франка представили свої ідеї щодо ефективних прийомів роботи з літературними творами у школі. Зокрема, Богдан Яремків показав цікавий формат читання саги про Гаррі Поттера Дж. Роулінг, Петро Кузенко — роману “Айвенго” В. Скотта, Ліна Фоменко — образу Гобсека у творчості О. де Бальзака, Марія Чабан — казок братів Грімм.
Спільне практичне заняття, проведене віддалено на платформі Zoom, започаткувало навчальний діалог у новому науково-освітньому форматі, коли міжкафедральне, міжфакультетське, міжуніверситетське багатоголосся розширює простір цікавих ідей, збагачує методичну палітру задля формування компетентного філолога — дослідника, викладача, вчителя.
Особлива вдячність усіх учасників практичного заняття була адресована тим, хто щоденно творить мирне безпечне майбутнє України — кожному воїнові, кожній людині, котра робить усе можливе для перемоги у Великій визвольній війні й творенні спільного простору щасливих людей-переможців.
***
Підсумки студентського спілкування про культуру, науку, освіту: Україна – Японія (2023)
Студентський науковий семінар «Perspectives of Comparative World Literature and Cultural Studies 2022-2023», в якому беруть участь представники Saitama University, ПНПУ імені В. Г. Короленка і ЛНУ імені Івана Франка, є традиційним, він відбувається (англійською мовою) щорічно з 2020 року.
***
Міждисциплінарні наукові дослідження: здобутки, проблеми, перспективи
Міждисциплінарні наукові дослідження: здобутки, проблеми, перспективи
21-22 квітня 2023 року працювала науково-практична конференція з міжнародною участю «МОВА, МОВЛЕННЯ, ТЕРАПІЯ: МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД», організована Міжнародним інститутом інклюзії. Розпочала роботу конференції Зоряна Ленів, директор Міжнародного інституту інклюзії, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри професійної освіти та інноваційних технологій Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. До учасників із вітальним словом та детальною інформацією про актуальні проблеми суспільно важливої проблеми – мовно-мовленнєвої політики – звернувся Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови, Народний депутат Верховної Ради України 8 скликання, кандидат філологічних наук. Під час засідання були виголошені наукові доповіді надзвичайно широкої тематичної палітри, що увиразнило міждисциплінарний рівень конференції. Зокрема, виступили Оксана Джус, завідувач кафедри професійної освіти та інноваційних технологій Інституту післядипломної освіти та довузівської підготовки Прикарпатського національного університету імені Василя
Стефаника, доктор педагогічних наук, професор; Олеся Смолінська, завідувач кафедри філософії та педагогіки Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького, доктор педагогічних наук, професор; Лідія Мацевко-Бекерська, завідувач кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка, керівник Науково-методичного центру дослідження та викладання літератури, доктор філологічних наук, професор; Лідія Шеремет, професор кафедри фізичної терапії, ерготерапії Прикарпатського національного університету імені Василя
Стефаника, керівник регіонального відділення з фармаконагляду ДЕЦ МОЗ України в Івано-Франківській області, доктор медичних наук, професор; Олександр Козинець, доцент кафедри логопедії та логопсихології Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, кандидат педагогічних наук, доцент; Еляна Данілавічютє, докторантка Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук, ст. н. сп.; Юлія Рібцун,
старший науковий співробітник Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук, ст. н. сп.; Микола Єфіменко, професор кафедри прикладної психології та логопедії Бердянського державного педагогічного університету, доктор педагогічних наук, професор; Марія Щурко, старший викладач кафедри фундаментальних дисциплін Львівської медичної академії імені Андрея Крупинського, кандидат медичних наук; Тетяна Ващук, логопединя відділку освіти (Швейцарія); Юлія Защипась, терапевт мови та мовлення клініки «Оберіг».
22 квітня 2023 року робота науково-практичної конференції продовжилася у форматі майстер-класів, які провели фахівці в галузі розвитку та корекції мовлення. Впродовж двох днів тривала зацікавлена розмова про особливу роль мови й мовлення в сьогоденні й майбутньому України, а серед найбільш актуальних сегментів новітньої гуманітаристики – про літературу, про читання, про всіх, хто гортає сторінки чи вдивляється в екран гаджета.
Детально про роботу конференції:
День 1
День 2
***
Кафедра світової літератури запрошує майбутніх студентів Львівського університету до цікавих розмов про літературу, про світ, про людину у світі «образів та ідей».
ВИКЛАДАЧІ КАФЕДРИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЗАПРОШУЮТЬ МАЙБУТНІХ ВСТУПНИКІВ ДО РОЗМОВ ПРО ЛІТЕРАТУРУ
Доц. Кушнір Ірина Богданівна
25 квітня (вівторок), 08.30-09.50
Лекція для студентів І курсу факультету іноземних мов
Навчальний предмет «Історія світової літератури»
Тема «Література Японії: національні особливості розвитку у другій половині ХХ ст.»
