Чичерінські читання у Львівському Університеті

Чичерінські читання у Львівському університеті

Традиція наукового форуму для дослідників класичної та новітньої світової літератури започаткована 1990 року, коли на запрошення кафедри зарубіжної літератури відгукнулися понад 30 літературознавців України та Росії, взявши участь у роботі наукової конференції-посвяти першій річниці смерті Олексія Володимировича Чичеріна.

1993 рік – ІІ Чичерінські читання – “Проблеми зарубіжної оповідної прози” – зібрали 45 літературознавців з України, Росії та інших країн.

1997 рік – ІІІ Міжнародні Чичерінські читання – дослідження творчості Сервантеса зацікавило понад 40 учасників, серед них і літературознавців з Росії та Словаччини.

1999 рік – ІV Міжнародні Чичерінські читання. Проблема “Роман і стиль” присвячувала наукову дискусію 200-річчю з народження Оноре де Бальзака та 100‑річчю з народження Олексія Володимировича Чичеріна. Участь у читаннях взяли 47 літературознавців з України, Росії, Великої Британії та Хорватії.

2004 рік – V Міжнародні Чичерінські читання – “Проблеми розвитку художньої прози”. До участі зголосилося 79 учасників з України (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Полтава, Черкаси, Луцьк, Чернівці, Дрогобич, Івано-Франківськ) та з-за кордону (Білорусь, Болгарія, Росія, Словаччина, ФРН).

2009 рік – VI Міжнародні Чичерінські читання – “Світова класика в літературно-критичному дискурсі ХХІ століття”. Серед учасників були представники шести країн: України, Білорусі, Литви, Польщі, Росії, Словенії.

2011 рік – VIІ Міжнародні Чичерінські читання – “Світова літературна класика у “Великому часі”. У науковій дискусії взяли участь понад 120 літературознавців з України, Білорусі, Молдови, Литви, Росії. Робота VIІ Міжнародних Чичерінських читань (у контексті відзначення 350-літнього ювілею Львівського університету) засвідчила творчу атмосферу, активні наукові пошуки у царині дослідження світового літературного процесу.

Збірник тез_2011

2013 рік – VIІІ Міжнародні Чичерінські читання – “Світова література в літературознавчому дискурсі ХХІ століття”. Науковий форум об’єднав понад 130 літературознавців з України, Білорусі, Молдови, Литви, Польщі, Росії. Програма Міжнародних Чичерінських читань започаткувала напрями наукової дискусії, що зацікавили дослідників як класичної літературної спадщини, так і новітньої світової літератури. Особлива сторінка Чичерінських читань присвячується новітнім методологічним пошукам та методикам прочитання, рецепції й інтерпретації художнього тексту. Незмінними були творча атмосфера, активні і продуктивні наукові пошуки в царині дослідження світового літературного процессу.

Програма_2013

2015 рік – ІХ Міжнародні Чичерінські читання – “Світова література в літературознавчому дискурсі ХХІ століття”. Понад 100 учасників конференції зосередилися на проблемах жанрової багатогранності літератури межі ХХ-ХХІ ст., сучасних методологіях літературознавчого аналізу, генологічних аспектах світової літератури, часопросторових вимірах світової літератури, взаємодії літератур (впливи, паралелі, наслідування). Науковці України, Білорусі, Молдови, Литви, Польщі в активному діалозі продовжили традиції творчої співпраці, активних та продуктивних наукових пошуків у царині дослідження світового літературного процесу.

Програма_2015

Програма (обкладинка)_2015

2017 рік – Х Міжнародні Чичерінські читання “Світова література в літературознавчому дискурсі ХХІ століття”.  З-поміж 76 учасників було представлено три країни – 17 міст України, Білорусь, РФ. Під час роботи Читань відбулося пленарне засідання (5 доповідей). Працювало чотири секції: “Ідеї Олексія Чичеріна в контексті новітнього теоретично-методологічного дискурсу”; “Феномен транзитивності в західноєвропейських літературах ХХ століття”; “Генологічні аспекти світової літератури”; “Взаємодії літератур: впливи, паралелі, наслідування”.

2019 рік  – ХІ Міжнародні Чичерінські читання “Світова література в літературознавчому дискурсі ХХІ століття” до 80-річчя кафедри світової літератури”.  З-поміж 50 учасників читань були представники Азербайджану, Білорусі, Республіки Польща, Російської Федерації та  15-ти міст України. Працювали три секції: “Ідеї Олексія Чичеріна в контексті новітнього теоретично-методологічного дискурсу. Генологічні аспекти світової літератури”; “Феномени транзитивності в західноєвропейських літературах ХХ століття”; “Взаємодії літератур: впливи, паралелі, наслідування”.

Матеріали http://lnu.edu.ua/wp-content/video/2019-10-03-chycherin.mp4?_=1

 

28-29 жовтня 2021 року відбулися XII Міжнародні Чичерінські читання “Світова література в літературознавчому дискурсі ХХІ століття”.

