Опис курсу

Анотація  навчальної   дисципліни: Метою навчального курсу «Референційні особливості синтагм» є систематизація знань, отриманих студентами на теоретичних та практичних курсах, що дозволяє по-новому розглянути поняття референції, передбачає розуміння складових компонентів логічного трикутника – означуючого, означуваного і референта, що семантично пов’язані між собою та дозволяють глибоко збагнути поняття знака, зміну денотативноно значення референта та набуття ним конотативних відтінків. Науково-дослідна робота студентів полягає в аналізі стрижневих одиниць синтагми N₁ + de + N₂; в обґрунтуванні основного значення ономасіологічного підходу для вивчення ї лексики на позначення множинності; у вмінні виокремлювати в контексті синтагми та визначати їхні стрижневі компоненти, які репрезентують реферовану множину як іменникову номінацію.

Результати навчання:

знати: Розуміти, що комунікативно-прагматична спрямованість кількісних висловлювань прямо співвідноситься з процесом референції, відображає інтенціональні наміри суб’єктів мовлення на парадигматичному і синтагматичному рівнях. На рівні кількісної денотативної одиниці імплікується референція слова-квантифікатора, а на рівні прагматики – референція-вказування на об’єкт.

вміти: Застосовувати на практиці основні синтагматичні правила. Розуміти значення валентності лексем як основного чинника сполучуваності лексем у синтагми. Визначати та характеризувати, виокремлювати, аналізувати наукові об’єкти досліджень  через  вищезазначені  теоретико-граматичні поняття з метою грамотної побудови вільних розгорнутих висловлювань.