«Красою Японії народжений»: Кавабата Ясунарі (особливості творчості та проблематика творів). Творець роману-параболи Кобо Абе. Романи Кендзабуро Ое як спроба подолати відчуженість людини ХХ ст. «Патріотизм» Юкіо Місіми: аналіз проблематики твору. «Незвичайні речі у звичайних місцях»: Харукі Муракамі. Сучасні японські автори. Українські переклади японської літератури ХХ-ХХІ ст.
Запрошення:
https://teams.microsoft.com/l/meetup-
join/19%3atx165Th_CKsizHg0gjiPbfyJO_7i5D2cnTvQ7kfkaFE1%40thread.tacv2/1680676001629
?context=%7b%22Tid%22%3a%2270a28522-969b-451f-bdb2-
abfea3aaa5bf%22%2c%22Oid%22%3a%22d320b4ad-89ac-4cb9-9101-989d37ce7d87%22%7d
Доц. Варецька Софія Олександрівна
26 квітня 2023 року, 10.10-11.50
Лекція для студентів І курсу факультету іноземних мов
Навчальний предмет «Історія світової літератури»
Тема «Романтизм у літературі ХІХ ст. Німецька література романтизму»
Романтизм у літературі ХІХ ст.: естетичні принципи і жанрова система. Загальні тенденції розвитку німецької літератури романтизму: періодизація, національна своєрідність, естетичні погляди німецьких романтиків, жанрова система. Е. Т. А. Гофман – ключова постать німецької літератури романтизму.
Запрошення:
https://teams.microsoft.com/l/meetup-
join/19%3ameeting_OWFkMzkyYjQtNGFkYS00ZjNkLTkzOTAtMWJmZGU1ODk4NTQx%40th
read.v2/0?context=%7b%22Tid%22%3a%2270a28522-969b-451f-bdb2-
abfea3aaa5bf%22%2c%22Oid%22%3a%22504c6797-7a9c-4e65-ad6f-b6036bb88322%22%7d
Доц. Тарасюк Ярина Петрівна
26 квітня 2023 року, 08.30-09.50 / 10.10-11.50 / 11.30-13.10 / 13.30-14.50
Лекція для студентів І курсу факультету іноземних мов
Навчальний предмет «Історія світової літератури»
Тема «Романтизм у французькій літературі. Творчість В. Гюго. Американський романтизм. Творчість Е. По»
Французький романтизм. Періодизація, національна своєрідність і жанрова система французької літератури романтизму. Естетичні погляди французьких романтиків. В. Гюго – центральна постать французької літератури романтизму. Американський романтизм. Періодизація, національна своєрідність і жанрова система американської літератури романтизму. Естетичні погляди американських романтиків. Творчість Ф. Купера і становлення жанру роману в американській літературі. Творчість Е. По. Зрілий американський романтизм.
Запрошення:
https://us02web.zoom.us/j/8469391963?pwd=T0JOcWhqODZmU3MxTjdOOFZjTjJxZz09
***
https://cuesc.org.ua/novini/za-pidtrimki-tsuyens-zaversheno-kurs-lektsij-u-mezhah-naukovo-pedagogichnogo-pidvishhennya-kvalifikatsiyi-z-filologiyi/ ***
***
РОЗМОВА ПРО РАДІСТЬ І ЩАСЛИВОГО ПІДЛІТКА:
всеукраїнський вебінар для учителів літератури
31 березня 2023 р. Лідія Мацевко-Бекерська, д.ф.н., професор, завідувач кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка, керівник Науково-методичного центру дослідження та викладання літератури, провела всеукраїнський вебінар на тему “Роби що-небудь, щоб бути щасливим! (Анна Гавальда “35 кіло надії”). Вебінар продовжив серію зустрічей авторів підручника “Зарубіжна література. 6 клас. ВЦ Академія. 2023” (за модельною програмою із зарубіжної літератури для закладів середньої освіти України авторського колективу під керівництвом О. Ніколенко), що розпочалася 10 березня 2023 р., з учителями шкіл України.