Програма 2021

Методичний семінар 29.10.2021

Над підготовкою та проведенням Чичерінських читань працював оргкомітет на чолі з ректором Університету, професором, членом-кореспондентом НАН України Володимиром Мельником; членами оргкомітету були в.о. декана факультету іноземних мов доцент Любомир Бораковський, завідувач кафедри світової літератури професор Лідія Мацевко-Бекерська, професор кафедри світової літератури Ольга Бандровська, доценти кафедри світової літератури Ярема Кравець, Ірина Сенчук, Ірина Кушнір, аспірант кафедри світової літератури Ярина Опрісник.

Співорганізаторами наукової конференції стали кафедра світової літератури факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка, кафедра іноземних мов та перекладознавства Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, Інститут мов, літератури і культури Akademia Polonijna (Польща), кафедра україністики Інституту слов’янської філології філологічного факультету Uniwersytet Wrocławski (Польща), кафедра англійської мови і літератури Kodolányi János Egyetem (Угорщина), Центр українсько-європейського наукового співробітництва (директор –  Михайло Юрійович Віхляєв, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права Ужгородського національного університету; голова наглядової ради – Олег Павлович Головко, кандидат економічних наук, засновник та директор Видавничого дому “Гельветика”).

З вітальним словом до учасників конференції звернувся проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка доцент Сергій Різник. Відзначивши високий науковий рівень конференції, її тривалу традицію, Сергій Васильович окремо наголосив на глибині та ґрунтовності тематики доповідей, репрезентованих у програмі конференції, на дбайливому й відповідальному ставленні до Слова, до його смислів та поширюваних ним ідей. Проректор відзначив також особливе пошанування авторитету професора Олексія Чичеріна, адже тридцятилітня історія наукової конференції імені видатного дослідника є найкращим свідченням тривання і розвитку академічних традицій.

Учасників конференції привітав в.о. декана факультету іноземних мов доцент Любомир Бораковський, наголосивши на особливому значенні конференції у становленні методології новітніх філологічних досліджень. Головою пленарного засідання була завідувач кафедри світової літератури професор Лідія Мацевко-Бекерська, котра акцентувала увагу присутніх на важливості Чичерінських читань у контексті утвердження нових підходів у гуманітаристиці, зокрема, в літературознавстві.

Під час пленарного засідання учасникам конференції свої доповіді презентували: Висоцька Наталія Олександрівна, доктор філол. наук, професор кафедри теорії та історії світової літератури імені професора Валентини Фесенко Київського національного лінгвістичного університету – “Постколоніальна теорія в літературознавчій американістиці: pro і contra”; Генералюк Леся Станіславівна, доктор філол. наук, старший науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України – “Фактор України в інтермедіальних стратегіях Івана Буніна”; Моклиця Марія Василівна, доктор філол. наук, професор кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки – “Жанрові і метажанрові інтенції алегорії (європейський контекст)”; Мегела Іван Петрович, доктор філол. наук, професор кафедри зарубіжної літератури Київського національного університету імені Тараса Шевченка – “Бриколаж як метод реконструкції пам’яті (на прикладі роману Вінфріда Георга Зебальда “Аустерліц”)”; Бораковський Любомир Адамович, канд. філол. наук, доцент, в.о. декана факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка – “Наративні засоби вираження ідентичності в сучасній німецькомовній літературі”. Змістовні доповіді, присвячені актуальним питанням методологічного та поетологічного характеру, були супроводжені мультимедійними презентаціями. Учасники конференції долучилися до обговорення й дискусії.

 

Робота ХII Міжнародних Чичерінських читань продовжилася у проблемно-тематичних секціях.

Зокрема, в ході засідання секції “Ідеї Олексія Чичеріна в контексті новітнього теоретично-методологічного дискурсу. Методологічні конфігурації новітнього літературознавства” (керівники секції: проф. Мацевко-Бекерська Лідія Василівна, доц. Кравець Ярема Іванович; секретар – доц. Кохан Роксоляна Андріївна) були заслухані та обговорені доповіді, присвячені розвиткові сучасного наукового дискурсу в контексті ідей проф. Олексія Чичеріна. Зокрема, в цій проблематиці здійснила своє дослідження Гажева Інна Дмитрівна, канд. філол. наук, доцент кафедри слов’янської філології імені професора Іларіона Свєнціцького Львівського національного університету імені Івана Франка, котра виголосила доповідь “Достоєвськознавство Олексія Чичеріна в контексті наратології”. Особливе зацікавлення учасників засідання викликали міркування про диференціацію “голосу автора” та “голосу наратора” на підставі розрізнення стилістичних маркерів. Кравець Ярема Іванович продовжив ідеї О. Чичеріна у вивченні одного із знакових романів, уже навіть переклад назви якого викликав критичні зауваження Олексія Володимировича; Ярема Іванович ознайомив присутніх зі своїм дослідженням – “Роман про розкриття могутньої людської сили” (прочитання “Княгині де Клев” професором Олексієм Чичеріним)”. Доповідь Мацевко-Бекерської Лідії Василівни “Когнітивна наратологія: принципи нової парадигми”  визначила перспективні напрями літературознавчих досліджень, що виникають на перетині сучасних методологій. Старшова Оксана Олександрівна, канд. філол. наук, доцент кафедри англійської філології Чорноморського національного університету імені Петра Могили представила тему “Гра в крикет в Америці: реальні та уявні місця Нью-Йорка в романі Джозефа О’Ніла “Нідерланд”, продемонструвавши художні вирішення специфіки втілення ідентичності в умовах іншого світу.

