Опис курсу

Освітня компонента «Перша іноземна мова (французька)» спрямований на набуття здобувачами освіти французької філології І курсу магістратури комунікативних компетенцій високого рівня: здатності розуміння широкого спектру неадаптованих текстів, навичок усного і письмового висловлювання високого рівня (С1-С2), уміння результативно й різнопланово використовувати мову в обговоренні суспільних та професійних тем, вміння чітко, структуровано і вичерпно висловлюватися щодо складних ситуацій, доречно застосовуючи лексичні, фразеологічні та синтаксичні засоби французької мови.
Освітня компонента покликана формувати вміння аналізувати та узагальнювати інформацію з різних усних та письмових джерел, розвинути навички лексико-граматичного аналізу і аналітичного обговорення невідомого тексту.
У межах цієї освітньої компоненти розглянуто складнопідрядні речення французької мови різного рівня складності. Окрім опису їхньої структури увагу зосереджено також на способах їхнього перетворення у іменникові, інфінітивні, дієприкметникові та дієприслівникові синтаксичні конструкції. Вивчення цього граматичного матеріалу має на меті формування у здобувачів письмової компетенції рівня С1-С2.

Після завершення навчання здобувач вищої освіти буде:
знати:
1. Лексику та фразеологію загальної, суспільно-політичної, науково-публіцистичної та професійної тематики, її значення та закономірності вживання.
2. Особливості усного і писемного мовлення на рівні С1-С2; закономірності побудови усних та писемних текстів різних стилів та жанрів французької мови.
3. Принципи лінгвістичного аналізу, реферування й анотування різножанрових матеріалів різноманітної тематики.
4. Структурні та граматичні особливості різних типів складнопідрядних речень французької мови для того, щоб вільно спілкуватися іноземною мовою та писати структуровані тексти.
5. Правила використання часових форм дієслів, способів дієслів, логічних конекторів для того, щоб застосовувати складнопідрядні конструкції як інструмент логічного та стилістичного впливу на читача.
6. Принципи академічної доброчесності.
вміти:
1. Результативно й різнопланово використовувати французьку мову в усному та письмовому спілкуванні, в обговоренні суспільних та професійних тем з представниками різних професійних груп; чітко, структуровано і вичерпно висловлюватися щодо складних ситуацій, доречно застосовуючи лексичні, фразеологічні та синтаксичні засоби французької мови (інформувати, описувати, висловлювати свою власну точку зору та аргументувати її), дотримуючись параметрів комунікативної адекватності, зв’язності та граматичної коректності.
2. Розуміти франкомовні тексти великого обсягу та вміти розкривати імпліцитну інформацію, що міститься в них. Ефективно застосовувати на практиці комунікативні стратегії усного та письмового спілкування, зокрема у науковому дискурсі.
3. Аналізувати та узагальнювати інформацію з різних усних та письмових джерел.
4. Вільно та спонтанно висловлюватися на задану тематику з використанням різноманітних мовних засобів, ефективно та гнучко володіти французькою мовою у типових ситуаціях соціального, навчально-аналітичного та професійного спілкування відповідно до загальноєвропейського рівня С1-С2.
5. Знаходити та ефективно застосовувати лексичні, фразеологічні та граматичні засоби державної мови для здійснення адекватного, якісного усного та письмового перекладу французьких текстів різних стилів на українську мову.
5. Використовувати набуті знання з синтаксису складного речення для створення усних та писемних текстів різного жанру та стилю для професійного та академічного спілкування.
6. Застосовувати здобуті знання з синтаксису складного речення французької мови для здійснення логічного та експресивного впливу на адресата у комунікативних ситуаціях особистісного і суспільного характеру.
7. Дотримуватися принципів академічної доброчесності у навчанні та майбутній професійній діяльності.

Освітня компонента передбачає формування у здобувача вищої освіти таких загальних та фахових компетентностей, визначених освітньою програмою:
ЗК 1. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
ЗК 6. Здатність спілкуватися іноземною мовою.
ЗК 10. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).
ФК 6. Здатність застосовувати поглиблені знання з обраної філологічної спеціалізації для вирішення професійних завдань.
ФК 7. Здатність вільно користуватися спеціальною термінологією в обраній галузі філологічних досліджень.
ФК 8. Усвідомлення ролі експресивних, емоційних, логічних засобів мови для досягнення запланованого прагматичного результату.
ФК 9. Орієнтування у лінгвокультурних особливостях країн, мови яких вивчаються.

У результаті вивчення освітньої компоненти здобувач вищої освіти повинен досягти таких програмних результатів навчання, визначених освітньою програмою:
ПРН 2. Упевнено володіти державною та іноземною мовами для реалізації письмової та усної комунікації, зокрема в ситуаціях професійного й наукового спілкування; презентувати результати досліджень державною та іноземною мовами.
ПРН 4. Оцінювати й критично аналізувати соціально, особистісно та професійно значущі проблеми і пропонувати шляхи їхвирішення у складних і непередбачуваних умовах, що потребує застосування нових підходів та прогнозування.
ПРН 6. Застосовувати знання про експресивні, емоційні, логічні засоби мови та техніку мовлення для досягнення запланованого прагматичного результату й організації успішної комунікації.
ПРН 12. Дотримуватися правил академічної доброчесності.
ПРН 14. Створювати, аналізувати й редагувати тексти різних стилів та жанрів.
ПРН 19. Вміти використовувати знання з лінгвокультурних та загально цивілізаційних особливостей країн, мови яких вивчаються, у різних соціально детермінованих комунікативних ситуаціях.