На початку вебінару присутні подякували захисникам України, які ціною свого життя роблять можливим нашу працю і плани на майбутнє. Під час вебінару Лідія Мацевко-Бекерська продовжила розпочату торік розмову про центральну ідею шкільного курсу “Зарубіжна література”, про концепт РАДІСТЬ у сприйманні та вивченні літератури, особливо наголосивши на важливості формування світогляду, цінностей, моральних чеснот сучасного школяра, який зростає в час Великої визвольної війни України, а також на важливих аспектах збереження особистісної емоційної та психологічної рівноваги в когнітивному портреті учня, котрий дорослішає під звук сигналу повітряної тривоги, навчаючись в укритті, переживаючи втрату дому,
рідних і близьких. Саме в парадоксальному, на перший погляд, поєднанні смислових акцентів була
представлена повість сучасної французької письменниці Анни Гавальди “35 кіло надії” – твору, який
належить прочитати, сприйняти, зрозуміти шестикласникам. Проблема, зокрема, була представлена у
призмі наукового дослідження Роксоляни Кохан (монографія “Як воно: отримати в подарунок увесь
світ? Поетологічне розгадування РАДІСНОЇ головоломки”, 2020). Художня історія про неймовірно щасливого підлітка була проказана в контексті аналізу особливостей динаміки світів (від середини ХХ століття дотепер) та розгляду особливостей покоління “альфа”, яке незабаром стане учнями середньої школи і має зробити ближчим для свого розуміння світ повісті, де хлопчик стверджує “Я ненавиджу школу. Ненавиджу її понад усе на світі. Ні, навіть ще сильніше… Вона зіпсувала мені все життя”. У п’ятому класі діти прочитали достатньо непрості твори: японську народну казку “Момотаро, або Хлопчик-мізинчик”, казку братів Грімм “Пані Метелиця”, казку Г.-К. Андерсена «Снігова королева», Оскара Вайлда “Хлопчик-Зірка”, повісті Роальда Дала “Чарлі і шоколадна фабрика”, Джозефа Редьярда Кіплінга “Мауглі”, оповідання Ернеста Сетона-Томпсона “Лобо”, казкову повість Ернеста Теодора Амадея Гофмана “Лускунчик і Мишачий король”, повісті Елеонор Портер “Полліанна”, Марка Твена “Пригоди Тома Сойєра”, Туве Янсон “Комета прилітає”.
Учні з допомогою вчителів відкрили для себе цікаві повороти того загадкового і неповторного феномену
життя кожної людини – відчуття, сприймання, розуміння, переживання радості. Діти побачили, що радість існує поряд із болем, страхом, невпевненістю, пересторогами і перешкодами, поряд зі стражданнями і тривогами. Діти осмислили непрості шляхи, якими їхні нові друзі, літературні персонажі, простували до радості у своєму житті. Діти розпізнавали відтінки настроїв, вчилися читати “між рядків”, розгадували приховані смисли – вже на тому рівні, який можливий і доступний з огляду на вік. Адже 10-річним школярам не зовсім просто розпізнати маркери радості в переляканій пасербиці, котра має стрибнути в криницю, в босоногій Герді, котра не бачить перешкод у пошуках загубленого Кая і відважно розмовляє з розбійницею чи долає снігові замети, у зухвалому та непоштивому Хлопчикові-Зірці, який зумів знайти добро у своєму серці, в бідному хлопчикові, для якого цукерка була майже недосяжним подарунком, у Мауглі, котрий боровся за виживання й шукав свій шлях, аби стати своїм серед своїх уже після того, як став своїм серед чужих, у відважному вовкові, котрий не зупинився перед страхом смерті заради найціннішого в його житті, у спотвореному та покинутому Лускунчикові, якого врятувала відчайдушна дівчинка, у прикутій до ліжка сонячній дівчинці, яка силою радісної думки підняла себе на ноги, у збиткуватих хлопчаках, витівкам яких обурювалося ціле містечко і воно ж завмерло від неабиякої сміливості у хвилину дуже важкого для дитини вибору – боятися чи не боятися для порятунку іншої людини.
Один із пазлів, з якого складається калейдоскоп радості для учнів 6 класу – повість сучасної французької письменниці Анни Гавальди «35 кіло надії». Представляючи тему доповіді, Л. Мацевко-Бекерська пригадала фразу вчительки Надії Сагайдак, яка на початку вебінару 17 березня емоційно ствердила, що сьогодні всі хочуть до школи — і діти, і вчителі. Саме для моделювання уроків за цією повістю була провернута увага до істотних питань, безпосередньо пов’язаних із твором, із учнем, який читатиме і осмислюватиме цей твір, із учителем, якому належить допомогти кожному учневі дати собі раду з непростою життєвою історією щасливого підлітка – нашим шестикласникам належить зрозуміти, чому Грегуар Дюбоск є щасливим хлопчиком, чому цей твір ми пропонуємо сприймати фрагментом радісного світу й радісного світосприймання.
Учасники вебінару обмінялися думками як про своєрідність художнього світу повісті, так і про особливості її вивчення у школі.
***
Новий підручник із зарубіжної літератури для 6 класу
***
Актуальні проблеми лінгвістики, літературознавства та методики викладання іноземних мов (секція літературознавства)
***
Всеукраїнське науково-педагогічне підвищення кваліфікації
«СТУДЕНТОЦЕНТРОВАНИЙ ГОРИЗОНТ ФІЛОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ: ЗДОБУТКИ І ПЕРСПЕКТИВИ»
27 березня – 7 травня 2023 року
***
Засідання методичного семінару «Досліджуючи – навчати, навчаючи – досліджувати»
***