Цікавим дослідницьким сегментом у роботі секції стала постать Елеонор Портер. Так, доповідь Пітерської Олени В’ячеславівни, аспіранта Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка “Архетипні образи в романі Елеонор Портер “The Sunbridge Girls at Six Star Ranch” була зосереджена на виокремленні ключових архетипів у поетиці творів письменниці, а Кохан Роксоляна Андріївна, канд. філол. наук, доцент кафедри іноземних мов для природничих факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка розповіла учасникам секції про своє розуміння поняття фрейму і показала форми його художньої репрезентації у своїй доповіді “Поетикальні фрейми дитинства в художньому просторі роману Елеонор Портер “Полліанна”. Челецька Мар’яна Маркіянівна, канд. філол. наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка запропонувала оригінальне продовження традицій літературознавчої школи проф. Нонни Хомівни Копистянської, адже в доповіді “Концепція ритму прозового тексту в інтермедіальному аспекті (на основі притчевої новелістики Германа Гессе та Емми Андієвської)” показала основні форми репрезентації ритму в його зв’язку з різними аспектами втілення інтермедіальності художнього твору.

Робота секції “Феномени транзитивності в західноєвропейських літературах ХІХ-ХХІ століть” (керівники секції: проф. Мірошниченко Лілія Ярославівна, проф. Бандровська Ольга Трохимівна; секретар доц. Сенчук Ірина Анатоліївна) відбувалася в активному обговоренні низки доповідей. Зокрема, професор Львівського національного університету імені Івана Франка О. Т. Бандровська у своїй доповіді “Реальність як вигадка? Поняття “метамодернізм” і “Метамодерн” у сучасному літературознавчому дискурсі” звернулась до аналізу культурних та мистецьких тенденцій на початку ХХІ ст. – період після постмодернізму, окреслила основні “за” і “проти” вважати метамодернізм та Метамодерн новою культурною й мистецькою парадигмою. В доповіді М. Е. Шульгун, професора Київського національного лінгвістичного університету “Дискурс тревелогу: вектори художнього пошуку” з теоретичного погляду і на прикладах з різних літератур другої половини ХХ – початку ХХІ ст. було проаналізовано дискурс подорожі з акцентом на помежів’ї ХХ-ХХІ століть як кризового періоду – застарівання постмодерністського мислення й формування нової художньої парадигми.

Обговорення транзитивного характеру художньої літератури (на прикладі творчості письменників ХІХ – початку ХХІ століть) розпочала професор, завідувач кафедри зарубіжної літератури Київського національного університету імені Тараса Шевченка Л.  Я. Мірошниченко, яка у своїй доповіді “Вікторіанський звукопростір: рання Джордж Еліот” дослідила поетику звуку в ранніх творах письменниці з погляду новацій у царині фізіології слуху та акустики видатного фізика Германа Гельмгольца. Як зазначили учасники засідання, інтерес вікторіанців до наукових відкриттів готував ґрунт для експериментальної літератури модернізму. Доповідь професора Харківського національного університету імені Василя Каразіна Є. С. Чернокової “Сапфічний модернізм і проблема розширення модерністського канону” продовжила розмову про модернізм в аспекті аналізу впливу жіночого письма на формування та розвиток художнього модернізму.

Наступні дві доповіді були присвячені художнім феноменам кінця ХХ – початку ХХІ ст.  С. К. Криворучко, професор Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди в доповіді “Ідентичність: постколоніальні наслідки (Салман Рушді “Схід, Захід”, “Останній подих мавра”) проаналізувала творчість Салмана Рушді з погляду конфлікту цивілізацій і конструювання індійської ідентичності. Доповідь “Міграційний досвід ХХІ століття (роман Ібі Зобой “Американська вулиця”), яку підготували М. М. Шимчишин, професор, завідувач кафедри теорії та історії світової літератури імені проф. Валентини Фесенко Київського національного лінгвістичного університету, і С. О. Чернишова, доцент Київського національного лінгвістичного університету, була присвячена концептам “переміщення”, “міграція”, “біженство”, “вигнання”, що набувають нового сенсу в контексті панування глобального капіталу і цифрових технологій та їхній реалізації в романі сучасної гаїтянсько-американської письменниці Ібі Зобой “Американська вулиця”.

Своє слово мали можливість сказати молоді дослідники літератури: О. О. Гречешнюк, аспірант кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка, в доповіді “Художні особливості німецькомовного роману поколінь кінця ХХ – початку ХХІ ст.” проаналізувала жанровий різновид роману – поколіннєвий, або генераційний роман як жанрову модифікацію сімейного роману; Г. Л. Оксак, аспірант Київського національного лінгвістичного університету, в доповіді “Інтерпретація як інструмент взаємодії читача та тексту в теорії Умберто Еко” звернувся до ідей італійського науковця в галузі семіотики і розглянув його погляди щодо проблем інтерпретації, читача як інтерпретатора тощо.

Учасники секції “Генологічні аспекти світової літератури” (керівники секції: доц. Тарасюк Ярина Петрівна, доц. Варецька Софія Олександрівна, секретар – аспірант Качак Христина Іванівна) заслухали та обговорили доповіді Рязанцевої Тетяни Миколаївни, доктора філол. наук, старшого наукового співробітника Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України – “Цикл “Кінцесвітнє” Олекси Стефановича”; спільну доповідь Маценки Світлани Павлівни, доктора філол. наук, професора кафедри німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидатів філол. наук, доцентів кафедри світової літератури Львівський національний університет імені Івана Франка Варецької Софії Олександрівни, Мельник Діани Миколаївни, Тарасюк Ярини Петрівни – “Організація художнього простору у драматичній поемі Лесі Українки “Кассандра”; Ніколенко Ольги Миколаївни, доктора філол. наук, професора, завідувача кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка – “П’єса “Наталка Полтавка” Івана Котляревського в контексті європейської мелодрами”; Ніколенко Катерини Сергіївни, аспіранта кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка – “Концепт “дитинство” в романі Люсі Мод Монтгомері “Енн із Ейвонлі”; Олійник Катерини Вікторівни, аспіранта кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки – “Європейський дискурс жанру містерії в ХХ столітті”; Качак Христини Іванівни, аспіранта кафедри німецької філології, асистента кафедри німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка – “Німецькомовний літературний репортаж: гібридність і проблема дефініції”; Ніколаєнко Валентини Миколаївни, канд. філол. наук, доцента Запорізького національного університету – “Генологічні параметри роману Андрія Кокотюхи “Червоний”; Муслієнко Олени Вячеславівни, канд. філол. наук, доцента кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди – “Микола Хвильовий “Дорога і ластівка”: трансгресія у процесах с/від/творення смислів”. Наступного дня роботи конференції учасники секції прослухали та обговорили доповіді Лебединцевої Наталії Михайлівни, канд. філол. наук, доцента кафедри української філології та міжкультурної комунікації Чорноморського національного університету імені Петра Могили – “Стигматизація простору та пам’ять тіла в поезії Євгена Маланюка” і Сторохи Богдана Валентиновича, канд. філол. наук, доцента, завідувача кафедри романо-германської філології Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка – “Відсторонення, іронія та занурення: книга “Жовтий олівець” Крістіана Крахта на перехресті історії та літературності”.

Робота секції “Ідентичність і пам’ять у літературі” була організована за двома підсекціями відповідно до проблемних акцентів, які здійснили науковці.

Так, учасники підсекції “Пам’ять у літературі” (керівник підсекції проф. Качак Тетяна Богданівна; секретар – аспірант Опрісник Ярина Степанівна) зосередилися на обговоренні питань, представлених у доповідях Колесник Ганни Леонідівни, канд. філол. наук, доцента кафедри англійської філології Чорноморського національного університету імені Петра Могили – “Культурна пам’ять та історія як об’єкти інтерпретаційної гри у сазі Анджея Сапковського “Відьмак”; Куцої Лариси Петрівни, канд. філол. наук, доцента кафедри філологічних дисциплін початкової і дошкільної освіти Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка – “Шлях у літературу як метафора пам’яті в повісті Ульфа Старка “Тоді я був просто Ульф”; Пічугіної Тетяни Євгенівни, канд. філол. наук, доцента кафедри зарубіжної літератури Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара – “Історії про історію: “Парцифаль” Вольфрама фон Ешенбаха” Дітера Кюна”; Опрісник Ярини Степанівни, аспіранта кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка – “Пам’ять і простір у романі Кадзуо Ішігуро “Похований велетень”: інтермедіальний аспект”; Слижук Олесі Алімівни, канд. педагог. наук, доцента Запорізького національного університету – “Модуси історичної пам’яті в українській літературі для дітей та юнацтва”; Качак Тетяни Богданівни, доктора філол. наук, професора кафедри фахових методик і технологій початкової освіти Прикарпатського національного університет імені Василя Стефаника – “Національна пам’ять у сучасній українській прозі для дітей та юнацтва”.

У ході роботи підсекції “Виміри ідентичності” (керівники підсекції: доц. Гальчук Оксана Василівна, доц. Кушнір Ірина Богданівна; секретар – аспірант Хома Василина Ігорівна) були обговорені доповіді  Гальчук Оксани Василівни, доктора філол. наук, професора кафедри світової літератури Київського університету імені Бориса Грінченка – “Травмований митець” і проблема ідентичності в прозі постмодернізму”; Куцої Ольги Павлівни, доктора філол. наук, професора кафедри теорії і методики української і світової літератури Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка – “Концепт батько / родина у трагічному натхненні Ульфа Старка”; Драннікова Антона Олеговича, магістранта Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка – “Час і простір екзистенційної самотності в романі Крістофера Ішервуда “Самотній чоловік”; Кушнір Ірини Богданівни, канд. філол. наук, доцента кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка – “Етнокультурна швейцарська ідентичність на прикладі творчості Шарля-Фердінана Рамюза”; Стулова Юрія Вікторовича, канд. філол. наук, доцента (Республіка Білорусь) – “Транскультурная личность: проблема идентификации (на материале романа Чимаманды Нгози Адичи “Американха”)”; Хоми Василини Ігорівни, аспіранта кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка – “Виміри діаспорної ідентичності в мемуарах Майкла Ондатже “У колі сім’ї”.

Учасники секції “Проблематика порівняльних досліджень у XXI столітті. Взаємодія літератури і культури” (керівники секції: доц. Маркова Мар’яна Василівна, доц. Маєвська Ольга Тадеушівна, секретар – викладач Мазяр Лілія Михайлівна) заслухали доповіді Бортнік Жанни Іванівни, канд. філол. наук, докторанта кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки – “Сучасна українська драматургія: трансгресивні стратегії та фронтир”; Канчури Євгенії Орестівни, канд. філол. наук, доцента кафедри теоретичної та прикладної лінгвістики Державного університету “Житомирська політехніка” – “Гра з мотивом (не)щасливого принца: Гамлет і Сіддхартха в “Ключі жовтого металу” Макса Фрая”; Маркової Мар’яни Василівни, канд. філол. наук, доцента, завідувача кафедри романської філології та компаративістики Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка – “Історія петраркізму в англійській літературі”; Ніколаєнко Світлани Володимирівни, канд. філол. наук, доцента кафедри англійської мови Київського національного лінгвістичного університету – “Категорія часу в англійському Відродженні крізь призму сонетарію Едмунда Спенсера “Аморетті”; Чонки Тетяни Степанівни, канд. філол. наук, доцента кафедри філології Закарпатського угорського інституту імені Ф. Ракоці ІІ (м. Берегово) – “Діалог “автор – герой – читач” у творчості Володимира Набокова та Германа Гессе”; Маєвської Ольги Тадеушівни, канд. філол. наук, доцента кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка – “Екзистенційний сумнів як маркер творчості Мігеля де Унамуно і Лесі Українки”.

Дослідники проаналізували проблеми різних літератур: української, іспанської, англійської, німецької, російської. Обговорювали питання трансгресії образів і мотивів, розвінчання міфів та проблему лімінальності літератури фентезі. Дискусія відбувалася довкола питань діалогу культур, автора і читача, потрактування категорії часу в англійській літературі доби Відродження та наявності в ній петраркізму. Кожна доповідь спровокувала цікаву і плідну дискусію, що дозволило розширити межі досліджень та пошуків нових граней взаємодії художніх текстів різних часів і народів.

Учасники секції “Взаємодія мови і літератури: рецепція та інтерпретація” (керівники секції: проф. Бабелюк Оксана Андріївна, доц. Лисанець Юлія Валеріївна; секретар – викладач Бадюк Орися Орестівна) активно й жваво обговорили актуальні питання міжкультурної комунікації, особливості постмодерністського світосприйняття, лінгвостилістичні аспекти художнього дискурсу. В ході засідання свої доповіді представили Viktória Albert, Ph.D., Professor, Department of English Language and Literature, Kodolányi János University of Applied Sciences, Hungary – “Symbolic interpretation of numbers in English, Hungarian, and Ukrainian folklore”; Bálint Szele, Ph.D., Associate Professor, Department of English Language and Literature, Kodolányi János University of Applied Sciences, Hungary – “The importance of cultural awareness in language related professions – the results of a survey”; Бабелюк Оксана Андріївна, доктор філол. наук, професор кафедри іноземних мов та перекладознавства Львівського державного університету безпеки життєдіяльності і викладач цієї кафедри Бадюк Орися Орестівна – “Postmodern irony in hysterical realism literary texts: creating an effect of splitting up reality”. Також свою доповідь презентувала випускниця аспірантури кафедри світової літератури (науковий керівник – проф. Мацевко-Бекерська Л.В.) Лисанець Юлія Валеріївна, канд. філол. наук, доцент кафедри іноземних мов з латинською мовою та медичною термінологією Полтавського державного медичного університету – “Anatomical and Physiological Terminology in Gustav Meyrink’s Prose”.

Наступного дня, 29 жовтня, робота ХII Міжнародних Чичерінських читань продовжилася у форматі Всеукраїнського науково-методичного семінару “Нові виклики й стратегії викладання зарубіжної літератури в контексті розбудови нової української школи”, співорганізаторами якого стали кафедра світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка, кафедра світової літератури Полтавського національного педагогічного університету ім. Володимира Короленка, Ліцей імені Івана Пулюя (м. Львів). Семінар відбувся на базі Ліцею імені Івана Пулюя. Ключовим питанням семінару була презентація модельних програм із зарубіжної літератури для закладів середньої освіти. Модельні програми отримали гриф МОН України і розміщені на сайтах МОН України та Інституту модернізації змісту освіти.

Програми розроблені авторським колективом на чолі з Ніколенко Ольгою Миколаївною, доктором філологічних наук, професором, завідувачем кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка. Членом авторського колективу була Мацевко-Бекерська Лідія Василівна, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка. До обговорення актуальних проблем викладання зарубіжної літератури в контексті новітніх вимог долучилися розробники програми та вчителі закладів середньої освіти Львова, Львівської області, а також інших областей України. Зокрема, учасникам семінару були запропоновані доповіді Ніколенко Ольги Миколаївни – “Впровадження нового Державного стандарту базової середньої освіти і модельних навчальних програм із зарубіжної літератури в контексті Концепції Нової української школи”; Туряниці Вікторії Георгіївни, директора Свалявського закладу загальної середньої освіти № 4 з поглибленим вивченням окремих предметів Свалявської міської ради, вчителя-методиста зарубіжної літератури – “Реалізація нової Типової освітньої програми та модельних навчальних програм в освітній стратегії закладу середньої освіти”; Сакович Людмили Сергіївни, заступника директора з методичного забезпечення ліцею імені Івана Пулюя Львівської міської ради, вчителя української мови та літератури, польської мови і зарубіжної літератури, вчителя вищої кваліфікаційної категорії зі званням “старший учитель” – “Освіта в цифровому світі: використання сучасних онлайн-інструментів в освітньому процесі”; Лебедя Дмитра Олександровича, головного редактора та видавця журналу “Зарубіжна література в школах України” – “Інформаційні сервіси і онлайн-платформи для вчителів-словесників”; Орлової Ольги Василівни, кандидата педагогічних наук, доцента кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка – “Інноваційний потенціал уроків вивчення сучасної зарубіжної літератури в 5-9 класах”; Юлдашевої Людмили Петрівни, кандидата філологічних наук, старшого викладача кафедри слов’янської філології та журналістики Таврійського національного університету імені Володимира Вернадського – “Екологічні проблеми у творчості Туве Янсон”; Рудніцької Наталії Павлівни, учителя української мови і літератури Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи № 17  І-ІІІ ступенів – “Медіазавдання як засіб формування  критичного мислення в людей третього тисячоліття”; Кохан Роксоляни Андріївни, кандидата філологічних наук, доцента кафедри іноземних мов для природничих факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка – “Чумацьким Шляхом навколо палаючого Сонця…”– (ново)(пере)відкриття РАДОСТІ в літературі про дітей” (із презентацією монографії за матеріалами кандидатської дисертації); Мацевко-Бекерської Лідії Василівни – “Шкільний курс “Зарубіжна література”: метамодерністичне шукання гармонії”. До учасників семінару звернулася Ковальова Людмила Леонідівна, старший викладач кафедри гуманітарної освіти КЗ ЛОР “Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти”, яка наголосила на аспектах компетентнісного підходу у процесі вивчення зарубіжної літератури в умовах НУШ.

Всеукраїнський науково-методичний семінар відбувся завдяки сприянню та гостинній атмосфері одного з кращих закладів середньої освіти Львова, де впроваджуються новітні освітні технології і створений унікальний креативний простір для учнів, вчителів,  батьківської громади, під керівництвом досвідченого педагога, менеджера освітнього процесу Хміль Ірини Андріївни.

Робота ХII Міжнародних Чичерінських читань “Світова література у літературознавчому дискурсі ХХІ століття” завершилася підсумковим засіданням, у ході якого учасники висловили свої враження, обмінялися думками щодо проблематики конференції, висловили побажання продовжувати традицію наукового форуму, присвяченого новим здобуткам літературознавства.

ХII Міжнародні Чичерінські читання (пленарне засідання, секційні засідання, Всеукраїнський науково-методичний семінар) відбувалися з дотриманням установлених вимог щодо карантинних обмежень відповідно до наказів ректора Львівського національного університету проф. Мельника В. П.

Окремо слід відзначити фахову технічну підтримку, яку надали працівники Центру мережевих технологій та ІТ-підтримки (завідувач Василь Петришин), завдяки чому пленарне засідання конференції відбулося на належному рівні.

26-27 жовтня 2023 р. відбулася XIIІ Міжнародна наукова конференція “Світова література в літературознавчому дискурсі ХХІ століття”

Програма 2023

Робота XIІI Міжнародної наукової конференції “Світова література в літературознавчому дискурсі ХХІ ст.” почалася з хвилини мовчання за полеглими у Визвольній війні України.

Над підготовкою та проведенням конференції працював оргкомітет на чолі з ректором
Університету, професором, членом-кореспондентом НАН України Володимиром
Мельником; членами оргкомітету були в.о. декана факультету іноземних мов доцент
Любомир Бораковський, завідувач кафедри світової літератури професор Лідія Мацевко-
Бекерська, професор кафедри світової літератури Ольга Бандровська, доценти кафедри світової літератури Ярема Кравець, Ірина Кушнір, Ірина Сенчук, аспіранти кафедри світової літератури Катерина Ніколенко, Василина Хома.
Співорганізаторами наукової конференції стали кафедра світової літератури факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка, кафедра іноземних мов та перекладознавства Львівського державного університету безпеки
життєдіяльності, Інститут мов, літератури і культури Akademia Polonijna (Польща), кафедра
україністики Інституту слов’янської філології філологічного факультету Uniwersytet
Wrocławski (Польща), кафедра англійської мови і літератури Kodolányi János Egyetem
(Угорщина), Центр українсько-європейського наукового співробітництва (директор –
Михайло Віхляєв, доктор юридичних наук, професор кафедри адміністративного,
фінансового та інформаційного права Ужгородського національного університету; голова
наглядової ради – Олег Головко, кандидат економічних наук, засновник та
директор Видавничого дому “Гельветика”).
З вітальним словом до учасників конференції звернувся проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка, доцент Сергій Різник. Відзначивши високий науковий рівень конференції, її
тривалу традицію, Сергій Васильович окремо наголосив на глибині й ґрунтовності тематики
доповідей, репрезентованих у програмі конференції, на відповідальності сучасного науково-
методологічного дискурсу, а також на важливості спілкування дослідників літератури з
різних країн у контексті особливо драматичних подій української історії.
Учасників конференції привітав в.о. декана факультету іноземних мов, доцент Любомир Бораковський, зауваживши, що плин часу, надто стрімкий та почасти непомітний, ховає чимало важливого і знакового, при цьому залишаючи цінні миті наукового спілкування у дружньому колі колег, однодумців.
Головою пленарного засідання була завідувач кафедри світової літератури, професор
Лідія Мацевко-Бекерська, котра акцентувала увагу присутніх на важливості Міжнародної
наукової конференції в контексті утвердження нових підходів у гуманітаристиці, зокрема, в
літературознавстві.
Під час пленарного засідання учасникам конференції свої доповіді презентували
Роман Дубасевич, доктор філол. наук, професор, завідувач кафедри української
культурології Інституту славістики філософського факультету Грайфсвальдського
університету (Німеччина) – “Від “бабці Австрії” до “лінії Маннергейма”; Леся Генералюк,
доктор філол. наук, провідний науковий співробітник відділу зарубіжних і слов’янських
літератур Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України – “Тарас Шевченко:
досвід втрат і самовіднайдення нації (“Притча про блудного сина”)”; Лілія Мірошниченко,
доктор філол. наук, професор, завідувач кафедри зарубіжної літератури Київського
національного університету імені Тараса Шевченка – “Вібруючи в контрапункті гуркоту
сокир і артилерійських снарядів: звуковий ландшафт міста під час війни”; Олег Тищенко,
доктор філол. наук, професор, завідувач кафедри іноземних мов та перекладознавства
Львівського державного університету безпеки життєдіяльності – “Рецепція
інтертекстуальності та гри слів у мультикультурному тексті (на матеріалі авторської дилогії
Льюїса Керрола “Аліса в Країні Див” і “Аліса в Задзеркаллі” та її перекладу на слов’янські
мови”), Оксана Бабелюк, доктор філол. наук, професор кафедри іноземних мов та перекладознавства Львівського державного університету безпеки життєдіяльності –
“Постмодерністська візуальна чуттєвість у літературознавчому дискурсі ХХІ століття”.
Змістовні доповіді, присвячені актуальним питанням методологічного і поетологічного
характеру, були супроводжені мультимедійними презентаціями. Учасники конференції
долучилися до обговорення й дискусії.

Робота ХII Міжнародної наукової конференції продовжилася у проблемно-тематичних секціях “Методологічні конфігурації філології ХХІ століття. Генологічні аспекти світової літератури”, “Феномени транзитивності в західноєвропейських літературах ХХ – ХХІ століть. Проблематика порівняльних досліджень у XXI столітті”, “Ідентичність у літературі”, “Ідентичність у літературі. Взаємодія літератури і культури: рецепція та інтерпретація”, англомовній секції “Interaction of language, literature and culture: reception and
interpretation”.

В рамках онлайн-засідання секції № 2 була обрана тема “Феномени транзитивності в західноєвропейських літературах ХХ – ХХІ століть”. Ця тема висвітлювала проблеми порівняльних досліджень у сучасному контексті. Було розглянуто різні аспекти літературної трансформації та взаємодії між поколіннями і національними спільнотами. Питання, поставлені після виголошення доповідей, стали об’єктом жвавих дискусій. Під час засідання секції учасникам конференції свої доповіді презентували: Марія Шимчишин, доктор філол. наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії світової літератури імені професора Валентини Фесенко Київського національного лінгвістичного університету – “Гетеротопія табору у творі Марші Скрипух-Форчук “Ув’язнені в землі обітованій. Щоденник Ані Солонюк про інтернування українців”; Ольга Гречешнюк, аспірант кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка – “Проблема комунікативної пам’яті в новітньому романі поколінь”; Василина Хома, аспірант кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка – “Гетеротопний простір у романах Майкла Ондатже”; Ірина Кушнір, канд. філол. наук, доцент кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка – “Горизонти радості” в романі Рене Ґосінні та Жана-Жака Сампе “Пригоди малого Ніколя”.

Доповіді учасників об’єднаного засідання секцій № 1 “Методологічні конфігурації філології ХХІ століття. Генологічні аспекти світової літератури” та № 4 “Ідентичність у літературі. Взаємодія літератури і культури: рецепція та інтерпретація”, модераторами якого були Ірина Роздольська, докт. філол. наук, професор кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка, та Ірина Сенчук, канд. філол. наук, доцент кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка, охопили всі тематичні напрями конференції; матеріалом досліджень, представлених доповідачами, стали твори англійських, американських, канадських, ірландських, німецьких, австрійських, польських і українських письменників.
Так, докт. філол. наук, професор кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка Ірина Роздольська у своїй доповіді “Німецьке письменство “втраченого покоління” в генераційній рецепції Українських Січових Стрільців” звернулася до аналізу літературних інструментів збереження і транслювання генераційної ідентифікації Українських Січових Стрільців, для яких досвід представників літератури “втраченого покоління” – твори Еріха Марії Ремарка та Бернгарда Келлермана – постали додатковим ідентифікатором січово-стрілецького покоління. Доповідь Надії Ігнатів, канд. філол. наук, доцента кафедри слов’янської філології імені професора Іларіона Свєнціцького Львівського національного університету імені Івана Франка, була присвячена творчості Ганни Кралль і жанровій специфіці книг репортажного
характеру. Натомість докторант Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Оксана Левицька у своїй доповіді “Белетризовані біографії художників: до джерел жанру (на матеріалі роману Ірвінга Стоуна «Ван Гог. Жага до життя”)” звернулася до витоків жанру белетризованої біографії про художників, окресливши його ключові засади на прикладі аналізу творчості Ірвінга Стоуна.
В доповіді Ольги Ніколенко, доктора філол. наук, професора, завідувача кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка “Казковий інтертекст у романі Люсі Мод Монтгомері “Енн із Зелених Дахів” було проаналізовано інтертекстуальні зв’язки роману Люсі Мод Монтгомері з літературними казками Ганса Крістіана Андерсена (“Снігова Королева”, “Гидке каченя”, “Дюймовочка”, “Принцеса на горошині”) та Льюїса Керролла (“Аліса в Країні Див”, “Аліса в Задзеркаллі”).
Обговорення теми підліткової літератури продовжила Наталія Любарець, канд. філол. наук, доцент кафедри зарубіжної літератури Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, яка у своїй доповіді “Сучасний підлітковий детектив Алана Бредлі” означила поетикальні домінанти жанру підліткового детективу, яскравим прикладом якого є романи Алана Бредлі про дівчинку-детектива Флавію де Люс. Наступні дві доповіді були присвячені інтерпретації художніх феноменів
початку ХХІ ст.: у доповіді канд. філол. наук, доцента кафедри зарубіжної літератури Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Наталії Велігіної “Медіацитата в романі Майкла Каннінгема “By Nightfall”: аспекти інтерпретації” аналіз роману Майкла Каннінгема було представлено в ключі інтермедіальних студій; інтертекстуальність роману Іена Мак’юена “Субота” було детально проаналізовано в доповіді “Поетичний інтекст у романі Ієна Мак’юена “Субота” Олексія Левченка, канд. філол. наук, доцента кафедри зарубіжної літератури Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. В доповіді канд. філол. наук, доцента кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка Ірини Сенчук “Просторова концепція людської суб’єктивності в романі Семюела Беккета “Мерфі” увагу було зосереджено на особливостях конструювання ідентичності беккетівських персонажів, зокрема, концептуалізації людської свідомості у просторових параметрах роману “Мерфі”.
Крім докторів і кандидатів філологічних наукі з Києва, Полтави і Львова, зі своїми доповідями виступили молоді дослідники літератури: Антон Дранніков, аспірант кафедри зарубіжної літератури Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в доповіді “Whining militant minorities”: стать, сексуальність і самотність у романі Крістофера Ішервуда “Світ увечері” розглянув дискурс самотності в романі Крістофера Ішервуда крізь призму гендерних та ідентичнісних студій, квір-теорії; Ярина Рега, аспірант кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка, в доповіді “Засоби
психологізації в автобіографічному наративі Петера Гандке (оповідання “1957”)”
проаналізувала оповідання, написане 1972 р., через різні аспекти автобіографічної
пам’яті автора.
Засідання пройшло в теплій, натхненній атмосфері. Кожна доповідь викликала жваву та продуктивну дискусію. Наприкінці засідання учасники поділилися враженнями щодо доповідей, відзначивши актуальність запропонованого ракурсу досліджень і висловили сподівання, що наступного разу конференція об’єднає дослідників літератури у форматі живого спілкування у стінах Університету.

Активно працювала також молодіжна платформа “Перспективи наукового дискурсу: новітнє літературознавство в дослідженнях молодих науковців”, у якій взяли участь здобувачі вищої освіти Львівського національного університету імені Івана Франка, Волинського національного університету імені Лесі Українки, Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. Під час засідання секції учасникам конференції свої доповіді презентували: Андрій Верцімага – “Концепт ідентичності і проблема морального вибору в романі Вільяма Голдінга “Видима темрява”; Олена Галабут – “Особливості розкриття характеру в романі Елеонор Портер “Полліанна”; Олена Роїк – “Modern approaching to the study of intercultural communication”, Владислава Корольчук – “Образ Собору в романі Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері”; Медіна Гузинець – “Засоби творення художнього образу у новелах О. Генрі”, Наталія Фігура – “Local and global dimensions of genealogical research in world literature”. Доповіді, присвячені актуальним питанням дослідження різноманітних аспектів світової літератури, були супроводжені мультимедійними презентаціями. Учасники конференції долучилися до обговорення та дискусії.